Рішення

від 14.03.2019 по справі 280/98/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2019 року о 16 год. 35 хв.Справа № 280/98/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участю секретаря Серебрянникової О.А. та сторін

від позивача адвокат: ОСОБА_1,

від відповідача 1: ОСОБА_2,

від відповідача 2: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства Азовбудторг (юридична адреса: 72100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 108, код ЄДРПОУ 42529838)

до відповідача 1 - Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до відповідача 2 - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Азовбудторг , (далі - позивач) до ГУ ДФС у Запорізькій області (Відповідач-1) та Державної фіскальної служби України, (Відповідач-2), в якому позивач просить суд :

- скасувати Рішення Комісії ДФС регіонального рівня №1014330/42529838 від 05.12.2018 та №1014331/42529838 від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2018 та №9 від 06.11.2018 продавець Приватне підприємство Азовбудторг покупець Товариство з обмеженою відповідальністю Хантер-ЛТД ;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні №1 від 01.11.2018 та №9 від 06.11.2018 продавець Приватне підприємство Азовбудторг податковий номер 42529838 ІПН 425298308221, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю Хантер-ЛТД податковий номер 42024049 ІПН 420240404611, товар згідно УКТ ЗЕД 2523.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем складено податкову накладну №1 від 01.11.2018 та податкову накладну №9 від 06.11.2018, які направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) 26 листопада 2018 року. Проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало посилання на те, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по даній накладній. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав по податковим накладним пояснення та окремий пакет документів, проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів позивач отримав Рішення від 05.12.2018 про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Підстава відмови зазначена в Рішеннях ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження, продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг)з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні. (без визначення шляхом підкреслення, яких саме документів не надано. В додатковій інформації зазначено:

Відсутні первинні документи щодо придбання, складські документи (інвентаризаційні описи).

Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимоги чинного законодавства України, оскільки оскаржуване рішення не містить підкреслень тих документів, які на думку відповідачів не надані, що в свою чергу робить ці рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що квитанція по зупинення податкової накладної ПП Азовбудторг містить посилання на неіснуючий критерій оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПК/РК в ЄРПН, не зазначено чітко по якому критерію необхідно було надати документи і пояснення та не зазначено перелік документів необхідних для надання платнику податків. А також зазначає, що надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складена податкова накладна, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам.

Ухвалою суду від 14.01.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/98/19 та призначено підготовче засідання на 13.02.2019.

Представники відповідачів через канцелярію суду (вх. №5854) надали відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечували. В обґрунтування заперечень послався на те, що реєстрація податкових накладних виписаних ПП Азовбудторг було зупинено з підстав передбачених законом. В свою чергу, за результатами аналізу наданих позивачем документів до ГУ ДФС у Запорізькій області було встановлено, що платником подано неповний пакет документів, а саме не надано копій документів первинного придбання товарів, сертифікати якості, документи які підтверджують можливість здійснення складського обліку.

Ухвалою суду від 13.02.2019 відкладено підготовче засідання на 14.03.2019 о/об 15 год. 00 хв.

Усною ухвалою суду від 14.03.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та клопотання про закриття підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у цей же день.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 14.03.2019 представник відповідачів підтримав заявлені вимоги, представник відповідачів проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, ПП Азовбудторг , є малим підприємством яке здійснює господарську діяльність з оптова торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням

Для господарської діяльності підприємство має орендовані приміщення, які використовуються для розміщення виробничої бази та складу за адресою м. Бердянськ, пров. Восточний, 108.

Має орендовані транспортні засоби та постійний штат працівників.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 листопада 2018 року між ПП Азовбудторг та ТОВ Хантер ЛТД було укладено договір поставки №2. За умовами якого, ПП Азовбудторг забов'язане поставити цемент та інші будівельні матеріали, а ТОВ Хантер ЛТД прийняти та оплатити на умовах визначених договором.

01.11.2018 ПП Азовбудторг по укладеному договору надав ТОВ Хантер ЛТД Рахунок-фактуру №2 на загальну суму замовленого цементу 150144,00 грн. в т.ч. ПДВ 25024,00 грн.

Відповідно до укладеного договору, ПП Азовбудторг 01.11.2018 отримав від ТОВ Хантер ЛТД переплату в сумі 150144,00 грн.

Відповідно до вимог податкового кодексу України, на отриману частину передплати була виписана Податкова накладна №1 від 01.11.2018 на поставку цементу в кількості 64,0 тонн, вимоги по розблокуванні якої є предметом даного спору.

Фактична поставка цементу по отриманій передплаті, здійснена в період з 26.11.2018 по 28.11.2018. А саме, згідно

Видаткової накладної №19 від 26.11.2018 ПП Азовбудторг поставив ТОВ Хантер ЛТД - 26,0 тонн цементу.

Видаткової накладної №20 від 27.11.2018 ПП Азовбудторг поставив ТОВ Хантер ЛТД - 26,0 тонн цементу.

Видаткової накладної №21 від 28.11.2018 ПП Азовбудторг поставив ТОВ Хантер ЛТД - 12,0 тонн цементу.

Транспортування цементу було здійснено транспортом Постачальника з оформленням товарно-транспортних накладних.

Проданий ТОВ Хантер ЛТД цемент попередньо було придбано в ПП Азовцемент , що підтверджується наданими копіями первинних документів.

А саме, 23.11.2018 між ПП Азовбудторг та ПП Азовцемент було укладено Договір поставки №30.

Відповідно до укладеного договору, 26.11.2018 ПП Азовбудторг отримало цемент від ПП Азовцемент згідно видаткової накладної №217 на суму 210436,20 грн., в кількості 89,7 тонн.

На отриманий цемент ПП Азовбудторг отримало від ПП Азовцемент належним чином зареєстровану податкову накладну.

Також, 06.11.2018 ПП Азовбудторг по укладеному договору надав ТОВ Хантер ЛТД Рахунок-фактуру №10 на загальну суму замовленого цементу 150144,00 грн. в т.ч. ПДВ 25024,00 грн.

Відповідно до укладеного договору, ПП Азовбудторг 06.11.2018 отримав від ТОВ Хантер ЛТД переплату в сумі 150144,00 грн.

Відповідно до вимог податкового кодексу України, на отриману частину передплати була виписана Податкова накладна №9 від 06.11.2018 на поставку цементу в кількості 64,0 тонн, вимоги по розблокуванні якої є предметом даного спору.

Станом на час подання повідомлення та розгляду справи, поставка цементу на адресу ТОВ Хантер ЛТД не здійснена у зв'язку з блокуванням податкової накладної , податкова накладна виписана на отриману передплату.

Податкові накладні були направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 26 листопада 2018 р.

26 листопада 2018 року на подані податкові накладні була отримана квитанція згідно яких "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПК/РК від 05.09.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПК\РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

На виконання п.56.23. ст.56 ПК України з боку ПП АЗОВБУДТОРГ на адресу ДФС було направлено Повідомлення, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, копії договорів та додатків до них, видаткових накладних, та інші всього в кількості 11 додатків, які містили декілька документів.

За змістом отриманих ПП Азовбудторг Рішеннях №1014330/42529838 від 05.12.2018 та №1014331/42529838 від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних, їх прийнято через те, що платником податків не надано копій первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження. розвантаження, продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг)з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні, без визначення шляхом підкреслення, яких саме документів не надано. окремо зазначено про Відсутні первинні документи щодо придбання, складські документи (інвентаризаційні описи) .

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач 05.12.2018 звернувся до ДФС України зі скаргами на рішенням Комісії про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

22.12.2018 підприємство отримало Рішення Комісії з питань розгляду скарг, згідно яких скарга ПП Азовбудторг залишена без задоволення з підстав:

надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги ;

відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт .

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся з позовом до суду.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 р. №1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже, відповідно до наданих Позивачем документів, а саме Договору поставки №2 від 01.11.2018, Рахунку фактури №2 від 01.11.2018, Рахунку фактури №10 від 06.11.2018 та платіжних доручень на отриману передплату від 01.11.2018 та 06.11.2018 у Позивача виник обов'язок:

01.11.2018 скласти податкову накладну на суму 150144,00 грн. ПДВ 25 024,00 грн. з граничним терміном реєстрації в ЄРПН не пізніше 30.11.2018.

06.11.2018 скласти податкову накладну на суму 150144,00 грн. ПДВ 25 024,00 грн. з граничним терміном реєстрації в ЄРПН не пізніше 30.11.2018.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 (далі Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування).

Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 (далі Порядок №117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанції №1 по податкової накладної №1 від 01.11.2018 та №9 від 06.11.2018 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків

Суд зазначає, що отримана квитанція свідчить, що контролюючим органом грубо порушено норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 оскільки ним не зазначено у Квитанції №1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, в квитанції про зупинення податкової накладної здійснено посилання на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку

Але даний пункт (критерій) включає в себе 7 підкритеріїв:

§ платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, яка знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, Крим)

§ дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

§ платник податків - юридична особа не має відкритих рахунків в банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ)

§ платник податків, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою і/або засновником підприємства, яке ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років

§ платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

§ платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пунктів 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

§ є податкова інформація, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому отримана квитанція не містить посилання на жоден з підкритеріїв визначених Порядком №117.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений Критеріями ризиковості платника податку або критеріями ризиковості здійснення операцій. Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів віднесення Позивача до ризикових платників податків.

Суд вважає, що не визначення фіскальним органом у Квитанціях конкретного критерію ризику та переліку документів необхідних для надання, прямо впливає на можливість надання ПП АЗОВБУДТОРГ відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та суперечить вимогам Порядку №117

Щодо посилання в квитанції на пропозицію надання пояснень та документів, достатніх для прийняття рішення, то суд зазначає наступне:

Пунктом 14 Переліку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вичерпний перелік містить значну кількість можливих господарських документів, які можуть складатись або не складатись між суб'єктами господарювання в залежності від умов та обставин операції.

Таким чином, враховуючи викладену у Відзиві позицію фіскального органу щодо надання платником податків неповного пакету документів, суд зазначає, що в квитанції №1 не зазначено чітко по якому критерію необхідно було надати документи та пояснення та не зазначено перелік документів необхідних для надання платнику податків.

Досліджуючи правомірність Рішення Комісій від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкових накладної зобов'язання по реєстрації яких є предметом даного спору, суд зазначає наступне

На момент винесення спірних рішень про відмову в реєстрацію податкових накладних, порядок їх винесення та набрання чинності регулювався Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 (Порядок №117)

Відповідно до пунктів 18-23 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області було відмовлено у реєстрації відповідної податкової накладної у зв'язку з неподання платником податку копій документів, проте, з даного рішення не можливо встановити, які документи не подано.

Зокрема, судом вбачається, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні як підставу його прийняття виділено пункт "Ненадання платником податку копій документів". При цьому, ДФС зроблено відмітку навпроти наступних переліків документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Надалі, після переліку документів зазначено, що документи, які не надано необхідно підкреслили.

Враховуючи таке, суд зауважує, що контролюючий орган, обмежився лише загальним формулюванням наданих позивачем документів, не зазначивши конкретно, які саме документи не надано позивачем.

Щодо посилання відповідача на ненадання Позивачем копій документів на відсутність первинних документів, щодо придбання , складських документів (інвентаризаційні описи)

То суд зазначає, що відповідно до дослідженої операції, податкові накладні складені по першій події, яка визначалась датою отримання коштів (передплатою). Відповідно, відсутність придбання та поставки ТМЦ (наявність заборгованості зі сторони Постачальника) не впливає на обов'язки ПП АЗОВБУДТОРГ на реєстрацію податкової накладної.

Відповідачем не спростовується той факт, що Позивач здійснює дрібно оптову торгівлю будівельними матеріалами, яка передбачає здійснення попередньої оплати, для закупівлі та поставки замовленого товару, що передбачено ст.693 Цивільного кодексу України.

