Рішення

від 18.03.2019 по справі 903/875/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2019 р. Справа № 903/875/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мехдрайв”, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех”, 225202, Білорусь, Брестська область, м. Береза, вул. Червоноармійська 95

про стягнення 6550,00доларів США, що еквівалентно 182062,67грн. за курсом НБУ станом на 26.11.2018р., 28 051,56грн. штрафних санкцій.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Мехдрайв” звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех”, в якому просить суд стягнути 6550,00 доларів США, що еквівалентно 182062,67грн. за курсом НБУ станом на 26.11.2018р., 28 051,56грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на порушення відповідачем умов контракту №20032018-5ЭКСП від 20.03.2018р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, із підготовчої стадії.

Ухвалою суду від 29.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не прибув, через відділ діловодства суду подав клопотання за вх.№01-57/3057/19 від 18.03.2019р. про розгляд справи без його участі. Разом з тим, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд задоволити його в повному об'ємі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, вимог ухвал суду не виконав.

Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Розглянувши матеріали і документи, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

20.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мехдрайв” (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех” (далі - покупець), укладено Контракт №20032018-5 ЭКСП (далі - Контракт) (а.с.10-11).

Згідно п.1.1. контракту постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку в кількості, вказаній в заявках, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар постачальника, на умовах і в порядку визначених в специфікаціях.

Пунктом 1.2 визначили, що поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця. Кількість та асортимент товару встановлюється на кожну конкретну партію товару в специфікації та фіксується в рахунку-фактурі. Специфікація є невід'ємною частиною контракту, укладається на кожну партію товару на основі заявок покупця (п. 1.3 Контракту).

До контракту укладено додаток № 1 від 21.03.2018 року в якому сторони погодили, що всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з цього контракту або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню в суді за місцем реєстрації постачальника у відповідності до законодавства України. Рішення суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін. (п. 9.3 Контракту) (а.с.12).

Згідно специфікації №1 від 07.05.2018 року до контракту визначено товар, який підлягав поставці, умови поставки, форма та умови оплати (а.с.13).

07.05.2018 року на виконання умов контракту було складено рахунок № 1 до контракту, згідно якого позивач продав відповідачу товар на загальну суму 6550,00 доларів США (а.с.14).

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А№:041661 від 07.05.2018 року покупцю було передано товар згідно рахунку-фактури №1 від 07.05.2018 року, факт передачі товару підтверджується наявністю штампу перевізника в графах 16 та 23 (а.с.15).

За умовами поставки FCA продавець зобов'язується доставити другій стороні вантаж, який вже пройшов митне оформлення, доставивши його в зазначене місце, (в даному випадку FCA м. Луцьк). Від обраного місця залежить і розподіл між сторонами ризиків і витрат, оскільки саме в цей момент вони переходять від продавця до покупця. Продавець зобов'язаний виконати всі експортні митні операції, забезпечивши вивезення вантажу з території держави.

Вказаний в рахунку-фактурі товар, було оформлено в режимі експорту (ЕК 10 АА), відповідно до митної декларації №:UA205090/2018/033486 від 07.05.2018 року, що дозволило покупцю вивезти товар за межі території України, як наслідок товар було вивезено за межі України, що підтверджується повідомленням про перетин за МД №:UA205090/2018/033486 від 07.05.2018 року (а.с.16-18).

Специфікацією №1 від 07.05.2018 року визначено умови платежу - 90 днів від дати оформлення митної декларації на території України, тобто відповідач повинен був оплатити вартість товару до 06.08.2018 року, протягом дев'яноста днів з моменту митного оформлення (07.05.2018р.).

Згідно п.4.2 контракту валютою платежів є долари США, форма оплати – безготівковий розрахунок.

Однак, ТзОВ “БелАграрТех” не виконало своїх зобов'язань за контрактом, та не оплатило вартості товару згідно специфікації №1 від 07.05.2018 року, та рахунку-фактури №1 від 07.05.2018р., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 6550,00 доларів США.

Згідно зі статтею 36 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про міжнародне приватне право”, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України “Про міжнародне приватне право”, зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 3 додатку № 1 від 21.03.2018 року сторони погодили, що всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з цього контракту або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню в суді за місцем реєстрації постачальника у відповідності до законодавства України. Рішення суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.

З огляду на викладене, до змісту правовідносин, які виникають із вказаного контракту, підлягає застосуванню право України, а спір підлягає розгляду в Господарському суді Волинської області.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно заявленої вимоги становила 6550 доларів США, яка на момент вирішення спору відповідачем не погашена, а тому вимога про її стягнення підставна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача сума 3% річних складає 1661,01 грн. та інфляційних втрат - 6613,06 грн.

При розгляді вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 1661,01 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6613,06 грн. судом враховано те, що матеріалами справи підтверджено прострочення платежу, тому позивачем зроблено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат правомірно і дані суми підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в сумі 19 777,49 грн. то дана вимога підставна та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст.2 ГК України.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Контракту визначено, що Покупець за прострочення оплати товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку позивача сума пені становить 19 777,49 грн., яка нарахована за період з 07.08.2018р. - 25.11.2018 р. та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех” (225202, Республіка Білорусь, Брестська область, м.Береза, вул. Червоноармійська, буд.95, номер реєстрації в торговому реєстрі 384036) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехдрайв" (43021, Україна, Волинська обл., місто Луцьк, вул.Стрілецька,6, код ЄДРПОУ 40829412) 6550,00 доларів США, що станом на 26.11.2018 року еквівалентно 182 062,67 грн. та 28 051,56 грн. штрафних санкцій, а також 3 151,71 грн. витрат по судовому збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст

рішення складено

20.03.2019 року.

Суддя                                                                      В. М. Дем`як