Рішення

від 20.03.2019 по справі 826/4193/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2019 року № 826/4193/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київпромтехсервіс" до Державної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

представник позивача - Кандаурова Анна Павліна (договір від 19.11.2018 б/н),

представник відповідача - Позняк Катерина Миколаївна (довіреність від 23.08.2018 № 99-99-11-17/26-50),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпромтехсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2018 прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання/

Позові вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем у квитанції від 11.12.2017 № 1 не було зазначено конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 № 6, а в рішенні від 19.12.2017 № 439239/41099046 про відмову у реєстрації податкової накладної взагалі не зазначено інформації щодо причин та підстав прийняття відповідного рішення. Також позивач посилався на те, що ним відповідачу 13.12.2017 було направлено в електронному вигляді всі належним чином оформлені необхідні документи, які підтверджують здійснення операцій по податковій накладній від 16.11.2017 № 6. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що позивачем надано копії документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , у зв'язку з чим прийнято рішення комісії ДФС України від 19.12.2017 № 439239/41099046 та позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 № 6. Представник відповідача у с удовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

11.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київпромтехсервіс" направлено засобами телекомунікаційного зв'язку до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.11.2017 № 6, виписану для покупця - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" на товар "Повітронагрівач ПНВ 113-412-01 УХЛЗ " та товар "Повітронагрівач ПНВ 113-412-01 УХЛЗ" на загальну суму 483 612,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 80 602,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Київпромтехсервіс" отримано квитанцію від 11.12.2017 № 1 в якій зазначено: "ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА." та в графі "Виявлені помилки " зазначено наступне: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в СРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7322.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в СРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. ".

13.12.2017 позивачем направлено у електронному вигляді повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якого зупинено №1 в якому зазначено наступне: "Повітронагрівач ПНВ 113-412-01 УХЛЗ в кількості 7 штук, Повітронагрівач ПНВ 113-410-01 УХЛЗ в кількості 8 штук отримано від ТОВ" Київпромтехсервіс ВКФ" код ЄДРПОУ 37816068 згідно видаткової накладної №70 від 16.11.2017 для постачання ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА". Підтвердні документи на придбання товару додаються. " До зазначено повідомлення додано документи на підтвердження здійснення операцій по податковій накладній від 16.12.2017 № 6.

Комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення від 19.12.2017 № 439329/41099046 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. В графі підстави зазначеного рішення вказано: "надання платником податку копій документів, які складні з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування ".

Позивач не погоджуючись з рішенням від 19.12.2017 № 439329/41099046, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач дійшов висновку про відповідність податкової накладної позивача від 16.11.2017 №6 критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 № 567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Водночас відповідачем запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, "достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в СРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу ".

При цьому, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідачем не вказано у квитанції від 14.12.2017 №1 конкретних документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 № 567 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, які позивач має надати.

Так, наказом Міністерства фінансів України 13.03.2017 № 567 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 4 вказаних Критеріїв оцінки інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач 13.12.2017 направив в електронному вигляді до ДФС України пояснення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якого зупинено №1 та документи на підтвердження реальності господарської операції по спірній податковій накладній від 16.11.2017 № 6, що підтверджується копією відповідного повідомлення наявного в матеріалах справи.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Разом з тим, Комісією ДФС України, незважаючи на подання позивачем необхідних документів прийнято рішення від 19.12.2017 № 439329/41099046, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В зазначеному рішення підставою його прийняття зазначено: "надання платником податку копій документів, які складні з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування ". Інших підстав його прийняття в рішенні від 19.12.2017 № 439329/41099046 не зазначено.

Таким чином, у вказаному рішенні не зазначено, які саме документи складено з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом другим постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом третім вказаної Постанови підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, оскаржуване рішення, як було встановлено судом, крім шаблонної підстави "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування " не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної позивача від 16.11.2017 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема щодо того, які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відповідних пояснень під час судового засідання не зміг надати і представник відповідача

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України не відповідає приписам податкового законодавства.

Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №825/849/17 (провадження №К/9901/1984/17).

Таким чином, рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про державну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.12.2017 № 439329/41099046 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ДФС України правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромтехсервіс" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, 1-в, офіс 173, код ЄДРПОУ 41099046) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.12.2017 № 439329/41099046 .

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ""Київпромтехсервіс" від 16.11.2017 № 6 датою її фактичного надходження.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпромтехсервіс" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, 1-в, офіс 173, код ЄДРПОУ 41099046) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцо