Постанова

від 28.02.2019 по справі 921/325/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. Справа №921/325/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області за вих. № 05/2-147вих-18 від 21.11.2018 (вх. №ЗАГС 01-05/229/19 від 15.01.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2018, (суддя Чопко Ю.І. повний текст складено 01.11.2018)

у справі №921/325/18

за позовом: заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, м. Тернопіль

в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради,

м. Тернопіль

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газового обладнання «Альфа-газпромкомплект» (надалі ТзОВ «Завод «Альфа-газпромкомплект» ), м. Тернопіль

про стягнення суми заборгованості пайового внеску в розмірі 30000 грн, 5910,58 грн інфляційних нарахувань, 1538,63 грн 3% річних

за участю учасників справи:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ТзОВ "Завод "Альфа-газпромкомплект" про стягнення суми заборгованості пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста Тернополя в розмірі 30 000 грн, 5 910,58 грн інфляційних нарахувань, 1538,63 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2018 у справі №921/325/18 у позовних вимогах відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що умовами договору про пайову участь від 29.03.2016 № 140 сторони погодили момент виконання обов'язку відповідача відносно оплатити пайового внеску не календарною датою, а строком виконання зобов'язання з настанням події - моментом отримання документів, на підставі яких здійснюватимуться будівельні роботи до дати прийняття об єкта в експлуатацію. Проте, до матеріалів справи не долучено жодних доказів отримання відповідачем документів, на підставі яких мають проводитися будівельні роботи. Навпаки, долучені відповідачем листи управління містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради свідчать про те, що міською радою змінено зональність земельної ділянки, на якій планувалося проводити будівельні роботи та віднесено її до санітарної зони. Відтак, проведення будівництва за адресою вул. Микулинецька-бічна є неможливим.

Не погоджуючись з даним рішенням, заступник прокурора Тернопільської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, скаржник зазначає, що помилковим є твердження суду першої інстанції про відмову у наданні відповідачу документів, на підставі яких здійснюватимуться будівельні роботи, з посиланням на листи за підписом начальника управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, оскільки вказаними листами відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень. Прокурор звертає увагу, що ТзОВ Завод газового обладнання Альфа-газпромкомплект відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень саме з вини їхнього підприємства, у зв'язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації. Прокурор також зазначає, що відповідач, будучи обізнаним про наявність певних перешкод з реалізації проекту будівництва, жодного разу не звертався з листами чи пропозиціями до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про внесення змін або розірвання договору пайової участі № 140 від 29.03.2016. Ним не розроблено нового проекту забудови земельної ділянки з урахуванням наявних обмежень та не вжито інших заходів з метою виконання умов Договору, що свідчить про його умисну бездіяльність.

В судовому засіданні прокурор доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідач участі уповноваженого представник в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

29.03.2016 між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та ТзОВ "Завод "Альфа-газпромкомлект" (Замовник) укладено договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя №140 (а.с. 33-36).

Відповідно до умов договору Замовник зобов'язався взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Тернополя, виходячи з наміру здійснити будівництво багатоквартирного житлового будинку зблокованого (котеджного) типу по вул. Микулинецька-бічна в м. Тернополі. Вартість реконструкції згідно зведеного кошторисного розрахунку становить 3706117,00 грн (п. 1.1. договору).

Пайова участь Замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя полягає у перерахуванні ним до бюджету розвитку міста коштів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених Договором (п.2.1. Договору).

Розмір пайового внеску становить 3% від кошторисної вартості реконструкції об'єкта, вказаної у п.1.1. Договору, визначеної на підставі наданих Замовником документів чи встановлених у Положенні про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя нормативів для одиниці створеної потужності (п.2.2. Договору).

Пунктом 2.3. договору визначено, що пайовий внесок в сумі 111183,51 грн підлягає до сплати Замовником відповідно до Розрахунку розміру пайового внеску, який є невід'ємною частиною Договору та на рахунок, вказаний в ньому.

Пайовий внесок сплачується в проміжок часу з моменту отримання документів, на підставі яких здійснюватимуться будівельні роботи, до дати прийняття об'єкту в експлуатацію в порядку, визначеному у Розрахунку (п.2.5. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1.1. договору, Замовник зобов'язався здійснювати оплату пайового внеску у терміни та в порядку, визначеному Договором і додатками до нього.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання визначених в ньому зобов'язань.

Пунктом 4 Розрахунку сторони погодили, що строк сплати пайового внеску: єдиним платежем проводитиметься до 20.11.2016 у сумі 30 000 грн; у сумі 81183,51 грн до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (а.с. 37).

Відповідач умов договору не виконав, до 20.11.2016 не сплатив 30 000 грн. суми пайового внеску.

У зв'язку з невиконанням ТзОВ "Завод "Альфа-газпромкомплект" зобов'язання щодо оплати до 20.11.2016 суми пайового внеску, Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на адресу відповідача направлено вимогу №94/08 від 16.01.2017 року про сплату вказаної заборгованості, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Відповідно до приписів ч.2 ст.40 вказаного Закону, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (ч. 5 ст. 40 Закону).

Як зазначалося вище, між позивачем та відповідачем було укладено договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Тернополя №140.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Як зазначалося вище, у Розрахунку величини пайового внеску сторони визначили строк сплати пайового внеску єдиним платежем до 20.11.2016 в сумі 30 000 грн.

Проте, п. 2.5. Договору про пайову участь сторони погодили, що пайовий внесок сплачується в проміжку часу з моменту отримання документів, на підставі яких здійснюватимуться будівельні роботи до дати прийняття об'єкту в експлуатацію в порядку визначеному у Розрахунку.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що момент виникнення обов'язку відповідача відносно оплати пайового внеску визначається не календарною датою, а виникає з настанням події - моменту отримання документів, на підставі яких здійснюватимуться будівельні роботи.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують отримання відповідачем належних дозволів, на підставі яких здійснюватимуться будівельні роботи.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши листи управління містобудування, архітектури та кадастру Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1047/14 від 03.06.2016, №1855/14 від 12.09.2016, №97/14 від 31.01.2017 та №№1013/14 від 05.09.2017, дійшов висновку, що міською радою було змінено зональність земельної ділянки, на якій планувалося вести будівельні роботи та віднесено її до санітарної зони. Тобто, будівництво багатоквартирного будинку за адресою вулиця Микулинецька - бічна заборонено.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 20.04.2017 ТП 010171100210 не може братися судом до уваги, так як згідно з ч.3 ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (ч.2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Вищенаведене повністю спростовує доводи апеляційної скарги про те, що сплата пайового внеску повинна відбуватися лише на підставі Розрахунку величини пайового внеску у п.4 якого зазначений строк його оплати.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, зазначивши, що Розрахунок містить строки оплати, однак він суперечить умовам договору. У відповідності до норм чинного законодавства договір має вищу юридичну силу ніж сам розрахунок який є додатком до договору.

Стосовно доводів скаржника про те, що відповідач не здійснив жодних дій щодо зміни умов договору чи його розірвання, будучи повідомленим про зміни в зональності земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що вчинення дій є правом, а не обов'язком ТзОВ «Завод газового обладнання «Альфа-газпромкомплект» .

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2018 у справі №921/325/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1