Рішення

від 25.01.2019 по справі 160/8816/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року Справа № 160/8816/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкарготранс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецкарготранс (далі - ТОВ Спецкарготранс , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №6107-п від 24.10.2018р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦКАРГОТРАНС (код ЄДРПОУ 36367442) з 23 жовтня 2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ Торговий дім Форум Брандіг (код ЄДРПОУ 39611230).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2018р. відкрито провадження по справі №160/8816/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду з 27.12.2018р у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В ухвалі від 27.11.2018р. суд ухвалив зобов'язати відповідача надати до суду у п'ятнадцятиденний строк належним чином завірену копію оскаржуваного наказу №6107-п від 24.10.2018р. та докази направлення даного наказу на адресу позивача.

Крім того, в ухвалі від 27.11.2018р. суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язав відповідача надати до суду разом із відзивом на позов: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Позовні вимоги ТОВ Спецкарготранс обґрунтовані протиправністю оскаржуваного наказу. Так, позивач зазначив, що у відповідності до змісту спірного наказу, позапланова невиїзна перевірка призначена на підставі вимог підпункту 19.1.1 пункту 19.1 статті 19 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпунктів 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, однак, оскільки підприємство не отримувало належним чином оформлений запит контролюючого органу про надання інформації та документів, й було звільнено від обов'язку надавати таку інформацію та документи, а, відтак позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для проведення позапланової документальної перевірки, визначені в наказі №6107-п від 24.10.2018р., а саме встановлені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. У відповіді на відзив позивач зауважив, що відзив контролюючого органу із доданими до нього доказами підприємством не отримано та відповідачем до суду не надано належних і достатніх доказів направлення їх позивачу. Крім цього, позивач зазначив, що податковим органо не спростовано по суті позовні вимоги підприємства, а заперечення відповідача, викладені у відзиві, носять загальний характер та полягають у простому цитуванні норм Податкового кодексу України без їх прив'язування до конкретних обставин справи. Натомість, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач вводить суд в оману, надаючи в якості доказів надсилання позивачеві оспорюваного наказу неналежні докази та докази, які підтверджують надсилання іншого документу.

Позиція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відображена у відзиві на позовну заяву та аргументована тим, що у випадку отримання за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних контролюючого органу, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, контролюючий орган вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації, а у випадку ненадання пояснень та документальних підтверджень - здійснити позапланову перевірку. При цьому, відповідач зауважив, що чинним законодавством не передбачено обов'язок контролюючого органу зазначати у запиті, аналіз якої саме податкової інформації став підставою для направлення запиту. Так, відповідач стверджує, що з огляду на отримання відповідної інформації та на виконання вимог Київського районного суду Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано оскаржуваний наказ. Також, відповідач зауважив, що окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати усю необхідну інформацію за запитом й не повинні розглядатись як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, та, як наслідок, визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Слід зауважити, що всупереч приписам ч. 4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України та вимогам ухвали суду від 27.11.2018р. відповідачем не надано до відзиву доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача у повному обсязі, а також документів, шо підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

У відповідності до ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

ТОВ Спецкарготранс (код ЄДРПОУ 36367442) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 11.02.2009р. та взято на податковий облік у контролюючих органах з 25.02.2009р. за №14415.

Як слідує зі змісту позовної заяви, на адресу підприємства надійшов запит відповідача Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) за №33458/10/04-36-14-09 від 11.06.2018р.

У відповідь на зазначений запит ТОВ Спецкарготранс направлено до контролюючого органу лист №78 від 16.07.2018р., де позивач, посилаючись на приписи абз. 18 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, повідомив відповідача про відмову надати запитувані документи та інформацію, посилаючись на порушення при складанні суб'єктом владних повноважень отриманого запиту вимог, передбачених Податковим кодексом України.

При цьому, слід зауважити, що у матеріалах справи відсутні копії вищезазначених запиту та відповіді ТОВ Спецкарготранс .

Відповідачем всупереч приписам ч. 4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України та вимогам ухвали суду від 27.11.2018р. наведені документи до суду не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 2 та ч. 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

24.10.2018р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТВО СПЕЦКАРГОТРАНС (код ЄДРПОУ 36367442) , у відповідності до якого: на підставі п.п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 і п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ СПЕЦКАРГОТРАНС (код ЄДРПОУ 36367442) з 23.11.2018р. тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з податок на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ФОРУМ БРАНДІГ (код ЄДРПОУ 39611230).

В якості доказу направлення та отримання 01.11.2018р. підприємством вищезазначеного наказу відповідачем надано до суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як зазначає позивач 02.11.2018р. підприємством отримано (згідно наданої до суду копії конверту поштового відправлення) повідомлення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №2517 від 24.10.2018р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 23.10.2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ Торговий дім Форум Брандіг (код ЄДРПОУ 39611230), що виписано на підставі наказу №6107-п від 24.10.2018р.

Дане поштове відправлення згідно копії конверту було передано у ПАТ Укрпошта 25.10.2018р.

Не погоджуючись із вищезазначеним наказом, ТОВ Спецкарготранс звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, у відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, як встановлено судами в ході розгляду справи, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу були положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1статті 78 Податкового кодексу України.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім.

Такий висновок узгоджується із приписами п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України.

Із наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Водночас, слід зауважити, що всупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів щодо належного та завчасного надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (зокрема, із зазначенням місця проведення такої перевірки та вірної дати початку проведення останньої).

Окремо, слід зауважити, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду копій відповідного запиту контролюючого органу і відповіді підприємства, які стали підставою для прийняття податковим органом оскаржуваного наказу, у зв'язку з чим Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не спростовано твердження позивача щодо не отримання підприємством належним чином оформленого запиту контролюючого органу про надання інформації та документів, та, відповідно, не виконання ТОВ Спецкарготранс обов'язку надати на такий запит витребуваної інформації із документальним підтвердженням.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у контролюючого органу правових підстав для призначення позапланової документальної перевірки у відповідності до наказу №6107-п від 24.10.2018р

З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкарготранс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1762,00 грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №0.01192638500.1 від 21.11.2018р. на суму 1762,00 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ Спецкарготранс - задоволено, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №160/8816/18 (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкарготранс (місцезнаходження: 49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 36367442) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦКАРГОТРАНС (код ЄДРПОУ 36367442) за №6107-п від 24.10.2018р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкарготранс (код ЄДРПОУ 36367442) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати в сумі 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова