Ухвала

від 20.03.2019 по справі 904/3786/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

20.03.2019м. ДніпроСправа № 904/3786/18

за позовом Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, с. Грушівка, Апостолівський район, Дніпропетровська область

позивача-2: Східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Дніпро

до відповідача-1: Виконавчого комітету Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, с. Грушівка, Апостолівський район, Дніпропетровська область

відповідача-2: Приватного підприємства "Лідер Актив", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець Жигалко Олександр Васильович, м. Снігурівка, Миколаївська область

про визнання рішення комітету з конкурсних торгів та договору від 04.03.2018 про закупівлю недійсними

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Сирота М.О.

Представники:

від прокуратури: Шустова В.А., посвідчення №034470 від 20.07.2018р.

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Лебідь О.П., представник за довіреністю №8/25/18 від 04.01.2018р.

від відповідача-1: Сидоренко А.А., представник за довіреністю №19/25/19 від 08.01.2019р.

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (далі - позивач-1) та в особі: Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач-2) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач-1) та до Приватного підприємства "Лідер Актив" (далі - відповідач-2) за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору Фізичної особи - підприємець Жигалко Олександра Васильовича про визнання рішення комітету з конкурсних торгів та договору від 04.03.2018 про закупівлю недійсними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2018 відкладено підготовче судове засідання на 11.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2018 закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд по суті в судовому засіданні на 06.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 зупинено провадження у справі № 904/3786/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів Касаційного господарського суду справи Господарського суду Дніпропетровської області № 904/10576/17.

30.01.2019 від прокуратури Дніпропетровської області надійшло до суду клопотання про поновлення провадження у справі, в якому повідомлено суд про те, що постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 904/10576/17 задоволено касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області, скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2018, а справу № 904/10576/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2019 поновлено провадження у справі № 904/3786/18 з 21.02.2019. Призначити розгляд справи в судовому засіданні на 21.02.2019.

В судовому засіданні 21.02.2019 оголошено перерву до 20.03.2019.

18.03.2019 від позивача-1 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

18.03.2019 від відповідача-1 до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

20.03.2019 від прокурора надійшли письмові пояснення, в яких прокурор зазначив, що у позовній заяві в якості позивачів визначено: Грушівську сільську раду, оскільки спірні відносини стосуються правомірності використання коштів місцевого бюджету Грушівки, а також Східний офіс Державної аудиторської служби України, як уповноважений орган, що здійснює державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Також, прокурор вказує на те, що не застосування уповноваженими органами свого права на звернення до суду за наявності обставин, що свідчать про порушення вимог діючого законодавства при використані бюджетних коштів свідчить, про неналежний захист інтересів держави.

20.03.2019 в судове засідання з'явилися прокурор та представники позивача-2 та відповідача-1. Представники позивача-1, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явилися.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача-2 та відповідача-1, господарський суд встановив наступне.

Згідно ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

При зверненні з даною позовною заявою в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав, що ні Державною аудиторською службою в Україні, як контролюючим органом у сфері державних закупівель, ні Грушівською сільською радою, як контролюючим суб'єктом по відношенню до Виконавчого комітету Грушівської сільської ради до теперішнього часу не вжито заходів щодо оспорювання результатів вказаної публічної закупівлі та договору, укладеного за наслідками її проведення в судовому порядку.

Таким чином, при наявності порушень інтересів держави та бездіяльності органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, є підстави для представництва інтересів держави органами прокуратури в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Разом з цим, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, є однією із засад правосуддя.

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який, всупереч вимог закону, не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

У даній справі відсутні обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Грушівською міською радою Дніпропетровської області та Державною аудиторською службою України, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду. Сама по собі обставина не звернення Державної аудиторської служби України та Грушівської міської ради Дніпропетровської області з позовною заявою протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання відповідними органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

Викладена позиція узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018р. у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №927/246/18, від 23.10.2018р. у справі №926/03/18, від 23.09.2018р. у справі №924/1237/17.

Одночасно слід зазначити, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленої прокурором позовної заяви по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку відсутні законні підстави для представництва інтересів держави, що свідчить про з'явлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За п. 4 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Однак прокурор з клопотанням про повернення судового збору до суду не звертався, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне роз'яснити, що сума сплаченого судового збору повертається з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, село Грушівка, вулиця Олександра Довженка, будинок 16; код ЄДРПОУ 04338575) про залишення позовної заяви без розгляду.

Позовну заяву Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області (53207, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Патріотів України, 174) в інтересах держави в особі: позивача-1: Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, село Грушівка, вулиця Олександра Довженка, будинок 16; код ЄДРПОУ 04338575), позивача-2: Східного офісу Державної аудиторської служби України (49600, місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, будинок 22, корпус 2; код ЄДРПОУ 40477689) до відповідача-1: Виконавчого комітету Грушівської сільської ради Дніпропетровської області (53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, село Грушівка, вулиця Олександра Довженка, будинок 16; код ЄДРПОУ 40195208) до відповідача-2: Приватного підприємства "Лідер Актив" (49000, місто Дніпро, вулиця Димитрова, будинок 46 А; код ЄДРПОУ 39123006), третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець Жигалко Олександр Васильович (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) про визнання рішення комітету з конкурсних торгів та договору від 04.03.2018 про закупівлю недійсними - залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення (частина 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 21.03.2019.

Суддя Н.Е. Петренко