Ухвала

від 19.03.2019 по справі 520/18227/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/18227/18

Провадження № 1-кс/520/3219/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018160000000710 від 02.10.2018 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кісниця Крижопільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм-експедитором ТОВ «Зенал» ЛТД, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 02.10.2018 приблизно о 13.00 годині водій ОСОБА_5 грубо порушив пункти: 1.5.; 1.7.; 2.3. б); 10.1. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов`язують водія:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 1.7. «Водії, пішоходи та пасажири зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_5 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування вантажними транспортними засобами та автопоїздами, перебуваючи, на підставі наказу № 6-к від 13.06.1997, на посаді водія-експедитора ТОВ «Зенал» ЛТД (юридична адреса: 65000, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 9, кв. 8, код ЕДРПОУ: 22479121), згідно своїх трудових обов`язків, керуючи технічно справним автопоїздом у складі тягача «INTERNATIONAL 9800», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом «STOUGHTON», р/н НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Зенал» ЛТД, на підставі подорожнього листа вантажного автомобіля в міжнародному сполученні № 048219 від 02.10.2018, рухався в умовах необмеженої видимості за маршрутом: Авангард-Прилиманське-Велика Долина в місто Чорноморськ Одеської області, щоб завантажити на причеп контейнер і відвезти його в Республіку Молдова.

Проїжджаючи в селі Молодіжне Овідіопольського району Одеської області по асфальтованому сухому дорожньому покриттю Іллічівської дороги на прямій, рівній ділянці, де відсутня дорожня розмітка, проте ширина проїзної частини дозволяє здійснювати рух у чотири смуги (по дві у протилежних напрямках), рухаючись з боку Овідіопольської дороги у напрямку вулиці Промислова, водій ОСОБА_5 зупинив керований автопоїзд на регульованому перехресті з вулицею Санжейська, на заборонений сигнал світлофора, у лівій смузі свого напрямку руху.

Тим часом, на проїзну частину Іллічівської дороги, в місці, де відсутній пішохідний перехід, вступила пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в силу своїх вікових та фізичних особливостей, а саме: інвалідності, перенесеного інсульту, алкогольного сп`яніння легкого ступеня (0,56 %о етилового спирту в крові), будучи дезорієнтованою на місцевості про місце розташування пішохідного переходу на складному регульованому перехресті, почала перетинати проїзну частину у забороненому місці, рухаючись у темпі кроку, поміж автомобілів, що стояли у два ряди перед світлофором, з правого боку ліворуч за ходом руху автопоїзда, наближаючись до передньої правої кутової частини тягача «INTERNATIONAL 9800», р/н НОМЕР_1 , та маючи намір перетнути проїзну частину на протилежний бік перед автопоїздом.

В свою чергу, водій ОСОБА_5 , маючи реальну і об`єктивну можливість через спеціальний, передбачений заводом-виробником отвір у нижній частині правої двері кабіни та у зовнішнє праве верхнє дзеркало заднього виду, своєчасно виявити небезпеку у русі, у вигляді пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину перед автопоїздом і наблизилась до передньої правої кутової частини тягача, та через свій стан потребувала особливої уваги водія, контролю за її переміщенням і діями, а також адекватного реагування на них, особливо перед початком руху автопоїзда, рівно як і нагляд за постійною зміною дорожньої обстановки, - не здійснював, відволікся від керування, чим позбавив себе можливості прогнозування вірогідності виникнення небезпеки для подальшого свого руху, тим самим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.

Так, після увімкнення на світлофорі зеленого сигналу, перед початком руху, водій ОСОБА_5 вкрай уважним не був, своєчасних заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не вжив, невірно оцінив дорожню обстановку, що склалася, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не дочекався, доки пішохід відійде на безпечну відстань від передньої частини тягача, та почав рух з місця вперед, в результаті чого відбувся наїзд передньою лівою частиною тягача на пішохода ОСОБА_7 , яка знаходилась впритул до переднього бампера.

В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_7 упала на проїзну частину та потрапила під днище, після чого, через її тіло було скоєно переїзд лівим переднім колесом тягача «INTERNATIONAL 9800», р/н НОМЕР_1 , що призвело до заподіяні тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинному зв`язку з її смертю на місці пригоди, а саме:

а) голова та шия: синець лобної області зліва з переходом на повіки та ліву виличну область, на поверхні якої садна та рвана рана лівої нижньої повіки; синець лівого крила та спинки носа з переходом на верхню та нижню губу переважно зліва, на поверхні якої, в середній частині верхньої губи, садно, та рана слизової оболонки верхньої губи зліва, в проекції 1-го лівого верхнього зуба; крововиливи у м`які тканини голови з внутрішньої поверхні лобної області зліва та потиличної області;

б) грудна клітка і живіт: синець передньої поверхні грудної клітки, в проекції тіла грудини, хрящової частини правих ребер та верхнього краю правої реберної дуги; надриви епідермісу шкіри передньої поверхні живота справа та вздовж правої пахової складки; розшаровуючий крововилив у м`які тканини лівої передньо-бокової поверхні грудної клітки; множинні закриті прямі та конструкційні переломи лівих та правих ребер по всім анатомічним лініям; непрямий перелом грудини на рівні з`єднання руків`я та тіла; переломо-вивихи III та VIII грудних хребців зі зміщенням і здавленням спинного мозку на цьому рівні та розривом м`яких тканин 3-го лівого міжреберного проміжку; крововиливи у клітковину середостіння, сальник, брижу кишечнику; розрив серцевої сумки з травматичним вивихом серця, його неповним відривом від судинного пучка та розтрощенням лівого шлуночка; розрив аорти на рівні 8-9-го грудних хребців; розтрощення лівої долі печінки; повні розриви лівого крижово-клубового та лонного зчленувань, неповний розрив правого крижово клубового зчленування, непрямий перелом тіла правої лобкової кістки.

в) верхні кінцівки: садно в проекції правого ліктьового суглобу, розгинальної поверхні; синець правого передпліччя, внутрішньої поверхні, нижньої третини, з переходом на кисть; синець правої кисті, тильної поверхні, в проекції 3-4 п`ясних кісток; синець 2-го пальця правої кисті, тильної поверхні, основної та середньої фаланги;

г) нижні кінцівки: синець в проекції правого колінного суглобу та верхньої третини правої гомілки, зовнішньої поверхні; садно в проекції правого колінного суглобу, передньої поверхні; підшкірний крововилив передньо-внутрішньої поверхні правого стегна та гомілки з відшаровуванням шкіри від підлеглих тканин у вигляді кишені задньо-внутрішньої поверхні правих гомілки та стегна, розриви хрестоподібних зв`язок правого колінного суглобу; синець правої стопи, внутрішньої поверхні, задньої частини, біля заднього краю якого розташована рвана рана; садно в проекції лівого колінного суглобу, передньої поверхні; синець лівої гомілки, передньої поверхні, верхньої третини.

Смерть ОСОБА_7 перебуває у прямому причинному зв`язку з отриманою політравмою, у формі: множинних закритих переломів ребер, грудини, хребта зі здавленим спинного мозку, розриву аорти, розриву серцевої сумки з травматичним вивихом серця, його неповним відривом від судинного пучка та розтрощенням лівого шлуночка, розтрощення лівої долі печінки, розриву зв`язкового апарату та перелому кісток тазу, розчавлення шкіри з м`якими тканинами правої нижньої кінцівки, розриву хрестоподібних зв`язок правого колінного суглобу, - що призвела до гострої крововтрати.

Отже, водій ОСОБА_5 належним виконанням вимог пунктів: 1.5.; 1.7.; 2.3. б); 10.1. Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти ДТП і саме його фактичні дії перебувають у причинному зв`язку з фактом настання події цієї пригоди.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що підозрюваний підозрюється у вчинені тяжкого злочину, що призвів до смерті особи, в силу виконання покладених на нього трудових обов`язків регулярно виїжджає за межі території України, може зникнути та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення в тому числі у сфері безпеки дорожнього руху, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зазначивши, що підозра необґрунтована, ризики не підтверджені належними доказами, підозрюваний з`являвся за першою вимогою до слідчого, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, раніше не судимий.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до матеріалів клопотання, 13.03.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується: протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 14.03.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 03.10.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.11.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.10.2018 року, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 02.10.2019 року, висновком автотехнічної експертизи № 1141-А від 23.11.2018 року, висновком транспортно-трасологічної експертизи № 1140-А від 04.12.2018 року, висновком автотехнічної експертизи № 173-А від 04.03.2019 року, висновком судово-медичної експертизи від 28.12.2018 року, постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 02.10.2018 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке призвело до загибелі людини. Крім того, вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив грубо нехтуючи Правилами дорожнього руху, вкрай уважним не був, своєчасних заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не вжив, не врахував дорожню обстановку, що призвело до загибелі людини, а також поставило під загрозу життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до тяжких наслідків, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

В частині наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість таких доводів сторони обвинувачення, з огляду на відсутність доказів, підтверджуючих даний ризик, а також належного обґрунтування.

Крім того, сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Так, беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, що вказує на міцність соціальних зв`язків, працює, тобто має постійне джерело прибутку, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, відповідно до долучених до матеріалів клопотання характеристик, що свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі вищевикладеного, враховуючи позитивні характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 13.05.2019 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 13.05.2019 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1