Постанова

від 21.03.2019 по справі 331/1064/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

21.03.2019

Єдиний унікальний номер № 331/1064/19

Провадження № 3/331/397/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління державної фіскальної служби у Запорізькій області про притягнення: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, ліквідатора ТОВ ЛЕНД СХІД 2007 , має вищу освіту, сімейний стан - заміжня, має на утриманні неповнолітню доньку 14-ти річного віку, державна реєстрація місця проживання якої та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

-до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 148 від 25 лютого 2019 року, ОСОБА_2, займаючи посаду ліквідатора ТОВ ЛЕНД СХІД 2007 , порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: занижено податок на прибуток приватних підприємств з 01.01.2015 по 07.02.2019 на загальну суму 2 922 923 грн.. в т.ч. за 2015 рік на суму 711 504 грн.. 2016 рік - 711 504 грн., 2017 рік - 711 504 грн., 2018 рік - 711 512 грн., за період з 01.01.2019 по 07.02.2019 - на 76 899 грн. на порушення п. 44.1. 44.2. ст. 44 р. II п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 р.III Податкового кодексу України, ст. 9 Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями), п.7 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 6 П(С)БО Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п.7,8 П(С)БО 12 Фінансові інвестиції , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91.

Присутня при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала.

Присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення адвокатом ОСОБА_1, який на підставі договору про надання правової допомоги серії від 20 березня 2019 року, діє в інтересах ОСОБА_2, заявлено клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2, в якому зазначив, що: з питання порушення, описаного у п. 3.1.1.1 Акту перевірки №097/08-01-14-04/35627645 від 20.02.2019р. (далі - Акт перевірки №097) - завищення збитку та заниження фінансового результату до оподаткування на суму 16 222 724 грн. внаслідок не нарахування та не визнання доходом відсотків, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями (відсотковими векселями).

У простих векселях Серії АА №№2346523-2346529, 2346534 (векселедавець ТОВ ІК ІНВЕСТ , код ЄДРПОУ 37264168), придбаних ТОВ ЛЕНД СХІД 2007 у ТОВ Саусленк-Запоріжжя (код ЄДРПОУ 33050713) в 2011 році, та відображених у акті перевірки № 097, термін платежу вказаний за пред'явленням, але не раніше 25.09.2019р. . Отже, строк платежу за вказаними векселями ще не настав.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Тобто, відсотки по векселям повинні виплачуватись разом з основною вексельною сумою після настання строку платежу.

В ухвалі №К/800/30651/15 від 29.03.2016р. Вищий адміністративний суд України зазначив, що: суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що сума процентів включається до складу доходів у податковому періоді, протягом якого була здійснена, або мала бути здійснена виплата таких процентів. Тобто, проценти, виплачені по векселям, повинні виплачуватись разом з основною його сумою і включаються у дохід того звітного періоду, у якому такі проценти були виплачені, коли за вексель повністю розрахувався боржник. Проценти підлягають сплаті разом з вексельною сумою.

Таким чином, оскільки на сьогоднішній день строк платежу за векселями не настав, і як наслідок, ТОВ ЛЕНД СХІД 2007 не має права на отримання процентів до 25.09.2019 року, відповідно, ТОВ ЛЕНД СХІД 2007 правомірно не нарахувало відсотки по даним векселям.

Більш того, на сторінці 9 акту перевірки № 097 контролюючим органом зазначено, що: Нарахування доходів за відсотковим векселем здійснюється в момент погашення останнього .

Тобто, контролюючий орган також підтверджує позицію підприємства щодо необхідності нарахування відсотків за векселями не раніше 25.09.2019 року.

Також звертаємо увагу, що згідно П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності :

доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (п.3);

- фінансова звітність підприємства повинна формуватися з дотриманням принципу обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства (п.6).

Дохід, який виникає в результаті використання активів

підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів,

роялті та дивідендів, якщо, зокрема, є імовірність надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією (п. 20 П(С)БО 15 Дохід ).

Тобто, якщо у підприємства немає підстав очікувати отримання доходу у майбутньому, то відображення у бухгалтерському обліку такого доходу не допускається.

Враховуючи той факт, що векселедавець ТОВ ІК ІНВЕСТ є фігурантом кримінальних справ (сторінки 23-24 Акту перевірки №097) та за даними офіційного сайту ДФС України щодо платника податків ТОВ "ІК ІНВЕСТ" наявна інформація: перебуває на обліку в контролюючому органі як такий, щодо якого до ЄДР внесено запис про відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням ,у ТОВ ЛЕНД СХІД 2007 немає підстав очікувати отримання доходу у майбутньому у вигляді відсотків за простими векселями серії АА №№2346523-2346529, 2346534.

Починаючи з 01.01.2015 року податковий облік засновується на даних бухгалтерського обліку з урахуванням законодавчо встановлених різниць між податковим та бухгалтерським обліком. Враховуючи той факт, що за простими векселями серії АА №№2346523-2346529, 2346534 у бухгалтерському обліку відсотки не нараховано правомірно, то і для нарахування таких відсотків в податковому обліку немає законних підстав.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що висновок контролюючого органу про завищення збитку та заниження фінансового результату до оподаткування на суму 16 222 724 грн. внаслідок ненарахування та не визнання доходом відсотків, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями (відсотковими векселями), не відповідає положенням діючого законодавства України та фактичним обставинам, які мали місце в досліджених контролюючим органом правовідносинах.

З питання порушення, описаного у п. 3.1.1.1 Акту перевірки №097/08-01-14-04/35627645 від 20.02.2019р. - завищення фінансового результату до оподаткування (збиток) за 2018р. на 6 218 800 грн. по операції з продажу акцій ВАТ Запоріжвогнетрив .

ТОВ Ленд Схід 2007 придбало цінні папери (далі - ЦП), емітовані ПрАТ Запоріжвогнетрив , на суму 16 507 500 грн. до 01.01.2015р.

На дату здійснення операції з продажу (04.09.2018р.), акції ПрАТ Запоріжвогнетрив не котирувалися на ринку цінних паперів та припинили обіг на біржах ПФТС та UX з 01.07.2016 р. та 23.12.2013 р. відповідно. В зв'язку з вищевказаним на час здійснення операцій продажу біржова вартість акцій не визначена.

Згідно п.9 П(С)БО 12 фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Відповідно до вимог П(С)БО 16 Витрати : витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені .

Згідно з вимогами ст. 4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів .

У зв'язку з тим, що ТОВ Ленд Схід 2007 не проводило знецінення акцій, а вважало собівартість купівлі акцій справедливою вартістю, при здійсненні операції продажу ТОВ Ленд Схід 2007 відобразило у складі витрат - собівартість ЦП, а у складі доходу - вартість ЦП за ціною продажу.

Відповідно до п.134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

ТОВ Ленд схід 2007 застосовував саме такий підхід.

Виходячи з вищезазначеного, ТОВ Ленд Схід 2007 відобразило у складі витрат у 2018 р. вартість ЦП у розмірі 16 507 500 грн правомірно, завищення фінансового результату до оподаткування (збиток) за 2018 р. на суму 6 218 800 грн. відсутнє.

Стосовно посилання контролюючого органу, що збиткова операція не є господарською операцією зазначаємо наступне.

Підпунктом 14.1.136 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

В свою чергу, поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Не обов'язково навіть аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому або в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Збитковість окремої господарської операції, що враховується для цілей оподаткування має визначатись з урахуванням грошових сум, які стосуються саме цієї господарської операції, з урахуванням її економічної мети, змісту та обсягу.

Прибутковість кожної окремої господарської операції не є безумовною умовою здійснення господарської діяльності, а, отже, отримання збитків при здійсненні певної операції не може у всіх випадках свідчити про те, що перевищення витрат над доходами у такій операції не може бути включеним до складу витрат.

В ухвалі № К/800/67598/14 від 18.05.2016р. Вищий адміністративний суд України зазначив, що недосягнення мети, як то отримання прибутку, не може вважатися порушенням вимог чинного законодавства, так як збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції .

У Постанові № К/9901/2964/18 від 18.01.2018 р. Верховний Суд зазначив: Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської. Неотримання суб'єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю .

В Постанові №К /9901/4260/18 від 31 липня 2018 року Верховний Суд зазначив:

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції .

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у Постановах № К /9901/4063/18 від 22.02.2018р., № К/9901/2733/18 від 16.05.2018р., № К/9901/4226/18 від 26.06.2018р., № К/9901/8395/18 від 16.10.2018р., № К/9901/8376/18 від 27.11.2018р.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що висновок контролюючого органу про завищення фінансового результату до оподаткування (збиток) за 2018р. на 6 218 800 грн. по операції з продажу акцій ВАТ Запоріжвогнетрив не відповідає положенням діючого законодавства України та фактичним обставинам, які мали місце в досліджених контролюючим органом правовідносинах.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове податкове-повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

ТОВ Ленд Схід 2007 повністю не погодилося з висновками контролюючого органу за результатами перевірки, тому на акт перевірки №097/08-01-14-04/35627645 від 20.02.2019р. ТОВ Ленд Схід 2007 були подані заперечення. Розглянувши заперечення контролюючий орган повідомив, що буде проведена повторна перевірка у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях.

Податкові повідомлення-рішення контролюючим органом до цього часу не прийняті. Після прийняття податкових повідомлень-рішень вони будуть оскаржені ТОВ Ленд Схід 2007 в порядку п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України до суду.

Таким чином, оскільки процедура оскарження податкових повідомлень-рішень на даний час не закінчена, тому податкові зобов'язання, визначені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області є неузгодженими. Тобто, правомірність здійснення податковим органом донарахувань податкових зобов'язань на підставі порушень вимог податкового законодавства, встановлених в акті перевірки, даний час перевіряється. Отже, за даних обставин висновок, здійснений в протоколі про адміністративне правопорушення, про допущення порушень ОСОБА_2, як посадовою особою підприємства порядку ведення податкового обліку, за яке передбачається відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. не може бути визнаний обґрунтованим, а сам протокол, складено відносно ОСОБА_2 передчасно за відсутності встановленої події адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, клопотання адвоката ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суддя дійшла наступних висновків:

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність, зокрема за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку

Об'єктивною стороною ч. 1 ст. 163 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є порушення правил ведення податкового обліку. За змістом згаданої норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, об'єктивна сторона саме цього складу адміністративного правопорушення не прирівнює заниження податків чи доходів від діяльності підприємства до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів і т. ін.).

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове податкове-повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, згідно наданих документів, відносини, за якими складено протокол про адміністративне правопорушення, знаходяться на стадії оскарження та є неузгодженим, тому на час розгляду справи в суді не можуть бути належним доказом вини ОСОБА_2

Відповідно до вимог чинного законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю , у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суддя, дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, дійшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наявності підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, ст. 9, ст. 10, п. 1 ст. 247, ст. ст. 163-1, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_1 - задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Є.В. Стратій