Ухвала

від 21.03.2019 по справі 911/658/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"21" березня 2019 р.                     Справа № 911/658/19

Суддя Господарського суду Київської області Сокуренко Л.В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Велідіт» (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, будинок 7-А, оф. 320; код ЄДРПОУ 37292373) про видачу судового наказу за вимогою до Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» (07853, Київська обл., Бородянський район, смт Немішаєве, вул. Чкалова, буд. 42; код ЄДРПОУ 23579528) про стягнення заборгованості у розмірі 11 260,45 грн., що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за договором № 10/08/11-10 від 10.08.2011 про надання юридичних послуг,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Велідіт» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» заборгованості за договором № 10/08/11-10 від 10.08.2011 про надання юридичних послуг у розмірі 11 260,45 грн., з яких 4 051,91 грн. основного боргу, 272,53 грн. нарахованої пені, 6 246,63 грн. інфляційних втрат та 689,38 грн. 3 % річних. Крім того, заявник просив покласти на боржника судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 192,10 грн.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «Велідіт», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин, викладених у заяві, Приватним підприємством «Велідіт» долучено до заяви документи та докази, надані в копіях, які не завірені належним чином. При цьому, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом досліджено, що додатки, долучені до заяви, надані в копіях, які засвідчено тільки печаткою заявника.

          Разом із тим, згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п. 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, засвідчення копії документа, або копій документів складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, чого, в свою чергу, заявником зроблено не було.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд зазначає, що зазначені обставини не дають суду можливості пересвідчитися в достовірності поданих до суду доказів та, в свою чергу, про порушення заявником вимог, встановлених ст. 150 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника суми основного боргу у розмірі 4 051,91 грн., 272,53 грн. нарахованої пені, 6 246,63 грн. інфляційних втрат та 689,38 грн. 3 % річних на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 147-148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області –

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприєству «Велідіт» у видачі судового наказу за вимогою до Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» про стягнення заборгованості у розмірі 11 260,45 грн.

2. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               Л.В. Сокуренко