Рішення

від 11.03.2019 по справі 913/516/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 березня 2019 року Справа № 913/516/18

м. Харків Провадження №17/913/516/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМЕТ-2009» , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 78495,00 грн.

Секретар судового засідання Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2368 від 16.11.2018, довіреність від 31.10.2018 №3925;

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН №4971 від 31.01.2018, довіреність б/н від 04.04.2018.

Обставини справи: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 24.10.2018 № НЮС-1/277 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМЕТ-2009» (далі - відповідач) з вимогою про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 78495,00 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2018, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі № 913/516/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

20.12.2018 до відділу документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 03.12.2018, в якому останній зазначив, що ваги марки РС-150Ц13В не внесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, що унеможливлює застосування даного типу засобу ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

В технічному паспорті вагів встановлено інтервал між оглядами-перевірками засобу ваговимірювальної техніки складає 3 дні. 15.03.2018 було проведено повідку даних вагів, наступний плановий термін огляду-перевірки - 15.06.2018.

У відповідності до відомостей, що внесено до комерційного акту №454502/86/127 від 26.06.2018, зважування вагону №67372276 по станції Павлоград -1 відбулося 25.06.2018, тобто вже після граничного терміну експлуатації вагів позивача, без здійснення планового огляду перевірки 15.06.2018. Крім того, на дату виготовлення представником позивача копії технічного паспорта вимірювальної техніки №7 (24.10.2018), ані плановий огляд -перевірку, ані повірку даних вагів здійснено не було.

22.06.2018 було складено «Протокол зважування вагону на тензометричних вагах ТОВ «Компанія Максімет» УВК ВС2 №100.501, у відповідності до якого вага вантажу у вагоні №67372276 складала 68,50 т. Показники даних вагів на момент зважування вагону були по всім параметрам допущені до експлуатації.

Щодо наданого позивачем комерційного акту відповідач вказує, що він не містить відмітки про супровід вантажу охороною, хоча вантаж на станції відправлення зданий під охорону залізниці, що підтверджується накладною №37588399. Також в комерційному акті відсутній підпис начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

В підготовчому судовому засіданні 03.12.2018 було оголошено перерву до 28.12.2018.

28.12.2018 до відділу документального забезпечення суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 28.12.2018 №НЮ-12/571, яка судом долучена до матеріалів справи. Згідно вказаної відповіді позивач не погоджується з доводами відповідача, позов просить задовольнити.

09.01.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення від 08.01.2019 б/н, в яких він повідомив, що оригінали технічного паспорту будуть надані у судовому засіданні, а також надав копію довіреності від 26.10.2018 № 1879, виданої начальнику станції Павлоград-1 ОСОБА_3, яка підтверджує його повноваження на вищезазначеній посаді.

В судовому засіданні 09.01.2019 представник позивача надав суду для огляду оригінал технічного паспорту, в якому станом на дату спірного зважування було проведено контрольний огляд. Останній запис у технічному паспорті про огляд зазначений 19.10.2018. Представник позивача пояснив, що копію з технічного паспорту, який додано до позовної заяви, було зроблено станом на дату останнього запису 15.03.2018, а юрист помилково залучив її до матеріалів позовної заяви, тоді як оригінал технічного паспорту мав низку відміток про контрольний огляд та одну відмітку про проведення повірки за дати, що були пізніше.

Ухвалою суду від 09.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 15.02.2019 (включно), відкладено розгляду справи в підготовчому засіданні на 04.02.2019.

31.01.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 29.01.2019, в яких він зазначає, що 15.06.2018 та 19.10.2018 працівниками станції було здійснено огляд-перевірку механічних ваг, про що внесено відомості до технічного паспорту ваг №7 2016 року та до Журналу огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі станції залізниці (форма ДУ-46) про зупинення роботи ваг на час перевірки. Причиною розбіжностей у копії технічного паспорту ваг №7, який додано до позовної заяви та в оригіналі технічного паспорту стало те, що ксерокопію було зроблено відразу після проходження ними держповірки 15.03.2018, тобто до планового огляду - перевірки ваг 15.06.2018 та останнього запису 19.10.2018, а відповідальною особою помилково долучено її до матеріалів позовної заяви, звірившись лише з даними комерційного акту, де вказано про держповірку ваг 15.03.2018.

