Постанова

від 19.03.2019 по справі п/811/79/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

Київ

справа №П/811/79/16

адміністративне провадження №К/9901/36415/18, К/9901/36417/18, К/9901/36421/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : Бившевої Л.І. (суддя доповідач), суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В. розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Державної фіскальної служби України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі за позовом Комунального підприємства Енерговодоканал Смолінської селищної ради до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

КП Енерговодоканал Смолінської селищної ради подало до суду позов, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби у Кіровоградській області щодо незарахування на рахунок підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питаного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України Про Державний бюджету України , та зобов'язати Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок комунального підприємства Енерговодоканал Смолінської селищної ради у системі електронного адміністративного податку на додану вартість платника кошти в сумі 822 687,03 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 24.10.2016 адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо незарахування на рахунок позивача коштів на погашення заборгованості в різниці в тарифах та зобов'язав Державну фіскальну службу України, Державну казначейську службу України зарахувати на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 822 687,03 грн. Присудив позивачу судовий збір в сумі 2756,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.01.2017 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 залишив без змін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, що призвело до того, що не відбулося зарахування на рахунок позивача - платника податку на додану вартість у системі електронного адміністрування цього податку коштів з рахунку, відкритого в органі казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з центрального водопостачання, водовідведення тощо, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та зазначених послуг тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, що призвела до того, що не відбулося зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - позивача, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Державною казначейською службою України.

Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головне управління ДФС у Кіровоградській області та Державної фіскальної служби України подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, в яких просять скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційних скарг скаржники посилаються на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права: пункт 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункт 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 14.02.2017 відкрив касаційні провадження за зазначеними касаційними скаргами, а також відстрочив сплату судового збору за подання касаційних скарг Головному управлінню Державної фіскальної служби у Кіровоградській області та Новоукраїнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.12.2017 об'єднав касаційні скарги в одне касаційне провадження.

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 Про визначення дня початку роботи Верховного Суду днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2019 призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 12.02.2019.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 Комунальне підприємство Енерговодоканал Смолінської селищної ради отримало субвенції з державного бюджету, а саме: в сумі 209 067,85 грн згідно з договором від 09.07.2015 № 11/1 про організацію взаєморозрахунків; в сумі 330 530,66 грн згідно з договором від 25.11.2015 № 11/7 про організацію взаєморозрахунків; в сумі 283 088,52 грн згідно з договором про організацію взаєморозрахунків від 22.12.2015 № 11/11.

Зазначені кошти позивач перерахував до загального фонду Державного бюджету України на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 27.07.2015 № 780, від 10.12.2015 № 432 та від 23.12.2015 № 479.

Кошти не були зараховані на електронний рахунок позивача та не відображені в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що призвело до неможливості реєстрації податкових накладних.

Державна казначейська служба України за результатами проведених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 розрахунків у відповідності до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569,

зарахувала податок на додану вартість Комунального підприємства Енерговодоканал Смолінської селищної ради та надала про це інформацію Державній фіскальній службі України.

Державна фіскальна служба України 18.01.2016 надала Державній казначейській службі України коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - позивача, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги, що надають населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

За даними розробника програмного забезпечення ДФС України - ТОВ Програміка (лист від 25.01.2016 № 02-15/2), всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Державній казначейській службі України 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку. Додатково ТОВ Програміка проінформувало, що відповідно до документу Доопрацювання АС Є-Казна щодо електронного адміністрування ПДВ, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції. Всі пакети коригуючих реєстрів з типом 8, передані 18.01.2016, отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС, Однак Державна казначейська служба України не провела зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку - позивача в сумі 822 687,03 грн, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується цією службою.

Правові та організаційні засади здійснення електронного адміністрування податку на додану вартість визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16.07.2015 № 643-VII, Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість № 569), визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 967) у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

З огляду на наведені норми Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 509, електронне адміністрування податку на додану вартість передбачає сукупність послідовних дій, які зобов'язані вчиняти відповідні органи Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби України у визначені цим Порядком строки.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення згаданих розрахунків з податку така інформація передається органами Казначейства до Державної фіскальної служби України.

При цьому слід зазначити, що пунктом 3.1 Протоколу № 1 до Угоди про інформаційне співробітництво між ДФС України та ДКС України від 12.11.2014 передбачено передачу інформації в електронному вигляді засобами інформаційної системи Єдине вікно подання електронної звітності (Державна фіскальна служба України) та автоматизованої системи Є-Казна (Казначейство) із застосуванням криптографічного захисту інформації та використанням посиленого сертифіката ключа відповідно до вимог законодавства України.

Наступними діями відповідно до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 є формування Державною фіскальною службою на підставі отриманої від Казначейства інформації про проведення згаданих вище розрахунків коригуючих реєстрів у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків, та надсилання не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання інформації про розрахунки коригуючих реєстрів Казначейству.

Таким чином, у день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зобов'язано зменшити залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомити про це ДФС. ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації зобов'язано збільшити суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Зважаючи на встановлений судами на підставі інформації розробника програмного забезпечення ДФС України - ТОВ Програміка факт передачі всіх пакетів коригуючих реєстрів типу 8 Державній казначейській службі України та отримання таких реєстрів останньою 18.01.2016, та на те, що Державна казначейська служба України в супереч 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 в поповнення електронного рахунка не врахувала в межах проведених розрахунків з податку суму зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами та не повідомила про це Державну фіскальну службу України, що призвело до того, що Державна фіскальна служба України не збільшила суму поповнення електронного рахунка платника податку на додану вартість - позивача на суму такого зменшення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо незарахування на рахунок позивача коштів на погашення заборгованості в різниці в тарифах та зобов'язання зарахувати на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 822 687,03 грн.

Доводи скаржників про те, що від Казначейства не надійшла інформація про надходження коштів в результаті проведених розрахунків за договором від 09.07.2015 № 11/1 суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на встановлений судами попередніх інстанції факт передачі Державною фіскальною службою України всіх пакетів коригуючих реєстрів типу 8 Державній казначейській службі України та отримання таких реєстрів останньою 18.01.2016. Своєю чергою, коригуючи реєстри Державна фіскальна служба України за вимогами згідно з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569 ДФС надсилає казначейству тільки після отримання інформації від Казначейства.

Взаємовідносини між органами Державної фіскальної служби України, Казначейства та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - ТОВ Програміка не можуть впливати на права та інтереси платника податку на додану вартість на своєчасне та повне збільшення суми поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування.

Відстрочені за ухвалами Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 сплати судового збору за подання касаційних скарг на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області та Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті 120 відсотків ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову - 01.02.2016) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн.

Таким чином, за подання касаційних скарг скаржники - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області та Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області зобов'язані сплатити судовий збір в сумі 1653,60 грн кожен.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (ідентифікаційний код 39393501; місцезнаходження: 25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55) судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 1653,60 грн (одна тисяча шістсот п'ятдесят три грн 60 коп.) за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача 31219207026007; код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;

---

;судовий збір, ВЕРХОВНИЙ СУД).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (ідентифікаційний код 39483008; місцезнаходження: 27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський район, місто Новоукраїнка, вул. Соборна, 52/1) судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 1653,60 грн (одна тисяча шістсот п'ятдесят три грн 60 коп.) за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача 31219207026007; код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;

---

;судовий збір, ВЕРХОВНИЙ СУД).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду