Рішення

від 21.02.2019 по справі 592/504/17

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/504/17

Провадження №2/592/642/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Чайка Т. В. ,

представників позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представниці відповідачки: ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4, державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

13.01.2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовною заявою до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, із змісту якої вбачається, що у відповідності до Державного акту про право власності на земельну ділянку від 02.11.2012 року серії ЯМ № 732605 позивач ОСОБА_4 є власником приватизованої земельної ділянки № 17, площею 0,0569 га, яка розташована у садовому товаристві «Кооператор» м. Суми, Баранівка, кадастровий номер земельної ділянки 59 10 136600:10:020:0716, що у свою чергу підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку від 12.11.2012 року серії ЯМ № 732605. Суміжною із позивачем земельною ділянкою № 18, яка розташована у садовому товаристві «Кооператор» м. Суми, Баранівка, кадастровий номер земельної ділянки 59 10 136600:10:023:0708, володіє ОСОБА_5 та користуються ділянкою відповідачка та її батьки. Межі вищевказаних земельних ділянок позивача та відповідачки закріплені у відповідних правовстановлюючих документах, якими є Державні акти про право власності на земельну ділянку. Незважаючи на вищевикладене, відповідачкою були порушені межові знаки спільної межі земельних ділянок позивача та відповідачки. На земельній ділянці позивача відповідачкою було встановлено частину огорожі та калитки, металеві стовпи для майбутньої огорожі, чим було захоплено до 40 см по всій довжині 40,62 м спільної межі. Цими діями відповідачка створила перешкоди щодо можливості користування позивачем та членами його сім'ї цією частиною земельної ділянки. При встановленні цих споруд на території позивача родичі відповідачки шахрайські приховували дійсний план меж ділянки відповідачки та представляли інший документ з більшими розмірами своєї ділянки та мотивували цим порушення меж позивача. Тільки після платного звернення позивача до Державного земельного кадастру вдалося отримати дійсний план меж відповідачки та встановити безпідставність порушення межових знаків. На зауваження позивача відповідачка та її батьки ніяк не реагують та в добровільному порядку знести встановлені на його ділянці споруди (калитку, частину огорожі та металеві стовпи для майбутньої огорожі) відмовляються, що порушує законні права та інтереси позивача. У відповідності до акту відновлення меж земельної ділянки кадастровий номер 10 136600:10:020:0716 від 16.11.2016 року було відновлено межі вищевказаної земельної ділянки, було закріплено їх межовими знаками та було підтверджено, що встановлені вищезазначені споруди відповідачки повністю знаходяться на земельній ділянці позивача, чим порушуються права останнього на володіння та користування земельною ділянкою. Він вважає дії відповідачки незаконними, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. У разі порушення цього права власник має право на підставі ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном. У відповідності до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Ч. 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Позивач є пенсіонером, має медаль ветерана праці, після виходу на пенсію за 1 списком ще 20 років працював, але отримує невелику пенсію біля 1800 грн. , а його дружина, також пенсіонер, має мінімальну пенсію, є інвалідом 1 групи та потребує додаткових витрат на ліки, у зв'язку з цим матеріальне становище позивача є скрутним і тому позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. На підставі викладеного й у відповідності до ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 158 ЗК України; ст. ст. 16, 391 ЦК України, керуючись ч. 1 ст. 88, п. 5 ч. 6 ст. 130, ч. 1 ст. 137 ЦПК України, він просив: 1. Прийняти позовну заяву до свого провадження. 2. Винести рішення, яким усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою шляхом знесення частини огорожі та калитки, металевих стовпів для огорожі на межі земельної ділянки № 18 та земельної ділянки № 17, що розташовані у садовому товаристві «Кооператор» м. Суми, Баранівка. 3. Стягнути із відповідачки на користь позивача судові витрати, що пов'язані з вирішенням цієї справи. 4. Відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі (вхідний № 11280/17 від 13.01.2017 року) (т. 1 а. с. 2, 3) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 30.01.2017 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (графа статзвіту 29) . Цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.022017 року на 11 годину 00 хвилин за участю сторін. Було ухвалено запропонувати відповідачу подати до 22.02.2017 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, та роз'яснити, що у разі неявки в судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, з'ясування обставин у справі буде проводитись на підставі доказів, про надання яких було заявлено до або під час судового засідання. У подальшому прийняття доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно. Ухвала набрала законної сили 30.01.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64375426) (т. 1 а. с. 18) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 30.01.2017 року було відстрочено ОСОБА_4 було відстрочено сплату судового збору при пред'явленні ним до суду позову до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою до ухвалення судового рішення. Ухвала набрала законної сили 30.01.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64375418) (т. 1 а. с. 19) .

29.03.2017 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення проти позову, в яких вона зазначила про те, що відповідачка заперечує, що перелічені в позовній заяві споруди, а саме: хвіртка відповідачки та стовпи між ділянками № 17 и № 18 знаходяться на території ділянки позивача. Згідно Державному акту на право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів Державних актів за № 9781 і видано Сумською міською радою попередньому власнику ділянки № 18 в садовому товаристві «Кооператор-1» ОСОБА_6 у 1997 році, площа ділянки складала 674 м ? . Згідно плану цього акту розмір БВ (дорога) мав значення 17,5 м. Ситуаційний план ділянок садового товариства був складений згідно Державним актам на право приватної власності на землю власників ділянок і був актуальним на час оформлення кадастрових номерів обох ділянок у 2012 та 2013 роках. Ксерокопія ситуаційного плану ділянок садового товариства була отримана відповідачкою в Сумському інституті землеустрою 06.09.2016 року з технічної документації ділянки № 18. Згідно обом планам ділянка ОСОБА_4 № 17, розташована за межею АБ, за 17,5 м. Як на той час (1997 рік) так і зараз, згідно Державному акту на право власності позивача (2012 рік) , вона має однакові розміри. Свою ділянку, площею 569 м ? , позивач купив близько 30 років тому. Одразу після купівлі він власноруч спорудив огорожу між своєю ділянкою та ділянкою № 16. З обох сторін цієї огорожі були розташовані компостні ями цих ділянок. Ця огорожа з ямами по обидва боки стоїть до сих пір. Огорожі між ділянками № 17 (позивача) та № 18 (відповідачки) ніколи не було. За 25 років сусідства з попереднім власником ділянки № 18 ОСОБА_6 позивач не мав до нього жодних межових претензій, що підтверджує п. 4 Договору купівлі-продажу ділянки відповідачки. Технічна документація для оформлення кадастрового номеру ділянки № 18 була складена Сумським інститутом землеустрою, внаслідок чого розмір ділянки вздовж дороги, у порівнянні з Державним актом на право власності на землю, було незаконно зменшено з 17,5 м до 16,62 м (на 0,88 м) , згідно витягу з Державного земельного кадастру. На підставі ч. 1 ст. 154 ЗК України ограни місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпоряджання належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами обмеження і несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням (ч. 2 ст. 154 ЗК України) . Акт згоди в технічній документації інституту землеустрою не дає підстав на відчуження частини ділянки № 18, площею 21 м ? . Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 142 ЗК України) . Незаконність зменшення площі ділянки підтверджує лист про надання інформації від Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області на ім'я ОСОБА_6 Від 29.05.2013 року, в якому зазначено про те, що згідно технічній документації сервітути щодо використання земельної ділянки в управлінні не зареєстровано. Відповідачка купила ділянку № 18 25.06.2013 року. Паркан з хвірткою вздовж дороги був встановлений відповідачкою в серпні 2015 року таким чином, що він не чіпав огорожі позивача. На цьому місці стояли старі паркан і хвіртка, які були встановлені попереднім власником ділянки. Сумарна довжина їх складає 17,0 м. Таким чином, фактичний розмір ділянки № 18 вздовж дороги на час купівлі (2013 рік) і зараз складає не 17,5 м і не 16,62 м, а 17,0 м, і три роки після зміни власника позивач до нього претензій не мав. Стовпи під огорожу між ділянками позивача та відповідачки були встановлені в серпні 2016 року батьком відповідачки разом з сином позивача з доброї волі. Ініціатива встановлювати огорожу між ділянками належала позивачеві. Коли встановлювались стовпи, позивач не вимагав пред'явлення документів. Ці стовпи розмежовують ділянки таким чином: ширина ділянки № 18 вздовж дороги складає 17,0 м, а ширина ділянки позивача (це відстань від стовпів до спорудженої ним огорожі між ділянками № 17 та № 16) складає 14,0 м, хоча в Державному акті на право власності на землю цей розмір дорівнює 13,5 м. Сумарна ширина ділянок № 17 та № 18 згідно Державним актам 31 м (13,5 + 17,5) збігається з фактичною сумарною шириною 31 м (14,0 + 17,0) . Таким чином, стовпи стоять на площі ділянки № 18, яка зазначена в Державному акті на право власності на землю (674 м ? ) і збільшують розмір ділянки позивача вздовж дороги на 0,5 м. Своїм позовом позивач хоче збільшити цей розмір ще на 0,40 м, незаконно збільшуючи площу своєї ділянки. А позиватись на створення перешкод у користуванні ділянкою на 0,40 м по всій довжині межі 40,62 м у позивача тим паче немає ніяких підстав. Отже, площа ділянки позивача порушена не була. Відповідачка заперечує, що «шахрайські» приховувала свої правові документи. Коли виникла суперечка (серпень 2016 року) , позивачеві була запропонована зустріч разом з головою кооперативу з пред'явленням правових документів. Позивач на зустріч не з'явився. А правові документи ділянки відповідачки були пред'явлені голові кооперативу. За час конфлікту позивач, а особливо його син, вели себе агресивно. Вони ображали, принижуючи гідність відповідачки, погрожували спиляти хвіртку. У жовтні 2016 року, отримавши відповідь з інституту землеустрою про відсутність технічної помилки від 04.10.2016 року і не в змозі більше терпіти поведінку позивача, відповідачка запропонувала сину позивача віддати ті сантиметри, на які він претендує, частинами так, щоб не чіпати хвіртку: частину до рами хвіртки, а остачу з протилежної сторони межі, і поставила там кілок на 20 см. Але він відмовив, вимагаючи переставити хвіртку. Своїми діями позивач з сином грубо порушували правила і норми добросусідства. За час конфлікту відповідачка намагалась офіційно виміряти фактичну площу своєї ділянки. Окрім звернення до Сумського інституту землеустрою 20.09.2016 року, з цією метою вона зверталась в проектні фірми «Центр ДЗК» і ПП «Сокрута С. М. » (березень 2017 року) , але вони відмовили в вимірах. Відповідачка сподівається виміряти фактичні довжини меж та фактичну площу своєї ділянки в судовому порядку. Відповідачка вважає акт відновлення меж ділянки позивача недійсним, тому що він не повідомив про дату і час робіт з встановлення меж, хоча відповідачка пропонувала робити це разом. Згідно ч. 3 п. 13 Інструкції по встановленню та відновленню меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками № 376 від 18.05.2010 року Головного управління держгеокадастру в Сумській області, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі здійснюється виконавцем у присутності власника земельної ділянки та власників суміжних земельних ділянок, яких необхідно повідомити про дату і час проведення робіт за п'ять робочих днів до початку робіт. Межові знаки на ділянці відсутні. Крім того, відповідачка заперечує, що майновий стан позивача є таким скрутним. Позивач є власником ТОВ «Баланс» з березня 2011 року. Станом на 01.03.2017 року він перебуває на обліку доходів і зборів. Вона просила суд: 1. Прийняти заперечення проти позову, а також додатки до нього. 2. Прийняти клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи - Сумського інституту землеустрою. 3. Призначити у судовому порядку вимір фактичних розмірів меж ділянки відповідачки та її фактичної площі. 4. Відновити порушені права власника ділянки № 18, згідно ч. 2 ст. 90, ч. 2 ст. 152, п. п. «а» , «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України. 5. Скасувати план ділянки відповідача, складений Сумським інститутом землеустрою на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 155 ЗК України. 6. Затвердити рішенням суду фактичний план ділянки відповідача та його площу. 7. Встановити межі земельної ділянки № 18 в Державному земельному кадастрі, згідно цього плану. 8. Вважати акт відновлення меж ділянки позивача недійсним на підставі п. 13 ч. 3 Інструкції № 376 Головного управління ДГК в Сумській області від 18.05.2010 року. 9. В разі доведення невинуватості відповідачки, стягнути з винуватців судові витрати, пов'язані з вирішенням цієї справи (вхідний № 11495 від 29.03.2017 року) (т. 1 а. с. 26 - 28 ) .

29.03.2017 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, в якому вона зазначила про те, що технічна документація із землеустрою щодо складення документів для державної реєстрації земельної ділянки № 18 у садовому товаристві «Кооператор-1» м. Суми, яка належить їй на праві приватної власності, була розроблена Сумським інститутом землеустрою у 2013 році. Кадастровий номер ділянки 5910136600:10:023:0708. Згідно державному акту на право власності на землю № 9781, виданому 03.11.1997 року попередньому власнику ділянки ОСОБА_6 , площа ділянки складає 674 м ? . А згідно витягу з Державного земельного кадастру площа цієї ділянки складає 653 м ? . Своїми діями, порушуючи ч. 1 ст. 154 ЗК України, Сумський інститут землеустрою зменшив площу ділянки на 21 м ? . Окрім того, межа між суміжними ділянками № 17 та № 18 прокладена таким чином, що проходить через хвіртку ділянки № 18, що унеможливлює користування нею. Згідно п. 1 ст. 11 розд. III Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів в натурі (на місцевості) , визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм і правил, технічних регламентів. У відповіді Сумського інституту землеустрою № 1199/01-20 від 04.10.2016 року на її звернення під № 145 від 20.09.2016 року зазначено, що технічної помилки в розробленій документації не виявлено. Враховуючи розбіжності у розмірах та площах земельної ділянки, згідно Державному акту на право власності та реєстрації її в Державному земельному кадастрі, вона просила залучити до розгляду справи третю особу - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» (вхідний № 11494 від 29.03.2017 року) (т. 1 а. с. 57) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 31.03.2017 року клопотання відповідачки ОСОБА_5 про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідачки, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» було задоволене. Було ухвалено залучити до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідачки, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - було залучене державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» . Ухвала набрала законної сили 31.03.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65765804) (т. 1 а. с. 64) .

27.04.2017 року до позивач ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, в якому він зазначив про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа за його позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відповідачкою 29.03.2017 року були надані до суду заперечення проти позову та клопотання про залучення третьої сторони. Відповідно до ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право давати письмові пояснення судові щодо питань, які виникають під час судового розгляду, та заперечення проти клопотань інших осіб. У відповідності до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08.10.1998 року № 53/5 передбачено основні підвиди інженерно-технічної експертизи, зокрема, земельно-технічна експертиза. Відповідно до п. 6.1. Інструкції до основних завдань земельно-технічної експертизи належать: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме: фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо) ; визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. В п. 6.1.1. Інструкції визначено орієнтовний перелік питань, вирішуваних земельно-технічною експертизою, зокрема: чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації; чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 27, 143, 144, 202 ЦПК України, він просив: 1. Прийняти його письмові пояснення та долучити їх до матеріалів справи. 2. Призначити у справі № 592/504/17 земельно-технічну експертизу, доручивши її проведення Сумському відділенню ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8. 3. На вирішення експерта поставити наступне питання: чи встановлена частина хвіртки та стовпи відповідачки на земельній ділянці позивача. 4. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити. 5. Про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі винести ухвалу (вхідний № 15121/17Вх від 27.04.2017 року) (т. 1 а. с. 71) .

27.04.2017 року позивач ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми письмові пояснення, із змісту яких вбачається, що по цивільній справі № 592/504/17 відповідачкою були надані заперечення проти позову від 29.03.2017 року та клопотання від 29.03.2017 року. Ознайомившись з цими документами, він надає відповідні письмові пояснення. Відповідачка у своїх запереченнях та клопотанні фактично підтверджує, що нею порушено законно визначену межу з ділянкою позивача. Так, у додатку до заперечень на ситуаційному плані відповідачка вказує фактичний розмір своєї ділянки до самовільно встановленого межового стовпа 17 м, а згідно чинного кадастрового плану він має бути лише 16,62 м. Також, в абз. 6 клопотання відповідачка визнає, що законна межа з ділянкою позивача проходить через її хвіртку. Але у запереченнях відповідачка суперечить сама собі та стверджує, що частина її хвіртки, через яку проходить законна межа, та стовпи за хвірткою між ділянками не знаходяться на ділянці позивача. Крім цього, відповідачка робить висновок про те, що оскільки законна межа проходить через її нову, самовільно встановлену батьками відповідачки, хвіртку, то це унеможливлює користування хвірткою і тому потрібно перемістити не хвіртку, а перемістити законну межу, скасувавши чинну документацію. Для цього відповідачка виносить клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи ДП «Сумський інститут землеустрою» , а в запереченнях просить скасувати свій чинний план ділянки та скласти та затвердити новий акт за фактичними розмірами ділянки з врахуванням самовільно встановленої хвіртки та стовпів. Він вважає, що таке клопотання є безпідставним і не може бути прийнято судом. Розміри та розташування межі визначено чинними технічними документаціями із землеустрою відповідачки та позивача та додатково підтверджені роботами по відновленню меж земельної ділянки позивача. Відновлення межі було викликано знищенням батьками відповідачки межових знаків при самовільному встановленні нової хвіртки та нового межового стовпа, розташованого за хвірткою в глибину ділянки позивача. Відновлення межі та закріплення її межовими знаками виконало спеціалізоване підприємство «Мегаполіс» . Копії документів про виконані роботи надані позивачем до суду разом із позовом. Крім цього, заперечення мають багато неправдивих даних, що можуть ввести суд в оману. Так, Відповідачка у запереченнях стверджує, що ініціатива встановлення паркану належить позивачеві, але це не відповідає дійсності. Позивач є власником ділянки біля 30 років. Увесь цей час між ділянками не було огорожі і позивач ніколи не проявляв ініціативи щодо її встановлення. Відповідачка придбала ділянку в 2013 році. В 2015 році батьки відповідачки вирішили встановити новий паркан вздовж дороги. При встановленні паркану вони змістили в бік та встановили на земельній ділянці позивача частину нової хвіртки (більшої за розмірами, ніж стара) та новий межовий стовп. Батьки відповідачки встановили ці споруди самовільно без згоди та без присутності позивача. Коли позивач дізнався про це, то відразу зробив зауваження батькам відповідачки про порушення межі та знищення межового знаку. Батьки відповідачки на той час були дуже привітними і запевнили позивача, що загальна площа ділянки позивача не зменшиться, потрібно лише встановити паркан між ділянками та вирівняти порушення за допомогою протилежного межового стовпа. Ініціатива встановлення паркану належала виключно батькам відповідачки. Вони пропонували зробити паркан, розбивши межу між ділянками порівну. Позивач не мав всіх матеріалів для встановлення своєї частини паркану і відмовився від його встановлення. Але батьки відповідачки продовжували наполягали на скорішому встановленню паркану, мотивуючи позивача різними приводами, а головне, що це вирішить проблему порушення межі. Батьки відповідачки додатково виділили матеріали, яких не вистачало у позивача, лише б швидше встановити паркан. Для паркану батьки відповідачки встановили 10 стовпів, а позивач лише 6. У зв'язку з порушенням межі хвірткою та новим межовим стовпом встановлення стовпів для огорожі проходило по території позивача з угодою, що останнім межовим стовпом буде вирівняно порушення межі і площа ділянки позивача не зменшиться. Але після встановлення стовпів для огорожі батьки відповідачки різко змінили своє ставлення до вирішення проблеми порушення межі та не захотіли встановлювати протилежний межовий стовп на своїй території, а навпаки, запропонували змістити його на територію позивача. Такі дії батьки відповідачки аргументували копією акта на землю без кадастрового номеру на ім'я попереднього власника. Дії батьків відповідачки стали агресивними, доходило до того, що мати відповідачки виштовхувала сина позивача з території, що належить позивачеві лише за те, що він знаходився біля хвіртки відповідачки. Тривалі перемовини про усунення порушення межі ні до чого не призвели. Позивач був вимушений видалити свої стовпи. Викопати свої стовпи та перенести хвіртку з території позивача батьки відповідачки відмовилися. Відповідачка також неправдиво стверджує щодо робіт по відновленню межі. Позивач неодноразово пропонував батькам відповідачки спільно сплатити та провести відновлення межі за допомогою спеціалізованої організації. Але батьки відповідачки відмовилися, прикриваючись згодою проведення відновлення межі лише на умовах відновлення всіх меж і не тільки ділянок позивача і відповідачки, а й сусідніх з ними ділянок. Позивач був вимушений одноосібно сплатити за роботи по відновленню межі та встановленню межових знаків між ділянками позивача і відповідачки. Відновлені межові знаки знаходяться на своєму місці по теперішній час, хоча в запереченнях відповідачка стверджує, що вони не встановлені. Після виконання робіт позивач неодноразово вказував батькам відповідачки на відновлені межові знаки та пропонував добровільно перенести хвіртку та стовпи відповідно до межових знаків. В запереченнях відповідачка також стверджує, що нею не приховувалися її дійсні чинні документи на земельну ділянку, але це не так. Коли з'ясувалося, що батьки відповідачки не збираються відновлювати порушену межу, позивач став просити пред'явити оригінал документу про право власності на землю. Оригінал документу батьки відповідачки позивачеві не показали, а продовжували запевняти в тому, що достатньо копії на ім'я попереднього власника та наполягали на тому, що кадастрового номеру на ділянку немає. Факт неодноразового пред'явлення позивачеві копії не чинного документу без кадастрового номеру на ім'я попереднього власника та заперечення існування інших документів про право власності на земельну ділянку на ім'я відповідачки можуть підтвердити свідки - сусіди по земельним ділянкам. Позивач був змушений звернутися до Управління Держкомзему у м. Суми та ДП «Сумський інститут землеустрою» . Там позивачеві було вказано на те, що дії відповідачки незаконні та мають ознаки шахрайства, бо її земельна ділянка має кадастровий номер, переоформлена на ім'я відповідачки, а розміри ділянки, які батьки відповідачки вказували позивачеві, явно завищені. Позивачеві також порадили у разі, якщо відповідачка продовжуватиме заперечувати існування документів про право власності на землю на своє ім'я, зробити платний запит на отримання відомостей з Державного земельного кадастру. Коли позивач повідомив про це батьків відповідачки, то вони стали запевняти його в тому, що акт на землю з кадастровим номером на ім'я відповідачки був тимчасовий та діяв лише три місяці і був потрібен лише для сплати податків при оформленні договору купівлі-продажу ділянки і тому робити платний запит на його отримання немає сенсу. Не отримавши чинних документів, позивач був вимушений зробити запит на отримання відомостей з Державного земельного кадастру. Отримані позивачем відомості з Державного земельного кадастру засвідчили, що законні розміри земельної ділянки відповідачки є меншими, ніж розміри самовільно зайнятої батьками відповідачки ділянки, та повністю підтвердили факт порушення межі. Позивач повідомив батьків відповідачки про те, що отримав дійсні документи, і лише тоді вони віднесли копії чинних документів до голови садового товариства, звинувачуючи позивача в тому, що він не хоче ознайомлюватися з чинними документами. Також, у додатку до заперечень на ситуаційному плані відповідачка неправдиво вказує фактичний розмір ділянки позивача від самовільно встановленого батьками відповідачки межового стовпа до межі ситуаційного плану з ділянкою № 16 - 14 м. Але цей розмір складає лише 13,1 м. Фактичний розмір своєї ділянки відповідачка зазначила вірно 17 м, але згідно документів про право власності відповідачки він має бути лише 16,62 м. Він просив суд врахувати надані ним пояснення при ухваленні судового рішення по справі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т. 1 а. с. 72, 73) .

03.08.2017 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4, державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку, із змісту якої вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває цивільна справа № 592/504/17 за позовом ОСОБА_4 до неї про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. ч. 2, 3 ст. 123 ЦПК України вона звертається до суду за захистом її права на частину її земельної ділянки № 18 в Сумській громадській організації «Кооператор-1» , яке оспорює ОСОБА_4 . Зустрічна позовна заява не була подана раніше, так як вона обумовлена та ґрунтується на доказах, які були надані ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» під час розгляду цієї справи. На це звернення її змушують такі чинники: 1. ОСОБА_4 , не зважаючи на її обґрунтовані заперечення до його позову, які свідчать, що вона не створювала перешкод у користуванні ділянкою, не відмовляється від своїх вимог. 2. Наданий суду ДП «Інститут землеустрою» витяг з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення садівництва на території Сумської громадської організації «Кооператор-1» , яка була розроблена цим підприємством у 2012 році, свідчить про те, що площа земельної ділянки ОСОБА_6 під час присвоєння їй кадастрового номеру була зменшена незаконно. 3. Виходячи з її власних обстежень меж її земельної ділянки, її фактична площа відповідає площі, зазначеній у договорі купівлі-продажу. ОСОБА_4 вимагає усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою шляхом знесення частини огорожі та хвіртки, металевих стовпів для огорожі на межі земельних ділянок № 18 та № 17 в громадській організації «Кооператор-1» . м. Суми. Вона вважає, що вимоги ОСОБА_4 є безпідставними та необґрунтованими, а перелічені споруди знаходяться на території її земельної ділянки № 18, якою вона володіє після купівлі 25.06.2013 року, згідно договору купівлі-продажу. У цьому договорі зазначено про те, що земельна ділянка є вільною від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб. Претензії ОСОБА_4 були пред'явлені через три роки її володіння земельною ділянкою. За цей час продавець земельної ділянки - ОСОБА_6 помер. Тому залучити його до розгляду справи неможливо. На час розробки технічної документації із землеустрою земельна ділянка ОСОБА_6 була приватизована, про що був складений Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 023032 і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9781 03.12.1997 року. ОСОБА_6 отримав у користування земельну ділянку державної власності у 1964 року та рішенням виконавчого комітету Сумської міської Ради від 17.02.1994 року № 70 вона була передана йому у приватну власність в межах, зазначених у Державному акті на право приватної власності на землю. В пояснювальній записці зазначено про те, що результатом проведення робіт є виготовлення «Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку» . Відповідно до ч. 10 ст. 28-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, якими було посвідчено право власності земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом (2010 рік) , є дійсними. Посвідчувати право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 не було потреби. Він вже був власником своєї ділянки. Згідно п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру. Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі відновлення, а не встановлення, меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власника. Метою звернення ОСОБА_6 до ДП «Інститут землеустрою» було присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру для продажу. В пояснювальній записці зазначено про те, що при встановленні та узгодженні меж земельної ділянки виявлена розбіжність в площі та промірах, площа земельної ділянки, наданої для ведення садівництва, згідно Державного акту серії ІІ-СМ № 023032, становить 0,0674 га, а фактична 0,0653 га. Пояснювальна записка виготовлена у 2-х примірниках і не адресується замовнику робіт. Але тільки в ній існує інформація про зменшення площі ділянки. Також немає жодного підпису власника ділянки під планами технічної документації, де вказані зменшені розмір та площа земельної ділянки. Це свідчить про те, що ОСОБА_6 не був проінформований про зміну площі ділянки. Зменшення площі ділянки відбулося за рахунок зменшення довжини межі вздовж проїзду з 17,5 м до 16,62 м (на 0,88 м) зі сторони земельної ділянки ОСОБА_4 . Згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання та погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_6 , який склала представник ДП «Інститут землеустрою» ОСОБА_9 , за участю власника земельної ділянки № 18 та суміжних землевласників, а також за їхніми підписами, межі земельної ділянки були закріплені металевими штирями. Металевий штир на позначці 16,62 м мав бути встановлений посеред хвіртки, яка розташована у цьому куті ділянки, та бетонованої доріжки для проходу на ділянку. Тобто, фактичне використання земельної ділянки ОСОБА_6 було не в тих розмірах, які показані на абрисі технічної документації із землеустрою, що суперечить ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» . В акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_6 , згідно додатку 2 до «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» № 376 від 18.05.2010 року, мала бути зазначена площа земельної ділянки, яка надана власнику, з підтвердженням відсутності у власника претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки. Але ні площа ділянки, ні підтвердження про відсутність у власника претензій щодо меж земельної ділянки в акті не зазначені. У разі згоди ОСОБА_6 на таке зменшення своєї ділянки та добровільної відмови від частини ділянки в 21 м ? на користь ОСОБА_4 , він повинен був оформити припинення права власності на цю частину ділянки, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 346 ЦК України. У разі відчуження власником свого майна шляхом продажу або дарування, згідно ч. 1 ст. 657, ч. 2 ст. 719 ЦК України, договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо ОСОБА_6 відмовився від права власності на частину земельної ділянки на користь ОСОБА_4 , то, згідно ч. 3 ст. 347 ЦК України, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру. Такі документи про оформлення добровільної відмови ОСОБА_6 від частини земельної ділянки, площею 21 м ? , відсутні. Якщо зменшення площі земельної ділянки було примусовим, то має бути рішення суду. Отже, площа земельної ділянки, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_6 , була зменшена незаконно. Згідно ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 373 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні і право власності на землю гарантується Конституцією України. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку був сформований та наданий ОСОБА_6 29.05.2013 року. Вона купила ділянку 25.06.2013 року. Хвірткою на земельній ділянці користувались тільки її власники. Хвіртка замикалась на замок. Ключі від замка дружина власника передала її матері. Металевого штиря посеред хвіртки не було, як і інших трьох. Якщо штирі були встановлені на межі з ділянкою ОСОБА_4 , з його згоди і за його підписом, то сам ОСОБА_4 повинен був слідкувати за їх збереженням і 5 років тому змусити ОСОБА_6 переставити хвіртку. Але претензії ОСОБА_4 з'явились тільки рік тому. Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України ОСОБА_4 мав право звернутися до суду зі своєю вимогою у строк до 3-х років. У серпні 2015 року її батьком була встановлена нова огорожа вздовж проїзду з новою хвірткою у фактичному розмірі 17,0 м з розташуванням хвіртки на тому ж місці. ОСОБА_4 сам допомагав встановлювати хвіртку. У серпні 2016 року з ініціативи ОСОБА_4 були встановлені стовпи під огорожу по межі між ділянками № 18 та № 17. Стовпи встановлювали її батько разом з сином ОСОБА_4 у згоді між сторонами. Ця межа зменшує розмір її земельної ділянки вздовж проїзду на 0,5 м, який, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку та ситуаційного плану громадської організації «Кооператор-1» , має значення 17,5 м та збільшує розмір ділянки ОСОБА_4 на 0,5 м. Але вона ніколи на них не претендувала, тому що користувалась земельною ділянкою за її фактичними розмірами. Отже, перелічені споруди були встановлені у згоді та за допомогою ОСОБА_4 , тепер він вимагає їх знести. Межі з двома іншими суміжними земельними ділянками на місцевості визначені огорожею та металевими стовпами. Претензій від власників цих ділянок до неї немає. Вона сама зробила проміри меж своєї земельної ділянки. З'ясувалось, що ні одна довжина меж ділянки не співпала з розмірами плану ділянки, складеного представником ДП «Інститут землеустрою» . 20.06.2017 року вона вдруге звернулась до ДП «Інститут землеустрою» з проханням за її кошти виміряти фактичні розміри меж земельної ділянки та визначити її фактичну площу. Відповідь № 1446 від 05.07.2017 року з відмовою була отримана нею 17.07.2017 року. У червні цього року ОСОБА_4 відновив огорожу між земельними ділянками № 16 та № 17 разом з власницею сусідньої земельної ділянки № 16. Нова огорожа розташована практично на місці старої. Довжина межі ділянки ОСОБА_4 вздовж проїзду дорівнює близько 14 м, замість 13,5 м, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку. В акті відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 , який був наданий суду в якості доказу, відсутні підписи власників суміжних ділянок, що суперечить «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» № 376 від 18.05.2010 року. Громадська організація «Кооператор-1» існує вже 53 роки. Більш ніж 50 років власники земельних ділянок, фігурантів справи, були згодні з розташуванням меж. ОСОБА_4 купив земельну ділянку 30 років тому. Він не міг не знати, як розташовані межі його земельної ділянки, але вирішив скористатися ситуацією, яка виникла внаслідок неправомірних дій представника ДП «Інститут землеустрою» при складанні технічної документації із землеустрою щодо присвоєння її земельній ділянці кадастрового номеру, пред'явив свої претензії та створивши конфлікт. Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 88, ч. ч. 2, 3 ст. 123 ЦПК України; ч. 4 ст. 267, ст. 392 ЦК України; ч. 2, п. п. «а» , «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України; ст. ст. 68, 70 Закону України «Про землеустрій» , вона просила: 1. Прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду в одному провадженні з позовом ОСОБА_4 . 2. Визнати вимоги ОСОБА_4 безпідставними та необґрунтованими, а також відмовити йому у позові за спливом позовної давності. 3. Прийняти клопотання про призначення виконання топографо-геодезичних робіт. 4. Прийняти клопотання про витребування оригіналу письмових доказів. 5. Затвердити рішенням суду фактичний план земельної ділянки ОСОБА_5 та його фактичну площу та скасувати план земельної ділянки, складений ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , визнавши його незаконним. 6. Зобов'язати ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» внести зміни до відомостей про земельну ділянку ОСОБА_5 у Державному земельному кадастрі, згідно рішенню суду. 7. Стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з вирішенням цієї справи, а також витрати на виконання топографо-геодезичних робіт (вхідний № 27114 від 03.08.2017 року) (т. 1 а. с. 97 - 100) .

03.08.2017 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, із змісту якої вбачається, що межі її земельної ділянки № 18 в Сумській громадській організації «Кооператор-1» визначені спорудами, які були встановлені попереднім власником ділянки, а саме: металеві огорожі на межі вздовж проїзду та на протилежній межі, часткова дротова огорожа та металеві стовпи з боку ділянки № 19. Ці споруди обумовлюють фактичне користування земельною ділянкою. Ні один з чотирьох розмірів меж ділянки не співпадає з розмірами плану, складеного ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» . На її прохання до підприємства зробити обміри фактичних розмірів земельної ділянки та визначити її фактичну площу була отримана відмова. Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з тим, що жодна експертна установа із земельних питань м. Суми не виконує роботи по лінійним промірам земельних ділянок (за відсутністю обладнання) , а в своїх дослідженнях використовує результати виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями, вона просила: 1. Призначити будь-якій землевпорядній установі виконання топографо-геодезичних робіт щодо визначення фактичного користування земельною ділянкою. 2. На розгляд фахівця поставити наступні питання: - лінійні проміри фактичних меж земельної ділянки; - визначення фактичної площ ділянки. 3. Про призначення топографо-геодезичних робіт винести ухвалу. Оплату призначених робіт вона гарантує (вхідний № 27112 від 03.08.2017 року) (т. 1 а. с. 107) .

