Постанова

від 20.03.2019 по справі 826/17066/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа №826/17066/16

адміністративне провадження №К/9901/59420/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П. ,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2018 (колегія суддів у складі Добрівська Н.А., Кузьменко А.І., Маруліна Л.О.)

та постанову Київського апеляційногоадміністративного суду від 17.07.2018 (колегія суддів у складі Земляної Г.В., Мельничука В.П., Лічевецького І.О.)

у справі №826/17066/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Трейдгруп Скорта

про визнання неправомірною бездіяльності.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати неправомірною бездіяльність щодо нездійснення державного архітектурно-будівельного контролю за будівництвом реконструкція приміщень нежитлових будівель під квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснює ТОВ Компанія Трейдгруп Скорта на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 0083143350296 від 01.04.2014, яка полягає в невжитті достатніх заходів державного примусу щодо виявлення незаконного будівництва, його припинення, усунення порушень містобудівного законодавства, притягнення посадових осіб суб'єктів містобудування до відповідальності шляхом скасування реєстрації декларації.

2. Під час судового розгляду справи Окружний адміністративний суд міста Києва залучив до участі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ Компанія Трейдгруп Скорта (далі - третя особа).

3. Рішенням від 22.03.2018, залишеним в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Позивач звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, задовольнити її позов повністю та стягнути з відповідача понесені нею витрати.

5. Ухвалою від 27.08.2018 Суд відкрив касаційне провадження.

6. Від відповідача Суду надійшло письмове заперечення з проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 14.04.2015 позивач уклала з третьою особою попередній договір купівлі-продажу квартири за адресою: м. Київ, вул. Олевська, 13/50 (далі - договір).

8. Згідно з пунктом 1.4 договору плановий строк введення в експлуатацію будинку - ІІІ квартал 2015 року.

9. Відповідно до даних Декларації від 01.12.2014 №КВ083143350296 про початок виконання будівельних робіт Реконструкція приміщень нежитлових будівель під квартири за адресою: АДРЕСА_1 будівельні роботи здійснює третя особа.

10. Щодо обставин вказаного об'єкта будівництва 05.11.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесене кримінальне впровадження №12014000000000501.

11. На підставі постанови від 13.05.2015 слідчого в ОВС ГСУ МВС України про призначення позапланової перевірки та наказів відповідача від 15.05.2015 №405-408 проводилась перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва вищевказаною адресою.

12. 19.05.2015 перевірка не відбулася у зв'язку з відсутністю уповноважених осіб забудовника.

13. Департамент архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, як структурний підрозділ апарату відповідача відповідно до його Положення, затвердженого наказом ДАБК України від 01.10.2014 №225, (далі - Департамент) листом від 19.05.2015 №10/26-2/1905/02/6-Св запросив уповноважених осіб третьої особи до себе з необхідними документами.

14. У відповідь отримав лист третьої особи у справі щодо відсутності порушень дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку замовника будівництва та відсутності підстав для проведення позапланової перевірки об'єктів будівництва відповідною адресою. На запрошення до Департаменту уповноважені особи не прибули, документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, не надали.

15. Департамент звернувся листом до Головного управління МВС України від 03.06.2015 №10/26-31/0306/09 щодо сприяння у проведенні перевірки. Однак заходи реагування від правоохоронних органів до Департаменту не надійшли.

16. Департамент повторно надіслав третій особі лист від 08.06.2015 №10/26-47/0806/05. Однак у зазначений час уповноважені особи до Департаменту не прибули, від перевірки ухиляються.

17. 02.11.2015 Департамент звернувся до Київської міської державної адміністрації, Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації), Святошинського РУ ГУМВС України у місті Києві листом від 02.11.2015 №10/26-1/0211/02/6-Св щодо надання інформації та матеріалів перевірки та участі у комісійному обстеженні зазначеного об'єкту будівництва.

18. Листом від 19.11.2015 №16181/0/12-3/27-1 Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надав відповідь про відсутність інформації щодо реєстрації третій особі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вищезгадану адресу.

19. У подальшому Департамент листом від 17.08.2016 №10/26-67/1708/02/6/Св запросив уповноважених осіб третьої особи та TOB Агант прибути із необхідними документами.

20. У зазначений час уповноважені особи до Департаменту не з'явились, необхідних для проведення перевірки документів не надали.

21. У зв'язку з відсутністю реагування правоохоронних органів Департамент звернувся листом від 26.08.2016 №10/26-62/2608/09 до Святошинського управління поліції ГУ національної поліції України у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки.

22. Вважаючи, що бездіяльність відповідача створила сприятливі умови для обману її третьою особою, шляхом схиляння до укладання договору купівлі-продажу, повідомивши про наявність у продавця права на будівництво і створення одиниці нерухомості, що є предметом укладеного договору, за відсутності такого права насправді, позивач звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

23. Позивач стверджує, що відповідно до чинного законодавства відповідач впродовж трьох місяців з моменту реєстрації декларації про початок будівельних робіт третьої особи повинен був перевірити повноту і достовірність зазначених у ній відомостей, за наслідками перевірки скласти акт, припис щодо зупинення самочинного будівництва, протокол та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

24. Проведення такої перевірки, на її думку, дало би змогу встановити ознаки самочинного будівництва (здійснення будівництва без права на виконання будівельних робіт та без належної проектної документації).

25. Однак бездіяльність відповідача сприяла видимості законності будівництва та спричинила хибне уявлення позивача про наявність у забудовника права на будівництво відповідного об'єкта. Як наслідок, позивач уклала договір із, на її думку, шахраями.

26. Відповідач у письмових запереченнях проти задоволення позову заперечував.

27. Позов вважає безпідставним. Акцентує, що декларація про початок виконання будівельних робіт від 01.12.2014 №КВ 083143350296 передана для подальшого зберігання до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). При цьому, відповідач вжив всі, передбачені чинним законодавством у межах його повноважень, заходи контролю.

28. Від третьої особи письмові заперечення, відзиви, клопотання не надходили.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. Оцінивши доводи та аргументи учасників, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи відсутністю порушень законодавства.

30. До такого висновку суд дійшов посилаючись на ч.2 ст.19 Конституції України, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), пункт 6 ч.1 ст.7 Закону України від 5 квітня 2007 року N 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V), п.п.7-10 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), п.п.1-7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцією України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2014 №272 Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції .

31. Суд врахував, що в період з 01.12.2014 звернення фізичних чи юридичних осіб, у тому числі від позивача щодо перевірки достовірності даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.12.2014 №KB 083143350296, відповідачу не надходили. Тому законних підстав для прийняття відповідачем наказу про проведення позапланової перевірки відповідач не мав.

32. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, застосувавши та проаналізувавши ті самі норми матеріального і процесуального права.

33. Доводи позивача щодо обов'язку відповідача протягом трьох місяців провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час реєстрації поданої замовником будівництва ТОВ Компанія Трейдгруп Скорта декларації про початок будівельних робіт колегія суддів не взяла до уваги з огляду на те, що відповідно до Порядку №466 перевірка достовірності відповідних даних є не обов'язком, а правом органів державного архітектурно-будівельного контролю і лише у випадках передбачених законодавством.

34. На думку суду апеляційної інстанції, з огляду на визначені ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядком №553 підстави для проведення планових та позапланових перевірок на час здійснення реєстрації декларації у органу державного архітектурно-будівельного контролю не було прямої вимоги та підстави для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

35. Доводи про порушення прав, свобод та інтересів позивача суд визнав необґрунтованими та не підтвердженими жодним доказом.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

36. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів нижчих інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального права та просить задовольнити позов у повному обсязі.

37. Вважає помилковими висновки судів в оскаржуваних рішеннях щодо того, що проведення перевірки у відповідача є правом, а не обов'язком.

38. Акцентує увагу на наявності скарг з 2013 року до відповідача від громадян та громадських об'єднань щодо можливої незаконної забудови, що здійснюється ТОВ Сосновий квартал на розі вулиць Олевська, Корсуновська та Бахмацька в м.Київ від 1-ї до 5-ї черги будівництва.

39. Це підприємство на підставі договору про передачу функцій замовника передало право забудови третій особі у справі. Тому вважає, що відповідач мав інформацію про здійснення робіт з порушенням містобудівного законодавства.

40. Підстава для проведення перевірки відповідачем, на її думку, передбачена ч.2 ст.41 Закону №3038-VI. Вважає, що відповідач повинен був видати розпорядчий акт.

41. Стверджує, що суди помилково не застосували абз.4 п.7 Порядку №553, який передбачає обов'язок проведення позапланової перевірки за фактом виявлення самочинного будівництва, а також п.3 ч.4 ст.41 Закону №3038-VI та підп.13 п.4 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію , затвердженого Указом Президента України 08.04.2011 №439/2011. Тому наполягає, що заходи архітектурно-будівельного контролю мали відбуватися самостійно, без отримання відповідних звернень.

42. Покладення негативних наслідків від такої бездіяльності на позивача вважає порушенням правозастосовної практики Європейського суду з прав людини.

43. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити повністю, посилаючись на дотримання судами норм матеріального та процесуального права, повне встановлення всіх обставин справи.

44. Акцентує на відсутності передбаченого законодавством обов'язку проводити позапланову перевірку після реєстрації декларації про початок будівельних робіт без отримання звернень з такого питання. Водночас всі можливі заходи з проведення перевірки на підставі постанови слідчого були вжиті.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

45. Оцінюючи доводи касаційної скарги та заперечень, Суд дійшов висновку, що вони загалом збігаються з доводами позовної заяви та апеляційної скарги. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях дали їм детальну оцінку.

46. Відповідно до ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

47. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначаються Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.

48. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553).

49. Плановою перевіркою, згідно пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

50. Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

51. У відповідності до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підстави для проведення позапланової перевірки визначені законом і є вичерпними.

52. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час здійснення реєстрації декларації у органу державного архітектурно-будівельного контролю не було прямої вимоги та підстави для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

53. Доказів про надходження до Департаменту ДАБІ України звернення, яке б могло слугувати підставою для проведення останнім позапланової перевірки об'єкта будівництва, суду не надано. Натомість, у своїх поясненнях, наданих під час розгляду справи, позивач повідомила суду про те, що із будь-якими заявами до відповідача вона не зверталась.

54. Таким чином була відсутня необхідність проведення позапланової перевірки, оскільки не існувало жодної підстави та умови для її здійснення передбаченої Порядком №553.

55. Суд з такими висновками апеляційного суду погоджується. Суди дали правильну оцінку встановленим обставинам і вирішили спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

56. Відповідно до ч.1 ст.351 КАС України (у редакції з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

57. Врахувавши зазначене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350- 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя О.П.Стародуб

Суддя Т.О.Анцупова