Рішення

від 18.03.2019 по справі 600/74/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/74/17

Справа № 2/600/19/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Липної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про відшкодування зайво нарахованої державної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за інвалідом І групи/особою, яка досягла 80-річного віку ,

В С Т А Н О В И В :

Управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністраціїТернопільської області звернулося в суд із вказаним позовом, з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішеннями від 11.02.2015 року, 29.02.2012 року, 12.01.2012 року та 29.07.2011 року відповідачу було призначено державну компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за інвалідом І групи/перестарілим, який досяг 80-річного віку. Як зазначає позивач, ревізією фінансово-господарської діяльності управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА в Тернопільській області за період з 01.01.2011 року до 31.05.2015 року та з окремих питань з 01.01.2010 року до 31.05.2015 року №16-22/23 від 06.08.2015 року, яка проводилась Бережанською міжрайонною державною фінансовою інспекцією, встановлено, що ОСОБА_1 подано недостовірні дані стосовно факту здійснення ним догляду за ОСОБА_2, який досяг 80-річного віку, оскільки він перебував за кордоном, а тому не здійснював догляду, не мав права на компенсаційну виплату, і, на думку позивача, незаконно отримував компенсацію протягом наступних періодів: з 30.06.2011 року до 21.08.2011 року; з 14.09.2011 року до 12.12.2011 року, з 21.01.2012 року до 03.05.2012 року; з 04.05.2012 року до 31.12.2012 року, 01.01.2013 року до 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року, з 01.01.2015 року до 07.03.2015 року. Незважаючи на вимогу Управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА в Тернопільській області відповідачем добровільно не повернено кошти зайво нарахованої йому державної компенсаційної виплати, а тому позивач просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 597,05 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак 18.03.2019 року через канцелярію Козівського районного суду Тернопільської області надійшла від нього заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У зв'язку із неявкою учасників процесу фіксування судового засідання, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснюється.

На підставі п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності учасників справи, які не з'явилися у судове засідання 18.03.2019 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішеннями управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА Тернопільської області від 11.02.2015 року, 29.02.2012 року, 12.01.2012 року та 29.07.2011 року відповідачу призначено допомогу по догляду за особою, яка досягла 80-річного віку (а.с.8, 10, 13, 20).

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу позивач покликається на те, що відповідач подав недостовірні дані для призначення йому державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, зокрема дані про те, що ним здійснюється догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, оскільки останній перебував за кордоном протягом наступних періодів: з 30.06.2011 року до 21.08.2011 року; з 14.09.2011 року до 12.12.2011 року, з 21.01.2012 року до 03.05.2012 року; з 04.05.2012 року до 31.12.2012 року, 01.01.2013 року до 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року, з 01.01.2015 року до 07.03.2015 року, а відтак, не міг здійснювати належним чином догляд з особою, яка потребує відповідного утримання.

На підтвердження зазначеної обставини позивачем подано акт ревізії фінансово-господарської діяльності управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА в Тернопільській області за період з 01.01.2011 року до 31.05.2015 року та з окремих питань з 01.01.2010 року до 31.05.2015 року №16-22/23 від 06.08.2015 року, яка проводилась Бережанською міжрайонною державною фінансовою інспекцією, згідно якого відповідач перебував за кордоном (а.с.4-6).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, ч.7 цієї ж статті встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При доказуванні сторонами тих чи інших обставин суд повинен враховувати та перевіряти належність і допустимість тих чи інших доказів.

Зокрема, ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт перетину відповідачем кордону, а відтак неможливість здійснення догляду за особою, яка досягла 80-річного віку і безпідставність отримання відповідної допомоги позивач підтверджує лише актом ревізії фінансово-господарської діяльності управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА в Тернопільській області за період з 01.01.2011 року до 31.05.2015 року та з окремих питань з 01.01.2010 року до 31.05.2015 року №16-22/23 від 06.08.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про державний кордон України пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 Закону України Про прикордонний контроль паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону. У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.

Таким чином, на переконання суду, доказами, які підтверджують перетин державного кордону України можуть бути документи на право в'їзду на територію України або виїзду з України з відповідними відмітками Державної прикордонної служби України та/або інформація про перетин кордону тією чи іншою особою, надана Державною прикордонною службою України.

Жодних інших доказів на підтвердження перетину відповідачем кордону та відсутності в Україні у зазначені в акті періоди, окрім акту ревізії №16-22/23 від 06.08.2015 року, позивачем не подано, як не подано, на підставі ч.1 ст.84 ЦПК України, і будь-яких клопотань про неможливість самостійно надати інші докази на підтвердження цієї обставини.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА в Тернопільській області за період з 01.01.2011 року до 31.05.2015 року та з окремих питань з 01.01.2010 року до 31.05.2015 року №16-22/23 від 06.08.2015 року не може бути допустимим доказом, в розумінні ст.78 ЦПК України, на підтвердження факту перетину кордону відповідачем і наявність лише цього доказу не є достатнім, згідно ст.80 ЦПК України, для того, аби дійти висновку про те, що відповідач здійснював перетин кордону у зазначені позивачем періоди.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позов Управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА Тернопільської області є необґрунтованим та безпідставним і відповідні позовні вимоги не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

в задоволенні позову управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1про відшкодування зайво нарахованої державної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за інвалідом І групи/особою, яка досягла 80-річного віку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Грушевського, 13а, смт. Козова, Тернопільська область; код ЄДРПОУ: 03195659.

Відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП - НОМЕР_1; дані паспорта - серія НЮ 261229, виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільскій області 10 вересня 2011 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Згідно з оригіналом.

Суддя О.Б.Гриновець