Рішення

від 20.03.2019 по справі 620/38/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року                               м. Чернігів                     Справа № 620/38/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури до Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Понорницький дошкільний навчальний заклад «Лісова казка» (ясла-садок) Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області (далі – Понорницька селищна рада, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Понорницький дошкільний навчальний заклад «Лісова казка» (ясла-садок) Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області (далі – ПДНЗ «Лісова казка») про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення права власності на будівлю ПДНЗ «Лісова казка» за адресою: вул. Свириденка, 22, смт. Понорниця, Коропського району, Чернігівської області та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована зазначена будівля, яка в межах населеного пункту та зобов'язання відповідача вчинити дії, спрямовані на оформлення права власності на будівлю ПДНЗ «Лісова казка» за адресою: вул. Свириденка, 22, смт. Понорниця, Коропський район, Чернігівська область та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована зазначена будівля, яка в межах населеного пункту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. Однак правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує навчальний заклад, не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено. Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням. Управління загальноосвітніми навчальними закладами здійснюється відповідачем, тому саме до його обов'язку належить вжиття заходів до оформлення правовстановлюючих документів, зокрема, на земельні ділянки. Відповідач, який здійснює управління адміністративними приміщеннями загальноосвітніх навчальних закладів, відповідає за її матеріально-технічне та фінансове забезпечення, не виконав покладені на нього законодавством повноваження, не вжив необхідних дій для оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі та споруди ПДНЗ «Лісова казка», а також земельну ділянку, на якій розташовані зазначені будівлі та споруди чим, допущено протиправну бездіяльність. Крім того, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під вказаним вище навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування дитячого садка та виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей на освіту.

21.01.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

04.03.2019 на адресу суду надійшла заява від Понорницької селищної ради, в якій представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с.58).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПДНЗ «Лісова казка» (код ЄДРПОУ 26544097) зареєстрований в якості юридичної особи 28.11.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.21-24).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.3 Статуту ПДНЗ «Лісова казка», затвердженого рішенням виконавчого комітету від 17.02.2011 засновником дошкільного закладу є Понорницька селищна рада. Засновник дошкільного закладу або уповноважений ним орган здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей. Відповідно до п.1.6 Статуту головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового та духовного розвитку. Управління дошкільним закладом здійснюється його засновником (власником) – Понорницькою селищною радою (п. 8.1 Статуту) (а.с. 34-46).

У ході вивчення позивачем стану законності додержання вимог земельного законодавства на території Понорницької селищної ради встановлено, що у користуванні ПДНЗ «Лісова казка» за адресою: вул. Свириденка, буд. 22, смт. Понорниця, Коропського району Чернігівської області перебуває нежитлова будівля та земельна ділянка загальною площею 0,9 га, проте право власності на будівлю та правовстановлюючі документи на земельну ділянку під будівлями та спорудами даного закладу не оформлені.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» визначено, що відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень органи прокуратури можуть отримувати, у тому числі, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, врегульовані Законом України «Про освіту».

Статтею 80 Закону України «Про освіту» визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема, інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Згідно частини першої статті 38 Закону України «Про дошкільну освіту» матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, враховуючи інтереси дітей з особливими освітніми потребами, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти (абзац другий частини другої статті 19 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України до, яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно частини другої статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до пункту «г» частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.

Приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З аналізу викладених норм слідує, що органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень повинні забезпечувати реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки та на будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна дошкільних закладів освіти, з метою нормального їх функціонування.

Як вбачається з копії листа Понорницької селищної ради правовстановлюючі документи на будівлю ПДНЗ «Лісова казка» відсутні (а.с. 29).

Також згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за даними відділу у Коропському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області землевпорядна документація на об'єкт (ПДНЗ «Лісова казка») не виготовлялась (а.с.31).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині оформлення права власності на будівлі та споруди ПДНЗ «Лісова казка», та права постійного користування на земельну ділянку, на якій розташований дошкільний заклад освіти, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

З урахуванням зазначеного, враховуючи визнання позову відповідачем, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов керівника Бахмацької місцевої прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що Прокуратурою Чернігівської області при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2018 № 2768 (а.с.7).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність повернення Прокуратурі Чернігівської області 50% судового збору.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Бахмацької місцевої прокуратури до Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Понорницький дошкільний навчальний заклад «Лісова казка» (ясла-садок) Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області щодо оформлення права власності на будівлю Понорницького дошкільного навчального закладу «Лісова казка» (ясла-садок) Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області за адресою: вул. Свириденка, 22, смт. Понорниця, Коропського району, Чернігівської області та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована зазначена будівля, яка в межах населеного пункту.

Зобов'язати Понорницьку селищну раду Коропського району Чернігівської області вчинити дії, спрямовані на оформлення права власності на будівлю Понорницького дошкільного навчального закладу «Лісова казка» (ясла-садок) Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області за адресою: вул. Свириденка, 22, смт. Понорниця, Коропський район, Чернігівська область та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована зазначена будівля, яка в межах населеного пункту.

Повернути прокуратурі Чернігівської області (р\р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ) по адміністративній справі № 620/38/19 судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., перерахований до бюджету відповідно до платіжного доручення № 2768 від 19.11.2018.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Керівник Бахмацької місцевої прокуратури (вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, 16200, код ЄДРПОУ 02910114);

Відповідач: Понорницька селищна рада Коропського району Чернігівської області (вул. Довженка, 18, смт. Понорниця, Коропський район, Чернігівська область, 16220, код ЄДРПОУ 04412567);

Третя особа: Понорницький дошкільний навчальний заклад «Лісова казка» (ясла-садок) Понорницької селищної ради Коропського району Чернігівської області (вул. Свириденка, 22, смт. Понорниця, Коропський район, Чернігівська область, 16220, код ЄДРПОУ 26544097).

Повний текст судового рішення складено 20.03.2019.

Суддя                                                                       О.М. Тихоненко