ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.2019Справа № 910/17452/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектдім"
про стягнення 328 468, 73 грн.
Представники:
від позивача: Басараб Н.С.;
від відповідача: Пистогов С.В.;
вільний слухач: ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектдім" (далі -відповідач) про стягнення 328 468, 73 грн., з яких: 129 314, 10 грн. - пеня та 199 154, 63 грн. - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1709000160 від 11.09.2017 в частині надання послуг у визначені договором строки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2018 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду письмові обґрунтовані пояснення з посиланням на відповідні докази на підтвердження того, що сума ненаданих послуг становить 1 991 546, 26 грн., як підстава для нарахування відповідачу пені та штрафу.
11.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання у справі №910/17452/18 для розгляду справи по суті призначено на 14.02.2019.
31.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій у зв'язку з тим, що місцезнаходженням позивача в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" є м. Івано-Франківськ, внаслідок чого в судових засіданнях по даній справі є необхідність у відрядженні уповноваженого представника до м. Києва, позивач просить суд провести всі судові засідання в режимі відеоконференції при розгляді даної справи в приміщенні Господаорського суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 відмовлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" у задоволенні заяви про забезпечення проведення судового засідання у справі № 910/17452/18, призначеного на 14.02.2019, у режимі відеоконференції.
07.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектдім" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що невиконання зобов'язань за договором підряду відповідачем сталося не з вини останнього, а внаслідок обставин, які не залежали від відповідача та у зв'язку з невиконанням замовником своїх зобов'язань.
11.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якому позивач просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз Акціонерного товариства Укртрансгаз про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовлено.
У судовому засіданні 14.02.2019 оголошено перерву до 14.03.2019.
11.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектдім" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що вартість робіт та сума договору підряду за 2018 рік сторонами не погоджувалися, тобто в договорі підряду не визначені. Крім того, відповідач зазначає, що одночасне стягнення штрафу та пені є притягненням до подвійної цивільно-правової відповідальності, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 14.03.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
11.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (яке перейменоване на Акціонерне товариство "Укртрансгаз") в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпроектдім" (далі - виконавець) укладено договір № 1709000160, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до договірної ціни (яка є невід'ємною частиною даного договору додаток 1 до договору) на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну послугу: Фарбування та скління (Відновлення захисного покриття основного та допоміжного обладнання КС Богородчани БВУПЗГ).
Місце надання послуг: КС Богородчани Богородчанське ВУПЗГ Філія УМГ Прикарпаттрансгаз ПАТ Укртрансгаз (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, загальна сума договору становить 2 599 900, 00 грн., в т.ч. ПДВ 433 316, 07 грн.
Згідно п. 2.2. договору, сума договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України та вартості всіх витрат, пов'язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов'язок по сплаті яких прямо не покладений на замовника, такі витрати покладаються на підрядника.
Оплата за надані послуги здійснюється на підставі довідки КБ-3 та актів форми КБ-2 на протязі 30 календарних днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін (п. 4.1. договору).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що виконавець повинен надати послуги, передбачені п. 1.1. цього договору, з моменту підписання договору до 31.08.2018, відповідно до узгодженого між виконавцем і замовником Календарного плану надання послуг (додаток № 2), який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 7.6. договору, за порушення термінів надання послуг, вказаних у цьому договорі, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не наданих в строк послуг за кожен день прострочення.
Згідно п. 7.7. договору, за порушення термінів надання послуг, вказаних в цьому договорі, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості не виконаних в строк послуг.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2018 (п. 10.1. договору).
Додатком № 1 до договору № 1709000160 від 11.09.2017 сторони погодили календарний план надання послуг Фарбування та скління (Відновлення захисного покриття основного та допоміжного обладнання КС Богородчани БВУПЗГ), а саме:
1) відновлення захисного лакофарбового покриття трубної технологічної обв'язки ГМК ст. №№1-6 КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 02.04.2018 по 15.05.2018;
2) відновлення захисного лакофарбового покриття замірних ліній із запірною арматурою КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 03.05.2018 по 15.06.2018;
3) відновлення захисного лакофарбового покриття апарату повітряного охолодження води КЦ № 1 КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 01.06.2018 по 16.07.2018;
4) відновлення захисного лакофарбового покриття апарату повітряного охолодження води КЦ № 2 КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 02.07.2018 по 15.08.2018;
5) відновлення захисного лакофарбового покриття розширювальних ємностей ГМК КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 01.08.2018 по 31.08.2018.
