Ухвала

від 11.03.2019 по справі 761/9228/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9228/19

Провадження № 1-кс/761/6631/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

Слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника 2 відділення 1 Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000024 від 18 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2019 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника 2 відділення 1 Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000024 від 18 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, про накладення арешту на нежилу будівлю та споруди, за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 233120351101, власником якої станом на 09.11.2018 року є ТОВ «САДІГ ТОФІК» (код ЄДРПОУ 42487924), незалежно від того за ким він зареєстрований, заборонивши розпоряджатися ним.

Клопотання мотивованотим,що слідчимвідділом ГСУСБ України проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22018000000000024 від 18 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Враховуючи, що нежила будівля та споруди, за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 233120351101, є матеріальним об`єктом, які були предметом вчинення кримінального правопорушення, він відповідають вимогам ст. 98 КПК України, тому постановою слідчого визнаний речовим доказом.

У випадку незастосування арешту на вищевказане майно, неможливо запобігти його подальшому незаконному відчуженню.

Тому, з метою запобігання можливості відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на нежилу будівлю та споруди, за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, будинок 4А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 233120351101.

У судове засідання слідчий не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття сторін кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

До клопотання додані копії документів та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається з витягу з кримінального провадження №22018000000000024, до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Дані матеріалів клопотання свідчать про те, що майно на, яке прокурор просить накласти арешту у кримінальному провадженні за №22018000000000024 від 18.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КК України, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи заволоділи шахрайським шляхом саме цим нерухомим майном.

Також, матеріалами клопотання підтверджується, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України було вчинено, а зазначене вище нерухоме майно має значення речового доказу для доведення обставин, що підлягають доказуванню в межах кримінального провадження №22018000000000024, у зв`язку з чим, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника 2 відділення 1 Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000024 від 18 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на нежилу будівлю та споруди, за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 233120351101, власником якої станом на 09.11.2018 року є ТОВ «САДІГ ТОФІК» (код ЄДРПОУ 42487924), незалежно від того за ким він зареєстрований, заборонивши розпоряджатися ним

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника 2відділення 1Управління досудовогорозслідування Головногослідчого управлінняСБ України ОСОБА_3 та прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту отримання її копії безпосередньо до Київського апеляційного суду

Слідчий суддя