Рішення

від 12.03.2019 по справі 625/301/18

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 625/301/18

Провадження № 2/625/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Коломацький районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Лосєва Д.К.,

за участю секретаря - Калюжної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Різуненкове цивільну справу за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства Нове Життя до ОСОБА_1, Приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське про визнання договору оренди землі недійсним, визнання поновленим договору оренди, визнання незаконною відмову у поновленні договору оренди та зобов'язання укласти додаткову угоду ,

ВСТАНОВИВ :

ПСП Нове життя звернулося до суду із позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 17.04.2015, укладений між ОСОБА_2 та ПСП Кисівське , скасувавши його державну реєстрацію, визнати поновленим Договір оренди землі від 01.01.2006 на земельну ділянку площею 6,1853 з кадастровим номером 6323281200:02:000:0281, шляхом визнання укладеним додаткової угоди та визнати відмову ОСОБА_1 у поновлені договору оренди землі незаконною.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя та орендодавцем - ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передала, а ПСП Нове життя прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області з кадастровим номером 6323281200:02:000:0281 та яка на праві приватної власності належала ОСОБА_3, яка померла 06.01.2008.

Вказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 успадкувала ОСОБА_2, яка також померла 25 лютого 2015 року, в зв'язку з чим в подальшому її успадкував її син ОСОБА_1

З договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3П . та ПСП Нове життя вбачається, що ОСОБА_3 була орендодавцем земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки і відповідно до п. 8 Договору оренди орендар має переважне право на поновлення договору оренди.

На виконання ст. 33 Закону України Про оренду землі та положень договору ПСП Нове життя направило лист-повідомлення ОСОБА_1, який відповідно до свідоцтва про право на спадщину став власником вказаної земельної ділянки.

Проте, ОСОБА_1 не надавши заперечень, щодо окремих умов запропонованої додаткової угоди, посилаючись на не бажання продовжувати договір оренди з ПСП Нове життя , а також бажання самостійно використовувати земельну ділянку, повідомив про заборону використання земельної ділянки, однак в свою чергу мав діючий договір оренди земельної ділянки із ПСП Кисівське

В зв'язку із вище наведеним ПСП Нове життя вважає, що його права як переважного орендаря грубо порушені діями відповідачів, тому просить суд задовольнити позов.

Відповідачі не погоджуючись з вказаними позовними вимогами надав суду відзив на позовну заяву згідно якого зазначив, що ПСП Нове життя неналежно виконувало умови договору оренди земельної ділянки, а тому відмова у поновленні договору оренди землі не є порушенням переважного права ПСП Нове життя в зв'язку з чим просив в позові відмовити. (а.с. 50-52).

20 серпня 2018 року відкрито провадження по вищевказаній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

12 лютого 2019 року закрито підготовче провадження по вищевказаній справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача ПСП Нове життя за довіреністю ОСОБА_4 не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов просив задовольнити (а.с. 199).

В судове засідання представник відповідачів за довіреністю ОСОБА_5 не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі (а.с. 200).

Врахувавши думки сторін викладені в їх відповідних заявах, письмових поясненнях та відзивах, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так 01 січня 2006 року між Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , з однієї сторони, та ОСОБА_3 з іншої сторони, укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого власниця земельної ділянки - передала, а ПСП Нове життя прийняло у строкове (строк дії договору - 10 років), платне користування відповідну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що розташована на території Шляхівської сільської ради Коломацького району Харківської області, з кадастровим номером 6323281200:02:000:0281 та яка на праві приватної власності належала ОСОБА_3

Відповідно до п. 8 Договору, договір було укладено на десять років. З врахуванням ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент укладання договору, відповідно до якої договір набуває чинності з дати його реєстрації, строк дії вказаного договору тривав до 19.11.2017 року.

Під час дії Договору ОСОБА_3 померла, а спадкоємцем після її смерті стала ОСОБА_2, яка також померла, а після смерті ОСОБА_2 вказану земельну ділянку успадкував її син - ОСОБА_1

Відповідно до п. 8 Договору оренди Орендар має переважне право на поновлення договору оренди.

На виконання ст. 33 Закону України Про оренду землі та положень договору, ПСП Нове життя завчасно направило лист-повідомлення від 22 вересня 2017 року, проте додаткова угода не була підписана.

Орендодавець, 31 жовтня 2017 року не надавши заперечень щодо окремих умов запропонованої додаткової угоди, посилаючись на не бажання продовжувати договір оренди з ПСП Нове життя , а також бажання самостійно використовувати земельну ділянку, повідомив про заборону використання земельної ділянки.

Однак, відмовляючи ПСП Нове життя в продовженні договору оренди з ним ОСОБА_1 знав про існування договору оренди земельної ділянки із ПСП Кисівське , який був зареєстрований 17 квітня 2015 року та відповідно до якого ОСОБА_2 (яка була спадкоємицею після смерті ОСОБА_3П.) передала ПСП Кисівське в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,1853 га, яка знаходиться на території Шляхівської сільської ради (а.с. 13).

Так, ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, сторони мають право погодити умови Договору на власний розсуд, при цьому вони не мають суперечити чинному на момент укладання договору законодавству.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Законом України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, відповідно до ст.13 якого, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 8 договору оренди передбачено, що орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Вказані положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України та ст.33 Закону України Про оренду землі .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Крім того, ст.764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент реєстрації договору оренди, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідно до приписів ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі у редакції, що діяла на час закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між сторонами, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Згідно ч.2-3 ст.33 Закону України Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У відповідності до ч.4-5 ст.33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Посилання представника відповідача на те, що ПСП Нове життя неналежним чином виконувало умови договору оренди, що виразилося у несплаті орендної плати суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи міститься лист на ім'я ОСОБА_1, згідно якого вбачається, що ПСП Нове життя вжито заходів щодо сплати орендної плати ОСОБА_1, як новому орендодавцеві (а.с. 80-81).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що представником відповідачів не доведено фактів щодо неналежного виконання умов договору ПСП Нове життя .

Крім того згідно ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Отже, стаття 33 Закону України Про оренду землі об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , у чинній на момент закінчення договору редакції, та реч.3 ч.1 ст.33 цієї статті, у редакції чинній на момент реєстрації договору, передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому разі закон також вимагає обов'язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (частина 8 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У частині ж першій статті 33 ЗУ Про оренду землі , як у редакції чинній на момент укладання договору так і у редакції чинній на момент закінчення строку його дії, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини друга-п'ята цієї статті).

Відповідно до ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений - у розумний строк.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що, права наймача, які встановлені статтею 777 ЦК України , є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами. У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

Отже, за відсутності попереднього повідомлення попереднього орендаря щодо наміру укладення нового договору оренди з новим користувачем (орендарем), право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі буде порушено, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде недобросовісною.

До такого ж висновку прийшов і Верховний суд у своїй постанові від 23.05.2018 по справі № 379/672/16-ц.

Як зазначалося раніше орендар, своїм правом скористався та направив своєчасно лист-повідомлення про поновлення договору на новий строк, на що отримав відмову від орендодавця, підставою відмови ПСП Нове життя у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про бажання використовувати об'єкт оренди для власних потреб, проте, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав про право власності та інші речові права на спірну земельну ділянку зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПСП Кисівське , що також підтверджується і у відзиві на позовну заяву.

В наданій відмові від продовження договору оренди, ОСОБА_1 посилається виключно на бажання самостійно використовувати земельну ділянку, однак зазначене посилання спростовуються тим, що на той час щодо спірної земельної ділянки вже був зареєстрований договір оренди землі укладений із ПСП Кисівське

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що переважне право орендаря є порушеним, оскільки при відмові орендодавця в поновленні договору оренди, ним не було дотримано вимоги ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Свою відмову орендодавець обґрунтував бажанням самостійно використовувати земельну ділянку, не надавши заперечень щодо окремих умов запропонованої додаткової угоди, мотивуючи припинення договору бажанням самостійно використовувати земельну ділянку, через що, створив для ПСП Нове життя перешкоди в реалізації своїх законних сподівань за орендним договором і частково позбавив його зустрічного задоволення, з врахуванням якого він укладав з ними договір.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також це положення міститься в ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Так, у рішенні Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії та у рішенні цього ж суду Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії зазначено, що законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди можна вважати додатковою частиною майнових прав. Суд зазначив, що згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття майно (possessions) може означати існуюче майно (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право.

Вирішуючи чи мало місце втручання у право володіти майном, суд зазначив наступне, Уряд доводив, що, оскільки місцевий орган влади (рада Західного Дорсета) не був зобов'язаний за законом продовжувати строк оренди, відмову зробити це не можна вважати втручанням у право заявника володіти майном. Проте, враховуючи умови договору, укладеного між радою Західного Дорсета і заявником, Суд доходить думки, що дії ради Західного Дорсета можна вважати такими, що перешкодили заявникові реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частково позбавили його зустрічного задоволення, з врахуванням якого він укладав цей договір. Незалежно від того, чи вважається це втручанням у право заявника на мирне володіння своїм майном у значенні першого речення статті 1 Першого протоколу, чи позбавленням його майна у значенні другого речення цієї статті, застосовні в цій справі принципи є одними й тими самими - вони вимагають наявності підстав, що виправдовують такий захід з точки зору вимог цієї статті згідно з її тлумаченням в усталеній практиці Суду (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі Ґазус Досьєр-унд Фордертехнік ҐмбХ проти Нідерландів (Gasus Dosier-und Fordertechnik GmbH v. the Netherlands) від 23 лютого 1995 року, серія A, № 306-B, п. 55) (п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі СТРЕТЧ ПРОТИ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА (CASE OF STRETCH v. THE UNITED KINGDOM)). У зв'язку з чим суд констатував порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Таким чином, не поновлення договору оренди землі в даному випадку та не укладання додаткової угоди є перешкодою орендарю - ПСП Нове життя реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частковим позбавленням його зустрічного задоволення, з врахуванням якого він укладав з ними договір.

Тобто, договір оренди має бути поновленим на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, що стосується вимог щодо визнання договору оренди землі із ПСП Кисівське недійсним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 215 , 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Разом з тим, відповідно до положень ст.ст. 203 , 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України .

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до умов договору оренди між ПСП Нове життя та ОСОБА_3 десятирічний строк оренди земельної ділянки має відраховуватися з дня його державної реєстрації, тобто з 19 листопада 2007 року. Тобто договір оренди землі укладений між ОСОБА_3 та ПСП Нове життя був чинним до 19 листопада 2017 року.

Жодної інформації, щодо розірвання, скасування чи припинення дії вказаного договору оренди земельної ділянки, укладеного ОСОБА_3 із ПСП Нове життя 01 січня 2006 року, зареєстрованих Коломацьким районним відділом реєстрації Харківської регіональної філії ДП ЦДЗК 19 листопада 2007 року суду не надано та судом не встановлено.

Отже, як на час укладення між ОСОБА_2 та ПСП Кисівське договору оренди землі від 17 квітня 2015 року, так і на час державної реєстрації вказаного договору діяв договір оренди землі укладений між ОСОБА_3 та ПСП Нове життя від 01 січня 2006 року, що свідчить про відсутність правових підстав для укладення будь-яких інших договорів оренди вище зазначених земельних ділянок, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно визнання договору оренди землі від 17 квітня 2015 року укладеного між ОСОБА_2 та ПСП Кисівське недійсним та скасування його державної реєстрації.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 1 ч. 3, ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду за захистом своїх прав, ПСП Нове життя понесло витрати на правову допомогу, здійснену юридичною компанією ТОВ ЮК Тацій і Партнери на підставі Договору про надання юридичних послуг № 22/03 від 22 березня 2018 року та акту приймання передачі до нього. Згідно акту-приймання передачі наданих послуг за договором за № 22/03 від 22 березня 2018 року вбачається, що складання позовної заяви по справі 625/301/18 за позовом ПСП Нове життя до ОСОБА_1, складання відповіді на відзив по вказаній справі, а також консультування коштувало загалом 6877 гривень (2643+2643+1591) (а.с. 104б-106, 121).

Вказані витрати документально підтверджуються рахунком на оплату за № 44 від 30 липня 2018 року (а.с. 130).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Нове Життя до ОСОБА_1, Приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське про визнання договору оренди землі недійсним, визнання поновленим договору оренди, визнання незаконною відмову у поновленні договору оренди та зобов'язання укласти додаткову угоду - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 17.04.2015 укладений між ОСОБА_2 та ПСП Кисівське на земельну ділянку площею 6,1853 га, з кадастровим номером 6323281200:02:000:0281, зареєстрований 17.04.2015 Державним реєстратором Коломацького районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_6 та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати поновленим Договір оренди землі від 01.01.2006 на земельну ділянку площею 6,1853 га, з кадастровим номером 6323281200:02:000:0281.

Визнати незаконною відмову ОСОБА_1 у поновленні договору оренди земельної ділянки (площею (6,1853 га, з кадастровим номером 6323281200:02:000:0281), який був зареєстрований від 01.01.2006 та визнати укладеною додаткову угоду в редакції наведеній нижче:

ДОДАТКОВА УГОДА

До Договору оренди землі від 01.01.06 р.

С.Олександрівка 22 вересня 2017р.

Валківського району

Харківської області

Орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, i орендар Приватне сільськогосподарське підприємство НОВЕ ЖИТТЯ , в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту, з другого боку, за взаємною згодою сторін вирішили внести в договір оренди землі від 01.01.06 р. зареєстрований в Державному реєстрі земель, дата реєстрації 19.11.2007 р., такі зміни:

1.У зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6323281200:02:000:0281

площею 6,19 га, що належала ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Сторони дійшли згоди здійснити заміну сторони орендодавця в Договорі оренди землі, а саме: змінити Орендодавця на його правонаступника ОСОБА_1.

2.Пункт 2 розділу Об'єкт оренди викласти в наступній редакції:

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,19 га ріллі, кадастровим номером 6323281200:02:000:0281

3.Пункт 8 розділу Строк дії договору викласти в наступній редакції:

8. Поновлений Договір оренди землі укладено на 7 (ciм) років, тобто до 11.09.2024 р. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо до моменту закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей Договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах. У paзі якщо Орендар продовжує користування земельною ділянкою після закінчення строку цього Договору, та за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього Договору, від підлягає поновленню на той самий строк i на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюються листовим-повідомленням.

4.Пункт 9 розділу Орендна плата викласти в наступній редакції:

9. Щорічна орендна плата визначається у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки і в грошовому виразі складає 20581 грн. 52 коп. на рік, з урахуванням її щорічної індексації. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій та/або натуральній формі. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись в відробітковій формі (наданням послуг) по діючим цінам на роботи та послуги. Орендна плата може бути отримана Орендодавцем на його розсуд в грошовій або натуральній формі. В paзi внесення орендної плати в натуральній формі, найменування продукції, що передається Орендодавцю в якості орендної плати, узгоджується з ним. Отримання Орендодавцем продукції від Орендаря вважається узгодженням форми натуральної орендної плати.

5.Пункт 24 договору оренди землі доповнити абзацем наступного змісту:

24 Орендар має право власності на посіви i насадження сільськогосподорськиї та інших культур, вирощених на орендованій землі та на вироблену з цих культур продукцію. Орендар має переважне право на придбання об'екту оренди або його частки у власність у paзi його продажу, за умови, що він сплачує ціну, за якою він продається.

6.Доповнити Договір оренди землі пунктом 29.1. в наступній редакції: Орендар на письмове прохання

Орендодавця безкоштовно надає наступні послуги: оранка та культивація на власному огороді Орендодавця площею не більше 0,3 га, який знаходиться на території Олександрівської сільської ради. При неможливості надання зазначеної послуги зобов'язуємось оплатити її вартість. Крім того, Орендар зобов'язується на письмове звернення Орендодавця надати матеріальну допомогу в розмірі однієї тисячі гривень в разі народження дитини, одруження, поховання, направлення в зону АТО для участі в бойових діях, а також осіб які мають безпосереднє відношення до сім'ї Орендодавця.

7.Інші умови договору, до яких не внесено зміни зберігають чинність.

8.Дана додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності з моменту

державної реєстрації, складена у трьох примірниках по одному для кожної сторін і один для органу державної реєстрації.

Орендодавець Орендар

ОСОБА_1 ПСП НОВЕ ЖИТТЯ

Місце проживання: 63054, Харківська область, Харківська обл., Валківський район,

м. Дергачі с. Олександрівка,

вул. Петровського вул. Центральна, бул. 3

буд. 178, кв.61 Код ЄДРПОУ 30957436

Р/р 26007000075336 в

ПАТ Укрсоцбанк

МФО 300023

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське , (код за ЄДРПОУ, 35328884) на користь приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя (код за ЄДРПОУ 30957436 , рах. № 26007000075336 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО №30023) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та приватного сільськогосподарського підприємства Кисівське , (код за ЄДРПОУ, 35328884) на користь приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя (код за ЄДРПОУ 30957436 , рах. № 26007000075336 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО №30023) судові витрати у розмірі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 березня 2019 року.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Коломацького районного суду

Харківської області ОСОБА_8

Рішення _____ набрало законної сили

Суддя Коломацького районного суду

Харківської області ОСОБА_8