Рішення

від 13.03.2019 по справі 910/14109/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2019Справа № 910/14109/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О ., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Вернум Банк (02094, м. Київ, проспект Гагаріна Юрія, буд. 17-В; ідентифікаційний код: 36301800)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, буд. 6-В, ідентифікаційний код: 35429020)

про стягнення 15970548,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Вернум Банк з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг про стягнення 15970548,52 грн., з яких 13000000,00 грн заборгованості за кредитом, 1574666,68 грн заборгованості за процентами, 745948,35 грн пені та 649933,50 грн. 30% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 не повернув позивачу кредит та не у повному обсязі сплатив проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 13000000,00 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитом 1574666,68 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 745948,35 грн. та 30% річних у розмірі 649933,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 відкрито провадження у справі №910/14109/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.11.2018, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 відкладено розгляд справи до 14.12.2018.

Підготовче засідання, призначене на 14.12.2018, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 підготовче засідання призначено на 23.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/14109/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.02.2019.

У судовому засіданні 20.02.2019 оголошено перерву на 13.03.2019.

12.03.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 13.03.2019, за відсутності представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 13.03.2019 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, 12.03.2019 до відділу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2019 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, буд. 6-В), що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку з тим, що адресата не знайдено, та поштовим конвертом, в якому ухвала суду була повернута на адресу суду.

Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 13.03.2019, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та строки розгляду справи, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 13.03.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті.

Дослідивши подані учасниками справи докази, заслухавши усні пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2016 між Публічним акціонерним товариством Вернум Банк (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг (позичальник) укладено Кредитний договір №КЮ-245 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі, передбачені цим договором. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 10000000,00 грн., кінцевий термін повернення кредиту - 08.12.2017; процентна ставка за користування кредитом - 24%.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 надання окремої частини кредиту здійснюється кредитором протягом 3-х банківських днів на підставі наданої позичальником письмової заяви про перерахування кредитних коштів за встановленою кредитором формою, підписаної уповноваженою особою позичальника та завіреної печаткою позичальника із зазначенням реквізитів для перерахування кредитором кредитних коштів.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок або внесенням готівкових коштів у касу банку згідно графіку, наведеному у Додатку №2 до договору. Остаточне повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту.

Додатковою угодою № 2 від 08.08.2017 до Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 сторони погодили, що ліміт кредитної лінії становить 13000000,00 грн.

Додатковою угодою №3 від 13.11.21017 до Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 сторони змінили кінцевий термін повернення кредиту - 08.08.2018; та виклали Додаток №2 до кредитного договору (графік зменшення ліміту/погашення заборгованості) у новій редакції, зокрема вказавши, що до 10.06.2018 відповідач повинен повернути кредит у розмірі 4000000,00 грн., до 10.07.2018 - кредит у розмірі 4000000,00 грн., до 08.08.2018 - кредит у розмірі 5000000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №КЮ-245 від 09.12.2016, надавши відповідачу кредит у розмірі 13000000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, Додатковою угодою №3 від 13.11.21017 до Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 сторони змінили кінцевий термін повернення кредиту - 08.08.2018; та виклали Додаток №2 до кредитного договору (графік зменшення ліміту/погашення заборгованості) у новій редакції, зокрема вказавши, що до 10.06.2018 відповідач повинен повернути кредит у розмірі 4000000,00 грн., до 10.07.2018 - кредит у розмірі 4000000,00 грн., до 08.08.2018 - кредит у розмірі 5000000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач не повернув позивачу кредит на умовах Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016, що відображено у розрахунку заборгованості, долученому позивачем до позовної заяви, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 13000000,00 грн.

При цьому, відповідачем не надано доказів повернення кредиту за Кредитним договором №КЮ-245 від 09.12.2016.

За таких обставин, враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання відповідачем кредиту у сумі 13000000,00 грн., однак, доказів повернення кредиту відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за Кредитним договором №КЮ-245 від 09.12.2016 становить 13000000,00 грн. (сума основного боргу - заборгованість за кредитом).

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п. 4.3 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щоденно, в останній робочий день поточного місяця за період з першого робочого дня поточного місяця по останній робочий день поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі за методом факт/360 . При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.5 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, виходячи з фактичної заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Як вбачається з розрахунку процентів за користування кредитів, долученого позивачем до позовної заяви, за період з 09.12.2016 по 29.08.2018 позивачем нараховано відповідачу проценти у загальному розмірі 4948000,00 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок процентів, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, так як він відповідає порядку та умовам нарахування, визначених Кредитним договором №КЮ-245 від 09.12.2016.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем були сплачені проценти за користування кредитом у розмірі 3373333,32 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 1574666,68 грн.

Доказів сплати відповідачем процентів за користування кредитом у сумі 1574666,68 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг за Кредитним договором №КЮ-245 від 09.12.2016 у сумі 13000000,00 грн. (заборгованість за кредитом) та 1574666,68 грн. (заборгованість за процентами) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Вернум Банк в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг заборгованості за кредитом у сумі 13000000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 1574666,68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 595589,04 грн. (за період з 11.06.2018 по 29.08.2018) та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 150359,31 грн. (за період з 13.11.2017 по 29.08.2018).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.1 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій (винагороди) кредитора позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У п. 8.5 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 сторони погодили, що позичальник зобов'язаний сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за цим договором, починаючи з дня, наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконане, до дня його фактичного виконання .

Таким чином, сторони погодили інший період нарахування пені, ніж той, що встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України (протягом 6 місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Вернум Банк в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 595589,04 грн. (за період з 11.06.2018 по 29.08.2018) та пені за прострочення сплати процентів у розмірі 150359,31 грн. (за період з 13.11.2017 по 29.08.2018) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 513698,63 грн., нарахованих за прострочення повернення кредиту за період з 11.06.2018 по 29.08.2018, та 30% річних у розмірі 136234,87 грн., нарахованих за прострочення сплати процентів за період з 13.11.2017 по 29.08.2018.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованим процентам та іншим платежам згідно з цим договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, умовами п. 8.2 Кредитного договору №КЮ-245 від 09.12.2016 сторони встановили інший розмір процентів річних - 30%.

Суд зазначає, що сплата процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем 30% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Вернум Банк в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг 30% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 513698,63 грн. та 30% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 136234,87 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, ч. 1 ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Вернум Банк задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохімхолдинг (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, буд. 6-В, ідентифікаційний код: 35429020) на користь Публічного акціонерного товариства Вернум Банк (02094, м. Київ, проспект Гагаріна Юрія, буд. 17-В; ідентифікаційний код: 36301800) заборгованість за кредитом у розмірі 13000000 (тринадцять мільйонів) грн 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 1574666 (один мільйон п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят шість) грн 68 коп., пеню у розмірі 745948 (сімсот сорок п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн 35 коп., 30% річних у розмірі 649933 (шістсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 239558 (двісті тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 23 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.03.2019

Суддя Д.О. Баранов