Ухвала

від 21.03.2019 по справі 907/414/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 907/414/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Тячівського міжрайонного управління водного господарства

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 12.02.2019

у справі № 907/414/18

за позовом Тячівського міжрайонного управління водного господарства

до Лужанської сільської ради

про стягнення 116 572,29 грн,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019 Тячівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою № 02-06/76 від 06.03.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 907/414/18, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 907/414/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.03.2019.

Частиною 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

В даному випадку, до вирішення питання про відкриття касаційного провадження від Лужанської сільської ради надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі № 907/414/18 за касаційною скаргою Тячівського міжрайонного управління водного господарства, які мотивовані, зокрема, тим, що згідно п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, а в даному випадку ціна позову становила 116 572,29 грн, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 907/414/18 за касаційною скаргою Тячівського міжрайонного управління водного господарства № 02-06/76 від 06.03.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та про задоволення вищевказаних заперечень Лужанської сільської ради, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 907/414/18 є стягнення 116 572,29 грн (основного боргу, інфляційних нарахувань та 3 % річних), що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн - станом на 2019 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

У касаційній скарзі № 02-06/76 від 06.03.2019 Тячівське міжрайонне управління водного господарства зазначає, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 може бути оскаржена в касаційному порядку оскільки судом апеляційної інстанції по різному застосовуються одні і ті ж норми права у справах, які він розглядає, зокрема, ч. 3 ст. 260 ГПК України, що ставить під сумнів єдність у питанні правозастосування, що на думку скаржника має фундаментальне значення. Крім того, заявник касаційної скарги зазначає, що дана справа має для нього виняткове значення, оскільки, Тячівське МУВГ є державною бюджетною установою, яка фінансується на підставі затверджених Державним агентством водних ресурсів України кошторисних призначень, і несплата замовником за виконані роботи призведе до нанесення скаржнику матеріальних збитків; фінансовий стан Тячівського МУВГ буде мати певні негативні істотні наслідки; неможливість здійснення своєї діяльності через відсутність грошових коштів призведе до катастрофічних наслідків у вигляді підтоплення сотні населених пунктів, завдання матеріальних та фінансових збитків Державного та місцевих бюджетів на ліквідацію наслідків повеней у особливо великих розмірах.

Розглянувши вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 907/414/18, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а доводи скаржника щодо того, що дана справа має для нього виняткове значення є для суду касаційної скарги непереконливими, оскільки, скаржником в касаційній скарзі не наведено належного обґрунтування в чому саме полягає виняткове значення даної справи саме для скаржника.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 907/414/18 за касаційною скаргою Тячівського міжрайонного управління водного господарства № 02-06/76 від 06.03.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019.

Крім того, касаційна скарга Тячівського міжрайонного управління водного господарства № 02-06/76 від 06.03.2019 містить клопотання про зупинення виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 907/414/18 до прийняття судом касаційної інстанції остаточного рішення у справі та про поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження.

У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Тячівського міжрайонного управління водного господарства № 02-06/76 від 06.03.2019, розгляд вищевказаних клопотань колегією суддів не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/414/18 за касаційною скаргою Тячівського міжрайонного управління водного господарства № 02-06/76 від 06.03.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.02.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко