Постанова

від 19.02.2019 по справі 709/2112/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 709/2112/16-к

провадження № 51-1851км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

виправданого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну ОСОБА_7 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій,на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року в кримінальному провадженні №42016250000000185за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скородистик та жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він, обіймаючи посаду завідувача сектору прострочених боргових зобов`язань державної податкової інспекції в Чорнобаївському районі Черкаської області, 10 грудня 2010 року у період з 11:44 до 18:00, перебуваючи на своєму робочому місці та неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи при цьому реальну можливість для їх виконання, отримавши згідно з витягом з АС «Ділкон» о 11:44 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 року № 2-а-2911/09/2370 про стягнення з ВАТ «Чорнобайагрохім» суми грошового зобов`язанняв розмірі 485244 грн, із резолюцією першого заступника начальника інспекції начальника відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Чорнобаївському районі ОСОБА_8 та із позначкою « ОСОБА_6 для врахування та використання в роботі», усвідомлюючи, що вказана ухвала відповідно до п.1.10 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів податкової служби України при організації проведення перевірок платників податків, затвердженихнаказом ДПА України від 27 травня 2008 року № 355, підлягала опрацюванню працівниками відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ в Чорнобаївському районі та в подальшому працівниками цього відділу повинна була бути відображена в інформаційній базі АІС «Аудит», а саме в обліковій картці платника податків ВАТ «Чорнобайагрохім» для контролю за сплатою суми узгодженого грошового зобов`язання, не повідомив першого заступника начальника інспекції начальника відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Чорнобаївському районі ОСОБА_8 та у подальшому начальника ДПІ у Чорнобаївському районі ОСОБА_9 про те, що вказана ухвала суду не може бути ним виконана у зв`язку з тим, що до його функціональних обов`язків не входить відображення суми грошового зобов`язання, узгодженої в судовому порядку, до інформаційної бази АІС «Аудит».

У подальшому ОСОБА_6 , будучи службовою особою правоохоронного органу, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них не вчинив дій, чітко передбачених п.2.1.7.10 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 10 липня 1998 № 315, щодо інформування керівника ОДПС чи структурного підрозділу про явища, факти, що сталися, про виконану роботу тощо шляхом написання записки службового характеру про неможливість виконання ним ухвали Київського апеляційного суду, п. 4.1. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженогонаказом ДПА від 3 липня 2001 року № 266, щодо формування податкової вимоги в автоматичному режимі в системі АІС «Аудит» на підставі облікових даних картки платника податків, п. 1.10 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів податкової служби України при організації проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року № 355,у частині внесення суми узгодженого в судовому порядку грошового зобов`язання в день отримання відповідних документів, тобто вказаної ухвали апеляційного суду, що призвело до невнесення у період з 10 грудня 2010 року по 5 лютого 2014 року даних до інформаційної бази АІС «Аудит» щодо відображення суми узгодженого в судовому порядку зобов`язання ВАТ «Чорнобайагрохім» в розмірі 485244 грн та подальшого невжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення податкового зобов`язання з боржника. Таким чином, неналежне виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_6 призвело до того, що в період з 10 грудня 2010 року по5 лютого 2014 року платник податків ВАТ «Чорнобайагрохім» в силу п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України був звільнений від сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 485244 грн, що потягло за собою ненадходження вказаних коштів до державного бюджету.

За версією обвинувачення, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_6 завдав збитків державному бюджету на загальну суму 485244 грн, що у 1116 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим заподіяв тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діянні складу вказаного кримінального правопорушення.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року зазначений вирок залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор проситьскасувати судові рішенняі призначити новий розгляд у суді першої інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

На думку прокурора, при постановленні вироку суд першої інстанції всупереч вимогам статей 7, 9, 22, 23, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) упереджено підійшов до оцінки доказів і не врахувавусіх наданих стороною обвинувачення доказів, які дають достатні підстави зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_6 складу інкримінованого злочину.Крім того, зазначає, що судусупереч ч. 1 ст. 337 КПК у мотивувальній частині вироку фактично вказав, що у вчиненні вказаного злочину винен не ОСОБА_6 , а перший заступник начальника інспекції ОСОБА_8 .

Також прокурор вважає, що при перегляді справи суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 9496, 404, 419 КПК, оскільки,залишаючи вирок місцевого суду без змін, не обґрунтував належно свого рішення табезпідставно відкинув показання свідка ОСОБА_10 , не надавши їм належноїоцінки.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні касаційну скаргупідтримала частково, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

Виправданий ОСОБА_6 просив залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 1ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Зі змісту касаційної скаргивбачається, що суть наведених у ній доводів зводитьсядо незгоди прокурора із встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження та повнотою судового розгляду, в якій він просить надати іншу оцінку доказам у справі, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки районного суду провідсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК, та його виправдання через відсутність у його діях складу злочину за обставин, установлених судом і детально викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку. Вирок місцевого суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК, є законним та вмотивованим.

Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі досліджених у судовому засіданні: наказу від 03 липня 2006 року № 10 про призначення ОСОБА_6 на посаду завідувача сектору погашення прострочених податкових зобов`язань; наказу від 5 березня 2012 року № 6-о про звільнення ОСОБА_6 із займаної посади в порядку переведення до Золотоніської ОДПІ Черкаської області ДПС; рапортуст. о/у ОВС ВВБ ГУДФС у Черкаській області ОСОБА_11 ; відповіді заступника начальника начальника Чорнобаївського відділення Золотоніської ОДПІ ОСОБА_9 від 5 вересня 2016 року№ 1338/23-26, акта від 20 січня 2014 року№ 1 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду»; даних Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА Українивід 10 липня 1998 року № 315; повідомлення Чорнобаївського відділення Золотоніської ОДПІ від 7 лютого2017 року; висновку службової перевірки від 25 листопада 2015 року№ 1480/23-00-08-011;акта службової перевірки від 20 листопада 2014 року; Положення про сектор погашення прострочених податкових зобов`язань ДПІу Чорнобаївському районі, а також на підставі показань ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інших доказів у справі.

Зі змісту вироку вбачається, що суд відповідно до вимог ч. 3ст. 374 КПК у його мотивувальній частині виклав формулювання обвинувачення,яке було пред`явлено ОСОБА_6 та визнано судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Тому доводи прокурора у касаційній скарзі щодо безпідставного виправдання судом ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні Суд визнає такими, що не знайшли свого підтвердження, та відхиляє.

Надуманими є твердження прокурора вкасаційній скарзі, що всупереч ч. 1ст. 337 КПК місцевий суд у мотивувальній частині вироку фактично вказав про те, що у вчиненні вказаного злочину винен не ОСОБА_6 , а перший заступник начальника інспекції ОСОБА_8 .

Як убачається зі змісту вироку, мотивуючи свій висновок про безпідставність висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, місцевий суд у ньому,серед інших доказів,також послався на результати службових перевірок, за наслідками яких у діях ОСОБА_6 не було встановлено порушень службових обов`язків та зазначалосяпронаявність порушень у діях ОСОБА_8 .

Однак таке посилання суду на дані, викладені у висновку службової перевірки від 25 листопада 2015 року та в акті службової перевірки від 20 листопада 2014 року, жодним чином не свідчить про те, що судовий розгляд проведено стосовно особи, якій не висунуто обвинувачення, та про порушення цим судом положень ст. 337 КПК.

Наведені в касаційній скарзі доводи прокурора аналогічні за змістом доводаму його апеляційній скарзі, щобули предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який у своєму рішенні їх спростував, вказавши конкретні мотиви, з яких визнав ці доводи неспроможними.

При цьому апеляційний суд в ухвалі належним чином обґрунтував, на яких саме підставах він не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_10 щодо підтвердження факту передачі ухвали суду від 22 липня 2010 року ОСОБА_6 , які було надано нею в апеляційному суді під час перегляду справи, а тому доводи прокурора в цій частині є також безпідставними.

Ухвала суду апеляційної інстанції є достатньо обґрунтованою та вмотивованою і за своїм змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

При перевірці матеріалів кримінального провадження істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність іобґрунтованість оспорюваних судових рішень та були підставою їх скасування, суд касаційної інстанції не встановив.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 та пунктом 15 розділу ХІ«Перехідні положення» КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3