Рішення

від 18.03.2019 по справі 754/10970/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/752/19

Справа №754/10970/17

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 25.02.2005 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, який було розірвано рішенням Деснянського районного суду м.Києва 16.09.2011 року. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як зазначає позивач, в зв'язку з тим, що відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно, вона була змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів. Деснянським районним судом м.Києва позов було задоволено та 21.11.2011 року було видано виконавчий лист про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, починаючи з 30.08.2011 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач стверджує, що відповідач умисно приховує свої доходи та злісно ухиляється від сплати аліментів. Враховуючи це, а також те, що відповідач офіційно не працює, а розмір аліментів, який він сплачує, є занадто низьким, позивач вважає, що необхідно стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі. Також, позивач зауважує на те, що вона постійно несе витрати на лікування дітей, витрати на надання послуг по догляду за дітьми, оскільки змушена працювати з метою забезпечення життєдіяльності дітей.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити її вимоги та збільшити розмір аліментів, які має сплачувати відповідач на утримання дітей з 1/3 частини усіх видів прибутку до 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Шевчука О.П. від 14.09.2017 року відкрито провадження даній цивільній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 року, справа за єдиним унікальним номером 754/10970/17, номер провадження 2/754/1438/18, передана судді Скрипці О.І.

19.01.2018 року справу прийнято до провадження судді Скрипки О.І. та призначено до судового розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 17.07.2018 року витребувано з ДПІ у Деснянському районі м.Києва інформацію про доходи ОСОБА_2 за період з 16.06.2014 року по 01.07.2018 року, а також витребувано від ТОВ Дент-Фарм та ТОВ Есте-Лайн інформацію згідно обліку на підприємстві щодо обсягу послуг, що були надані ОСОБА_2 споживачам та вартості таких послуг за період з 16.06.2014 року по 01.07.2018 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 26.11.2018 року витребувано з ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві інформацію про доходи ОСОБА_2 за 2018 рік.

24.01.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач заперечує проти позову, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність. Так, відповідач зазначає про те, що відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, станом на 01.08.2017 року заборгованості він не мав, станом на 01.12.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 816,00 грн., станом на 17.10.2018 року заборгованість по аліментам відсутня. Крім того, відповідач вказав на те, що оскільки в матеріалах справи наявні докази його офіційного працевлаштування та отримання регулярного доходу, то вимога позивача про зміну розміру аліментів з частки від заробітку на тверду грошову одиницю є безпідставними. Крім того, пред'являючи позов про збільшення розміру аліментів, позивач не надала жодного доказу суттєвого покращення його матеріального стану або зміни її сімейного стану і що ці зміни є підставою для збільшення стягнутої суми аліментів з підстав, визначених ст.192 СК України. Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25.02.2005 року, який розірвано рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 16.09.2011 року (а.с.14).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12, 13).

На підставі рішення Деснянського районного суду м.Києва від 21.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів 02.12.2011 року Деснянським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2011 року і до повноліття дітей (а.с.15-16).

Позивач просить задовольнити її вимоги та збільшити розмір аліментів з 1/3 частини доходів відповідача на тверду грошову суму в розмірі 2000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, вказуючи на те, що розміру стягнутих аліментів недостатньо для утримання дітей, а відповідач злісно ухиляється від сплати аліментів, приховує свої доходи, офіційно не працює.

Відповідач проти вказаних тверджень заперечував та вважав їх безпідставними.

Суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, виходячи з наступного.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, передбачених ст.192 СК України.

Так, суд не приймає до уваги твердження позивача в обґрунтування вимог на те, що розміру стягнутих аліментів недостатньо для утримання дітей, а відповідач злісно ухиляється від сплати аліментів, приховує свої доходи, офіційно не працює, оскільки вказані твердження не доведені належними доказами по справі.

Так, як вбачається з довідок ТОВ Есте-Лайн станом на 08.01.2019 року та ТОВ Дент-Фарм від 09.11.2018 року № 1/18-911, відповідач офіційно працевлаштований у вказаних ТОВ та отримує заробітну плату. Так, його дохід у ТОВ Есте-Лайн за період з січня 2018 року по грудень 2018 року становить 18 466,70 грн., у ТОВ Дент-Фарм за вказаний період - 49 989,66 грн. (а.с.120, 121).

Збільшення розміру заробітної плати відповідача за період з моменту постановлення рішення суду підстав для задоволення позову не дає, оскільки аліменти стягуються в розмірі 1/3 частини від його доходу. Відтак, зі збільшенням розміру заробітної плати збільшується і розмір аліментів.

Що стосується тверджень позивача щодо злісного ухилення відповідача від сплати аліментів, то вказані твердження спростовані розрахунком державного виконавця Деснянського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві від 17.10.2018 року, з якого вбачається, що з січня 2015 року боржником щомісячно сплачувались аліменти в розмірі 1000,00 грн. З жовтня 2015 року по липень 2017 року відповідач заборгованості не мав, натомість, мала місце переплата. З липня 2017 року по жовтень 2017 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 2432,87 грн., яка майже в повному обсязі була погашена в листопаді 2017 року, залишок заборгованості становив 209,87 грн. Станом на січень 2018 року відповідач мав заборгованість в розмірі 829,87 грн., яка поступово погашена. Станом на 17.10.2018 року відповідач заборгованості не має (а.с.107).

Крім того, несплата аліментів також не є підставою для збільшення їх розміру в розумінні ст.192 СК України.

Доказів же приховування відповідачем своїх доходів позивачем також не надано. Натомість, зазначені твердження спростовані листом ГУ ДФС у м.Києві про надання інформації, з якого вбачається офіційне працевлаштування відповідача та нарахування його доходів за період з 2014 року по березень 2018 року (а.с.74-75). Зокрема, з вказаного листа вбачається, що відповідач працевлаштований у ТОВ Есте-Лайн та ТОВ Дент-Фарм , тобто, докази, надані відповідачем про вказані обставини знайшли своє повне підтвердження.

Відтак, доказів того, що після ухвалення рішення у відповідача покращилося матеріальне становище, або змінились обставини, визначені ст.192 СК України, що дають підстави для збільшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни її матеріального чи сімейного стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у збільшенні розміру аліментів. Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для збільшення розміру аліментів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 11, 27, 104, 105, 110, 111, 112, 180, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 21 березня 2019 року.

Суддя: