Рішення

від 13.03.2019 по справі 826/11708/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2019 року № 826/11708/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Васильченко І.П., суддів: Вєкуа Н.Г., Федорчука А.Б. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Альта7 ДоВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Публічне акціонерне товариство Сведбанк проскасування постанови в частині, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альта7 звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 33353660 від 14.11.2012 р., винесену в межах виконавчого провадження № 33353660, в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 33353660 від 14.11.2012 р., винесеної в межах виконавчого провадження № 33353660.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.09.2016 р. відкрито провадження по справі суддею Качуром І.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.11.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.02.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Сведбанк .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.05.2018 р. замінено відповідача - Міністерство юстиції України на належного - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.11.2012 р., винесеної в межах виконавчого провадження №33353660, в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, оскільки остання належить позивачу на праві власності.

Відповідачем подано пояснення по справі, якими останній зазначив про відсутність підстав для задоволення позову; крім того відповідачем подано матеріали виконавчого провадження.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33353660 з примусового виконання виконавчого листа від 01.02.2012 р. № 2-3036-11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Сведбанк заборгованість в сумі 16916655,63 грн., що є еквівалентним 2123953,90 доларів США.

Так, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.11.2012 р. ВП № 33353660.

Вказаною постановою накладено арешт на земельні ділянки, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що належить боржнику (ОСОБА_3.).

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-ХІV, в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону № 606-ХІV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

При цьому статтею 11 Закону № 606-ХІV державному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізувати його у встановленому законом порядку.

Право державного виконавця за заявою стягувача накласти арешт на майно (крім коштів) боржника з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення при відкритті виконавчого провадження також передбачено частиною 2 статті 25 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ст. 60 Закону № 606-ХІV, арешт із майна боржника може бути знятий на підставі постанови державного виконавця про зняття арешту затвердженої начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2010 р. ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийнято рішення про створення ТОВ Альта7 , згідно Протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ Альта7 та Статуту ТОВ Альта7 , зареєстрованому у встановленому законом порядку 30.09.2010 р.

Відповідно до вказаного Протоколу №1 від 27.09.2010 р. засновниками був сформований статутний капітал ТОВ Альта7 шляхом внесення до нього земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_3 внесено земельку ділянку загальною площею 5,3195 га, цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, яка розташована на території с. Северинівка Копилівської сільської ради Maкapiвського району Київської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Аналогічна норма закріплена ч. 1 ст. 12 Закону України Про господарські товариства .

Статтею 82 Земельного кодексу України визначено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008 р. № 13 при вирішенні спорів, пов'язаних із формуванням та зміною розміру статутного капіталу господарського товариства, судам необхідно керуватися нижченаведеним. Якщо акти приймання-передачі та положення установчих документів товариства не передбачають застережень про те, що внеском учасника до статутного капіталу товариства є майнові права, у тому числі право користування майном, то майновий внесок учасника до статутного (складеного) капіталу є об'єктом права власності товариства.

Відтак, судом встановлено, що позивач набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

У свою чергу, суд звертає увагу, що на момент накладення арешту на майно ОСОБА_3, останній вийшов зі складу учасників ТОВ Альта7 продавши свої частки на користь третіх осіб - ТОВ Холдест Груп .

При цьому ОСОБА_3 було продано саме корпоративні права в ТОВ Альта7 , а не земельна ділянка, яка так і залишилися в статутному капіталі ТОВ Альта7 , що підтверджується Статутом ТОВ Альта7 , затвердженим протоколом від 10.06.2012 р. № 3 та договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Альта7 від 10.0.62012 р.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 станом на момент накладення арешту постановою від 14.11.2012 р. вже не були майном ОСОБА_3, а перейшла у власність ТОВ Проектна компанія Альта7 .

Враховуючи, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні №33353660, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, на яку постановою від 14.11.2012 п. ВП № 33353660 накладено арешт, з 2010 року належить саме позивачу, суд доходить висновку про наявність підстав для скасування постанови від 14.11.2012 р. ВП № 33353660 в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 та, як наслідок, зобов'язання зняти арешт накладений постановою від 14.11.2012 р. ВП № 33353660 з вказаної земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність свого рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов ТОВ Альта7 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альта7 (03039, м. Київ, прос. Голосіївський, буд. 62, кв. 9, код ЄДРПОУ 37051270) задовольнити.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 33353660 від 14.11.2012 р., винесену в межах виконавчого провадження № 33353660, в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 33353660 від 14.11.2012 р., винесеної в межах виконавчого провадження № 33353660.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альта7 (03039, м. Київ, прос. Голосіївський, буд. 62, кв. 9, код ЄДРПОУ 37051270) судові витрати в сумі 1 378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.П.Васильченко

Судді Н.Г.Вєкуа

А.Б.Федорчук