Постанова

від 19.03.2019 по справі 2-855/11

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 березня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 2-855/11

Головуючий у першій інстанції - Овчарик В. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/476/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.,

із секретарем Шкарупою Ю.В.,

позивач Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України ,

відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 4 лютого 2019 року за заявою Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про виправлення описки у виконавчому документі у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

місце ухвалення судового рішення - місто Ічня,

дата складання повного тексту ухвали суду першої інстанції - 4 лютого 2019 року.

У С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року ВАТ Державний ощадний банк України звернулось з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів у процедурі виконавчого провадження в межах суми 72144,61 грн, відповідно до договору іпотеки № 2251 від 18 серпня 2007 року.

Рішенням від 01 листопада 2011 року Ічнянський районний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ОСОБА_5 на користь ВАТ Державний ощадний банк України борг у сумі 72144,61 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. Вирішив питання розподілу судових витрат.

23 січня 2019 року ПАТ Державний ощадний банк України , яке є правонаступником ВАТ Державний ощадний банк України , звернулось до суду із заявою про виправлення помилки, допущеної у виконавчому листі Ічнянського районного суду № 2-855/11 від 07 грудня 2011 року. У мотивування своєї вимоги представник заявника зазначив, що виконавчий лист не відповідає вимогам до виконавчого документу, які встановлені ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , зокрема, у документі невірно вказаний ІПН боржника ОСОБА_5 НОМЕР_3, оскільки відповідно картки фізичної особи - платника податків, виданої 19 березня 2002 року ДПА у Жовтневому районі м. Луганськ, ОСОБА_5 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Ухвалою від 04 лютого 2019 року Ічнянський районний суд заяву ПАТ Державний ощадний банк України про виправлення описки у виконавчому документі задовольнив. Виправив допущену у виконавчому листі № 2-855/11, виданому Ічнянським районним судом Чернігівської області 07 грудня 2011 року по справі за позовом ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, описку, зазначивши, що слід вважати вірним ідентифікаційний номер ОСОБА_5 НОМЕР_2 , а не номер НОМЕР_3 .

У апеляційній скарзі ОСОБА_4, вважаючи оспорювану ухвалу незаконною, просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для повторного перегляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, розглянувши заяву банківської установи про виправлення описки, не повідомив належним чином та у встановлені ЦПК України строки відповідачів про розгляд даної справи, чим позбавив останніх права надати відзив на заяву, відповідні документи по справі та свої пояснення у судовому засіданні.

Скаржник зазначає, що без його присутності та присутності ОСОБА_5 суд не міг встановити правильність ідентифікаційного коду, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні документи з мокрою печаткою або нотаріально завірені.

Звертає увагу на ігнорування співробітниками ДВС Ічнянського РУЮ та Ічнянського відділення АТ Ощадбанк протягом тривалого часу його неодноразових звернень у письмовій та усній формі щодо невідповідності виконавчого документа вимогам ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження .

У наданому відзиві представник ПАТ Державний ощадний банк України , вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду такою, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Доводи відзиву зводяться до того, що на підтвердження своєї вимоги про виправлення описки у виконавчому документі банком була надана копія картки фізичної особи - платника податків на ім'я ОСОБА_5 Представник вказує, що копія ІПН ОСОБА_5 міститься у матеріалах кредитної справи та надавалась до банку під час формування пакету документів для розгляду питання про видачу кредиту.

Також звертає увагу, що відповідно до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка боржників не є перешкодою для розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі. На його думку, дії боржників щодо оскарження ухвали суду спрямовані лише на затягування виконання судового рішення, яке на даний час залишається повністю невиконаним.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_4 та представника заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Дійшовши висновку про необхідність задоволення заяви ПАТ Державний ощадний банк України про виправлення описки на підставі ст. 432 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що у виконавчому документі № 2-855/11 невірно зазначений ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_5, що підтверджується копією картки фізичної особи - платника податків ДПА у Жовтневому районі м. Луганськ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що у 2011 році ВАТ Державний ощадний банк України звернулось з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів у процедурі виконавчого провадження в межах суми 72144,61 грн, відповідно до договору іпотеки № 2251 від 18 серпня 2007 року (т. 1 а.с. 3-4).

Рішенням від 01 листопада 2011 року Ічнянський районний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ОСОБА_5 на користь ВАТ Державний ощадний банк України борг у сумі 72144,61 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 125). Вказане рішення суду у апеляційному порядку не оскаржувалось.

