Рішення

від 15.03.2019 по справі 907/14/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.2019 м. Ужгород Справа № 907/14/19

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В. ,

розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ в особі філії «Центр забезпечення виробництва» , м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив-Комплектснаб» , м. Виноградів

про стягнення суми 547181,06 грн. штрафних санкцій за договором поставки

№ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.17, у відповідності до ст. 509,526,

626,629,662 ЦК України, ст.ст.174,193,197, 230, 265 ГК України

За участю секретаря судового засідання Петрової Ю.А.,

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат ( дов. б/н від 10.12.2018) - в режимі відеоконференції

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 547181,06 грн. штрафних санкцій за договором поставки №ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.17, у відповідності до ст. 509,526, 626,629,662 ЦК України, ст.ст.174,193,197, 230, 265 ГК України

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Локомотив-Комплектснаб , у відповідності до ст. 509, 526, 626, 629, 662 ЦК України, ст.ст.174, 193, 197, 230, 265 ГК України, з огляду на порушення відповідачем умов договору поставки № ЦЗВ-03-12917-01 від 29.12.17 щодо кількості та якості поставленої продукції. Позивач стверджує, що на дату подання даної позовної заяви комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 шт., що складаються з 18-ти комплектуючих, Постачальником не замінені, відсутні комплектуючі не допоставлені. Саме тому, керуючись п.п. 10.1, 10.4 договору, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача 547181,06 грн. штрафних санкцій, в т. ч. 1372,61 грн. (сума штрафних санкцій за не поставку комплектуючих) + 545808,45 грн. (сума штрафу за поставку неякісної продукції).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.01.19 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір у порядку загального позовного провадження, встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов та призначено підготовче засідання.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився, хоча підготовче засідання відкладалося.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За клопотанням позивача судове засідання проведено в режимі відеоконференції відповідно до ст. 197 ГПК України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

29.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Локомотив-Комплектснаб (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки від № ЦЗВ-ОЗ-12917-01, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

На виконання умов договору відповідач поставив філії ЦЗВ ПАТ Укрзалізниця комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І), що складаються з 18-ти комплектуючих у кількості 40 комплектів на суму 3307929,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000005 від 29.12.2017 р.

В подальшому, комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 комплектів позивачем перенаправлено на адресу кінцевого вантажоодержувача - структурному підрозділу регіональної філії Південно-західна залізниця ПАТ Укрзалізниця .

Так, 26.01.2018 року кінцевим вантажоодержувачем продукції - структурним підрозділом регіональної філії Південно-західна залізниця ПАТ Укрзалізниця проведено вхідний контроль комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 комплектів, під час якого було встановлено:

1) згідно з переліком комплектуючих комплектів АКПМ № 2 (Візок КВЗ- ЦПІІІИ-І), зазначених в сертифікатах якості № 40, 70, 31, виявлено нестачу втулки AKHM 42х32,2х13 кр.8МК.215.011-05 у кількості 178 шт. на суму 133,50 грн.; нестачу втулки АКПМ 42х32,2х15 кр.8МК.215.011-О6 у кількості 88 шт. на суму 768,24 грн.; нестачу втулки АКПМ 42х32,2х19 кр.8МК.215.011-07 у кількості 20 шт. на суму 24,00 грн.; втулки АКПМ 50х40,2х31 кр.8МК.215.011-13 фактично відсутні,-згідно з супровідною документацією їх повинно бути 66 шт. на суму 3 168,00 грн.; нестачу кільця натискного кр. 8МК.217.014 у кількості 3 шт. на суму 40,62 грн. Один з ящиків промарковано як кільце натискне кр. 8МК.27.014 - 3 шт., однак, фактично в ящику виявлено втулку кр. 8МК.24.027 - 3 шт.; виявлено надлишок втулки кр.8МК.211.027 , який складає 16 шт. (з них 3 шт. промарковано на ящику як кільце натискне 8МК.27.014). Також, виявлено невідповідність кількості зазначеної на етикетках ящика з фактичною кількістю. Так, на ящиках зазначена кількість 11 шт., а фактично знаходилося по 5 шт. втулок.

2) Виявлено відсутність етикеток в деяких коробках з втулками кр. 8МК.215.011-07, кр. 8МК.215.011-09, кр. 8МК.215.011-12, кр. 8МК.215.011-17. В коробках з втулкою кр. 8МК.215.011-10 розміром 50х40,2х13 виявлені етикетки, де зазначено розмір продукції 50х48,2х13, що не відповідає дійсності.

3) Виявлено відсутність умовного номеру заводу виробника 1450 на кільці натискному кр. 8МК.217.014 та втулці кр. 8МК.211.027, що є порушенням п. 2.9 Договору.

4) Всі комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНиИ-І) у кількості 33 шт., що складаються з 18-ти комплектуючих, мають дату виготовлення з січня 2014 р. по травень 2014 р., при гарантійному терміну зберігання - 3 роки з дня виготовлення. Тобто, на момент отримання кінцевим вантажоодержувачем продукції гарантійний термін зберігання закінчився, про що складено акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 26.01.2018 № 26/01/21.

За наслідками проведеного вхідного контролю складено акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 26.01.2018 року № 26/01/21.

Факт постачання ТОВ Локомотив-Комплектснаб Позивачу неякісної продукції за вказаним договором встановлено Господарським судом м. Києва в межах справи №910/9681/18.