Також суд критично відноситься до посилання Відповідача на ненадання документів складського обліку, оскільки судом встановлено, що після отриманої передплати, товар в частині здійсненої поставки, поставлявся Покупцю протягом трьох днів включаючи дату придбання. А саме, товар придбано 26.11.2018 і поставлено Покупцю (ТОВ Хантер ЛТД 26.11.2018, 27.11.2018 та 28.11.2018). Поставка придбаного товару в такий коротких термін, унеможливлювала проведення інвентаризації та складення інвентаризаційних описів, які вимагались Відповідачем.

В свою чергу, ПП АЗОВБУДТОРГ до матеріалів адміністративної справи надано документи які підтверджували здійснення господарських операцій з ТОВ Хантер ЛТД та виникнення податкових зобов'язань, які стали підставою складення та подання на реєстрацію податкових накладних №1 від 01.11.2018 та №9 від 06.11.2018.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання позивачем документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації є необґрунтованою.

Контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Надані позивачем документи, які досліджені в судовому засіданні засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено, їх обсяг на думку суду є достатнім та обгрунтовує здійснені господарські операції та виникнення податкових зобов'язань, які стали підставою складення та подання на реєстрацію податкових накладних №1 від 01.11.2018 та №9 від 06.11.2018.

Водночас, посилання фіскального органу на ненадання окремих документів, що опосередковано пов'язані з виникнення податкових зобов'язань Позивача, тобто лише відсутність того ступеню деталізації пояснення та документів, який очікувався контролюючим органом, якщо саме такий ступінь деталізації прямо не вимагається законом та іншими нормативно-правовими актами, не є достатньою підставою для того, щоб позбавляти права платника податків на реєстрацію податкової накладної.

Окрім того, логіка відмови у реєстрації податкової накладної в даному випадку є непослідовною та неповною. Адже, відповідачем не заперечується вчинення позивачем господарських операцій та виникнення в нього податкового обов'язку з нарахування податку на додану вартість та оформлення і реєстрації податкової накладної. Отже, у контролюючого органу не виникло сумнівів стосовно реальності здійснення господарської операції з виконання робіт Позивачем.

При цьому порушується основний принцип застосування моніторингу та зупинення реєстрації податкової накладної визначений п. 2 Порядку №117, а саме відсутність діях Позивача ризику порушення норм податкового законодавства. Зокрема відсутності складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/

розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.

Згідно з п.4 ч.2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до абз.1 ч.4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Матеріалами справи встановлено, що для прийняття рішення про реєстрацію Податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №39 від 28.12.2018 у сумі 7048,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства Азовбудторг (юридична адреса: 72100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 108, код ЄДРПОУ 42529838) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) та до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) № 1014330/42529838 від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2018 продавець Приватне підприємство Азовбудторг податковий номер 42529838 ІПН 425298308221, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю Хантер-ЛТД податковий номер 42024049 ІПН 420240404611, товар згідно УКТ ЗЕД 2523 на суму 150 144,00 грн. ПДВ на суму 25 024,00 грн.

Визнати протиправним рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) № 1014331/42529838 від 05.12.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 06.11.2018 продавець Приватне підприємство Азовбудторг податковий номер 42529838 ІПН 425298308221, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю Хантер-ЛТД податковий номер 42024049 ІПН 420240404611, товар згідно УКТ ЗЕД 2523 на суму 150 144,00 грн. ПДВ на суму 25 024,00 грн.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 01.11.2018 продавець Приватне підприємство Азовбудторг податковий номер 42529838 ІПН 425298308221, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю Хантер-ЛТД податковий номер 42024049 ІПН 420240404611, товар згідно УКТ ЗЕД 2523 на суму 150 144,00 грн. ПДВ на суму 25 024,00 грн.;

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладни №9 від 06.11.2018 продавець Приватне підприємство Азовбудторг податковий номер 42529838 ІПН 425298308221, покупець Товариство з обмеженою відповідальністю Хантер-ЛТД податковий номер 42024049 ІПН 420240404611, товар згідно УКТ ЗЕД 2523 на суму 150 144,00 грн. ПДВ на суму 25 024,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Приватного підприємства Азовбудторг (юридична адреса: 72100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 108, код ЄДРПОУ 42529838) судовий збір у розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 21.03.2019.

Суддя Р.В. Сацький