Крім того, 26.07.2018 було проведено повірку ваг, про що свідчить запис в технічному паспорті та відбиток повірочного тавра державного зразка у технічному паспорті вагів №7. Отже, зважування вагону відбулося на справних вагонних вагах №7 ст.Павлоград-1, які на момент зважування вагону №67372276 22.06.2018 пройшли повірку ваг - 15.03.2018 та 26.07.2018 та огляд-перевірку - 15.06.2018 та 19.10.2018. Враховуючи викладене, позивач просить виключити з числа доказів копію технічного паспорту ваг №7, наданого до позовної заяви від 24.10.2018 №НЮС - 1/277 та розглядати справу №913/516/18 на підставі копії технічного паспорту ваг №7, яка надана до відповіді на відзив до позовної заяви та підтверджена оригіналом технічного паспорту ваг №7, який був наданий у судовому засіданні 09.01.2019.

Ухвалою суду від 04.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019.

04.02.2019 до початку розгляду справи по суті до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 01.02.2019, в яких він зазначає, що представником відповідача отримані відповіді на надіслані 26.12.2018 та 25.01.2019 адвокатські запити до Харківської дирекції залізничних перевезень філії Південної залізниці ПАТ «Укрзалізниця» , відповідно яких показники маси вагону №67372276, визначені на тензометричних динамічних вагах ст. Основа Південної залізниці 25.06.2018 відрізнялися на 0,665% від маси вагону брутто згідно накладної, або різниця маси з величиною, вказаною у накладній, відрізнялися на 1/3 від допустимої похибки.

Відповідно до витягу технічного паспорту вагів наданого позивачем, ваги марки РС-150Ц13В не внесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. 15.03.2018 було проведено повірку даних вагів, наступний плановий термін огляду-перевірки - 15.06.2018.

У відповідності до відомостей, що внесено до комерційного акту №454502/86/127 від 26.06.2018, зважування вагону №67372276 по станції Павлоград -1 відбулося 25.06.2018, тобто вже після граничного терміну експлуатації вагів позивача, без здійснення планового огляду-перевірки 15.06.2018. В період з 15.03.2018 по 25.07.2018 у даному ЗВВТ виникла несправність, котра була усунена 25.07.2018. Цілком можливо, що вказана несправність вже була у наявності 25.06.2018, та у разі проведення огляду - перевірки у передбачений паспортом термін, вказану несправність можна було б ліквідувати. Відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги ст.ст.74, 78, 80, 164 ГПК України в частині не доведення обставин, на котрі він посилається, належними доказами та подання до суду в різний час двох різних версій одного й того ж документу.

У судовому засіданні від 19.02.2018 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 11.03.2019.

В судове засідання 11.03.2019 прибули представники сторін.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши представників сторін, що прибули в судове засідання, господарський суд встановив таке.

22.06.2018 згідно залізничної накладної №50359785 зі станції Рубіжне Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРМЕТ-2009 (відповідач у справі) здійснило відправлення на адресу ТОВ ТЕК УКР-ТРАНС вагону №67372276 на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - станція).

Згідно з залізничною накладною №50359785 від 22.06.2018 вказана маса вантажу у вагоні №67372276 складає 68500 кг.

26.06.2018 при проходженні вагону №67372276 через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, залізницею було проведено переважування маси вантажу на вагонних вагах, під час якого було виявлено, що маса вантажу у вагоні №67372276 складає 67150 кг, що не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №50359785.

За фактом виявленого порушення було складено комерційний акт №454502/86/127 від 26.06.2018, на підставі акту загальної форми №535 від 26.06.2018 (а.с.10,11).

Відповідно до комерційного акту №454502/86/127 від 26.06.2018, у вагоні №67372276 тара 22300 кг, нетто 68500 кг. Фактичне брутто 89450 кг, тара з документа 22300 кг, нетто 67150 кг, що менше ваги, вказаній в документі, на 1350 кг. Зважування проводилось з відчепленням, при повній зупинці на справних повірених 150 т вагових вагах №7 ст. Павлоград-1 (повірка 15.03.2018) приймоздавальником ОСОБА_4 в присутності ДС ОСОБА_3, приймальника поїздів ОСОБА_5, СК-3 ОСОБА_6 Зважування проводилось двічі комісією в тому ж складі, маса брутто 89450 кг не змінилась. Навантаження в вагоні нижчі бортів 50-70 см, вкритий металевими листами, ув'язані між собою. Вантаж маркований вапняним розчином, маркування не порушено. Вагон в технічному відношенні справний, без дверний, люка зачинені, додатково укручені проволокой діаметром 6 мм. Начальник вантажного району по штату відсутній.

Розділ Є комерційного акту №454502/86/127 від 26.06.2018 містить відмітку станції призначення Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено , яка засвідчена штемпелем станції і підписами начальника станції, начальником вантажного району, працівником станції та представником одержувача.

За наказом начальника станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці від 16.05.2017 № 97 ОСОБА_7 призначені відповідальні особи, які мають право підписувати комерційні акти: старший приймальник поїздів ОСОБА_8, приймальники поїздів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (а.с.121).

Враховуючи вищевикладене, позивачем було нараховано відповідачу штраф у сумі 78495,00 грн за невірне зазначення маси вантажу, за стягненням якого він звернувся до суду.

Відповідач, не погоджується із поданим позовом, з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливості умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно із ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту, накладна - основний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вимог Статуту, який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з положенням ст. 37 Статуту, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

У ст. 24 Статуту передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у накладній.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Відповідно до п. 1.1 Правил, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Згідно з п. 2.1 Правил, графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником.

У п. 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

В силу приписів ч.ч. 1 і 2 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

В залізничній накладній №50359785 у вагоні №67372276 вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 68500 кг, спосіб визначення маси на заводських електронних вагах.

Маса вантажу, згідно з ст. 37 Статуту, визначається відправником .

У графі Відправник залізничної накладної вказано найменування відправника - Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРМЕТ-2009 , тобто відповідача у даній справі.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факти невідповідності маси вантажу у вагоні №67372276 (маса що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 68500 кг, фактична маса вантажу - 67150 кг).

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як встановлено судом, на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №67372276 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №535 від 26.06.2018.

На підставі акту загальної форми №535 від 26.06.2018, за результатами перевірки станцією Павлоград-1 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №454502/86/127 від 26.06.2018.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на те, що невнесення вагів, як засіб ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) - РС-150Ц13В до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки унеможливлює застосування даного типу ЗВВТ на залізничному транспорті України.

Також відповідач вважає, що технічний паспорт вказаних вагів не містить ані плановий огляд-перевірки, ані повірку, тому було протиправним зважування вагону № 67372276 по станції Павлоград-1 на вагах марки РС-150Ц13В, заводський номер 1177.

Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за № 1716/22028 (далі - ).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції засіб ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

У п. 2.3 Інструкції зазначено, якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан.

