Постанова

від 07.03.2019 по справі 914/2225/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2019 р. Справа №914/2225/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання: Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "ОСОБА_4" (вх. № ЗАГС 01-05/514/19 від 04.02.2019)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.01.2019 (суддя Козак І.Б.) винесену за результатами розгляду заяви Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про скасування заходів забезпечення позову

у справі № 914/2225/18

за позовом: приватного підприємства "ОСОБА_4" (надалі ПП "ОСОБА_4"), м. Львів

до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про визнання права та спонукання до вчинення дій

за участю учасників справи:

від позивача: Цигинко В.Р. - адвокат (свідоцтво ЛВ № 001136 від 29.08.2018, довіреність б/н від 24.01.2019)

від відповідача: Чернобай С.С. - представник (довіреність № 2302-вих-75 від 09.01.2019)

ВСТАНОВИВ:

ПП "ОСОБА_4" звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання права користування на умовах оренди нежитловими приміщеннями та спонукання до вчинення дій.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.01.2019 у справі №914/2225/18 задоволено заяву Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2018 у справі №914/2225/18 заходи забезпечення позову шляхом заборони Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вчиняти будь-які дії щодо відчуження (приватизації, продажу) або вчинення інших дій щодо переходу права власності чи користування на нежитлові приміщення загальною площею 28,4 кв.м на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлові приміщення загальною площею 44,5 кв.м на першому поверсі будинку АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПП "ОСОБА_4" подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне судове рішення, просить його скасувати та залишити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.12.2018. Зокрема, скаржник стверджує про помилковість висновку суду щодо скасування заходів забезпечення позову, в зв'язку з наявними у справі доказами смерті орендаря ОСОБА_4, оскільки у даній справі не розглядається питання захисту прав фізичної особи ОСОБА_4 Відповідно, смерть засновника позивача не впливає на права та обов'язки позивача у відносинах з третіми особами. Крім того, на стадії підготовчого провадження судом не вирішувалося питання наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Враховуючи, що предметом позову є визнання права на користування спірними орендованими приміщеннями, то їх відчуження (приватизація, продаж) або вчинення інших дій щодо переходу права власності чи користування на нежитлові приміщення утруднить виконання або невиконання рішення у даній справі.

Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, представник в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив в усному порядку, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, відтак просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши представників учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є визнання права ПП ОСОБА_4 на користування на умовах оренди нежитловими приміщеннями загальною площею 28,4 кв.м. на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору оренди № Г-9262-14 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 28.11.2014. Визнання права ПП ОСОБА_4 на користування на умовах оренди нежитловими приміщеннями загальною площею 44,5 кв.м. на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору оренди № Г-9263-14 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 28.11.2014. Зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради переукласти з ПП ОСОБА_4 договори оренди № Г-9262-14, № Г-9263-14 від 28.11.2014 на 2 роки 364 дні.

07.12.2018 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/2225/18 було задоволено заяву ПП ОСОБА_4 про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вчиняти будь-які дії щодо відчуження (приватизації, продажу) або вчинення інших дій щодо переходу права власності чи користування на нежитлові приміщення загальною площею 28,4 кв.м на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлові приміщення загальною площею 44,5 кв.м на першому поверсі будинку АДРЕСА_2.

22.01.2019 Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подано заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що між відповідачем (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендарем) договірні орендні відносини за договорами оренди №Г-9262-14 та №Г-9263-14 існували в період з 28.11.2014 до 08.11.2015. В зв язку зі смертю орендаря ОСОБА_4 зазначені вище договори оренди припинилися 08.11.2015. Факт смерті підтверджується актом запису про смерть від 08.11.2015.

Відповідно до положень ст.781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи-наймача, якщо інше не встановлено законом або договором. З матеріалів справи вбачається, що ПП ОСОБА_4 не є правонаступником ФОП ОСОБА_4

Управління комунальної власності вважає, що твердження позивача про те, що право оренди ФОП ОСОБА_4, внесене в статутний капітал ПП ОСОБА_4 , дає йому право оренди по вищевказаних договорах оренди №Г-9262-14 та №Г-9263-14, є неправомірним та необґрунтованим.

На думку відповідача, внесення майнового права як вклад є його відчуженням. Вказані договори оренди не дають права орендарю відчужувати право оренди третім особам в односторонньому порядку. Так, згідно з п.7.1.4 договорів передача орендованих приміщень в суборенду можлива лише за письмовою згодою орендодавця. Відтак, внесення права оренди приміщень до статутного капіталу ПП ОСОБА_4 є незаконним.

Враховуючи наведене, Управління комунальної власності просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали суду від 07.12.2018 у цій справі, зокрема, заборону Управлінню комунальної власності ДЕР ЛМР вчиняти будь-які дії щодо відчуження (приватизації, продажу) або вчинення інших дій щодо переходу права власності чи користування на нежитлові приміщення загальною площею 28,4 кв.м на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлові приміщення загальною площею 44,5 кв.м на першому поверсі будинку АДРЕСА_2.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Приписами ч.1 ст. 145 ГПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Як зазначалося вище, в обґрунтування поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі № 914/2225/18 відповідачем зазначено, що договори оренди були укладені з ФОП ОСОБА_4, в зв'язку з її смертю, відповідно до положень ст.781 ЦК України, такі договори є припиненими.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2018 у справі № 914/2225/18 було вчинено забезпечення позову шляхом заборони Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вчиняти будь-які дії щодо відчуження (приватизації, продажу) або вчинення інших дій щодо переходу права власності чи користування на нежитлові приміщення загальною площею 28,4 кв.м на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлові приміщення загальною площею 44,5 кв.м на першому поверсі будинку АДРЕСА_2.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті вказаної ухвали від 07.12.2018 суду першої інстанції не було відомо про обставини - смерть ОСОБА_4 , про які відповідач повідомив суд.

Таким чином, відповідачем доведено належними засобами доказування той факт, що змінились обставини, які спричинили застосування заходів забезпечення позову, зокрема з огляду на наявність у справі доказів смерті орендаря спірних приміщень ОСОБА_4, що підтверджується копією Актового запису про смерть №1638 від 09.11.2015.

Враховуючи наведені відповідачем мотиви для скасування заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, суд першої інстанції обґрунтовано скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2018 у справі № 914/2225/18 у вигляді заборони Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вчиняти будь-які дії щодо відчуження (приватизації, продажу) або вчинення інших дій щодо переходу права власності чи користування на нежитлові приміщення загальною площею 28,4 кв.м на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, та нежитлові приміщення загальною площею 44,5 кв.м на першому поверсі будинку АДРЕСА_2.

Таким чином, обставини, з якими була пов'язана необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, змінились та відпали, а отже скасування заходів до забезпечення позову згідно ухвали від 24.01.2019 є законним.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 24.01.2019 у даній справі є такою, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в клопотанні відповідача, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 255, 269, 271, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.01.2019 у справі №914/2225/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.