Ухвала

від 13.03.2019 по справі 755/19401/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/553/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

представника власників майна, адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «ПРОФІМЕТ», ТОВ «МАСТЕРМЕТ», ТОВ «СТАРПАТ», ТОВ «СТАРЛОФТ», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, у кримінальному провадженні, відомості відносно якого внесені до ЄРДР № 42016050000000087, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках наступних підприємств у наступних банківських установах, в тому числі видаткові операції по даним рахункам: АТ «Полікомбанк», МФО 353100 - TOB «Мастермет» (код 42000249), рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ «Старлофт» (код 41521314), рахунок № НОМЕР_2 ; ТОВ «Профімет» (код 41539054), рахунок № НОМЕР_3 ; ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунок № НОМЕР_4 ; АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 - ТОВ «Мастермет» (код 42000249), рахунок № НОМЕР_5 ; ТОВ «Старпат» (код 41673982), рахунок № НОМЕР_6 ; АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500 - ТОВ «ВТБ Груп» (код 40397991), рахунок № НОМЕР_7 ; КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» М.КИЇВ (МФО 322904) - ТОВ «ВТБ Груп» (код 40397991), рахунок № НОМЕР_8 ; ТОВ «Деконв» (код 40394346), рахунок № НОМЕР_9 ; АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві (МФО 380805) - ТОВ «ВТБ Груп» (код 40397991), рахунок № НОМЕР_10 ; ТОВ «Деконв» (код 40394346), рахунок № НОМЕР_11 ; ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851) - ТОВ «Деконв» (код 40394346), рахунки №№ НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ; ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 - ТОВ «Деконв» (код 40394346), рахунок № НОМЕР_14 ; ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунок № НОМЕР_15 ; АТ «ВТБ БАНК», МФО 321767 - ТОВ «Деконв» (код 40394346), рахунок № НОМЕР_16 ; АТ «А БАНК», МФО 307770 - ТОВ «Деконв» (код 40394346), рахунки №№ НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 ; АТ «БТА Банк», МФО 321723 - ТОВ «Деконв» (код 40394346), рахунок № НОМЕР_20 ; ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунки №№ НОМЕР_21 , НОМЕР_22 ; АТ «МОТОР-БАНК», МФО 313009 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунки №№ НОМЕР_23 , НОМЕР_24 ; АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунки №№ НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 ; ПАТ «КРИСТАЛБАНК», МФО 339050 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунок № НОМЕР_28 ; ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО 380634 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунки №№ НОМЕР_29 , НОМЕР_30 ; ПАТ «БАНК «УКРАЇН.КАПІТАЛ», МФО 320371 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунок № НОМЕР_31 ; Ф ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТ ОЩАД М.КИЇВ, МФО 322669 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунок № НОМЕР_32 ; Ф «РОЗРАХ.ЦЕНТР» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, МФО 320649 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунки №№ НОМЕР_33 , НОМЕР_34 ; АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 -ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219), рахунок № НОМЕР_35 ; АТ «КІБ», МФО 322540 - ТОВ «Укрбрухт» (код 41414216), рахунок № НОМЕР_36 ; ТОВ «Ломінвест Проект» (код 42138190), рахунок № НОМЕР_37 ; ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» (код 42058860), рахунки №№ НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 ; ПАТ «МТБ БАНК», МФО 328168 - ТОВ «Юні-Мет» (код 41240771), рахунок № НОМЕР_42 ; ПАТ «Банк Восток», МФО 307123 - ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» (код 42058860), рахунок № НОМЕР_43 .

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власників майна ТОВ «ПРОФІМЕТ», ТОВ «МАСТЕРМЕТ», ТОВ «СТАРПАТ», ТОВ «СТАРЛОФТ», адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині арешту майна товариств, інтереси яких вона представляє, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає про істотні порушення вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства. Вказує на невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України. Додає про відсутність відомостей про визнання майна речовим доказом та зазначає, що безготівкові кошти не підпадають під визначення речових доказів.

Також апелянт вказує на порушення правил територіальної підсудності та відсутність підстав для застосування до юридичної особи заходів забезпечення кримінального провадження. Звертає увагу адвокат на те, що посадові особи товариств, інтереси яких вона представляє, не перебувають у статусі підозрюваних.

У підсумку представник власників майна зазначає про те, що ТОВ «ПРОФІМЕТ», ТОВ «МАСТЕРМЕТ», ТОВ «СТАРПАТ», ТОВ «СТАРЛОФТ», здійснюють законну господарську діяльність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні другого слідчого відділу прокуратури міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження № 42016050000000087, відомості про яке 16.02.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 213 КК України.

Прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, відомості відносно якого внесені до ЄРДР № 42016050000000087, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках наступних підприємств у наступних банківських установах, в тому числі видаткові операції по даним рахункам: АТ «Полікомбанк», МФО 353100 - TOB «Мастермет» (код 42000249); ТОВ «Старлофт» (код 41521314); ТОВ «Профімет» (код 41539054); ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 - ТОВ «Мастермет» (код 42000249); ТОВ «Старпат» (код 41673982); АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500 - ТОВ «ВТБ Груп» (код 40397991); КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» М.КИЇВ (МФО 322904) - ТОВ «ВТБ Груп» (код 40397991); ТОВ «Деконв» (код 40394346); АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві (МФО 380805) - ТОВ «ВТБ Груп» (код 40397991); ТОВ «Деконв» (код 40394346); ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851) - ТОВ «Деконв» (код 40394346); ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 - ТОВ «Деконв» (код 40394346); ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); АТ «ВТБ БАНК», МФО 321767 - ТОВ «Деконв» (код 40394346); АТ «А БАНК», МФО 307770 - ТОВ «Деконв» (код 40394346); АТ «БТА Банк», МФО 321723 - ТОВ «Деконв» (код 40394346); ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); АТ «МОТОР-БАНК», МФО 313009 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); ПАТ «КРИСТАЛБАНК», МФО 339050 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО 380634 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); ПАТ «БАНК «УКРАЇН.КАПІТАЛ», МФО 320371 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); Ф ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТ ОЩАД М.КИЇВ, МФО 322669 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); Ф «РОЗРАХ.ЦЕНТР» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, МФО 320649 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 - ТОВ «ВКФ Мега» (код 39340219); АТ «КІБ», МФО 322540 - ТОВ «Укрбрухт» (код 41414216); ТОВ «Ломінвест Проект» (код 42138190); ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» (код 42058860); ПАТ «МТБ БАНК», МФО 328168 - ТОВ «Юні-Мет» (код 41240771); ПАТ «Банк Восток», МФО 307123 - ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» (код 42058860), яке ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року задоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначені вимоги закону дотримані не були.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно, є забезпечення збереження речових доказів (а.с. 1-6).

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.

Наведені у клопотанні прокурора про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя на відсутність постанови про визнання майна речовим доказом уваги не звернув.

Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання прокурора, колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

В свою чергу, колегія суддів наявності таких доказів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «ПРОФІМЕТ», ТОВ «МАСТЕРМЕТ», ТОВ «СТАРПАТ», ТОВ «СТАРЛОФТ», адвоката ОСОБА_6 ,- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, у кримінальному провадженні, відомості відносно якого внесені до ЄРДР № 42016050000000087, скасувати в частині накладення арешту на майно, а саме кошти, які знаходяться на рахунках TOB «Мастермет» (код 42000249), рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ «Старлофт» (код 41521314), рахунок № НОМЕР_2 ; ТОВ «Профімет» (код 41539054), рахунок № НОМЕР_3 , відкриті в АТ «Полікомбанк», (МФО 353100) та ТОВ «Мастермет» (код 42000249), рахунок № НОМЕР_5 ; ТОВ «Старпат» (код 41673982), рахунок № НОМЕР_6 , відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», (МФО 305299) та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4