Ухвала

від 04.03.2019 по справі 0413/5902/2012

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 0413/5902/2012

6/212/54/19

У Х В А Л А

04 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Козлова Ю.В., за участі секретаря судового засідання - Стрижак Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні, за відсутності осіб подання державного виконавця Покровського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 -

ВСТАНОВИВ :

26 лютого 2019 року до канцелярії суду надійшло подання Державного виконавця Покровського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні Покровського відділу державної виконавчої служби сю кривого ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавчий лист № 2/212/2250/13 , виданий 13 лютого 2014 року про стягнення заборгованості у розмірі 297 959, 75 грн. За вказаним виконавчим провадженням боржником є - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначено, що рішення на сьогоднішній день (на час звернення до суду ) боржником не виконано та будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження .

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації , наданої на запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 є зареєстроване майно : земельна ділянка, кадастровий номер № 3524980800:02:000:5186, розташована у Петрівському районі Кіровоградської області, квартира , розташована за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського 33а/12.

У поданні йдеться про те, що на запит виконавця Державною прикордонною службою України надано відповідь про те, що ОСОБА_2 неодноразово перетинала державний кордон України та має паспорт громадянки України для виїзду за кордон.

Зазначено, що оскільки рішення виконано не було, це призвело до вжиття відносно неї заходів примусового виконання. Враховуючи ухилення боржника від виконання рішення суду , не вжиття з боку ОСОБА_2 заходів щодо виконаних рішення за рахунок належного йому майна і доходів, просить суд тимчасово обмежити останню у праві виїзду за кордон до виконання зобов'язань , покладених за виконавчим листом № 2/212/2250/13 від 13 лютого 2014 року .

Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що в задоволенні подання необхідно відмовити за наступних підстав.

По - перше слід звернути увагу на те, що в клопотанні від 26 лютого 2019 року державний виконавець посилається на ст. 377-1 ЦПК Україну як на підставу своїх вимог та підтвердження своєї правової позиції, незважаючи на те, що 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України , в якій питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України регулюється статтею 441. Отже, посилання державного виконавця у поданні на статтю 377-1 ЦПК України , жодним чином не стосується подання тому що відповідно до чинного цивільно-процесуального кодексу України стаття 377-1 взагалі у кодексі взагалі відсутня.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Частиною 4 ст. 441 ЦПК суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Пунктом 1 розділу XIII Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5 , в яку були внесені зміни та доповнення 29 вересня 2016 р. № 2832/5, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

До подання державного виконавця додаються належним чином завірені копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження, які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов'язань боржником тощо.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання , покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Отже, державний виконавець повинен довести факти умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

В матеріалах справи міститься інформація про те, що ОСОБА_2 особисто отримала 30 липня 2018 року Постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 липня 2018 року.

10 серпня 2018 року ОСОБА_2 надала державному виконавцю на його вимогу декларацію про доходи та майно.

До подання виконавець надав акти від 09 серпня 2018 року, 08 жовтня 2018 року та 18 грудня 2018 року згідно яких виходом за адресою мешкання (реєстрації ) боржника : м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського 33а/12 ОСОБА_2 була відсутня, що унеможливило провести виконавчі дії . До цього зазначено , що залишено виклик на прийом до державного виконавця.

Суду не зрозуміло , де саме залишені виклики, кому вони адресовані й головне не доведено чи отримувала їх особисто ОСОБА_2

Отже, з огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що подання не містять доказів щодо факту ухилення ОСОБА_2 від явки до державного виконавця, тобто відсутня інформація про отримання боржником відповідних викликів до виконавця із зазначення часу та місця.

Під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, враховуючи зазначене , суд не убачає підстав вважати наявність фактів ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань , тому подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника необґрунтованим та передчасним і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.81 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В поданні державний виконавець зазначає, що ОСОБА_2 неодноразово перетинала державний кордон України, однак згідно довідки Державної прикордонної служби, що додано до матеріалів подання видно, що ОСОБА_2 лише один раз перетинала кордон України (з поверненням до України) у період з 15 серпня 2017 року по 22 серпня 2017 року, тобто задовго до відкриття виконавчого провадження.

При цьому відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення подання.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України , Законом України Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України, ст. 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Покровського районного відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення до Дніпровського Апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, а особам які не приймали участь під час проголошення у той же час з дня отриманні копії ухвали суду.

Суддя: Ю. В. Козлов