У відповідності до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням від 20.11.2018 №910/9681/18, яке набрало законної сили, зобов'язано здійснити заміну комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І), що складаються з 18-ти комплектуючих у кількості 33шт., оскільки такі не відповідають умовам договору. Відтак, факт порушення відповідачем умов договору в частині якості вищенаведених комплектів деталей, не потребує доказування.

Поряд з цим, пунктом 7.3 Договору визначено, що у разі виявлення невідповідності асортименту, та/або кількості, та/або якості, та/або комплектності Продукції при прийманні Постачальник в погоджений термін, але не пізніше 20 (двадцяти) днів робить за свій рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідної асортименту, неякісної Продукції, або усуває виявлені дефекти.

Як вже було встановлено в межах справи №910/9681/18, за наслідками повторного вхідного контролю продукції, що не відповідає умовам договору, складено акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 06.02.2018 № 06/02/23, згідно з яким комісія дійшла висновку щодо необхідності заміни комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ- ЦНИИ-І) у кількості 33 шт., що складаються з 18-ти комплектуючих.

Однак, як стверджує позивач, станом на дату складання цієї позовної заяви комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33шт., що складаються з 18-ти комплектуючих Постачальником не замінені, відсутні комплектуючі не допоставлені.

У відповідності до пункту 10.1 Договору за порушення термінів постачання Постачальник оплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2 договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої в строк продукції. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

Згідно з пунктом 10.4 Договору у разі поставки Продукції, яка не відповідає по якості вимогам даного договору, Відповідач зобов'язаний за свій рахунок замінити її на Продукцію належної якості, а також сплатити Позивачу штраф у розмірі 20 % від вартості Продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню (включаючи всі податки та збори) зазначеної Продукції. Збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції.

З огляду на наведені положення договору, враховуючи, що ТОВ Локомотив- Комплектснаб неналежно виконало свої зобов'язання за Договором, чим порушило вимоги пунктів 1.1, 2.3-2.4, 2.9, 3.2-3.3 та 7.3 Договору, йому нараховані штрафні санкції у розмірі 547181,06 грн., а саме: за період з 29.12.2017-28.06.2018 пеню в розмірі 752,45грн та штраф в розмірі 620,16грн за непоставлені комплектуючі на суму 4134,36грн, а та штраф за поставку неякісної продукції відповідно до п. 10.4 Договору в розмірі 545808,45грн.

Направлена відповідачу претензія від 22.12.2018 № ЦЗВ-20/5120 з вимогою сплатити штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язання, як і направлена раніше претензія від 25.06.2018 № ЦЗВ-20/2371 з вимогою здійснити заміну комплектів деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 шт., що складаються з 18-ти комплектуючих на аналогічну продукції належної якості, за твердженням позивача, залишені без відповіді та задоволення, внаслідок чого товариство звернулося до суду з вимогою стягнути штрафні санкції в примусовому порядку.

Оцінюючи наведені обґрунтування та подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні під час розгляду в судовому засіданні як кожного окремо, так і в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини щодо поставки матеріальних цінностей, які є предметом спору, та відповідальності за неналежні виконання зобов'язань, підпадають під дію норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, що регулюють купівлю-продаж та поставку, а також штрафні санкції.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст.268 ГК України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Аналогічні норми містять ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах - за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що якість продукції, яка постачається постачальником, повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній та конструкторській документації, зазначених у специфікаціях до даного договору.

Згідно п.7.3 договору у разі виявлення невідповідності асортименту, та/або кількості, та/або якості та/або комплектності продукції при прийманні, постачальник в погоджений термін, але не пізніше 20 (двадцяти) днів, робить за свій рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідної асортименту, неякісної продукції, або усуває виявлені дефекти.

Сторонами в пункті 10.4 договору погоджено, що у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам договору, постачальник зобов'язаний за власний рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості, крім того компенсацію всіх витрат по ввезенню та поверненню (включаючи всі податки та збори) зазначеної продукції. Збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафних санкцій.

Судом встановлено, що комплекти деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І) у кількості 33 шт., що складаються з 18-ти комплектуючих постачальником не замінені, відсутні комплектуючі на суму 4134,36 грн не допоставлені.

Саме тому, у відповідності до умов договору (п.7.3 та п.10.4 договору) у постачальнику підставно нараховано та поставлено вимогу про сплату штрафних санкцій.

Суд перевірив порядок та строк розрахунку заявлених до стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, та дійшов висновку, що такі нараховані у відповідності до вимог ст. 232 та умов договору.

Отже, враховуючи те, що відповідачем станом на день розгляду справи не сплачено суму 547181,06 грн. штрафних санкцій, позовні вимоги позивача визнаються судом підставними та обгрунтованими.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі поданих позивачем та оцінених судом доказів встановлено, що позовні вимоги доведені позивачем належним чином, відповідачем вищенаведені висновки суду не спростовано та не подано доказів на підтвердження протилежного, а також не надано будь-яких заперечень проти поданого позивачем розрахунку, відтак, такі підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на наведене, позов належить задовольнити повністю.

Згідно зі ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 8208грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 226, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Локомотив-Комплектснаб (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 38915334) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії Центр забезпечення виробництва (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський. 11/15, код ЄДРПОУ ВП: 40081347; № 26001924858050 в АБ УКРГАЗБАНК , МФО 320478) штрафні санкції у сумі 547181,06 грн.(П'ятсот сорок сім тисяч сто вісімдесят одна гривня 06коп.) за поставку неякісної продукції за Договором поставки від 29.12.2017 №ЦЗВ-03-12917-01, а також суму 8208грн. (Вісім тисяч двісті вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.03.2019

Суддя Васьковський О.В.