Рішення

від 31.01.2019 по справі 336/6235/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/6235/18

Пр. № 2/336/576/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за позовом органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району до ОСОБА_1, третя особа - православний дитячий будинок Надія ім. Злотолінської Н.М. Запорізької єпархії Української православної церкви, про позбавлення батьківських прав щодо малолітньої дитини і стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В позові зазначив, що 27 лютого 2018 року малолітній ОСОБА_2, який є сином відповідача, доставлений бабкою - ОСОБА_3 до відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради для влаштування в заклад для дітей, позбавлених батьківського піклування, через відсутність будь-якого виховання та утримання з боку матері дитини і у зв'язку з неможливістю самої бабки опікуватися інтересами хлопчика. 28 лютого 2018 року хлопчик поставлений на облік як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах. 23 березня 2018 року дитину було поміщено до православного дитячого будинку Надія ім. Злотолінської Н.М. Запорізької єпархії УПЦ, де дитина знаходиться до теперішнього часу. За час перебування малолітнього у вказаному дитячому закладі відповідач лише одного разу відвідала хлопчика в товаристві бабки та діда ОСОБА_2. Після взяття хлопчика на облік було виявлено факти безтурботного ставлення матері до виконання своїх обов'язків з виховання та утримання сина, на що вказує систематичне ухилення матері від відвідування закладу охорони здоров'я, на обліку в якому знаходиться син, закладу освіти, де навчається хлопчик, за інформацією якого бабка ОСОБА_2 неодноразово зверталась до дирекції зі скаргами на поведінку матері по відношенню до своїх обов'язків, яке полягає в тому, що вона не лише не бере участі у вихованні та утриманні дитини, а навіть на кілька місяців покидає сина без фактичного батьківського опікування, залишаючи домівку. Мати повністю усунулася від виховання сина, не бере участі в його утриманні, бажання повернути дитину в сім'ю не висловлює, з вказаного часу взагалі не цікавиться життєвими обставинами хлопчика.

На підставі викладеного просить про позбавлення відповідача батьківських прав щодо сина та стягнення з неї аліментів на утримання ОСОБА_2 на користь виховної установи, де перебуває хлопчик, в сумі 972 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову, вирішення справи без її участі, згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Представник третьої особи - православного дитячого будинку Надія ім. Н.М. Злотолінської Запорізької єпархії Української православної церкви - звернулася до суду з аналогічною заявою.

Вказані обставини є підставою для вирішення справи у відсутність зазначених учасників.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з'явилася з невідомих причин.

Відзив на позов та клопотання про вирішення справи у її відсутність не надала.

Зазначені обставини в силу ст. 280 ЦПК України є підставою для вирішення справи при заочному розгляді на підставі згоди представника позивача, висловленої в її письмовій заяві.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10).

В силу ст. ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, моральний розвиток, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.

Згідно із ст. 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Наведені положення сімейного законодавства, а також законодавства про охорону дитинства свідчать про беззаперечну важливість виховання дитини у формуванні її особистості, значення якого є не меншим, ніж значення утримання дитини, а закон не містить лише рекомендації щодо участі батьків у вихованні дітей, а покладає на них обов'язок вчинення цих дій.

Навмисне невиконання цього обов'язку, про що свідчить ухилення від виховання дитини, тягне за собою наслідки, передбачені статтею 164 СК України.

Як випливає з роз'яснень п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Надані суд фактичні дані, а саме: висновок органу опіки та піклування, наявність якого в силу ст. 19 СК України є обов'язковою при розгляді справ цієї категорії (а. с. 7-9) і який містить посилання на повну відсутність проявів батьківського піклування щодо дітей з боку відповідача, а також висновок про доцільність позбавлення відповідач батьківських прав; наказ служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про взяття дитини на облік як такої, що опинилась у складних життєвих умовах (а. с. 14); інформація закладу охорони здоров'я про відсутність батьківського піклування щодо малолітньої дитини (а. с. 15); нформація православного дитячого будинку Надія про прийняття малолітнього ОСОБА_2 (а. с. 16); відомості з навчального закладу, де навчався малолітній ОСОБА_2, про відсутність материнської опіки (а. с. 17); акт органу внутрішніх справ України по покинуту дитину (а. с. 18); характеристика ОСОБА_2, яка містить інформацію про самоусунення матері від участі у вихованні дитини (а. с. 24); клопотання служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перед адміністрацією дитячого будинку про прийняття на виховання малолітнього ОСОБА_2 (а. с. 25), - підкріплюють міркування суду щодо можливості вирішення спору на користь позивача, оскільки свідчать про свідоме невиконання матір'ю своїх обов'язків з виховання хлопчика.

Встановлені судом фактичні обставини також свідчать про те, що відповідач з моменту прийняття дитини на виховання у виховний заклад не вчинила жодних дій з захисту своїх батьківських прав шляхом звернення до органу опіки та піклування або до суду з вимогами про визначення способу участі у вихованні дітей, лише один раз навідалась до хлопчика за майже річне перебування того в дитячому будинку, що не дає підстав для ухвалення рішення на її користь.

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

При визначенні розміру аліментів, суд відповідно до ст. 182 СК України ураховує стан здоров'я й матеріальне становище дитини, а також платника аліментів, відсутність у неї непрацездатних батьків, в утриманні яких вона брала б участь, інших дітей, інші суттєві обставини.

Так як законодавством встановлений мінімальний розмір аліментів на утримання дитини, відповідач непрацевлаштована і не має постійного доходу, суд у відповідності до ст. ст. 182, 184 СК України суд вважає за необхідне стягнути з неї аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 1409 коп. 60 коп., пільги зі сплати якого має позивач.

Керуючись ст. ст. 19, 150, 164, 166, 180-184 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (код ЄДРПОУ 37573885) до ОСОБА_1, чий персональний ідентифікаційний номер не вдалося встановити, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, чий персональний ідентифікаційний номер не вдалося встановити, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, непрацюючої, на користь православного дитячого будинку Надія ім. Злотолінської Н.М. Запорізької єпархії Української православної церкви (ЄДРПОУ 20512570) аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1409 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.В. Щаслива