Рішення

від 12.03.2019 по справі 914/2274/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2019 Справа №914/2274/18

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» , м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Геологічне бюро «Львів» , м. Львів

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 13 686,51 грн

Суддя У.І.Ділай

ОСОБА_2Куць

За участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЛембергМіт» , до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» , про стягнення зайво сплачених коштів за договором №1141100R9HGP016 від 01.01.2016 в розмірі 39 708,31 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2018 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» , №712-15/2 від 27.11.2018 залишено без руху.

21.12.2018р. за вх.№49360/18 від позивача на адресу суду надійшла Заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 24.01.2019.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 24.01.2019 не забезпечили.

Ухвалою суду від 24.01.2019 розгляд справи відкладено на 19.02.2019.

28.01.2019 за вх.№3635/18 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника ПАТ УАСК «АСКА» .

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 19.02.2019 не забезпечили.

На адресу суду повернулась поштова кореспонденція від відповідача (від 04.01.2019 за вх.№310/19) та (від 05.02.2019 за вх.№4822/19) з відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача.

Ухвалою суду від 19.02.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» , №712-15/2 від 27.11.2018 залишено без руху.

04.03.2019 за вх.№9155/19 від позивача на адресу суду надійшла Заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.03.2019 розгляд справи призначено на 12.03.2019.

У судове засідання 12.03.2019 позивач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив .

Відповідач в судове засідання 12.03.2019 явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Поштові конверти, направлені відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві повернуті поштовим відділенням до суду.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 79011, м. Львів, вул. Кубійовича, 18/6. На таку ж адресу скеровувані судом ухвали у даній справі.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

17.11.2017 між ПрАТ «УАСК АСКА» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі» було укладено договір страхування транспортного засобу № 3407645. Застрахованим майном за вказаним Договором є - автомобіль «Шкода» державний номер НОМЕР_1, а страховим випадком, крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частин в результаті ДТП та ін.

12.06.2018 Франківський районний суд м. Львова виніс постанову у справі №465/3484/18, відповідно до якої 05.06.2018 о 09 годині 17 хвилин по вул. Смаль-Стоцького у м. Львові, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів, а саме: «Шкода» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та застрахованого позивачем автомобіля «Шкода» державний номер АА 017 ОЕ.

За змістом постанови Франківського районного суду м. Львова від 12.06.2018 вказана ДТП трапилась внаслідок допущеного порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3.

Відповідно до звіту про оцінку № ФД-00148 від 07.06.2018, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода» державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складала 40513,39 грн, а з урахуванням фізичного зносу 25 227,98 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 1467 від 06.06.2018 виставленого ТзОВ "Автомобільний дім Галич-Авто» , вартість ремонту автомобіля «Шкода» державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 37 365, 90 грн.

На виконання умов договору страхування транспортного засобу № 3407645 від 17.11.2017 на підставі страхового акту № 7552/10 від 30.07.2018 року, позивач відшкодував своєму страхувальнику суму розмірі 37 365,90 грн шляхом перерахування на рахунок ТзОВ «Автомобільний дім Галич-Авто» , що підтверджується платіжним дорученням № 7044 від 06.08.2018.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Шкода» державний номер НОМЕР_2, згідно відомостей про обставини дорожньо-транспортної пригоди, застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4» (поліс АК/7493649).

ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4» було відшкодовано ПрАТ УАСК АСКА суму відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин автомобіля «Шкода» державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП в розмірі 23 679, 39 грн.

Як зазначив позивач, ОСОБА_3 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював в ТзОВ «Геологічне бюро Львів» , що підтверджується постановою суду у справі про адміністративне правопорушення.

В порядку досудового врегулювання спору, 06.11.2018 позивач направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Геологічне бюро «Львів» претензію вих. № 675-15/2 з пропозицією сплатити суму заборгованості у добровільному порядку, однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач страхового відшкодування на користь позивача не сплатив. Відтак, ПрАТ УАСК АСКА подало до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з відповідача заборгованості страхового відшкодування.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Свої зобов'язання за договором майнового страхування страховик (позивач) виконав у повному обсязі, виплативши, на підставі відповідної заяви, страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 37365,90 грн.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, позивач, після виплати страхового відшкодування, отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до постанови Франківський районний суд м. Львова 12.06.2018 у справі №465/3484/18 , вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу «Шкода» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, якого визнано винного в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ОСОБА_3 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював в ТзОВ «Геологічне бюро Львів» , що підтверджується постановою суду у справі про адміністративне правопорушення

Відповідно до ст. 1172 ЦПК України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки вина застрахованої у відповідача за полісом № АК/007493649 особи встановлена, то ДТП, що сталася 05.06.2018, відповідно до ст. 6 Закону, є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.

Приписами ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з умовами договору страхування, на підставі звіту від 07.06.2018 та зібраних документів було розраховано та виплачено страхувальнику - ТзОВ «Київські телекомунікаційні мережі» страхове відшкодування у розмірі 37365,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7044 від 06.08.2018. При цьому ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_4» було відшкодовано ПрАТ УАСК АСКА суму відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин автомобіля «Шкода» державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП в розмірі 23 679, 39 грн.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 13686,51 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений законом строк, суму страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, оскільки відповідачем не надано доказів того, що шкоду ОСОБА_3 завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, та не надано доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь позивача, вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 13686,51 грн є обґрунтованими.

Оскільки спір виник з його вини відповідача, судовий збір покладається на останнього.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 91, 185, 129, 191, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Геологічне бюро «Львів» (79011, м. Львів, вул. Кубійовича, 18/6, ідентифікаційний код 31978102) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, ідентифікаційний код 13490997) 13 686,51 грн сплаченого страхового відшкодування та 1762,00грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 19.03.2019.

Суддя Ділай У.І.