Рішення

від 18.03.2019 по справі 922/496/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/496/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп" (61023, АДРЕСА_1) про стягнення 159665,65 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №5637 від 28.12.2018

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп" про стягнення 159665,65 грн., що складається з: 73130,12 грн. невикористаного авансового платежу; 25772,24 грн. штрафу та 60813,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором № 474-17 від 26.05.2017. в частині повного та своєчасного постачання товару позивачу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/496/19 в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 18.03.2019 о 12:40.

14.03.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 6447) з оригіналами документів, копії яких було подано разом із позовною заявою.

Позивач у судове засідання 18.03.2019 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача 73130,12 грн. невикористаного авансового платежу; 25772,24 грн. штрафу та 60813,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач в судове засідання 18.03.2019 свого повноважного представника не направив, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвала суду від 26.02.2019, яка була надіслана на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві, та яка підтверджується Інформацією в ЄДРПОУ стосовно ТОВ "Технологія Груп", 11.03.2019 повернулася на адресу суду з довідкою відділення поштового зв'язку: "повернуто за закінченням встановленого строку зберігання" (т.с. І а.с. 40-44), також, відповідач про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом здійснення останньому Телефонограми (т.с. І а.с. 45).

Судом оглянуто та досліджено оригінали документів, копії яких було подано разом із позовною заявою.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

26.05.2017 між позивачем - Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон (покупець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологія Груп" (постачальник) був укладений Договір № 474-17 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 13 - 17), відповідно до умов якого, постачальник (відповідач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (позивача) товар в номенклатурі, кількості та за цінами обумовленими сторонами в Додатку № 1 до Договору (т.с. І а.с. 18), а саме:

- шестигранник калібрований 30ХГСА ,S=19 мм в кількості 1000 кг:

- шестигранник калібрований 30 ХГСА , S =22 мм в кількості 1000 кг;

- шестигранник калібрований 30 ХГСА , S =24 мм в кількості 1000 кг;

- шестигранник калібрований 30 ХГСА , S =27 мм в кількості 1000 кг;

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =32 мм в кількості 1000 кг.

У відповідності до умов п. 4.1 Договору, вартість товару, який поставляється за Договором становить 321 528,00грн. з ГІДИ.

Пунктом 5.2 Договору, сторони погодили умови та порядок здійснення оплати товару, а саме:

- 50% від вартості товару - авансовий платіж протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку;

- 50% від вартості товару - протягом 10 робочих днів з дати поставки товару та проведення вхідного контролю.

Відповідно до п. 3.2 Договору, строк поставки товару становить 60 календарних днів після отримання передплати відповідачем.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного Договору, 14.06.2017 позивач перерахував на рахунок відповідача в якості попередньої оплати грошові кошти у розмірі 160764,00 гри, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 2152 від 14.06.2017 (т.с. І а.с. 19).

З урахуванням вищевказаного, останнім днем поставки товару згідно умов Договору є 14.08.2017.

Однак товар у визначений Договором строк поставлено позивачу не було, у зв'язку із чим, на адресу відповідача було направлено Претензію за вих. № 4330 від 18.09.2017 з вимогою про поставку товару на суму 351528,00 грн. (т.с. І а.с. 20 - 21). Проте, товар відповідачем було поставлено лише 15.05.2018 та не в повному обсязі.

Так, відповідачем було поставлено товар згідно видатковою накладною № 011505 від 15.05.18 на загальну суму 87633,88 грн. (т.с. І а.с. 22), а саме

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =19 мм в кількості 243 кг;

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =22 мм в кількості 1000 кг;

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =32 мм в кількості 104 кг.

З урахуванням вищенаведеного, відповідачем не поставлено товару на суму 233894,12 грн., а саме:

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =19 мм в кількості 757 кг;

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =24 мм в кількості 1000 кг;

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =27 мм в кількості 1000 кг;

- шестигранник калібрований 30ХГСА , S =32 мм в кількості 896 кг.

Враховуючи вищенаведене, позивач, керуючись положеннями п. 7.3 Договору, надіслав на адресу Відповідача заяву від 17.10.2018 за вих. № 3930 про відмову від договору та просив повернути суму невикористаної попередньої оплати у розмірі 73130,12 грн., сплати штрафних санкцій у розмірі 49 924,05 грн. та проценти у розмірі 29 244,04 грн.

Відповідач листом від 14.11.18 № 02-05/18 повідомив, що наразі не має коштів у сумі 73130,12 грн. та просив розглянути можливість допостачання товару на вищевказану суму в строк до 25 грудня 2018 року.

Однак товар відповідачем так і не поставлено, попередня оплата та сума штрафних санкцій з процентами також не повернуто, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, Суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано умови Договору та перераховано на банківський рахунок відповідача передоплату в розмірі 160764,00 грн.

Отже, свій обов'язок з оплати товару позивач виконав повністю, а відповідач порушуючи умови Договору, не здійснив повної передачі товару.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про повернення суми попередньої оплати у розмірі 73130,12 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до умов п. 7.3 Договору сторони передбачили та погодили, що у випадку порушення строків поставки товару, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 8% вартості не поставленого в строк товару.

Крім того, положеннями п. 7.3 Договору у випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів позивач має право відмовитися від подальшого приймання й оплати товару, а також вимагати повернення раніше сплачених за товар коштів та сплати процентів за користування ними у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з дані отримання авансового платежу до дати його повернення позивачу.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 8 % штрафу у розмірі 25722,24 грн. підлягають до задоволення.

Розглядаючи позовну вимогу про стягнення 60813,29 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, суд вирішив наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За загальним правилом, розмір і порядок одержання, процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Тобто, вимога про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованою.

Вищевказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018 р. у справі № 914/120/17.

З урахуванням наведеного вище, після здійснення перерахунку, суд визнав розрахунок позивача необґрунтованим, оскільки вказані нарахування містять помилки, у зв'язку із чим, заявлені до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами підлягають до задоволення у розмірі 60730,99 грн., в частині стягнення 82,30 грн. Суд відмовляє у зв'язку з невірним нарахуванням.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, Суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а Судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат у справі № 922/496/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, та враховуючи висновки господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача 6000,00 грн. судових витрат, пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (участь представника виконавчого органу у засіданнях, тощо).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Натомість у даному разі, позивачем не подано жодних доказів в обґрунтування вимог до відповідача по сплаті судових витрат у розмірі 6000,00 грн., що позбавило Суд можливості встановити розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Груп" (61023, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39823229) на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) - 73130,12 грн. невикористаного авансового платежу; 25722,24 грн. штрафу; 60730,99 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2393,74 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 82,30 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_2