Рішення

від 19.03.2019 по справі 924/1076/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2019 р.м. ХмельницькийСправа № 924/1076/18

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Крамар С.І., при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м. Рубіжне Луганської області

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 418 244, 55грн., з яких: 332 649,24грн. - основного боргу, 47 700,12грн. - неустойки, 33 947,88грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 947,31грн. - інфляційних втрат

Представники сторін: не з'явились

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: 23.11.2018р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м. Рубіжне Луганської області до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 418 244,55 грн., з яких: 332 649,24 грн. - основного боргу, 47 700,12 грн. - неустойки, 33 947,88 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 947,31 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" на виконання умов договору поставки №332 від 25.04.2018р. поставлено відповідачу 1 товар на суму 332 649,24 грн., що підтверджується видатковими накладними від 05.05.2018р. та від 10.05.2018р. У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 умов договору поставки в частині оплати за отриманий товар, позивач надіслав останньому претензію №604/2018 від 24.09.2018р. (вручено 04.10.2018р.), та відповідачу 2, який являється поручителем за договором поруки №332-ПР-2 від 25.04.2018р., надіслав письмову вимогу №602/2018 від 24.09.2018р. Однак відповідачами залишено вимоги позивача без будь-якого реагування. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідачів солідарно окрім основної заборгованості також нараховану на підставі п.п. 8.3, 8.4 договору поставки неустойку, 25% річних за користування чужими грошовими коштами та у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати.

Ухвалою суду області від 21.12.2018 року позовну заяву ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.03.2019р. представником відповідача 1 надано проект двосторонньої мирової угоди.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час судового слухання справи, про що свідчить розписка від 05.03.2019р.

Представники відповідачів в судові засідання 17.01.2019р., 07.02.2019р., 05.03.2019р., 12.03.2019р. не з'являлись, відзиви на позов не надали, однак 19.03.2019р. від представника відповідача 1 надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою врегулювання спору шляхом погодження позивачем нового тексту мирової угоди (тристоронньої без підписів сторін), у якій останній визнає борг перед позивачем в сумі 418 244,55 грн., примірники якої долучено до матеріалів справи за відсутності доказів їх надіслання учасникам процесу.

З огляду на визначений у ст. 195 ГПК України обмежений строк для розгляду справи по суті, враховуючи систематичну неявку в судові засідання представників відповідачів, належне повідомлення учасників процесу про судове засідання по розгляду справи по суті, суд вважає за належне розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

25.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС" (покупець) було укладено договір №332, у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі товар) партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до договору.

За змістом п. 4.2. договору найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість партії товару, терміни поставки та оплата можуть бути узгоджені сторонами в специфікаціях (додатках) до договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та є його невід'ємними частинами.

Датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю. При цьому обов'язок постачальника поставити товар покупцю вважається виконаним у момент передачі товару перевізнику для доставки покупцю або з моменту забезпечення наявності товару на складі постачальника (допускається інформування про це в телефонному режимі), якщо специфікацією передбачена вибірка товару зі складу постачальника (п. 4.7 договору).

Згідно із п. 5.1. договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Кожна із сторін несе відповідальність за невиконання умов договору у відповідності з діючим законодавством України (п. 8.1. договору).

Зі змістом п. 8.3 договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару постачальник має право вимагати стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно з п.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через три роки від дня, коли оплата мала бути здійснена.

У випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару, постачальник, згідно ч.3 ст. 692 та ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України, має право стягнути з покупця проценти за використання чужих коштів в розмірі 25 % річних за весь період прострочення оплати (п. 8.4 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 р., а в частині виконання зобов'язань, що виникли в період дії договору - до їх повного виконання (п. 12.1. договору).

У Додатку до вищевказаного договору (Специфікація №1) від 03.05.2018р. сторонами визначено, найменування, якість товару, кількість, місце поставки та ціну. Загальна вартість товару, що належить до поставки за даним додатком, складає 332 649,24 грн., в тому числі 55441,54 грн. ПДВ. Сторонами у п. 2 Додатку узгоджено порядок розрахунків: 332 649,24 грн. сплачується покупцем в термін не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару.

Крім того, 25.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС" (поручитель) укладено договір поруки №332-ПР-2, за змістом якого поручитель поручається перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС", код ЄДРПОУ (ІПН/паспорт) 40817412 (надалі - іменується «Боржник») щодо оплати товару за договором №332 від « 25» квітня 2018р., укладеним між кредитором (в основному договорі іменується «Постачальник») та боржником (в основному договорі іменується «Покупцем»).

Відповідно до п. 3.1 поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п. 1.1 цього договору, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк не пізніше двох банківських днів з моменту отримання вимоги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсягу, як і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, стягнення збитків та інших виплат, передбачених основним договором. Поручитель та боржник відповідають за виконання обов'язку, забезпеченого порукою, перед кредитором як солідарні боржники (п. 3.4 договору поруки).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і втрачає чинність через п'ять років з моменту його укладення, але в будь-якому разі не раніше закінчення строку дії основного договору (п. 4.1 договору).

Договір поставки №332 від 25.04.2018р., додаток до вказаного договору та договір поруки №332-ПР-2 від 25.04.2018р. підписано та скріплено відбитками печаток представників сторін.

Позивачем на виконання умов договору поставки №332 від 25.04.2018р. поставлено, а уповноваженою особою відповідача 1 отримано товар на загальну суму 332 649,24 грн., що підтверджується наявними в справі видатковими накладними №ЕТП КЛ0505/012 від 05.05.2018р. на суму 266 553,24 грн. та №ЕТП КЛ1005/028 від 10.05.2018р. на суму 66096,00 грн.

Позивач додав до матеріалів справи односторонній акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.2018р., у якому останній визначив заборгованість ТОВ "ГРАНТ-АС" в сумі 332 649,24 грн.

24.09.2018р. ТОВ "Торгівельний дім "Євротрубпласт" надіслало відповідачу 1 претензію №604/2018 з вимогою про сплату 332 649,24 грн. на підставі договору поставки №332 від 25.04.2018р., та відповідачу 2 надіслав письмову вимогу №602/2018 про сплату 332 649,24 грн. на підставі договору поруки №332-ПР-2 від 25.04.2018р. з відмітками про вручення 04.04.2018р. у повідомленнях про вручення поштових відправлень доданих до матеріалів справи.

Враховуючи невиконання відповідачами грошового зобов'язання за договорами поставки та поруки, позивач звернувся з позовом про стягнення окрім основного боргу нараховані на підставі п.п. 8.3, 8.4 договору поставки неустойку, 25% річних за користування чужими грошовими коштами та у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2018р. між сторонами було укладено договір поставки №332, у відповідності до якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач 1 зобов'язався прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі товар) партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до договору.

На виконання умов договору поставки №332 від 25.04.2018р. поставлено, а уповноваженою особою відповідача 1 отримано товар на загальну суму 332 649,24 грн., що підтверджується наявними в справі видатковими накладними №ЕТП КЛ0505/012 від 05.05.2018р. на суму 266 553,24 грн. та №ЕТП КЛ1005/028 від 10.05.2018р. на суму 66096,00 грн.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Однак, не зважаючи на встановлений договором поставки строк для проведення розрахунків та надіслані відповідачам як солідарним боржникам письмові вимоги від 24.09.2018р., зобов'язання з оплати за отриманий 05.05.2018р. та 10.05.2018р. товар останніми не виконано.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем 1 заборгованості за одержаний товар на підставі договору поставки №332 від 25.04.2018р. та відповідачем 2 за договором поруки №332-ПР-2 від 25.04.2018р. на суму 332 649,24 грн., вимога про стягнення з відповідачів 332 649,24 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню. Крім того, як вбачається із наявного в справі примірника мирової угоди, відповідач 1 визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 418 244,55 грн., яка аналогічна предмету спору у справі №924/1076/18.

Позивач на підставі п.п. 8.3, 8.4 договору поставки №332 від 25.04.2018р. та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення 47 700,12 грн. - неустойки (пені) та 33 947,88 грн. - 25% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 05.06.2018р. (з 10.06.2018р.) по 01.11.2018р., 3 947,31 грн. - інфляційних втрат за червень - жовтень 2018р.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

У ч. 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За змістом ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом роз'яснень наданих господарським судам Вищим господарським судом України у постанові Пленуму від 17 грудня 2013 року №14, у п. 6.2 визначено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

Частиною третьою статті 692 ЦК України конкретизовано визначений статтею 536 цього Кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене статтею 625 цього Кодексу право продавця вимагати від покупця сплати 3% річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначених статей проценти є не відповідальністю, а платою за час користування грошима, що не були своєчасно сплачені боржником.

Зі змісту цих статей випливає, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018р. № 914/120/17, від 30.10.2018р. по справі №917/63/18.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем правомірно заявлено проценти за користування чужими коштами, розмір яких попередньо узгоджено сторонами у п. 8.4 договору поставки від 25.04.2018р.

За змісту ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

При перерахунку заявлених до стягнення неустойки (пені), 25% річних за користування чужими коштами, розмір яких визнано у договорі, та інфляційних втрат за заявлені періоди, суд встановив, що останні обраховано в межах максимального розміру та у відповідності до норм чинного законодавства України, а тому вимога про стягнення 47 700,12 грн. - неустойки, 33 947,88 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 947,31 грн. - інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, здійснивши перерахунок правильності нарахувань за заявлені періоди, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів солідарно 332 649,24 грн. - основного боргу, 47 700,12 грн. - неустойки, 33 947,88 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 947,31 грн. - інфляційних втрат, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів у рівних частинах у зв'язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м. Рубіжне Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 418 244, 55 грн., з яких: 332 649,24 грн. - основного боргу, 47 700,12 грн. - неустойки, 33 947,88 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 947,31 грн. - інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС" (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, буд. 7, ідентифікаційний код 40817412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1, ідентифікаційний код 33090871) 332 649,24 грн. основного боргу, 47 700,12 грн. неустойки, 33 947,88 грн. - 25% річних за користування чужими грошовими коштами, 3 947,31 грн. інфляційних втрат. Солідарний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС" (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, буд. 7, ідентифікаційний код 39266591).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС" (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, буд. 7, ідентифікаційний код 39266591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1, ідентифікаційний код 33090871) 332 649,24 грн. основного боргу, 47 700,12 грн. неустойки, 33 947,88 грн. - 25% річних за користування чужими грошовими коштами, 3 947,31 грн. інфляційних втрат. Солідарний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС" (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, буд. 7, ідентифікаційний код 40817412).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ-АС" (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, буд. 7, ідентифікаційний код 40817412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1, ідентифікаційний код 33090871) 3136,83 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ БУД-МАКС" (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, буд. 7, ідентифікаційний код 39266591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1, ідентифікаційний код 33090871) 3136,83 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 20.03.2019р.

Суддя                                                                      С.І. Крамар

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1; 02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8);

3 - відповідачу 1 (31340, Хмельницька область, Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, б.7);(надіслати реком. з повідом.)

4 - відповідачу 2 (31340, Хмельницька область, Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Правди, б.7).(надіслати реком. з повідом.)