Рішення

від 12.03.2019 по справі 904/5703/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5703/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТА С", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 169 077 грн. 57 коп. за договором поставки від 26.02.2018 № 03/18ПДС

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№1 від 17.12.2018, адвокат;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАТА С" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 17.12.2018 № 9/Юр, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД" заборгованість в сумі 174 723 грн. 93 коп., з яких: 130 000 грн. 00 коп. - основний борг, 26 617 грн. 38 коп. - пеня, 18 106 грн. 55 коп. - 25% річних, відповідно до умов договору поставки від 26.02.2018 № 03/18ПДС.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.01.2019.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2019 підготовче засідання відкладене на 12.02.2019, у зв'язку з неявкою представників сторін та ненаданням витребуваних судом документів.

12.02.2019 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 11.02.2019 № 10/Юр, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 169 077 грн. 57 коп., з яких: 158 869 грн. 60 коп. - основний борг, 783 грн. 47 коп. - пеня, 9 424 грн. 50 коп. - 25% річних. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що при розрахунку суми основного боргу, пені та 3% річних у заяві про уточнення позову, позивач застосував умови п. 7.6 договору та приписи ст.. 534 ЦК України, зарахувавши частину внесених відповідачем оплат за поставлений товар до подачі позову та оплати за товар, здійснені відповідачем після звернення позивача до суду, в рахунок погашення пені та 25% річних.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2019 підготовче засідання відкладене на 26.02.2019, у зв'язку із неявкою відповідача та ненаданням витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2019 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 12.03.2018.

У призначені засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь представника у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.03.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити;

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАТА С" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД" (покупець) укладено договір поставки № 03/18ПДС (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього Договору передати покупцеві у власність товар - мастильні матеріали, експлуатаційні рідини для автомобілів та іншої техніки, інші комплектуючі до транспортних засобів тощо, окремими партіями згідно з відповідними замовленнями покупця, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його на умовах, що визначені цим Договором (п. 1.1 договору).

За умовамип.1.2 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент фактичного прийому-передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Згідно із п. 2.1 договору найменування, асортимент і ціни на товар встановлені у відповідних Специфікаціях постачальника.

Асортимент на конкретну поставку товару, кількість, дата, час, адреса доставки та інші умови поставки товару визначається замовленням покупця, яке він складає на підставі Специфікації постачальника. Замовлення може містити і інші положення, які визначаються за взаємною згодою сторін (п. 2.2 договору).

Ціна Договору складається з вартості усіх партій товару, поставлених по цьому Договору. До ціни товару включена вартість тари та упаковки заводу - виробника (п. 2.4 договору).

Відповідно до умов п. 3.1 договору всі розрахунки за цим Договором здійснюються виключно в національній валюті України гривні.

Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на підставі рахунку, що виставляється постачальником, шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору визначено, що покупець здійснює розрахунки за відповідну партію товару у формі попередньої оплати повної вартості партії товару або відстрочки платежу згідно із Специфікаціями. Фактом поставки товару вважається прийом покупцем даної партії товару за накладною.

У п. 3.4 договору сторони домовились, що вартість товару на який надасться відстрочка не може перевищувати 250 000,00 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень (в т. ч. ПДВ). При цьому постачальник має право здійснювати поставку наступної партії товару виключно після повної оплати попередньої партії товару або якщо вартість попередньої партії товару чи її неоплаченої частини та замовленої партії товару не перевищує встановленого кредиту. У випадку поставки партії товару, вартість якої в сумі з неоплаченою попередньою партією товару, перевищує вказаний вище розмір кредиту, покупець зобов'язаний до отримання партії товару оплатити різницю між загальною вартістю неоплаченого товару та розміром кредитного ліміту.

Днем здійснення платежу вважається день, в якому сума, що підлягає сплаті, буде зарахована на поточний рахунок постачальника (п. 3.5 договору).

За умовами п. 4.1 договору поставка (відвантаження) партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару - на складі постачальника. Транспортування товару здійснюються силами та за рахунок постачальника, так і по домовленості сторін силами та за рахунок покупця.

Строки поставки товару узгоджуються сторонами та вказуються в Специфікаціях (п. 4.2 договору).

Передача товару відбувається за накладною, уповноваженій особі покупця, яка має належним чином оформлену довіреність на отримання товару. У випадку відсутності довіреності у уповноваженої особи її повноваження на прийняття товару підтверджуються проставлянням відповідної печатки (штампу) покупця на видатковому документі або здійсненням інших дій, які підтверджують факт отримання товару (п. 4.3 договору).

Згідно із п. 4.4. договору датою поставки партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (товаросупроводжуючому документі).

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі порушення строків оплати вартості відповідної партії товару, що встановлені пунктами 3.3, 3.4 та 3.7 цього Договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення.

У випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника, відповідно до ст.. 625 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25% річних від простроченої суми (п. 7.3 договору).

У п. 7.5 договору сторони узгодили, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі постачальник має право зараховувати отримані кошти відповідно до положень ст.. 534 ЦК України. Сплата штрафів, пені та відшкодування збитків не позбавляє винну сторону вік виконання нею своїх зобов'язань по цьому Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 3 (трьох) років, але в будь-якому випадку до моменту повного розрахунку покупцем за поставлений товар (п. 8.1 договору).

Після укладання договору сторонами підписані Специфікації до договору (Специфікація № 1 від 26.02.2018, Специфікація № 2 від 20.03.2018, Специфікації № 3, № 4 від 06.04.2018, Специфікація № 5 від 16.04.2018, Специфікація № 6 від 11.05.2018), у яких сторони визначили найменування, асортимент і ціни на товар, термін та умови постачання, розмір толерансу тощо. Зокрема, вказаними специфікаціями (п. 2) визначено, що оплата поставленого товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів від дати відвантаження товару покупцю (а.с. 14-19).

На виконання умов договору та специфікацій позивач у період з 05.03.2018 по 30.05.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 402 069 грн. 60 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками наступними видатковими накладними

- від 05.03.2018 № 407 на суму 43 200 грн. 00 коп. (а.с. 20);

- від 22.03.2018 № 660 на суму 9 120 грн. 00 коп. (а.с. 26);

- від 28.03.2018 № 711 на суму 43 200 грн. 00 коп. (а.с. 31);

- від 06.04.2018 № 784 на суму 55 188 грн. 00 коп. (а.с. 37);

- від 06.04.2018 № 789 на суму 70 406 грн. 40 коп. (а.с. 41);

- від 13.04.2018 № 838 на суму 4 632 грн. 00 коп. (а.с. 46);

- від 26.04.2018 № 960 на суму 48 172 грн. 80 коп. (а.с. 52);

- від 29.05.2018 № 1219 на суму 52 804 грн. 80 коп. (а.с. 58);

- від 30.05.2018 № 1246 на суму 75 345 грн. 60 коп. (а.с. 64).

Як зазначає позивач, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач вартість поставленого позивачем товару у визначений договором строк оплатив частково, сплативши 19.03.2018 43 200 грн. 00 коп. та 24.05.2018 - 200 000 грн. 00 коп., у зв'язку із чим, станом на 15.06.2018 у відповідача виник борг перед позивачем в сумі 158 869 грн. 60 коп., який складає вартість товару поставленого за накладними від 26.04.2018 № 960 (залишок на суму 30 719 грн. 20 коп.), від 29.05.2018 № 1219 на суму 52 804 грн. 80 коп., від 30.05.2018 № 1246 на суму 75 345 грн. 60 коп.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, позивачем на підставі умов п.п. 7.2, 7.3 договору нараховані пеня за загальний період з 15.06.2018 по 11.02.2019 на суму 37 284 грн. 30 коп. та 25% річних за вказаний період на загальну суму 26 224 грн. 36 коп.

В рахунок оплати вартості поставленого позивачем у спірний період товару відповідач здійснив, окрім зазначених вище, наступні оплати:

- 04.09.2018 в сумі 15 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 1532 від 04.09.2018);

- 04.12.2018 в сумі 13 869 грн. 60 коп. (платіжне доручення № 1709 від 04.12.2018);

- 01.02.2019 в сумі 20 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 23 від 01.02.2019);

- 07.02.2019 в сумі 6 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 44 від 07.02.2019);

Позивач зазначає, що він скористався правом, визначеним у п. 7.6 договору та передбаченим ст. 534 Цивільного кодексу України, зарахувавши внесені відповідачем у період з 04.09.2018 по 07.02.2019 оплати в рахунок погашення нарахованих пені та 25% річних.

Таким чином, за розрахунком позивача, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 783 грн. 47 коп. за період з 07.02.2019 по 11.02.2019 та 25% річних в сумі 9 424 грн. 50 коп. за період з 04.09.2018 по 11.02.2019.

На підтвердження заборгованості відповідача позивачем до матеріалів справи надано: договір з додатками, специфікації, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, рахунки на оплату, довіреності на отримання товару, платіжні доручення про часткову оплату вартості поставленого товару, обґрунтований розрахунок суми позову тощо.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов п. 3.3 договору та п. 2 специфікацій строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав:

- за видатковою накладною від 26.04.2018 № 960 - 10.05.2018;

- за видатковою накладною від 29.05.2018 № 1219 - 12.06.2018;

- за видатковою накладною від 30.05.2018 № 1246 - 13.06.2018.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 25% річних, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог, судом порушень умов договору та норм чинного законодавства не встановлено

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіркою розрахунку пені, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог, судом встановлено, що позивачем при виконанні вказаного розрахунку не враховані приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку із чим є безпідставним нарахування пені у загальній сумі 10 972 грн. 20 коп. за прострочення грошового зобов'язання:

- за накладною від 26.04.2018 № 960 (залишок суми боргу 30 719 грн. 20 коп.) за період з 09.11.2018 по 11.02.2019;

- за накладною від 29.05.2018 № 1219 на суму боргу 52 804 грн. 80 коп. за період з 12.12.2018 по 11.02.2019;

- за накладною від 30.05.2018 № 1246 на суму боргу 75 345 грн. 60 коп. за період з 13.12.2018 по 11.02.2019.

За вказаних обставин, зарахування позивачем внесених відповідачем оплат в рахунок погашення суми пені, нарахованої за вказані періоди, є неправомірним.

Так, господарський суд погоджується з порядком нарахування та розміром пені, розрахованої позивачем за загальний період з 15.05.2018 по 08.11.2018 на суму боргу 158 869 грн. 60 коп.

Проте, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з 09.11.2018 по 11.12.2018 пеня повинна нараховуватись на суму 128 150 грн. 40 коп. (158 869 грн. 60 коп. - 30 719 грн. 20 коп. - залишок боргу за накладною від 26.04.2018 № 960); з 11.12.2018 по 12.12.2018 - на суму 75 345 грн. 60 коп. (борг за накладною від 30.05.2018 № 1246).

Таким чином, за перерахунком суду, пеня за період з 04.09.2018 по 03.12.2018 (період із розрахунку позивача) складає 13 156 грн. 89 коп.; пеня за період з 04.12.2018 по 12.12.2018 - складає 1 085 грн. 47 коп., що становить загальну суму 14 242 грн. 36 коп. та підлягає погашенню шляхом зарахування внесеної відповідачем оплати 01.02.2019 (сплачено 20 000 грн. 00 коп.) відповідно до умов п. 7.6 договору: 20 000 грн. 00 коп. - 14 242 грн. 36 коп. = 5 757 грн. 64 коп.

Оскільки нарахування пені після 12.12.2018 визнано судом безпідставним, в порядку п. 7.6 договору, внесені відповідачем оплати 01.02.2019 та 07.02.2019 підлягають зарахуванню в рахунок погашення нарахованих позивачем 25% річних наступним чином:

5 757 грн. 64 коп. (залишок оплати від 01.02.2019) + 6 000 грн. 00 коп. (оплата від 07.02.2019) - 1 807 грн. 47 коп. (залишок 25% річних за період з 03.09.2018 по 03.12.2018) - 6 420 грн. 07 коп. (25% річних за період з 04.12.2018 по 31.01.2019) - 652 грн. 89 коп. (25% річних за період з 01.02.2019 по 06.02.2019) - 544 грн. 07 коп. (25% річних за період з 07.02.2019 по 11.02.2019) = 2 333 грн. 14 коп.

Отже, як встановлено судом, з урахуванням проведеного зарахування внесених відповідачем оплат, сума основного боргу складає 156 536 грн. 46 коп. (158 869 грн. 60 коп. - 2 333 грн. 14 коп.). При цьому, оскільки остання оплата внесена відповідачем після звернення позивача із даним позовом до суду, грошові зобов'язання відповідача в сумі 2 333 грн. 14 коп. в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими Таким чином, між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 156 536 грн. 46 коп. основного боргу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині стягнення основного боргу в сумі 2 333 грн. 14 коп. провадження підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю предмету спору. У решті позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки позивачем при поданні заяви про уточнення позовних вимог, фактично зменшено розмір заявлених до стягнення сум, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір» , сплачена ним сума судового збору у розмірі 84 грн. 70 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД" основного боргу в сумі 2 333 грн. 14 коп. закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, буд. 53/1, код ЄДРПОУ 21931694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАТА С" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 9А, код ЄДРПОУ 34496819) 156 536 грн. 46 коп. (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот тридцять шість грн. 46 коп.) основного боргу, 2 383 грн. 04 коп. (дві тисячі триста вісімдесят три грн. 04 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 21.03.2019