Вирок

від 20.03.2019 по справі 526/131/19

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/131/19

Провадження № 1-кп/526/86/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваних - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч угоди про примирення у кримінальному провадженні № 12019170130000026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тажителя АДРЕСА_1 ,громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гадяч Полтавської області, проживає АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, розлученого, не працює, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

10.11.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , досягли домовленості вчинити крадіжку комунального майна, розташованого на мосту через річку Псел у с. Плішивець Гадяцького району, котру запропонував вчинити ОСОБА_5 .

З цією метою, діючи за попереднього змовою, з корисливих мотивів, з прямим умислом, 11.01.2018 близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прибули на автомобілі останнього марки «VOLKSWAGEN» моделі «Джета» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , до якого приєднали не зареєстрований у встановленому порядку саморобний причеп до мосту. При цьому із собою взяли газовий різак з кисневим балоном, ліхтарик та дві пари рукавиць.

Реалізуючи свій спільний корисливий злочинний умисел щодо таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 непомітно для інших осіб, за допомогою газового різака з кисневим балоном, почали вирізати від мосту, який є власністю територіальної громади села Плішивець Гадяцького району Полтавської області в особі Плішивецької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, металевий лист із металевою трубою, яким укріплено правий берег річки Псел. ОСОБА_7 розрізав металевий лист та трубу на декілька частин, після чого разом із ОСОБА_4 завантажили ці частини в якості металобрухту у кількості 303 кг до причепу транспортного засобу, на якому прибули на вищевказане місце.

Після цього, металобрухт загальною вагою 303 кг вартістю 1 212 грн ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відвезли до господарства за місцем проживання ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_1 , тобто розпорядились ним на власний розсуд.

Дії підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

17 січня 2019 року, між представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваними ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , у даному кримінальному провадженні, укладені угоди про примирення.

Згідно угод, підозрювані повністю визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Сторони погодилися на призначення покарання підозрюваним за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 гривень.

Підставами для обрання такої міри покарання, як зазначено в угодах, є визнання своєї винуватості підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення та відшкодування у повному обсязі матеріальних збитків.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав угоди про примирення, укладені з підозрюваними та просив їх затвердити.

Підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримавши угоди, повністю визнали свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та підтвердили, що повністю розуміють права, надані їм законом, наслідки укладення та затвердження угод, характер обвинувачення, щодо якого вони визнають себе винуватими, вид покарання, який буде застосовано до них у разі затвердження угод судом, відтак просять затвердити угоди.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угод про примирення, дотримані вимоги Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив угоди затвердити та призначити підозрюваним узгоджену міру покарання.

Суд вважає, що угоди про примирення, укладені між представником потерпілого та підозрюваними, підлягають до затвердження, виходячи з наступного.

Статтею 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 469 КПК України - угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Частиною третьою ст. 469 цього Кодексу передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали свою винуватість, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Пунктом першим ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду, а частиною другою ст. 474 цього Кодексу встановлено, що розгляд щодо угоди проводиться під час підготовчого судового засідання, за обов`язкової участі сторін угоди.

При цьому судом встановлено, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України.

Підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також цілком розуміють те, що вони мають право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують, а також мають права визначені пунктом першим ч. 5 ст. 474 КПК України і розуміють наслідки затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України, зокрема: про характер обвинувачення щодо якого вони визнають себе винуватими, вид покарання, та що вони цілком розуміють свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.

Судом встановлено, що підозрювані вперше притягуються до кримінальної відповідальності, визнають свою винуватість у вчиненні злочину, щиро розкаюються, збитки завдані злочином відшкодували, а тому міра покарання, обрана сторонами та зазначена в угодах, відповідає вимогам закону.

Заслухавши сторони кримінального провадження, зокрема підозрюваних та представника потерпілого, які пояснили, що укладення угод з їх сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угод сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даних угод відповідають вимогам ст. 471 КПК України та вимогам Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про можливість затвердження угод про примирення, укладених між представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваними ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та призначення підозрюваним узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно ст. 475 КПК України, у випадку якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підозрюваним роз`яснені і їм зрозумілі наслідки невиконання угод, встановлені ст. 476 КПК України.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.. 100 КПК України та ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 17 січня 2019 року, між представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі угоди про примирення, призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 гривень.

Затвердити угоду про примирення, укладену 17 січня 2019 року, між представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі угоди про примирення, призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 гривень.

Зняти арешт: з автомобіля марки «VOLKSWAGEN» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та металевого причепу, які залишити власнику ОСОБА_4 ; двох пар чоловічого взуття чорного кольору 44 розміру, які повернути власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : частини листів заліза вагою 276 кг, металевої труби довжиною 130 см вагою 27 кг, які залишити у власності Плішивецької сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

Застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було знаряддям вчинення злочину та конфіскувати у власність держави газовий різак з датчиками тиску та кисневий балон.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представнику потерпілого ОСОБА_6 та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1