Ухвала

від 18.03.2019 по справі 914/2325/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.03.2019 р. Справа № 914/2325/18

Суддя Запотічняк О.Д. за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2018 р. у справі № 914/2325/18

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» , м. Львів

про стягнення заборгованості з орендної плати - 105 659, 00 грн, пеню - 6 309, 15 грн та штрафу - 10 565, 90 грн.

За участю представників сторін:

від відповідача (заявника): ОСОБА_1 - представник;

від позивача (стягувача): ОСОБА_2 - представник

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.02.2019 у справі №914/2325/18, позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» (79013, м. Львів, вул. Здоров'я,3, ідентифікаційний код: 32408322) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3, код ЄДРПОУ 20823070) заборгованість з орендної плати - 105 659, 00 грн, пеню - 6309,15 грн, штраф - 10 565, 90 грн та 1838,01 грн. судового збору.

На адресу суду 05.03.2019 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» до господарського суду надійшла заява про розстрочку виконання рішення від 14.02.2019 року у справі 914/2325/18 (вх. №653/19), якою просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2019 року у справі №914/2325/18

Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду, а також дане підприємство має намір добровільно здійснювати погашення боргу.

Крім того, зазначає, що у випадку постанови арешту на рахунки та майно підприємства такий арешт заблокує господарську діяльність, що несе ризик повного невиконання боргових зобов'язань. Виконання рішення суду без застосування розстрочки може призвести до погіршення і так складного фінансового становища - виникнення заборгованості по оплаті праці, податкової заборгованості, заборгованості у договірних відносинах з партнерами і в кінцевому результаті до банкрутства суб'єкта господарювання.

На підтвердження скрутного фінансового становища боржник додає до заяви про розстрочку виконання судового рішення фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства та довідку ПАТ АКБ Львів від 26.02.2019 р. вих. №58-18/24-19.

Ухвалою суду від 06.03.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» про розстрочку виконання рішення суду від 14.02.2019 р. у справі № 914/2325/18 прийнято до розгляду та розгляд заяви призначено на 18.03.2019 р.

В судове засідання 18.03.2019 р. з'явилися представники сторін.

Представник заявника (відповідач) заяву про розстрочку виконання судового рішення від 14.02.2019 р. у справі № 914/2325/18 підтримав з підстав, викладених у заяві.

Представник позивача в судовому засіданні щодо задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечив, а саме, звернув увагу на те, що після винесення рішення суду відповідач продовжує не сплачувати поточну орендну плату по діючому договору оренди нерухомого державного майна №31 від 23.03.2018 у зв'язку з чим станом на 22.02.2019 р. загальна заборгованість з орендної плати до Державного бюджету України становить 18 734, 15 грн., а також за несвоєчасну сплату орендної плати відповідно до п. 3.7 договору нарахована пеня в сумі 10 454, 70 грн. Враховуючи, що заборгованість по сплаті орендної плати становить більше ніж три місяці відповідно до п. 3.8 договру нараховано штраф у розмірі 8 454, 70 грн.

Тому просимо суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» у задоволені заяви про розстрочку виконання судового рішення з підстав викладених у відзиві по суті на заяву.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України , за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до п.7.1 П/останови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України , підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України .

Враховуючи викладене, розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заявником в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/2325/18 подано лише довідку ПАТ АКБ Львів та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства.

Отже, заявником не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про складне фінансове становище підприємства.

Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Боржник в заяві зазначає, що Товариствао з обмеженою відповідальністю «Конфіденс» не уникає виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2019 р. Проте заявником не надано суду жодних доказів часткового виконання чи вжиття будь-яких заходів для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2019 р. у справі № 914/2325/18. Тривале невиконання договірних обов'язків призвело до звернення до суду позивачем за захистом свого порушеного права, однак і після рішення суду відповідач сплатив незначну суму, а саме 3 627, 00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку 01.03.2019 р.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявником не подано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, тому в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення слід відмовити, оскільки посилання заявника на важке матеріальне становище не підтверджено жодними належними та допустимими доказами та заявником не надано доказів вжиття будь-яких заходів для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2019 р. у справі № 914/2325/18

Керуючись статтями 13 , 14 , 15 , 233 , 234 , 235 , 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2019 р. у справі № 914/2325/18 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України .

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України .

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя Запотічняк О.Д.