Рішення

від 20.03.2019 по справі 307/301/19

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/301/19

Провадження № 2/307/723/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 березня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа: Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

І. ОСОБА_2 позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа: Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 06 листопада 2012 року помер батько її покійного чоловіка ОСОБА_2, який за час свого життя, побудував житловий будинок № 15 (колишній № 239) по вул. Незалежнав с. Широкий Луг Тячівського району, в якому і проживав до своєї смерті. Її чоловік ОСОБА_3, який помер 30 серпня 2015 року, був єдиним спадкоємцем після смерті батька, оскільки ОСОБА_2 09 жовтня 2012 року склав заповіт, яким належне йому майно заповів ОСОБА_3. На даний час вона бажає оформити спадщину, а саме житловий будинок на себе, однак це унеможливлюється через відсутність правовстановлюючих документів на нього, а тому просить у судовому порядку визнати її власником житлового будинку №15 (колишній № 239) по вул. Незалежна в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи - тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Широколузької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа: Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Судом на підставі частини 2 статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Із свідоцтва про смерть серії І-ФМ 147738 вбачається, що ОСОБА_2 помер 06 листопада 2012 року.

ОСОБА_5 свідоцтва про смерть серії І-ФМ 197401, ОСОБА_3 помер 30 серпня 2015 року.

Із свідоцтва про одруження серії І-ФМ № 034308 вбачається, що ОСОБА_3 07 листопада 2000 року одружився з ОСОБА_1

ОСОБА_5 заповіту від 09 жовтня 2012 року, посвідченого секретарем Широколузької сільської ради Тячівського району, ОСОБА_2 заповів своє майно своєму сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із заяви про прийняття спадщини вбачається, що ОСОБА_3 27 березня 2013 року звернувся в Тячівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2

ОСОБА_5 заяви про прийняття спадщини вбачається, що ОСОБА_1 15 січня 2016 року звернулася в Тячівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3

Із постанови державного нотаріуса Тячівської державної нотаріальної контори від 21 січня 2019 року вбачається, що у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно - житловий будинок №15 (колишній № 239) по вул. Незалежна в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області.

ОСОБА_5 від 18 вересня 1979 року, комісією виконкому Тячівської районної ради виділено ОСОБА_2 земельну ділянку для індивідуального будівництва, площею 700 м.кв., в с. Широкий Луг, вул. Бічна, 239.

Із довідки Широколузької сільської ради № 34 від 03 січня 2019 року вбачається, що в житловому будинку № 15 по вул. Незалежності в с. Широкий Луг, малолітні, неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи не зареєстровані, не проживають і не користуються будинком.

ОСОБА_5 довідок Широколузької сільської ради № 33 та № 35 від 03 січня 2019 року вбачається, що будинок № 15 по вул. Незалежності в с. Широкий Луг належав покійному ОСОБА_2 В 2000 році був змінений номер будинку з № 239 на № 15.

ОСОБА_6 паспорту на житловий будинок № 15 по вул. Незалежна в с. Широкий Луг вбачається, що будинок побудований в 1981 році, і його вартість становить 178 412 грн. 00 коп.

ОСОБА_5 звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій житлового будинку №15 по вул. Незалежна в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель.

ОСОБА_7 паспорту земельної ділянки від 1979 року вбачається, що ОСОБА_2, на підставі рішення колгоспу "50-річчя жовтня" від 20 квітня 1979 року, виділено земельну ділянку, площею 0,07 га, в с. Широкий Луг, по вул. Бічна, 239, для будівництва житлового будинку.

V. Оцінка Суду.

Виникнення права власності на житловий будинок №15 (колишній № 239) по вул. Незалежна в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області у ОСОБА_2 регулювалось зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Із п.1.2 листа Мінюсту СРСР від 22 грудня 1986 року "Рекомендации по вопросамудостоверениядоговоров об отчуждении жилого дома (части дома) либо квартиры в доме жилищно-строительногоколлективаиндивидуальныхзастройщиков" вбачається, що Законами всіх союзних республік про державний нотаріат встановлено, що при посвідченні договору про відчуження житлового будинку нотаріус перевіряє за правовстановлюючим документом приналежність цього будинку власнику. Цей документ обов'язково вказується в договорі. Переліки документів, що підтверджують право особистої власності на житловий будинок, наведені в інструкціях союзних республік про порядок вчинення нотаріальних дій. Посвідчення договору без правовстановлюючого документа не допускається. У сільській місцевості підтвердженням приналежності будинку можуть служити відповідні довідки виконкому селищної, сільської Ради. Якщо у власника є правовстановлюючий документ (свідоцтво про право на спадщину, договір і т.п.), він повинен бути представлений нотаріусу і зазначений в договорі про відчуження.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Тому, суд вважає, що ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок №15 (колишній № 239) по вул. Незалежна в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, а відповідно, після його смерті, у його спадкоємців, виникло право на спадкування на належну їм частку вищезазначеного будинку.

Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

ОСОБА_5 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

ОСОБА_5 ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, будинок знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер, зареєстрований в сільській раді, інші особи на володіння та користування даними будинками на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України).

Крім того, згідно ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. А у відповідності до п.9 ч.1 ст.27 вищезазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі і за ним необхідно визнати право власності на будинок з надвірними спорудами, в порядку спадкування.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1276 ЦК України, і керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 200, 206, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами №15 (колишній № 239) по вул. Незалежна в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, який помер 30 серпня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1, проживає за адресою: 90516, Закарпатська область, Тячівський район, с. Широкий Луг, вул. Незалежна, 15 (239), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: Широколузька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90516, Закарпатська область, Тячівський район, с. Широкий Луг, вул. Шевченка, 143, ідентифікаційний код 04349679.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Тячівська державна нотаріальна контора, юридична адреса: 90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Незалежності, 30, ідентифікаційний код 02884003.

Суддя В.В. Ніточко