03.08.2017 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, із змісту якої вбачається, що в переліку документів з витягу з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення садівництва на території Сумської громадської організації «Кооператор-1» , що наданий суду ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , на стор. 21 зазначений лист контролю якості робіт. Але на цій сторінці має бути ситуаційний план громадської організації, отриманий нею в ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 06.09.2016 року. Окрім того, у витязі відсутня заява на виконання робіт. Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу письмових доказів. Вона просила витребувати у ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» оригінал технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення садівництва на території Сумської громадської організації «Кооператор-1» у повному обсязі (вхідний № 27113 від 03.08.2017 року) (т. 1 а. с. 108) .

08.08.2017 року позивач ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про призначення експертизи, із змісту якої вбачається, що, самовільно встановивши хвіртку та збільшивши фактичну ширину своєї ділянки з 16,62 м до 17 м відповідачка порушила межу з ділянкою позивача. У додатку до заперечень проти позову від 29.03.2017 року відповідачка на копії ситуаційного плану вказує фактичний розмір своєї ділянки на межі з ділянкою позивача 17 м. Але згідно Державному акту на право власності на земельну ділянку на ім'я відповідачки, витягу з ДЗК про земельну ділянку від 29.05.2013 року № НВ-5900262922013, наданого попередньому власнику ОСОБА_6 та витягу з ДЗК про земельну ділянку від 25.08.2016 року № НВ-5903529622016, наданого позивачеві, цей розмір ділянки відповідачки становить не 17 м, а 16,62 м. Копії відповідних витягів з ДЗК знаходяться в матеріалах справи. В абз. 6 свого клопотання від 29.03.2017 року відповідачка також визнає, що згідно чинній технічній документації межа між ділянками відповідачки та позивача проходить через встановлену відповідачкою хвіртку і це унеможливлює користування хвірткою. Але замість того, щоб добровільно прибрати свої споруди з ділянки позивача та встановити їх у відповідності до чинної документації із землеустрою відповідачка почала стверджувати про те, що технічна документація на її земельну ділянку була складена з порушеннями. Для виявлення відповідних порушень за клопотанням відповідачки до розгляду справи було залучено третю особу - ДП «Сумський інститут землеустрою» . ДП «Сумський інститут землеустрою» дворазово проводив необхідні роботи з перевірки правильності складення технічної документації на ділянку відповідачки, але порушень та помилок не виявив, про що суду було надано письмову відповідь та усні роз'яснення представника цього підприємства. На його думку, для правильного та об'єктивного розгляду справи із метою з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи за даним позовом, необхідно отримати спеціальні знання у галузі земельних відносин і визначити, чи є фактичне в натурі порушення спільної межі земельних ділянок позивача та відповідачки відповідно до чинних правовстановлюючих документів та документації із землеустрою. У відповідності до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Згідно ст. 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 27, 143, 144, 202 ЦПК України, він просив: 1. Призначити по справі № 592/504/17 земельно-технічну експертизу, доручивши її проведення Сумському відділенню ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8. 2. На вирішення експерта поставити наступні питання стосовно фактично в натурі порушення спільної межі земельних ділянок з кадастровими номерами 5910136600:10:020:0716 (позивач) та 5910136600:10:023:0708 (відповідачка) , що розташовані у садовому товаристві «Кооператор» м. Суми, Баранівка: - чи є порушення межі (або накладання) між ділянками позивача та відповідачки відповідно до чинних правовстановлюючих документів та документації із землеустрою? - чи відповідає фактичне розташування споруд відповідачки, а саме: стовпів для паркану та хвіртки, відносно меж земельних ділянок технічній документації? 3. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити. 4. Про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі винести ухвалу (вхідний № 27581 від 08.08.2017 року) (т. 1 а. с. 109) .

30.08.2017 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, із змісту якої вбачається, що межі земельної ділянки № 18 в Сумській громадській організації «Кооператор-1» , яка належить їй на праві приватної власності, визначені спорудами, які були встановлені попереднім власником ділянки, а саме: металеві огорожі на межі вздовж проїзду та на протилежній межі, часткова дротова огорожа та металеві стовпи по кутам з боку ділянки № 19. Ці споруди обумовлюють фактичне користування земельною ділянкою. Ні один з чотирьох фактичних розмірів меж ділянки не співпадає з розмірами плану, складеного ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» . На її письмове прохання від 20.06.2017 року до підприємства виконати обміри фактичних розмірів меж земельної ділянки та визначити її фактичну площу була отримана відмова № 1446/01-20 від 05.07.2017 року з рекомендацією здійснювати свої права відносно земельної ділянки лише в її межах, відомості про які внесено до Державного земельного кадастру. Але це неможливо, не порушуючи прав власників суміжних ділянок. Єдиним способом довести достовірність її стверджень є виконання обмірів фактичних меж земельної ділянки з залученням до справи відповідного за фахом спеціаліста. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 54, 60, 86 ЦПК України, вона просила: 1. Призначити по справі № 592/504/17 виконання топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:10:023:07:08, що розташована в Сумській громадській організації «Кооператор-1» під № 18 (Баранівка) . 2. Кандидатуру спеціаліста, виконавця робіт, визначити судом. 3. На розгляд спеціаліста поставити наступне завдання: - визначення фактичних характеристик земельної ділянки, а саме: промірів меж, її конфігурації та площі, а також складання фактичного плану ділянки; -розташування межі між земельними ділянками № 17 та № 18 вважати таким, що проходить по стовпам, зазначеним в позовній та зустрічній позовній заявах; - роботи провести з обов'язковими контрольними промірами стальною мірною стрічкою. 4. Про призначення топографо-геодезичних робіт винести ухвалу. Оплату призначених робіт гарантує (вхідний № 30567 від 30.08.2017 року) (т. 1 а. с. 116) .

01.09.2017 року позивач ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення проти зустрічної позовної заяви, із змісту якої вбачається, що відповідачка по цивільній справі № 592/504/17 за його позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою подала до суду зустрічну позовну заяву від 03.08.2017 року про захист права власності на земельну ділянку. На його думку, ця зустрічна позовна заява необґрунтована та суперечить вимогам ЦПК України. Відповідачка маніпулює необґрунтованими, надуманими, а іноді свідомо неправдивими даними, намагаючись ввести суд в оману, затягнути час розгляду справи та безпідставно сподівається на незаконне рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Ч. 1 ст. 173 ЦПК України визначається, що розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання. На час подачі зустрічної позовної заяви від 03.08.2017 року розгляд справи по суті уже було розпочато, тому подача цієї заяви суперечить ч. 1 ст. 123 ЦПК України. Також зустрічний позов може бути пред'явлений лише до первісного позивача, а у зустрічній позовній заяві відповідачем визнається і третя особа - ДП «Сумський інститут землеустрою» . Із змісту зустрічного позову не зрозуміло які саме права та інтереси ОСОБА_5 порушено та який обсяг прав підлягає відновленню, враховуючи той факт, що на сьогодні на їхні суміжні земельні ділянки існують державні акти, в яких визначено та закріплено в натурі межу земельних ділянок, яку порушила саме відповідачка. Відповідачка у зустрічній позовній заяві просить суд відмовити йому у позові за спливом позовної давності. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Ст. 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Відповідачка порушила його права та створила перешкоди у користуванні його приватизованою земельною ділянкою в серпні 2015 року після того як встановила частину своєї хвіртки та новий межовий стовп на території його земельної ділянки. Таким чином, відповідно до ст. ст. 257, 261 ЦК України строк позовної давності для захисту його прав спливає лише у вересні 2018 року, а твердження відповідачки про сплив позовної давності є необґрунтованими та надуманими. Стосовно розмірів меж земельних ділянок він хоче зазначити про те, що він є членом садового товариства «Кооператор» з 1986 року. На той час в СРСР контроль за земельними ділянками був суворішим і площа його та всіх сусідніх земельних ділянок була однаковою та становила 6 соток (600 м ? ) . Для підтвердження первісної площі його земельної ділянки № 17 він надає суду копії садової книжки та довідки товариства. Ширина та довжина ділянок становила 15 на 40 м (15 х 40 = 600 м ? ) . Саме за таку площу він та його сусіди сплачували внески до товариства. Такі первісні розміри ділянок можуть підтвердити в правлінні садового товариства та сусіди по дачі, які були членами товариства за часів СРСР, зокрема власниця сусідньої до неї ділянки № 16 ОСОБА_10. В 1997 році його сусіди з двох боків приватизували свої ділянки № 16 та № 18. Власник ділянки № 18 ОСОБА_6 на той період був членом правління їхнього садового товариства. Під час приватизації в 1997 року правлінням садового товариства було складено ситуаційний план земельних ділянок. За цим планом відбулася приватизація окремих земельних ділянок. Згідно цьому ситуаційному плану за рахунок зменшення розмірів його ділянки № 17 та ділянки № 19 північна ширина ділянки № 18 збільшилась з 15 м до 17,5 м, а південна з 15 м до 15,7 м. Також за ситуаційним планом 1997 року було збільшено північну ширину ділянки № 16 з 15 м до 15,9 м, а південну з 15 м до 15,1 м, за результатами приватизації загальна площа ділянки ОСОБА_6 зросла з 600 до 674 м ? , а загальна площа його ділянки зменшилась з 600 до 569 м ? . Таким чином після приватизації 1997 року документально площа ділянки № 18 стала більшою за його більше ніж на 1 сотку (на 105 м ? ) . Його ніхто не повідомив про складання такого ситуаційного плану та про результати приватизації. Він продовжував користуватися своєю ділянкою у фактичних розмірах 15 x 40, що була надана йому як члену садівничого кооперативу. Ніяких спірних питань з власниками сусідніх приватизованих ділянок № 18 ОСОБА_6 та № 16 ОСОБА_10 не виникало. В 2010 року він розпочав приватизацію своєї ділянки, але в зв'язку з вже проведеною в 1997 року приватизацією ділянок № 18 та № 16 він зміг приватизувати свою ділянку площею не 600 м ? , а тільки 569 м ? . Це було пов'язано з вже визначеними розмірами меж вже приватизованих в 1997 року ділянок № 16 та № 18. Незважаючи на приватизацію своєї ділянки в зменшених розмірах ні він до сусідів, ні сусіди до нього ніяких претензій не пред'являли. Межу між його ділянкою та ділянкою № 18 було узгоджено з ОСОБА_6 , визначено та закріплено в натурі. Паркан між їхніми ділянками не встановлювався. Визначена та узгоджена межа відповідала акту приватизації 1997 року ділянки № 18 та його акту приватизації. В 2013 році власник ділянки № 18 ОСОБА_6 продав свою земельну ділянку відповідачці ОСОБА_5 . Перед продажем ділянки ОСОБА_6 зробив запит до ДП «Сумський інститут землеустрою» і при встановленні та узгодженні всіх меж його земельної ділянки були виявлені розбіжності в площі та промірах ділянки, в результаті чого площу ділянки було зменшено на 21 м ? з 674 м ? до 653 м ? . Відповідачка стверджує, що зменшення ділянки ОСОБА_6 на 21 м ? було здійснено за рахунок збільшення площі саме його ділянки, а попередній власник не знав про зменшення своєї ділянки. Саме тому відповідачка вважає, що має право самостійно змінювати межі своєї ділянки та встановлювати свої споруди на території його ділянки. Він вважає, що такі твердження відповідачки є свідомо неправдивими та є намаганням ввести суд в оману, затягнути час розгляду справи та отримати незаконне рішення суду. Відповідачка не може не знати, що при документальному зменшенні в 2013 році площі ділянки № 18 розміри та площа його приватизованої ділянки не збільшувалися та межа між їхніми ділянками не переносилася. Це підтверджується тим, що в результаті зменшення розмірів ділянки № 18 його акт на право власності на земельну ділянку не змінено та площу його ділянки не збільшено. Копія його акту на право власності на земельну ділянку на підставі рішення Сумської міської ради від 28.07.2010 року № 41 85-МР була надана суду та відповідачці при подачі позову. Також свідомо неправдивими є заяви відповідачки про те, що попередній власник не знав про зменшення площі своєї ділянки. Відповідачка не могла не знати про те, що попередній власник робив витяг з ДЗК про свою ділянку. В цьому документі за № НВ-5900262922013 від 29.05.2013 року, сформованому на запит ОСОБА_6 , вказані зменшені розміри та площа його ділянки відносно акта на право власності від 1997 року. У відповідь ОСОБА_6 ніяких заперечень стосовно нових розмірів не заявляв та через місяць 27.06.2013 року продав свою земельну ділянку відповідачці за цими зменшеними на 21 м ? розмірами. Копію витягу з ДЗК № НВ-5900262922013 від 29.05.2013 року відповідачка подала до суду сама і тому не знати про те, що ОСОБА_6 робив такий запит і був ознайомлений зі зменшеною площею своєї ділянки, вона не могла. Так само відповідачка не могла не знати про те, що договір купівлі-продажу ділянки було складено з урахуванням зменшеної площі ділянки і ОСОБА_6 , як продавець, не міг не знати про зменшення площі своєї ділянки. Він взагалі вважає, що надавати свідомо неправдиві дані є сімейною рисою відповідачки. Так відповідачка відверто неправдиво стверджує про те, що він нібито допомагав встановлювати її хвіртку. Хвіртка (більша за розмірами, ніж стара) та новий межовий стовп були встановлені самовільно без його згоди та без його присутності. Коли він дізнався про це, то відразу зробив зауваження батькам відповідачки про порушення межі та знищення узгодженого з попереднім власником межового знаку. Батьки відповідачки запевнили його в тому, що виправити порушення межі можна за допомогою протилежного межового стовпа, потрібно лише встановити паркан між їхніми ділянками. Але після встановлення стовпів вони різко змінили своє ставлення до вирішення проблеми порушення межі та не захотіли встановлювати протилежний межовий стовп на своїй території, а навпаки, наполягали та змістили стовп на його територію. Свої дії батьки відповідачки аргументували копією акта на землю без кадастрового номеру на ім'я попереднього власника з печаткою нотаріуса. На його прохання пред'явити документ про право власності на землю з кадастровим номером на ім'я відповідачки батько і мати відповідачки у присутності свідків неодноразово свідомо неправдиво стверджували про те, що документів на право власності на ім'я відповідачки не існує та ділянці відповідачки не присвоювався кадастровий номер. Як потім з'ясувалось це також була неправда. Тривалі перемовини про усунення порушення межі та перешкод у користуванні земельною ділянкою ні до чого не призвели. Викопати свої стовпи та перенести хвіртку з його території батьки відповідачки відмовилися. Він був змушений звернутися до кількох землевпорядних організацій, в тому числі, до Управління Держкомзему у м. Суми та ДП «Сумський інститут землеустрою» . Там йому було вказано на те, що дії відповідачки незаконні та мають ознаки шахрайства, а заяви відповідачки брехливі, бо її земельна ділянка має кадастровий номер, переоформлена на ім'я відповідачки, а самовільно визначені розміри ділянки № 18 завищені. Йому також порадили у разі, якщо відповідачка продовжуватиме заперечувати існування документів про право власності на землю на своє ім'я, зробити платний запит на отримання відомостей з Державного земельного кадастру. Коли він повідомив про це батьків відповідачки, то вони знову стали свідомо неправдиво запевняти, що акт на землю з кадастровим номером на ім'я відповідачки був тимчасовим та діяв лише три місяці та потрібен був тільки для сплати податків при оформленні договору купівлі-продажу ділянки, а тому робити платний запит на його отримання немає сенсу. Не отримавши чинних документів, він був вимушений зробити запит на отримання відомостей з ДЗК України. Отримані ним з ДЗК відомості засвідчили про те, що законно визначені розміри земельної ділянки відповідачки є меншими, ніж розміри самовільно зайнятої нею ділянки та підтвердили факт порушення межі між їхніми ділянками. Він повідомив батьків відповідачки про те, що отримав відповідь з ДЗК й ознайомлений з дійсними розмірами ділянки відповідачки. Лише тоді батьки відповідачки признали наявність кадастрового номеру та акту на право власності та віднесли копії чинних документів до голови садового товариства, додатково звинувачуючи його в тому, що він не хоче ознайомлюватися з чинними документами відповідачки. Крім цього батьки відповідачки ще багато разів свідомо неправдиво стверджували різні неправдиві дані. Так у присутності свідків (власниці ділянки № 16 ОСОБА_10 та інших) запевняли його в тому, що з дня покупки сплачують в касу садового товариства платежі з розрахунку площі своєї ділянки в 6,7 соток. Потім з'ясувалося, що і це була свідома неправда і сплачують вони лише за 6 соток. Відповідачка у зустрічній позовній заяві визнає те, що фактична ширина її ділянки після встановлення хвіртки та нового межового стовпа складає 17 м, що більше 16,62 м вказаних в акті на право власності та витягах з ДЗК, сформованих на запити ОСОБА_6 та позивача. Але відповідачка вважає, що раз за часів попереднього власника було зменшено площу його ділянки на 21 м ? , то тепер вона може самовільно порушувати визначені та узгоджені межі ділянок, визначати розміри меж своєї та чужих ділянок, встановлювати споруди на чужих ділянках і це не буде завдавати перешкоди у користуванні земельною ділянкою для інших власників. Тому відповідачка просить суд призначити виконання топографо-геодезичних робіт не для того щоб визначити межу між їхніми ділянками згідно своєму акту на право власності, а для того щоб, навпаки, скасувати діючий план своєї ділянки та в судовому порядку затвердити самовільно встановлені фактичні розміри ділянки з урахуванням самозахоплення частини його ділянки. Такі вимоги відповідачки суперечать ст. 79 ЗК України, згідно якій земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами та певним місцем розташування і право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 173 ЦПК України; ст. ст. 257, 261 ЦК України; ст. 79 ЗК України, він просив: 1. В задоволенні клопотання відповідачки про прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви відмовити. 2. Задовольнити його позов у повному обсязі (вхідний № 30776 від 01.09.2017 року) (т. 1 а. с. 117 - 119 ) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 01.09.2017 року клопотання представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 про призначення по справі земельно-технічної експертизи було задоволено. Було ухвалено призначити по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: - чи є порушення межі (або накладання) між ділянками позивача та відповідачки відповідно до чинних правовстановлюючих документів та документації із землеустрою? - чи відповідає фактичне розташування споруд відповідачки, а саме: стовпів для паркану та хвіртки, відносно меж земельних ділянок технічній документації? Проведення експертизи було ухвалено доручити судовим експертам Сумської філії Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8 (м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 27) . Було ухвалено попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Було ухвалено оплату за проведення експертизи покласти на позивача - ОСОБА_4, роз'яснити йому положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Було ухвалено провадження у справі зупинити на час проведення земельно-технічної експертизи. Ухвала набрала законної сили 01.09.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68635241) (т. 1 а. с. 123, 124) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 01.09.2017 року у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_5 про призначення топорафо-геодезичних робіт було відмовлено. Ухвала набрала законної сили 01.09.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68636727) (т. 1 а. с. 125) .

14.09.2017 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, із змісту якої вбачається, що, керуючись ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставині, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, вона просила прийняти та долучити до справи в якості доказу фото-план земельних ділянок № 18 та № 17, які розташовані в Сумській громадській організації «Кооператор-1» , складений фізичною особою-підприємцем геодезистом ОСОБА_11 за допомогою аеро-фото-зйомки та вимірів тахеометром. Цей фото-план доводить її ствердження, які зазначені в зустрічній позовній заяві, а саме: 1. Фактичні розміри меж земельної ділянки № 18, яка належить їй на праві приватної власності, не співпадають з розмірами плану, складеного ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» . 2. Фактична площа земельної ділянки збігається з площею, зазначеною в договорі купівлі-продажу. 3. Фактичний розмір межі вздовж проїзду земельної ділянки № 17, яка належить ОСОБА_4 має значення 13,90 м замість 13,50 м, яке вказане в Державному акті про право власності на земельну ділянку, що не дає йому права претендувати на збільшення розміру цієї межі. Окрім того, фото-план дає змогу з'ясувати, чому виникла невідповідність фактичних розмірів вздовж проїзду земельних ділянок № 17 та № 18 розмірам, зазначеним в правовстановлюючих документах. Загальна довжина розмірів земельних ділянок № 15, 16, 17, 18 від початку проїзду, згідно з фото-планом дорівнює: 14,83 + 15,40 + 13,90 + 16,81 = 60,94 м. Згідно ситуаційному плану громадської організації, чинному до початку оформлення кадастрових номерів цих земельних ділянок, ця довжина має таке значення: 14,90 + 15,90 + 13,50+ 17,50 = 61,80 м. Різниця між ними складає 0,86 м. Тобто цей розмір відсутній в натурі (на місцевості) . А так як ОСОБА_6 , попередній власник земельної ділянки № 18, оформляв кадастровий номер (2012 рік) після ОСОБА_4 (2011 рік) , то ця нестача в загальній довжині меж чотирьох земельних ділянок компенсувалась у розмірі земельної ділянки № 18. Так виник розмір ділянки вздовж проїзду 16,62 м, що на 0,88 м менший за розмір, зазначений в Державному акті, але він не був фактичним. Жодного підпису про згоду ОСОБА_6 на зменшення розміру межі до позначки 16,62 м в технічній документації ДП «Інститут землеустрою» немає. Отже, частина межі в 40 см вздовж проїзду, яку оспорює ОСОБА_4 , ніколи не була у складі земельної ділянки № 17. Вона належить земельній ділянці № 18 (вхідний № 32511 від 14.09.2017 року) (т. 1 а. с. 128, 129) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 29.09.2017 року було відновлене провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Було ухвалено цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою призначити до судового розгляду в судовому засіданні на 10.10.2017 року о 16 годині 30 хвилин у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми (каб. № 11) , викликати сторони. Ухвала набрала законної сили 29.09.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69433689) (т. 1 а. с. 139) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 10.10.2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про звільнення його від оплати витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі за його позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, було відмовлено. Ухвала набрала законної сили 10.10.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69454172, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69706319) (т. 1 а. с. 151 - 156) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 10.10.2017 року заяву представника позивача за угодою адвоката ОСОБА_2 про витребування доказів було задоволено. Було ухвалено витребувати в Управлінні Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області (40030, м. Суми, вул. Супруна, 30) , належним чином завірені копії документів: - проектно-технічну документацію на земельну ділянку № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4, та обмінний файл (*іn4, *.хml, *drw) , на цю земельну ділянку; - проектно-технічну документацію на земельну ділянку № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_5, та обмінний файл (*іn4, *.хml, * drw) , на цю земельну ділянку. Зазначені докази було ухвалено подати в найближчий строк у зв'язку з проведенням по справі земельно-технічної експертизи. У разі неможливості подати докази, які вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язати Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. Ухвала набрала законної сили 23.10.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69706157) (т. 1 а. с. 172) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 10.10.2017 року заяву представника позивача за угодою адвоката ОСОБА_2 про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи було задоволено. Було ухвалено призначити по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: - чи є порушення межі (або накладання) між земельною ділянкою № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4, та земельною ділянкою № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_5, відповідно до чинних правовстановлюючих документів та документації із землеустрою? - чи відповідає фактичному розташуванню стовпів для паркану та хвіртки ОСОБА_5 відносно межі земельної ділянки № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4 ОСОБА_12, та земельної ділянки № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_5, технічній документації на земельну ділянку № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» ? Проведення експертизи було ухвалено доручити судовим експертам Сумської філії Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8 (м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 27) . Було ухвалено попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Оплату за проведення експертизи було ухвалено покласти на позивача - ОСОБА_4, роз'яснити йому положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Провадження у справі було ухвалено зупинити на час проведення судової земельно-технічної експертизи. Ухвала набрала законної сили 23.10.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69706443) (т. 1 а. с. 173) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 13.12.2017 року було відновлене провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Було ухвалено цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою призначити до судового розгляду в судовому засіданні на 05.02.2018 року на 9 годину 00 хвилин у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми (каб. № 11) , викликати сторони. Ухвала набрала законної сили 13.12.2017 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70982675) (т. 1 а. с. 212) .

31.01.2018 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, із змісту якої вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа № 592/504/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Земельна ділянка № 18, яка знаходиться в СМГО садівників та городників «Кооператор-1» , м. Суми, з кадастровим номером 5910136600:10:023:0708, та належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу, має площу 653 м ? . Як свідчить фото-план земельної ділянки, складений інженером-геодезистом ОСОБА_13 та наданий суду 14.09.2017 року, фактична її площа 649 м ? не перевищує площу, зазначену в договорі купівлі-продажу. Але фактичні розміри меж ділянки не співпадають з розмірами плану, розробленого ДП «Сумський інститут землеустрою» на час присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру в 2012 році. Купивши земельну ділянку в червні 2013 року, вона користується нею у фактичних розмірах, які обумовлені спорудами, встановленими попереднім власником ділянки ОСОБА_6 , а також власниками суміжних земельних ділянок. Ці споруди існують вже не одне десятиліття, а саме: 1. Межа АБ (відповідно до плану з витягу з ДЗК) з суміжною ділянкою № 17 ОСОБА_4 - умовна. В куті А(1) вона визначена встановленим його батьком стовпом поряд з крайнім стовпом огорожі ділянки № 17 вздовж проїзду. Кут Б(2) не мав межового знаку та був визначений у серпні 2016 року у згоді з ОСОБА_4 . 2. Межа БВ з суміжною ділянкою № 31 визначена металевою огорожею. 3. Межа ВГ з суміжною ділянкою № 19 визначена стовпами в кутах В(3) і Г(4) , частковою дротовою огорожею, а також металевою огорожею компостної ями ділянки № 19 у куті Г(4) . 4. Межа АГ вздовж проїзду визначена металевою огорожею з розташуванням хвіртки у куті А(1) . Влітку 2016 року стара металева огорожа, встановлена ОСОБА_6 , була оновлена, але її загальний розмір та розташування хвіртки залишились незмінними, про що свідчить бетонована доріжка до хвіртки, прокладена попереднім власником ділянки. Згідно опису меж в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання та погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення садівництва на території СМГО садівників та городників «Кооператор-1» з технічної документації із землеустрою, розробленої ДП «Сумський інститут землеустрою» та наданої суду, межа 1-4 (АГ вздовж проїзду) зазначена як умовна, тобто така, що не мала ніякої огорожі, що не відповідало фактичному стану межі. На її прохання до ДП «Сумський інститут землеустрою» 20.06.2017 року виконати виміри фактичних розмірів меж земельної ділянки їй було відмовлено (№ 1446/01-20 від 05.07.2017 року) з рекомендацією здійснювати свої права відносно земельної ділянки лише в її межах, відомості про які було внесено до Державного земельного кадастру. Але це неможливо, не порушуючи прав власників суміжних ділянок № 19 та № 31. Згідно ч. 2 ст. 107 ЗК України, п. 4.4. розд. IV «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» № 376 у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Для вільного, без претензій від власників суміжних земельних ділянок, подальшого користування земельною ділянкою їй необхідно мати фактичний кадастровий план ділянки, розроблений фахівцями землевпорядної установи з виконанням обмірів фактичних меж земельної ділянки за участю власників суміжних земельних ділянок, який відповідає дійсному розташуванню меж та площі ділянки 653 м ? . Зменшення розмірів меж земельної ділянки приведе до зменшення її площі та порушення її права власності. Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 168 ЦПК України, ч. 2 ст. 386 ЦК України, вона просила: 1. Призначити по справі № 592/504/17 виконання топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці № 18, яка розташована в СМГО садівників та городників «Кооператор-1» , м. Суми, та належить ОСОБА_5, площею 653 м ? , з кадастровим номером 5910136600:10:023:0708, та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (погодження) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за її фактичним використанням зі складанням фактичного кадастрового плану для внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру. 2. Виконання топографо-геодезичних робіт призначити державному підприємству «Сумський інститут землеустрою» , третій особі у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. 3. Про призначення топографо-геодезичних робіт винести ухвалу. Оплату призначених робіт гарантує (вхідний № 4209 від 31.01.2018 року) (т. 1 а. с. 225, 226) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 05.02.2018 року клопотання судового експерта Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8 ОСОБА_14 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи № 1602/1603, було задоволене Було ухвалено залучити землевпорядну організацію, що має ліцензію/сертифікат Держгеокадастру України на проведення робіт із землеустрою, для проведення топографо-геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання земельних ділянок за адресою: СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , № 17 - 18, м. Суми, кадастрові номери 5910136600100200716, 5910136600100230708 (зі зйомкою всіх об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці, угідь та споруд, парканів, воріт, хвірток) , в системі координат СК-63, а саме: Сумське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру (ДП «СУМИГЕОДЕЗКАРТОГРАФІЯ» ) (в. о. директора ОСОБА_15, тел. (0542) 62-88-32, 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 98-А) . Ухвала набрала законної сили 05.02.2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72423810, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72424423) (т. 1 а. с. 233 - 236) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду від 05.02.2018 року було зупинене провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки: Державне підприємство «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку. Ухвала набрала законної сили (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72468511) (т. 1 а. с. 237) .

Із змісту висновку судової земельно-технічної експертизи № 1602/1603 від 03.08.2018 року вбачається, що по першому питанню: дослідженням було встановлено відсутність порушення межі (або накладання) між земельною ділянкою № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4, та земельною ділянкою № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_5, відповідно до чинних правовстановлюючих документів (додаток № 2) . Відповісти на питання: «Чи є порушення межі (або накладання) між земельною ділянкою № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4, та земельною ділянкою № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_5, відповідно до документації із землеустрою?» , не видається за можливе у зв'язку з наданням на дослідження даних у різних системах координат. По другому питанню: дослідженням було встановлено наступне: 1. Відповідно до даних обмінних файлів та даних топографо-геодезичного знімання станом на дату проведення обстеження: - фактичне розташування стовпів для паркану та хвіртки, які належать ОСОБА_5 (земельна ділянка № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку; - фактично східний стовп хвіртки та стовпи для паркану, які належать ОСОБА_5 (земельна ділянка № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , що стоять вздовж спільної межі, повністю розташовані на території земельної ділянки № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4. 2. Відповідно до даних технічної документації на земельну ділянку № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, що розташована за адресою: Сумська область, м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1, та даних топографо-геодезичного знімання, станом на дату проведення обстеження: - відповісти на питання: «Чи відповідає технічній документації на земельну ділянку № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , фактичне розташування стовпів для паркану та хвіртки, які належать ОСОБА_5 (земельна ділянка № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , та чи розташовані вони на території земельної ділянки № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4, визначеної технічною документацією на земельну ділянку № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , не видається за можливе у зв'язку з наданням на дослідження даних у різних системах координат (вхідний № 32431 від 08.08.2018 року) (т. 2 а. с. 1 - 14) .

01.11.2018 року позивач ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву за висновками судової земельно-технічної експертизи, із змісту якої вбачається, що ухвалою суду від 23.10.2018 року було призначено проведення судової земельно-технічної експертизи щодо меж земельних ділянок, що належать на праві приватної власності позивачу та відповідачці (кадастрові номери ділянок 5910136600:10:020:0716 та 5910136600:10:023:0708) . Проведення судової земельно-технічної експертизи було доручено Сумському відділенню ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8. Для проведення топографо-геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання земельних ділянок ухвалою суду було залучено Сумське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру (ДП «СУМИГЕОДЕЗКАРТОГРАФІЯ» ) . Результати проведеної судової земельно-технічної експертизи з урахуванням дослідження правовстановлюючих документів, документів із землеустрою та проведеного топографо-геодезичного (кадастрового) знімання фактичного використання земельних ділянок позивача та відповідачки надані суду у висновках Сумського відділення ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8 від 03.08.2018 року № 1602/1603. На вирішення судової земельно-технічної експертизи були поставлені два питання. Перше питання стосувалося визначення можливих порушень та суперечностей між документацією на земельні ділянки позивача та відповідачки. Відповідачка у своїх заявах та клопотаннях неодноразово заявляла про наявність порушень у своїх правовстановлюючих документах, що нібито дозволяло відповідачці встановлювати свої споруди на земельній ділянці позивача. Але відповідно до висновків судової земельно-технічної експертизи по першому питанню порушень між документацією на земельні ділянки позивача та відповідачки в частині порушення межі (або накладання) не виявлено, а навпаки, згідно чинних правовстановлюючих документів була встановлена відсутність порушення межі (або накладання) між земельними ділянками позивача та відповідачки, що спростовує заяви відповідачки. Друге питання експертизи стосувалося визначення фактичного розташування стовпів для паркану та хвіртки відповідачки відносно межі між досліджуваними земельними ділянками. Згідно висновків судової земельно-технічної експертизи по другому питанню відповідно до даних обмінних файлів та даних топографо-геодезичного знімання фактичного використання земельних ділянок фактичне розташування стовпів для паркану та хвіртки, які належать відповідачці, не відповідають правовстановлюючим документам на ділянку відповідачки та фактично східний стовп хвіртки та стовпи, що стоять вздовж спільної межі, повністю розташовані на території земельної ділянки позивача. Стосовно відповідей на питання експертизи відповідно до документації із землеустрою відповісти експерт не має можливості, тому що надані для дослідження дані складені у різних системах координат. Але експертом був проведений порівняльний аналіз правовстановлюючих документів та документації із землеустрою. В результаті проведеного аналізу невідповідностей між правовстановлюючими документами та документації із землеустрою не виявлено, навпаки, була встановлена ідентичність конфігурації, лінійних розмірів, площ та координат кутів повороту зовнішньої межі правовстановлюючих документів та документації із землеустрою досліджуваних земельних ділянок. Таким чином, висновками судової земельно-технічної експертизи, проведеної Сумським відділенням ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8 від 03.08.2018 № 1602/1603, була встановлена відсутність порушень між правовстановлюючими документами позивача та відповідачки в частині порушення межі (або накладання) між земельними ділянками, що спростовує заяви відповідачки, і було визначено, що фактичне розташування заявлених у позові позивача споруд, які належать відповідачці, не відповідає правовстановлюючим документам відповідачки, і ці споруди повністю розташовані на території земельної ділянки позивача. Розташовані на території земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку від 02.11.2012 року серії ЯМ № 732605, споруди, що належать відповідачці, обмежують його у здійсненні права власності на землю в частині користування земельною ділянкою та створюють небезпеку подальшого порушення права власності. З моменту встановлення цих споруд він не має можливості користуватися своєю земельною ділянкою в місцях, де вони розташовані. Крім того, споруди відповідачки призначені для встановлення огорожі, що призведе до неможливості його доступу до значної частини його земельної ділянки (18 м ? згідно висновкам проведеної судової земельно-технічної експертизи) . Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права користування своїм майном. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. У разі порушення права власності власник має право на підставі ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном. Ч. 1 ст. 78 ЗК України визначає, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Відповідно п. «б» ч. 1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, а п. «г» ч. 1 ст. 91 ЗК України зобов'язує власників земельних ділянок не порушувати права власників суміжних земельних ділянок. Ч. 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян на земельні ділянки відповідно до п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян. На підставі викладеного у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 391 ЦК України; ч. 1 ст. 78, п. «б» ч. 1 ст. 90, п. «г» ч. 1 ст. 91, ч. 2, п. «б» ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 158 ЗК України, керуючись ст. 141 ЦПК України, він просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (вхідний № 46615/18 від 01.11.2018 року) (т. 2 а. с. 28, 29) .

15.01.2019 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву за даними топографо-геодезичного знімання, із змісту якої вбачається, що 25.04.2018 року одночасно з проведенням обстежень земельних ділянок, які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кадастрові номери 5910136600:10:020:0716 та 5910136600:10:023:0708, за адресою: м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» № № 17, 18, судової земельно-технічної експертизи № 1602/1603 ХНДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_8, виконувались роботи з топографо-геодезичного знімання спеціалістами ДП «Сумигеодезкартографія» . Експертом було проведено графічне та аналітичне співставлення даних розташування меж земельних ділянок відповідно до даних правовстановлюючих документів та даних фактичного користування земельними ділянками (дані топографо-геодезичного знімання) . При цьому дослідженні було встановлено, що фактично просторове розташування, конфігурація, лінійні проміри та площі земельних ділянок не відповідають даним правовстановлюючих документів. Таблиця невідповідностей висновку судової земельно-технічної експертизи свідчить про те, що жоден фактичний лінійний розмір меж обох земельних ділянок, а також їх конфігурації, не співпадають з відповідними даними розташування меж земельних ділянок, зазначеними у правовстановлюючих документах. Фактичне розташування меж земельних ділянок складалися більше ніж 50 років, з часу утворення кооперативу садівників і городників «Кооператор-1» . Межі обох земельних ділянок обумовлені огорожами, які встановлені декілька десятиліть тому. Правовстановлюючі документи земельних ділянок були складені у 2011 - 2012 роках. На той час обидві земельні ділянки мали такі ж самі лінійні розміри меж та конфігурації, як і на час проведення судової земельно-технічної експертизи. Згідно ч. 1 ст. 11 розд. ІІІ Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості) , визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм і правил, технічних регламентів. Невідповідність фактичних лінійних розмірів меж та конфігурацій земельних ділянок, які належали ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , відповідним показникам у кадастрових планах земельних ділянок є порушенням Закону України «Про Державний земельний кадастр» . Така ситуація може виникнути тільки в тому випадку, коли при складанні технічної документації із землеустрою земельної ділянки топографо-геодезична зйомка не проводилась. Згідно договору № 474 від 23.05.2012 року з «Технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення садівництва на території СМГО садівників і городників «Кооператор-1» » , складеної ДП «Сумський Інститут землеустрою» , за виконання топографо-геодезичних робіт, замовник ОСОБА_6 сплатив вартість цих робіт у сумі 546 грн. . Незаконно зменшуючи лінійний розмір межі вздовж проїзду земельної ділянки при розробці кадастрового плану ділянки з 17,5 м, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 023032 від 03.11.1997 року, виданого землевласнику ОСОБА_6 та чинного на час складання «Технічної документації із землеустрою» , до розміру 16,62 м, а також площу земельної ділянки з 674 м ? до 653 м ? , нехтуючи технічними характеристиками земельної ділянки, а саме: розташуванням хвіртки, доріжки для проходу на ділянку, відстані від спільної межі між земельними ділянками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до дерев'яної споруди, зведеної ОСОБА_6 більше ніж 50 років тому, ДП «Сумський Інститут землеустрою» порушив право землевласника ОСОБА_6 вільно володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою, згідно ч. 1 ст. 78 3К України. Незаконність зменшення лінійного розміру вздовж проїзду земельної ділянки землевласника ОСОБА_6 , а відповідно і її площі, полягає у порушенні «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками № 376» . Згідно Додатку 2 цієї «Інструкції» в «ОСОБА_13 прийомки-передачі межових знаків на зберігання та погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення садівництва на території СМГО садівників і городників «Кооператор-1» » з «Технічної документації із землеустрою» має бути вказана площа земельної ділянки, погоджена із землевласником. Але в акті вона не зазначена. В акті є посилання на абрис, який додається. Згідно Додатку 2 «Інструкції» на абрисі, як і в акті має бути підпис землевласника. Тим паче, що площа земельної ділянки зменшувалась і не відповідала площі, зазначеній в Державному акті на право приватної власності на землю. Але на абрисі підпису землевласника немає. Це означає, що зменшення площі земельної ділянки з 674м ? до 653 м ? , а також лінійного розміру межі вздовж проїзду з 17,5 м до 16,62 м із землевласником ОСОБА_6 не погоджувалось. Окрім того, в «ОСОБА_13 прийомки-передачі межових знаків на зберігання та погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_6 для ведення садівництва на території СМГО садівників і городників «Кооператор-1» » межа 1-4 (АГ) вздовж проїзду в описі меж зазначена, як «умовна» , тобто така, що не мала ніякої огорожі та твердого розміру, що не відповідало фактичному становищу межі. Таке оформлення вищезазначеного акту має ознаки його фальсифікації. Заява землевласника ОСОБА_6 про визначення кадастрового номера земельній ділянці (додаток 2) , де зазначена зменшена площа земельної ділянки (653 м ? ) підписана сторонньою людиною. У заяві на виконання топографо-геодезичних робіт (додаток 3) ОСОБА_6 вказує округлене значення площі земельної ділянки 0,07 га відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю. Але жоден документ зі зменшеною площею земельної ділянки (653 м ? ) землевласником ОСОБА_6 не погоджувався. Державним підприємством «Сумський інститут землеустрою» був порушений головний «принцип землеустрою - дотримання законності» (п. «а» ст. 6 Закону України «Про землеустрій» ) . Відповідно до висновків судової земельно-технічної експертизи порушень між чинною правовстановлюючою документацією на земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині порушення межі (або накладання) не виявлено. Відсутність таких порушень досягнуто Державним підприємством «Сумський Інститут землеустрою» при складанні «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення садівництва на території СМГО «Кооператор-1» » завдяки порушенням земельного законодавства. В позовній заяві ОСОБА_4 скаржиться на те, що відповідачкою були порушені межові знаки спільної межі та захоплено частину земельної ділянки позивача. Спільна фактична межа між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створилася за десятиліття користування сусідами-землевласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 своїми земельними ділянками. Становище спільної фактичної межі земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яке зафіксовано у фото-таблиці судової земельно-технічної експертизи (Додаток 1) , а саме: крайній стовп огорожі земельної ділянки ОСОБА_4 вздовж проїзду, бетонована доріжка для проходу на земельну ділянку ОСОБА_5 , прокопаний сином ОСОБА_4 «обніжок» вздовж усієї межі, межовий знак з південного боку, встановлений разом і у згоді з ним, свідчить про те, що ознаки порушень фактичної спільної межі відсутні. Факту знесення межових знаків ОСОБА_4 у суді не довів. Хвіртка та крайній стовп межі вздовж проїзду земельної ділянки ОСОБА_5 були встановлені у присутності та за допомогою ОСОБА_4 на межі, означеній старою огорожею з хвірткою попереднього землевласника ОСОБА_6 . Стовпи під огорожу на спільній межі між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були встановлені разом із сином ОСОБА_4 , у згоді та добросусідстві, за ініціативою самого позивача. Згідно Додатку 3 до висновку судової земельно-технічної експертизи, відповідно до даних топографо-геодезичного знімання, фактичний лінійний розмір вздовж проїзду земельної ділянки ОСОБА_4 (кадастровий номер 5910136600:10:020:0716) дорівнює 13,87 м (8,92 + 3,69 + 1,26) . Відповідно до правовстановлюючого документу, на який він посилається у своїх скаргах, а саме: до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 722605 від 02.11.2012 року, цей розмір складає 13,5 м. Маючи збільшений на 0,37м розмір межі земельної ділянки вздовж проїзду, ОСОБА_4 у своїй заяві від 01.11.2018 року продовжує скаржитись на порушення його майнових прав. Отже, спільна межа між суміжними земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зазначена у правовстановлюючих документах, і на яку претендує ОСОБА_4 , ніколи не існувала в натурі (на місцевості) , а також не існує факту захоплення частини його земельної ділянки «по всій довжині спільної межі» . Відповідно до даних топографо-геодезичного знімання, фактична площа земельної ділянки ОСОБА_4 за адресою: м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, складає 558 м ? . Частиною земельної ділянки в 11 м ? з південного боку ОСОБА_4 чомусь не користується. Згідно Державному акту на право власності на земельну ділянку, він має повне юридичне право на встановлення меж південного боку земельної ділянки. Таким чином, загальна фактична площа земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 , повністю відповідає площі земельної ділянки, зазначеної у правовстановлюючому документі, - 569 м ? , і його права власника земельної ділянки не порушені. Брехнею то наклепом на її адресу, перекручуванням фактів у своїх заявах, вводячи суд в оману, користуючись невідповідністю даних правовстановлюючих документів фактичному розташуванню меж земельних ділянок, ОСОБА_4 намагається незаконно збільшити площу своєї земельної ділянки на 18 м ? . Згідно Додатку 4 до висновку земельно-технічної експертизи, а саме: схеми співставлення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 5910136600:10:020:0716 та 5910136600:10:023:0708 відповідно до даних правовстановлюючих документів та їх фактичного розташування, відповідно до топографо-геодезичного знімання, спільна межа між земельною ділянкою ОСОБА_5 (№ 18) та земельною ділянкою № 19 накладається за існуючі межові знаки на земельну ділянку суміжного землевласника на 19 м ? . А межа земельної ділянки з північного боку накладається на 8 м ? на територію проїзду, який належить СМГО садівників і городників «Кооператор-1» . У разі встановлення цих меж, відповідно до правовстановлюючих документів, будуть порушені права не тільки землевласника ділянки № 19, а й багатьох членів Громадської організації. Але ні власник земельної ділянки № 19, ні представник СМГО садівників і городників «Кооператор-1» до судової справи не залучались. З південного боку земельної ділянки ОСОБА_5 спільна межа із суміжною земельною ділянкою № 31 у кадастровому плані із правовстановлюючих документів складена таким чином, що вона відступає до 0,37 м від фактичної спільної межі, на якій стоїть стара металева огорожа, встановлена попереднім землевласником ОСОБА_6 . Такий кадастровий план земельної ділянки із правовстановлюючих документів кричуще спотворює фактичне розташування меж земельної ділянки, призводить до конфлікту з власниками суміжних земельних ділянок, а також порушує її право приватної власності, право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, площею 653 м ? . Згідно даним топографо-геодезичного знімання, фактична площа земельної ділянки ОСОБА_5 , кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, за адресою СМГО садівників і городників «Кооператор-1» № 18, складає 649 м ? , відповідно до площі, зазначеної в договорі купівлі-продажу, 653 м ? . Цей недолік в 4 м ? вона оскаржувати не буде, тому що користується земельною ділянкою в тих межах, які прийняла від попереднього землевласника на час купівлі-продажу земельної ділянки. Таким чином, на даний час фактичні площі земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , можна вважати такими, що відповідають площам цих земельних ділянок, зазначеним у правовстановлюючих документах. А це означає, що наразі право приватної власності на земельну ділянку ні у ОСОБА_4 , ні у ОСОБА_5 не порушене. Задоволення вимоги ОСОБА_4 на незаконне збільшення площі його земельної ділянки на 18 м ? , призведе до порушення не тільки її права власності на земельну ділянку та права власності землевласника ділянки № 19, а й багатьох членів СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , а також до нових конфліктів. На її думку, єдиним способом захисту її права приватної власності на земельну ділянку є відновлення становища земельної ділянки у правовстановлюючих документах, яке існувало на час володіння ділянкою попереднім землевласником ОСОБА_6 , а також приведення у відповідність розташування та лінійних розмірів меж земельної ділянки, зазначених у правовстановлюючих документах, до їх фактичних значень, розроблених в технічній документації із землеустрою ДП «Сумигеодезкартографія» відповідно до топографо-геодезичного знімання, внаслідок неможливості виявлення дійсних меж земельної ділянки, відповідно до Державного акту права приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 023032 від 03.11.1997 року , виданого землевласнику ОСОБА_6 . Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 386, ч. ч. 1, 2 ст. 393 ЦК України; ч. 1 ст. 78, ч. 8 ст. 79-1, ч. 2 ст. 90, ч. 2 ст. 107, п. «б» ч. 3 ст. 152, ч. ч. 1, 2 ст. 155, ч. 2 ст. 158 ЗК України; ст. 141 ЦПК України, вона просила: 1. Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його позовних вимог на підставі відсутності порушення його майнових прав та небезпеки подальшого порушення права власності на земельну ділянку. Визнати їх такими, що обґрунтовані на свідомо брехливому використанні невідповідностей даних фактичного користування земельними ділянками, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , даним правовстановлюючих документів, після виготовлення їх у 2011 - 2012 роках, та передбачають порушення її права власності на земельну ділянку. 2. Скасувати кадастровий план земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» № 18, яка належить ОСОБА_5, з «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення садівництва на території СМГО садівників і городників «Кооператор-1» » , складеною ДП «Сумський Інститут землеустрою» , який порушує її право власності на земельну ділянку як правонаступниці, визнавши його незаконним. 3. Затвердити рішенням суду фактичний кадастровий план земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована: м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» № 18, яка належить ОСОБА_5, відповідно до результатів топографо-геодезичного (кадастрового) знімання фактичного користування земельної ділянки, виготовлений спеціалістами ДП «Сумигеодезкартографія» , а також внесення змін до відомостей про межі земельної ділянки до Державного земельного кадастру. 4. Стягнути з винних судові витрати, пов'язані з вирішенням цієї справи (вхідний № 2425 від 15.01.2019 року) (т. 2 а. с. 33 - 37) .

18.02.2019 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про уточнення вимог за зустрічною позовною заявою, із змісту якої вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа № 592/504/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку. На даний час виникла необхідність в уточненні позовних вимог, які зазначені у зустрічній позовній заяві. Вона просила суд вважати позовні вимоги, що викладені у зустрічній позовній заяві, у наступній редакції: 1. Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його позовних вимог. 2. Скасувати «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_6 для ведення садівництва на території Сумської громадської організації садівників та городників «Кооператор-1» » , розроблену Державним підприємством «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00704126) . 3. Зобов'язати ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та знаходиться: м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» № 18, цільове призначення для ведення садівництва, на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2013 року та відповідно до даних топографо-геодезичного знімання фактичного користування земельною ділянкою, виконаного ДП «Сумигеодезкартографія» (код ЄДРПОУ 02571706) , а також внести зміни до відомостей про межі земельної ділянки до Державного земельного кадастру. 4. Стягнути з винних судові витрати, пов'язані з вирішенням цієї справи (вхідний № 9966 від 18.02.2019 року) (т. 2 а. с. 48) .

18.02.2019 року відповідачка ОСОБА_5 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про виклик спеціаліста, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа № 592/504/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ДП «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку. За ухвалою суду від 05.02.2018 року на земельних ділянках, кадастрові номери 5910136600:10:020:0716 та 5910136600:10:023:0708, за адресою: м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , № № 17, 18, цільове призначення для ведення садівництва, які належать на правах приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були виконані роботи з топографо-геодезичного знімання фактичного користування земельними ділянками спеціалістами ДП «Сумигеодезкартографія» . Вона вважає, що розгляд справи не може бути повним та об'єктивним без надання суду технічної документації топографо-геодезичного знімання, виконаного спеціалістами ДП «Сумигеодезкартографія» , а також роз'яснень спеціаліста. Керуючись ч. 3 ст. 74 ЦПК України, вона просила викликати до суду спеціаліста ДП «Сумигеодезкартографія» з наданням суду технічної документації топографо-геодезичного знімання, виконаного на вищевказаних земельних ділянках 25.04.2018 року (вхідний № 9968 від 18.02.2019 року) (т. 2 а. с. 50) .

В судові засідання не з'явилися позивач ОСОБА_4, відповідачка ОСОБА_5, представник державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» . Про місце, дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином. Їхня неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті та вирішенню спору.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1, за угодою адвокат ОСОБА_2 первісний позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, позов просили задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову категорично заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні представниця відповідачки ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 зустрічний позов підтримала з урахуванням уточнень, надала пояснення, аналогічні викладеним в зустрічній позовній заяві, зустрічний позов просила задовольнити. Проти задоволення первісного позову категорично заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представників позивача ОСОБА_4 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1, за угодою адвоката ОСОБА_2, пояснення представниці відповідачки ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3, допитав судового експерта ОСОБА_14, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, суд дійшов до наступного висновку.

Оголосивши та дослідивши висновок експерта в судовому засіданні у сторін, представників сторін та у суду не виникло сумнівів щодо компетентності, об'єктивності та незаінтересованість експерта у результатах розгляду справи. Також судом було встановлено, що експерт не вийшов за межі своєї компетенції, а його висновки ґрунтуються на одержаних ним відомостях, що самим експертом самостійно не відбиралися вихідні дані, що вказаних даних було достатньо для зроблених ним висновків. Також у сторін, представників сторін та у суду не виникло сумнівів наукової обґрунтованості висновку, правильності застосування конкретних методик, їх дозволеність. Судом також було враховано, що висновки експерти є логічними, послідовними, а також те, що на всі ключові питання експертом були дані відповіді. Судом були зіставлені висновки експерта з установленими у справі фактичними даними. Після дослідження висновку експерта судом не була встановлена наявність суперечностей між його висновками з установленими у справі фактичними даними, відтак підстави для призначення повторної експертизи відсутні.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тобто, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом або договором. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Із змісту п. п. «г» , «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України вбачається, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Із змісту п. «е» ч. 1 ст. 96 ЗК України вбачається, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

У відповідності до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо) . Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) . Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо) .

Питання розмежування земельної ділянки між сусідами визначається ЗК України, відповідно до якого власники та користувачі сусідніх земельних ділянок (сусіди) повинні обирати такі способи використання землі, які відповідають цільовому призначенню земельних ділянок та за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдаватиметься найменше клопотів. Зазвичай межі суміжних земельних ділянок сусідів встановлюються при проведенні землевпорядних робіт. Законодавство, що регулює земельні відносини добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності) , які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей. У п. 1 ст. 103 Земельного кодексу поняття незручностей конкретизується в такий спосіб - це затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення, перелік таких незручностей є невичерпним. Суб'єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі. У зв'язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо. Якщо із власниками все зрозуміло, до речі ст. ст. 152 - 155 ЗК України передбачається державний захист та гарантії їх прав; будь-яке втручання у їхню діяльність, пов'язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі земельного законодавства; припинення або обмеження прав власників земельних ділянок може мати місце тільки у випадках, передбачених ЗК України (ст. 140 ЗК України) , то якщо говорити про землекористувачів, то це поняття пов'язано із правом земельного сервітуту. Право земельного сервітуту - право не лише власника, а й землекористувача на платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) . Отже зміст добросусідства, полягає в сукупності прав та обов'язків суб'єктів таких відносин. При цьому комплекс цих прав та обов'язків, по суті, є однаковим для кожного власника чи землекористувача. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і способами, що не справляють неправомірного впливу на сусідні володіння (земельні ділянки) , а також вимагати від інших власників (землекористувачів) такого ж використання сусідніх земельних ділянок і у той самий час - обов'язок кожного власника (землекористувача) не допускати при цьому заподіяння неправомірного впливу на сусідні земельні ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Документи та копії документів, додані до зустрічної позовної заяви відповідачкою ОСОБА_5 та її представницею за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3, не містять відомості про те, що позивачем ОСОБА_4 та державним підприємством «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було порушене, не визнане або оспорюється цивільне право відповідачки ОСОБА_7.

Тобто, за таких підстав відповідачка ОСОБА_7 та її представниця за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 мали б звернутися до суду з позовом до землевласника (землекористувача) земельної ділянки № 19 або до іншого суміжного землевласника (землекористувача) про встановленням порядку користування земельною ділянкою чи про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, чи про встановлення земельного сервітуту, тощо. Оскільки таких вимог зустрічна позовна заява ОСОБА_5 не містить, а суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, відтак суд позбавлений можливості задовольнити зустрічний позов.

Таким чином, оскільки відповідачкою ОСОБА_5 та її представницею за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 було обрано невірний спосіб захисту цивільних прав, які вони вважають порушеними; оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках; оскільки при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж той, що ОСОБА_5 зазначила в зустрічній позовній заяві, відтак у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку слід відмовити за безпідставністю.

Отже, оскільки відповідачка ОСОБА_5 та її представниця за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 зазначили в зустрічній позовній заяві відповідачами ОСОБА_4 та державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» , а не землевласника (землекористувача) земельної ділянки № 19 або іншого суміжного землевласника (землекористувача) ; оскільки ані ОСОБА_5, ані її представниця за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 не заявили клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача землевласника (землекористувача) земельної ділянки № 19 або іншого суміжного землевласника (землекористувача) , не заявили клопотання про заміну первісних відповідачів ОСОБА_4 та державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» належним відповідачем землевласником (землекористувачем) земельної ділянки № 19 або іншим суміжним землевласником (землекористувачем) , так як позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом; оскільки ОСОБА_4 та державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» не порушували, не не визнавали та не оспорювали прав, свобод чи інтересів ОСОБА_5; оскільки ані ОСОБА_5, ані її представниця за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_3 не надали суду будь-яких переконливих доказів того, що право ОСОБА_5 порушується, оспорюється або не визнається ОСОБА_4 та державним підприємством «Сумський інститут землеустрою» , відтак суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку слід відмовити за необґрунтованістю.

Дійшовши такого висновку, враховуючи взаємовиключність позовних вимог, суд вважає, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою слід задовольнити частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою слід задовольнити частково та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4 шляхом знесення частини огорожі та калитки, металевих стовпів для огорожі на межі земельної ділянки № 18 та земельної ділянки № 17, що розташовані у садовому товаристві «Кооператор» м. Суми, Баранівка, оскільки експертним дослідженням було встановлено відсутність порушення межі (або накладання) між земельною ділянкою № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4, та земельною ділянкою № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_5, відповідно до чинних правовстановлюючих документів; оскільки відповідно до даних обмінних файлів та даних топографо-геодезичного знімання станом на дату проведення обстеження: - фактичне розташування стовпів для паркану та хвіртки, які належать ОСОБА_5 (земельна ділянка № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , не відповідає правовстановлюючим документам на дану земельну ділянку; - фактично східний стовп хвіртки та стовпи для паркану, які належать ОСОБА_5 (земельна ділянка № 18, кадастровий номер 5910136600:10:023:0708, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , що стоять вздовж спільної межі, повністю розташовані на території земельної ділянки № 17, кадастровий номер 5910136600:10:020:0716, цільове призначення для ведення садівництва, що розташована за адресою: Сумська обл. , м. Суми, СМГО садівників і городників «Кооператор-1» , яка належить ОСОБА_4.

Крім того, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку слід відмовити повністю за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки навіть часткове задоволення зустрічного позову повністю виключає можливість задоволення первісного позову.

Із змісту п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Із змісту п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою слід задовольнити частково, відтак витрати, пов'язані із проведенням експертизи, слід покласти на відповідачку ОСОБА_5 та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані із проведенням судової земельно-технічної експертизи № 1602/1603 від 03.08.2018 року, в розмірі 4952,00 грн. .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 272 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державне підприємство «Сумський інститут землеустрою» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4 шляхом знесення частини огорожі та калитки, металевих стовпів для огорожі на межі земельної ділянки № 18 та земельної ділянки № 17, що розташовані у садовому товаристві «Кооператор» м. Суми, Баранівка.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані із проведенням судової земельно-технічної експертизи № 1602/1603 від 03.08.2018 року, в розмірі 4952,00 грн. .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, державного підприємства «Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про захист права власності на земельну ділянку відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається Сумському апеляційному суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков