Рішення

від 21.03.2019 по справі 922/140/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/140/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного

провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвізібл Вуд", м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо-М", м. Харків, про стягнення коштів у розмірі 42 495,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвізібл Вуд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо-М", про стягнення 22 500,00 грн. передплати; 14 745,20 грн. пені та 5 249,99 грн. додаткового штрафу. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 921 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2019 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/140/19, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

11 червня 2018 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 11/06/2018. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору, постачальник зобов'язується продати і передати у власність покупцю пиломатеріали хвойні обрізні, заготовку хвойну, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасного здійснити його оплату на умовах цього договору. Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках замовлення (далі - заявках) покупця, що є невід'ємними частинами даного договору. Видача товару здійснюється на складі відвантаження постачальника. Склад відвантаження вказується покупцем при поданні заявки на конкретну партію товару. Товар доставляється до складу покупця за рахунок покупця, зі складу постачальника ,у відповідності до пункту 1.3 даного договору. Покупець не менше як за 5 днів до дати отримання товару подає заявку постачальнику на товар з зазначенням його кількості, сортності. Замовлення (подання заявки) проводиться через телефонний зв'язок або через Інтернет, в тому числі шляхом направлення заявки на електронну пошту постачальника, відповідно до реквізитів Розділу ХІ даного договору. Постачальник повинен в день отримання заявки покупця підтвердити заявку та прийняти її до виконання. У випадку прийняття заявки до виконання постачальник зобов'язаний виставити покупцю рахунок, в якому вказує асортимент, кількість товару, ціна та вартість партії поставки. Рахунок (копія рахунку) надсилається в день підтвердження заявки покупцеві. На підставі отриманого рахунку, покупець вносить передоплату на розрахунковий рахунок постачальника, у відповідності до пункту 4.2 даного договору. Постачальник повинен поставити покупцеві товар протягом 5 робочих днів від дати внесення покупцем передоплати на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 договору). Вартість та асортимент конкретної партії товару зазначається в накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Ціна договору складається з суми вартості партії товарів, поставлених постачальником на протязі дії цього договору (п. 3.1 договору). Покупець оплачує вартість замовленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець вносить передплату на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 30% суми за товар, що буде поставлений. Передоплата обчислюється на підставі отриманого покупцем рахунку. Покупець оплачує решту суми за поставлений товар в день отримання товару, у відповідності до пункту 5.1 даного договору. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України (п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору). Датою отримання товару є дата підписання покупцем та постачальником видаткової накладної. Право власності на поставлений товар переходить до покупця в моменту отримання товару від постачальника за видатковою накладною (п. 5.1 договору). За порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов'язань з поставки (п. 8.1 договору). Відповідно до п. 7.1 договору, договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2018 року. 11 червня 2018 року позивачем направлено на електронну адресу відповідача заявку на поставку товару. 13 червня 2018 року відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № 1 на суму 74 999,88 грн. 15 червня 2018 року, позивачем сплачено на користь відповідача 22 500,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 73 від 15 червня 2018 року з призначенням платежу "передплата за пиломатеріали згідно договору № 11/06/2018 від 11.06.2018 року, рах. № 1 від 13.06.2018 року. у т.ч. ПДВ 20,00% - 3 750,00 UAH". Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем, в порушення п. 2.5 договору купівлі-продажу № 11/06/2018 від 11 червня 2018 року, не було поставлено товар, з огляду на що позивачем було направлено sms повідомлення керівнику відповідача з пропозицією повернути грошові кошти. Вказана пропозиція відповідачем проігнорована, кошти не повернуті, що й стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Аналізуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем у справі договору купівлі-продажу № 11/06/2018 від 11 червня 2018 року, суд визнав, що за своєю правовою природою даний договір є договором поставки, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфів 1, 3, глави 54 Цивільного кодексу України Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України). За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Враховуючи вище викладене, а саме порушення відповідачем строків поставки товару, визначених умовами договору купівлі-продажу № 11/06/2018 від 11 червня 2019 року та приписи ч. 2 ст. 693 ГПК України, суд визнає позовні вимоги у розмірі 22 500,00 грн. суми передплати обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягаючими задоволенню. Дана правова позицію повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 912/2275/17 від 20 лютого 2019 року.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 14 745,20 грн. та 5 249,99 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Водночас, відповідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання письмової форми є наслідком нікчемність правочину.

Умовами п. 8.1 договору сторонами визначено, що за порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов'язань з поставки. Тобто, умовами п. 8.1 договору сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені саме за недопоставку товару за кожен день прострочення. Втім, як вбачається з матеріалів справи та про що зазначав сам позивач у позовній заяві, відповідачем взагалі не було поставлено позивачу товар, тобто, недопоставки та затримки не було, а сам позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати, вимагаючи повернення якої позивач відмовився від отримання товару від відповідача шляхом односторонньої відмови від договору, що повністю узгоджується з приписами статей 651, 665, 693 ЦК України та пунктом 7.3 договору. Умовами ж договору купівлі-продажу № 11/06/2018 від 11 червня 2018 року не передбачено відповідальності у вигляді пені за не поставку товару. В обґрунтування нарахування 5 249,99 грн. штрафу позивач посилається на ст. 231 ГК України. Втім, посилання позивача на вимоги статті 231 ГК України є безпідставним та необґрунтованим, оскільки ані позивач, ані відповідач не підпадають під суб'єктне коло осіб, до яких застосовується ч. 2 ст. 231 ГК України, а умовами договору купівлі-продажу № 11/06/2018 від 11 червня 2018 року сторонами не передбачено відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків поставки товару. Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення 14 745,20 грн. пені та 5 249,99 грн. штрафу, як в необґрунтованих та безпідставно заявлених.

Водночас, суд звертає увагу позивача на зміст ч. 3 ст. 693 ЦК України, якою внормовано нарахування процентів на суму попередньої оплати від дня, коли товар мав бути поставлений, до дня повернення позивачу суми попередньої оплати; позивачем у даній справі таки вимоги не заявлено.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1 017,12 грн. покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Експо-М" (61045, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 42114614) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвізібл Вуд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 47, код ЄДРПОУ 40733673) 22 500,00 грн. суми передплати та 1 017,12 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "21" березня 2019 р. р.

Суддя ОСОБА_1