Згідно з п. 2.5 Інструкції, записи в технічному паспорті ЗВВТ у процесі експлуатації здійснюють:

- керівники вагових бригад, ревізори вагового господарства дирекції - про огляд-перевірку, профілактичне технічне обслуговування, виконані ремонти та про усунення недоліків, виявлених особами, що проводили перевірку;

- ревізори вагового господарства залізниці та дирекції - про результати перевірки (несправності ЗВВТ, невідповідності залізничних колій, вагонних ваг, фундаментів, вагових приміщень тощо вимогам нормативно-правових актів та/або нормативних документів) та, у разі потреби, про заборону зважування на ЗВВТ або заїзду на вагонні ваги із зазначенням причин;

- державні повірники та повірники (далі - повірники) - про результати виконання повірки або державної метрологічної атестації;

- керівники служб комерційної роботи та маркетингу залізниць, комерційних відділів дирекцій, Головного комерційного управління Укрзалізниці - про заборону зважування на ЗВВТ або заїзду на вагонні ваги із зазначенням причин за результатами перевірки;

- інші ревізори - відповідно до своїх повноважень.

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації.

Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

У п. 3.10 Інструкції зазначено, що типи ЗВВТ, що застосовуються на залізничному транспорті, типи ЗВТ (датчики, вагопроцесори тощо), що застосовуються у складі електронних вагонних ваг, щодо яких виконується модернізація чи дослідна експлуатація, заносяться до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (далі - Держреєстр).

Водночас, Інструкція містить пряму заборону використання ЗВВТ у разі відсутності повірки, однак не у разі відсутності ЗВВТ в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки. Крім того, той факт, що вказані ваги двічі за період з 15.03.2018 по 19.10.2018 проходили повірку відповідними установами та вони підтверджували можливість використання вагів, свідчить про належний стан та відсутність необхідності обов'язкового внесення цих ЗВВТ до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Судом було оглянуто оригінал технічного паспорту ЗВВТ № 7 станція Павлоград-1 та встановлено, що 15.06.2018 та 19.10.2018 працівниками станції було здійснено огляд - перевірку механічних ваг, власності ДН-1, заводський номер 1177, про що внесено відомості до технічного паспорту ваг №7 2016 року та до Журналу огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі станції залізниці (форма ДУ-46) про зупинення роботи ваг на час перевірки.

Прошиті та пронумеровані оригінали Журналів огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі станції залізниці (форма ДУ-46), який затверджений наказом УЗ від 28.04.2005 № 105-Ц, також було оглянуто судом в судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться:

- науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів;

- науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

Позачергова повірка засобів вимірювальної техніки - повірка засобів вимірювальної техніки, що проводиться у таких випадках:

- за потреби заявника пересвідчитися у придатності засобів вимірювальної техніки до застосування;

- у разі пошкодження відбитка повірочного тавра, а якщо таке тавро не передбачено - у разі втрати свідоцтва про повірку;

- під час введення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, що пройшли первинну повірку, у випадках, передбачених технічними регламентами (п. 21 ст.1 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність ).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2017 між Державним підприємством Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації та ПАТ Українська залізниця було укладено Договір №ПР/ДН-1-17201/НЮ, строк дії якого продовжено у 2018 році згідно із п.10.2 цього Договору.

На підставі зазначеного Договору 26.07.2018 було проведено повірку ваг ЗВВТ - власності ДН-1, заводський номер 1177, про що свідчить запис в технічному паспорті №7 та відбиток повір очного тавра державного зразка.

Доводи відповідача щодо зважування вантажу на тензометричних вагонних вагах на ст. Основа 25.06.2018 та не встановлення невірного зазначення маси вантажу у залізничній накладній №50359785, суд вважає необґрунтованими, оскільки з наданої відповідачем копії технічного паспорту цих вагів вбачається, що гранична похибка зважування для вагона складає 2 % від маси вантажу, тобто, 1380 кг, про що вказано також у довідці 4950 від 27.12.2018 (а.с.186).

Враховуючи те, що різниця між вагою вантажу, визначеною вантажовідправником та вагою, встановленою на ст. Павлоград-1, склала 1350 кг, динамічні ваги, на яких зважувався вантаж на ст. Основа 25.06.2018 з похибкою у 1380 кг, не могли встановити недостачу вантажу вагою 1350 кг.

Суд, з огляду на наявність оригіналу технічного паспорту на вагонні ваги № 7 та відповідних відміток в ньому після 15.03.2018 щодо проведення контрольних оглядів-перевірок 15.06.2018 та 19.20.2018, а також відбиток повірочного тавра державного зразка ДП Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації , що зроблено у відповідну дату 26.07.2018, дійшов висновку про належність цього доказу та підтвердження ним обставин, на які посилається позивач, зокрема, щодо невірного зазначення маси вантажу у залізничній накладній №50359785.

Разом з тим, відповідачем не подано суду інших належних доказів того, що ваги, на яких було здійснено перевантаження позивачем мають дефекти або не відповідають встановленим нормам.

Що ж до доводів відповідача стосовно того, що комерційний акт №454502/86/127 від 26.06.2018 є неналежним доказом у справі, оскільки не містить підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а натомість містить підписи осіб, які не мають повноважень на підписання комерційного акта, то слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 (далі - Правила складання актів), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.

Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

В матеріалах справи наявна копія наказу начальника станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці ОСОБА_7 від 16.05.2018 №97 про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти, яким підтверджуються повноваження чітко встановлених відповідальних осіб, що мають право підпису комерційних актів форми ГУ-22 по станції Павлоград-1, зокрема, це приймальник поїздів ОСОБА_9

Посилання позивача на Постанову Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 910/11397/17, як на підтвердження правової позиції щодо обов'язкового підписання комерційного акту саме начальником вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) є не релевантним, оскільки в даній справі Верховний Суд зазначив, що тільки заступник начальника станції мав право на підписання комерційного акту, інші особи - приймальник поїздів та прийомоздавач таких повноважень не мають, а позивач, в якості доказу своїх позовних вимог, посилався на довідку №33/М від 14.02.2017, згідно якої по штатному розкладу на ст. Нижньодніпровськ-Вузол відсутні такі посади, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи. Однак, позивачем не надано доказів того, що обов'язки начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи) покладено на інших осіб чи приймальника поїздів чи на прийомоздавальника.

Тобто в зазначеній відповідачем справі, залізниця не надала доказів наявності наказу про покладення на певних осіб обов'язків на складання та підписання комерційних актів. Водночас, в даній справі, позивач надав відповідний наказ, зокрема, наказ начальника станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці від 16.05.2017 № 97 ОСОБА_7, яким призначені відповідальні особи, що мають право підписувати комерційні акти: старший приймальник поїздів ОСОБА_8, приймальники поїздів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (а.с.121).

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності підпису відповідної посадової особи в комерційному акті №454502/86/127 від 26.06.2018 є безпідставними.

З огляду не вказане, суд дійшов висновку, що комерційний акт №454502/86/127 від 26.06.2018 підписаний повноважними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено . Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Судом встановлено, що розділ Є комерційного акту №454502/86/127 від 26.06.2018 містить відмітку станції призначення Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено , яка засвідчена штемпелем станції і підписами начальника станції, начальником вантажного району, працівником станції та представником одержувача.

Отже, в трете на станції призначення спірний вантаж було перевантажено та встановлено вагу, що вказана в комерційному акті №454502/86/127 від 26.06.2018, а саме: 67150 кг.

Згідно п. 22 Правил видачі вантажів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У відповідності зі ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно розрахунку, наданого позивачем, за вагон №67372276 становить 15699,00 грн. З її розміру позивачем визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який складає 27495,00 грн. за вагон.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

Отже, позивачем обґрунтовано було заявлено до стягнення з відповідача штрафу в сумі 78495,00 грн.

З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з віднесенням судового збору на відповідача повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст.129, ст.ст. 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРМЕТ-2009 , вул. Силікатна, 7, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 36380463 , на користь Акціонерного товариства Українська залізниця , 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237, штраф у сумі 78495,00 грн та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 11.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2019.

Суддя О.С. Фонова