Як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконав умови договору № 1709000160 від 11.09.2017, оскільки із наведених в календарному плані послуг фактично надані послуги тільки по двох етапах на суму 608 353, 74 грн., а саме: Відновлення захисного лакофарбового покриття замірних ліній із запірною арматурою КС Богородчани БВУПЗГ на суму 462 705, 62 грн. та Відновлення захисного лакофарбового покриття розширювальних ємностей ГМК КС Богородчани БВУПЗГ на суму 143 648, 12 грн., що підтверджується актами № 1 від 31.10.2017 на суму 435 945, 54 грн., № 2 від 31.10.2017 на суму 61 838, 04 грн., № 3 від 30.11.2017 на суму 28 760, 08 грн., № 4 від 30.11.2017 на суму 81 810, 08 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за надані відповідачем послуги позивач розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 24511 від 13.12.2017 на суму 497 783, 58 грн. та № 25397 від 27.12.2017 на суму 110 570, 16 грн.
Позивач зазначає, що станом на 19.12.2018 відповідач послуги по інших етапах не надав, тож загальна сума ненаданих послуг становить 1 991 546, 26 грн.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови укладеного сторонами договору № 1709000160 від 11.09.2017 щодо надання визначених Календарним планом послуг, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 129 314, 10 грн. - пені за період з 01.09.2018 по 05.11.2018 та 199 154, 63 грн. - штрафу у розмірі 10 % від вартості не виконаних в строк послуг.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1709000160 від 11.09.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено судом вище, 11.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (яке перейменоване на Акціонерне товариство "Укртрансгаз") в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпроектдім" (виконавець) укладено договір № 1709000160, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до договірної ціни (яка є невід'ємною частиною даного договору додаток 1 до договору) на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну послугу: Фарбування та скління (Відновлення захисного покриття основного та допоміжного обладнання КС Богородчани БВУПЗГ).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що виконавець повинен надати послуги, передбачені п. 1.1. цього договору, з моменту підписання договору до 31.08.2018, відповідно до узгодженого між виконавцем і замовником Календарного плану надання послуг (додаток № 2), який є невід'ємною частиною цього договору.
Додатком № 1 до договору № 1709000160 від 11.09.2017 сторони погодили календарний план надання послуг Фарбування та скління (Відновлення захисного покриття основного та допоміжного обладнання КС Богородчани БВУПЗГ), а саме:
1) відновлення захисного лакофарбового покриття трубної технологічної обв'язки ГМК ст. №№1-6 КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 02.04.2018 по 15.05.2018;
2) відновлення захисного лакофарбового покриття замірних ліній із запірною арматурою КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 03.05.2018 по 15.06.2018;
3) відновлення захисного лакофарбового покриття апарату повітряного охолодження води КЦ № 1 КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 01.06.2018 по 16.07.2018;
4) відновлення захисного лакофарбового покриття апарату повітряного охолодження води КЦ № 2 КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 02.07.2018 по 15.08.2018;
5) відновлення захисного лакофарбового покриття розширювальних ємностей ГМК КС Богородчани БВУПЗГ, строк надання послуги: з 01.08.2018 по 31.08.2018.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був строк до 31.08.2018 (включно) виконати передбачені Календарним планом роботи у повному обсязі.
Проте як встановлено судом із наведених в календарному плані робіт відповідачем фактично виконані роботи тільки по двох етапах на суму 608 353, 74 грн., а саме: Відновлення захисного лакофарбового покриття замірних ліній із запірною арматурою КС Богородчани БВУПЗГ на суму 462 705, 62 грн. та Відновлення захисного лакофарбового покриття розширювальних ємностей ГМК КС Богородчани БВУПЗГ на суму 143 648, 12 грн., що підтверджується актами № 1 від 31.10.2017 на суму 435 945, 54 грн., № 2 від 31.10.2017 на суму 61 838, 04 грн., № 3 від 30.11.2017 на суму 28 760, 08 грн., № 4 від 30.11.2017 на суму 81 810, 08 грн.. за які позивач розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 24511 від 13.12.2017 на суму 497 783, 58 грн. та № 25397 від 27.12.2017 на суму 110 570, 16 грн., тож невиконаними залишилися роботи на загальну суму 1 991 546, 26 грн.
У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вищевказаних робіт у повному обсязі шляхом надання позивачу відповідних підтверджуючих документів передбачених договором, а саме актів приймання-передачі виконаних робіт, що свідчить про порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву стосовно того, що сторонами не погоджено договірну ціну на роботи, які здійснюватимуться у 2018 році, що унеможливило виконання договору підряду у 2018 році, оскільки як вбачається зі змісту п. 2.1. договору, загальна сума договору становить 2 599 900, 00 грн. в т.ч. ПДВ 433 316, 67 грн., а строк виконання робіт - 31.08.2018, тобто у даному випадку сторонами чітко погоджено строк та загальну вартість робіт, які підлягали виконанню, що не потребувало додаткового погодження їх вартості окремо на кожний рік та не є підставою для звільнення відповідача від виконання прийнятих за договором зобов'язань.
Щодо тверджень відповідача про значне зростання цін на відповідному ринку, суттєве збільшення собівартості матеріалів, які підрядник повинен закуповувати для виконання договору підряду, а також значне зростання заробітної плати для оплати послуг робітників, який підрядник зобов'язаний залучити до виконання робіт за договором підряду унеможливило виконання умов договору, суд відзначає наступне.
Договір № 1709000160 від 11.09.2017 укладений між сторонами за результатами проведення відкритих торгів на закупівлю робіт: Фарбування та скління (Відновлення захисного покриття основного та допоміжного обладнання КС Богородчани БВУПЗГ), UA-2017-07-25-001176-b, в електронній системі закупівель ProZorro (http://prozorro.gov.ua) Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз", у відповідності до умов Тендерної документації на предмет закупівлі: Фарбування та скління (Відновлення захисного покриття основного та допоміжного обладнання КС Богородчани БВУПЗГ).
Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі , крім продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Суд зазначає, що підписуючи 11.09.2017 договір підряду на виконання робіт з Фарбування та скління (Відновлення захисного покриття основного та допоміжного обладнання КС Богородчани БВУПЗГ), позивач мав оцінити можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе, у зв'язку з невиконанням зобов'язань в строк.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний договір із строком виконання робіт до 31.08.2018 відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання робіт та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний договором строк та за погодженою сторонами ціною.
Крім того, суд не приймає до уваги долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву листи, оскільки відсутні докази їх направлення на адресу позивача.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 7.6. договору, за порушення термінів надання послуг, вказаних у цьому договорі, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не наданих в строк послуг за кожен день прострочення.
Згідно п. 7.7. договору, за порушення термінів надання послуг, вказаних в цьому договорі, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості не виконаних в строк послуг.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача 129 314, 10 грн. - пені за період з 01.09.2018 по 05.11.2018 та 199 154, 63 грн. - штрафу у розмірі 10 % від вартості не виконаних в строк послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Отже, сторонами у договорі погоджено, що у разі порушення термінів надання послуг, вказаних у цьому договорі, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не наданих в строк послуг за кожен день прострочення.
При цьому, суд відзначає, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов'язання не є грошовими зобов'язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.
Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №42/252, від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі №20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання відповідно до п.п. 7.6., 7.7. договору, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 129 314, 10 грн. - пені за період з 01.09.2018 по 05.11.2018 та 199 154, 63 грн. - штрафу у розмірі 10 % від вартості не виконаних в строк послуг, тобто нарахований на суму 1 991 546, 26 грн..
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектдім" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, офіс 9, ідентифікаційний код - 40096605) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код - 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів Прикарпаттрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 48, ідентифікаційний код - 00153133) 129 314 (сто двадцять дев'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 10 коп. - пені, 199 154 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 63 коп. - штрафу та 4 927 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. - 03 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 19.03.2019.
Суддя Щербаков С.О.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2019 |
Оприлюднено | 21.03.2019 |
Номер документу | 80590801 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Щербаков С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні