Ухвала

від 04.03.2019 по справі 757/9056/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9056/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

адвоката - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Іридіум" про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2018, на майно в кримінальному провадженні № 42017000000002602, -

В С Т А Н О В И В :

21.02.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Іридіум", яке передано слідчому судді ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/47888/18-к від 03.10.2018 на ноутбук марки «Mac Book Air», serial: «CO2K4AGODRVC» у корпусі сірого кольору с зарядним пристроєм до нього; ноутбук «Mac Book Pro», serial: «CO2C60LFDC79» у корпусі сірого кольору с зарядним пристроєм до нього, які були вилучені під час обшуку за місцем знаходження ТОВ Іридіум» (ЄДРПОУ: 38650834), за адресою: м. Київ, вул. Антона Цедіка, б. 12, літера «А», 3 поверх, у кримінальному провадженні №42017000000002602.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, оскільки сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення. Зазначене в своїй сукупності свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Присутній у судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обґрунтованість ухвали слідчого судді про накладення арешту, вказав, що на даний час дія вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не втратила свою актуальність, а підстави які були на час накладення арешту продовжують існувати.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002602 від 10.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст.191, ч.4 ст.321 КК України.

07.09.2018 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем знаходження ТОВ "Іридіум" (ЄДРПОУ: 38650834), за адресою: м. Київ, вул. Антона Цедіка, б. 12, літера «А», 3 поверх, виявлено та вилучено предмети, речі та документи, які 09.09.2018 року стороною обвинувачення визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42017000000002602.

03.10.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/47888/18-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт - ноутбук марки «Mac Book Air», serial: «CO2K4AGODRVC» у корпусі сірого кольору с зарядним пристроєм до нього; ноутбук «Mac Book Pro», serial: «CO2C60LFDC79» у корпусі сірого кольору с зарядним пристроєм до нього, які були вилучені під час обшуку за місцем знаходження ТОВ "Іридіум" (ЄДРПОУ: 38650834), за адресою: м. Київ, вул. Антона Цедіка, б. 12, літера «А», 3 поверх.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ "Іридіум" права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2018, при накладенні арешту слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Разом з тим, під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що майно, яке вилучено під час проведення обшуку, постановою слідчого від 09.09.2019 визнано речовим доказами.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченимст. 98 КПКУУкраїни

З огляду на положення ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває. А отже, майно, яке має ознаки, визначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, може підлягати арешту у кримінальному провадженні, в якому не повідомлено про підозру жодній особі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42017000000002602 від 10.08.2017.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ТОВ "Іридіум"обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ТОВ Іридіум» та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309, 379,392,532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Іридіум" про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2018, на майно в кримінальному провадженні № 42017000000002602 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1