На виконання рішення суду 07 грудня 2011 року Ічнянським районним судом був виданий виконавчий лист № 2-855/11 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ Державний ощадний банк України боргу в сумі 72144,61 грн, а також понесених судових витрат у сумі 841,44 грн (т. 2 а.с. 6). У виконавчому листі були зазначені дані боржника: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3.

23 січня 2019 року ПАТ Державний ощадний банк України подало заяву про виправлення помилки, допущеної у виконавчому листі Ічнянського районного суду № 2-855/11 від 07 грудня 2011 року, посилаючись на те, що у документі не вірно вказаний ІПН боржника ОСОБА_5 НОМЕР_3, що підтверджується карткою фізичної особи - платника податків від 19 березня 2002 року, відповідно до якої ОСОБА_5 має ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 1).

Статтею 431 ЦПК України передбачений порядок звернення судових рішень до виконання. Відповідно до ч. 3 даної норми виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Вимоги до виконавчого документу визначені у ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження . Так, у виконавчому документі зазначаються, зокрема, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись наведеними нормами цивільно-процесуального законодавства, суд першої інстанції, у повній мірі проаналізувавши матеріали справи, вірно зазначив, що у виконавчому листі невірно зазначений ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_5, що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Так, звертаючись до суду, ПАТ Державний ощадний банк України у своїй заяві зазначив, що правильний ідентифікаційний номер відповідача ОСОБА_5 є НОМЕР_2, на підтвердження чого додав копію картки фізичної особи-платника податків, виданої 19 березня 2002 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ (т. 2 а.с. 5). Про наявність у ОСОБА_5 саме такого ідентифікаційного номеру свідчить і укладений 18 серпня 2007 року між ВАТ Державний ощадний банк України та ОСОБА_5 іпотечний договір (т. 1 а.с. 12-14), в якому зазначені прізвище, ім'я, по батькові боржника, його дата та рік народження, місце проживання, серія, номер, дата та ким виданий паспорт, а також ідентифікаційний номер - НОМЕР_2.

Крім цього, у матеріалах справи міститься копія довіреності від 08 травня 2013 року, посвідченої приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Борисовою В.А., зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_2, який зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1, уповноважив ОСОБА_4 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями (т. 1 а.с. 144).

Під час апеляційного розгляду скаржником була надана копія аналогічної довіреності ОСОБА_5 від 03 серпня 2016 року на представництво його інтересів ОСОБА_4 та ОСОБА_7, посвідченої приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер Л.Ф. (т. 2 а.с. 71), в якій також реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_5 зазначений як НОМЕР_2.

Обидві довіреності підписані особисто ОСОБА_5 у присутності посадової особи нотаріального органу, що свідчить про погодження довірителя з викладеною у довіреностях інформацією, зокрема, стосовно його особистих даних.

Таким чином, усі наявні в матеріалах справи наведені вище документи, що стосуються предмету спору, містять однаковий (ідентичний) реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_5 Жодних інших даних щодо зміни ідентифікаційного номеру ОСОБА_5 або відмови останнього у встановленому законом порядку від прийняття/отримання ідентифікаційного номеру матеріали цивільної справи не містять.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність внесення виправлень до виконавчого документу, як про це просив позивач.

Не є підставою для скасування судового рішення доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідачів про розгляд справи, що призвело до порушення їхніх прав, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи за заявою ПАТ Державний ощадний банк України був призначений на 04 лютого 2019 року. Судові повістки про виклик у судове засідання були надіслані боржникам 26 січня 2019 року за адресою їх місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а саме, ОСОБА_5 - по АДРЕСА_1, ОСОБА_4 - по АДРЕСА_2. Зазначені листи повернулись неврученими відповідачам із поміткою За зазначеною адресою не проживає (т. 2 а.с. 23, 24). Саме такі адреси були зазначені ОСОБА_4 у поданій ним апеляційній скарзі (т. 2 а.с. 44-45). Інших адрес для листування відповідачі ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не повідомляли.

Відповідно до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій. Пунктом 6 ст. 43 ЦПК України до обов'язків саме учасників справи (якими є сторони та треті особи) віднесено виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів не вважає сумлінною поведінку відповідачів щодо зворотнього зв'язку з судом, а тому не може визнати доводи апеляційної скарги про їх неналежне повідомлення про дату та час розгляду справи підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Зважаючи на наведене у сукупності, апеляційний суд приходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення заяви ПАТ Державний ощадний банк України про виправлення описки у виконавчому документі. Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення, яке постановлене з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 4 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 березня 2019 року.

Головуючий: Судді: