Рішення

від 21.03.2019 по справі 711/4543/18

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4543/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Зайцевій О.І.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інсан про визнання недійсним договору безвідсоткової позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання:25004, м. Кропивницький, пров. Херсонський, 20; місце проживання: 18001, АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інсан ( місце знаходження: 18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 250, оф. 10) про визнання недійсним договору безвідсоткової позики. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є інвалідом 2 групи та навесні 2016 року потребував термінового хірургічного втручання та подальшого післяопераційного та профілактичного лікування, що в свою чергу вимагало грошей.

На той час, він був учасником та директором ТОВ Інсан , його частка в даному товаристві становила 80%, інші 20% належали його батькові ОСОБА_2 Це підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001504067.

Враховуючи обставини, за його клопотанням, загальні збори учасників ТОВ Інсан постановили рішення про надання йому безвідсоткової позики на лікування за рахунок обігових коштів товариства в загальній сумі 152000 гривень терміном на 5 років з моменту отримання. Дане рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства №37 від 15.06.2016.

Згідно з підпунктом у пункту 12.7 статуту ТОВ Інсан в редакції від 24.09.2015 (діяла на час виникнення правовідносин) затвердження договорів поруки, позики, застави, уступки вимоги (переводу боргу), купівлі-продажу (міни) нерухомого майна і цінних паперів належить до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ Інсан .

На підставі рішення № 37 від 15.06.2016 йому було перераховано частину цих грошей у розмірі 77000 грн., та згідно відомості №22 від 15.06.2016 були зараховані на його зарплатну картку, що підтверджується копією платіжного доручення №147 від 15.06.2016. Інших підстав для перерахування грошей не було. Між ним та ТОВ Інсан не було встановлено іншого порядку користування чи повернення грошових котів, ніж порядок встановлений законом, при цьому ніякий договір безвідсоткової позики не укладався.

Позивач зазначає, що в серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до нього з пропозицією продати йому належну позивачу частку в статутному капіталі ТОВ Інсан за номінальною вартістю, мотивуючи це тим, що за станом здоров'я не може бути учасником товариства, на що він категорично відмовився.

Починаючи з 08 серпня 2016 року він не має доступу до приміщень товариства, що вважає наслідком протиправних дій, направлених на рейдерське захоплення товариства і протиправне позбавлення його власності в ньому з боку іншого співвласника ОСОБА_3

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що він є учасником ТОВ Інсан та просив визнати недійсними всі рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ Інсан , оформлені протоколами від 24.09.2015 №34 та від 30.03.2016 №36. Після уточнення позовних вимог просив суд додатково до заявлених позовних вимог зобов'язати внести зміни до статуту ТОВ Інсан у частині записів про частку його у статутному капіталі Товариства у розмірі 1016775 грн. і здійснити перерозподіл часток учасників.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Дане рішення залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2017, але постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №3-659гс17 всі рішення у даній справі скасовано, а справу передано до Господарського суду Черкаської області.

Відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо учасників ТОВ Інсан , розміру їх часток та керівника були внесені на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 21.09.2016, яке скасоване постановою Верховного Суду України від 04.10.2017.

Позивач вказує, що про існування договору позики йому стало відомо з рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 26.06.2017 по цивільній справі за позовною заявою ТОВ Інсан до ОСОБА_4 про стягнення боргу. Копію даного рішення ним отримано 24.10.2017 та оскаржено в апеляційному порядку. При ознайомленні з матеріалами справи, він отримав копію договору безготівкової позики від 15.06.2016, яка завірена представником ТОВ Інсан , як така, що відповідає оригіналу.

Однак, ОСОБА_5 зазначає, що договір безвідсоткової позики від 15.06.2016 ним не укладався і цей договір ним ніколи не підписувався, грошових коштів за цим договором він не отримував.

Вважає, що підпис у договорі безвідсоткової позики від 15.06.2016 виконаний замість нього іншою особою. Виготовлення даного документа знадобилося відповідачу саме для скорочення строку повернення грошових коштів наданих позивачу на підставі рішення №37 від 15.06.2016, які перераховані згідно відомості №22 від 15.06.2016.

Просить суд визнати договір безвідсоткової позики від 15.06.2016 року - недійсним; віднести судові витрати за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Інсан за правилами, встановленими ЦПК.

06 червня 2018 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Зазначив, що він договору не підписував. Вважає цей договір підробленим з тою метою щоб отримані ним грошові кошти на заробітну картку визнати позикою і відповідно встановити коротші строки на повернення.

Представник відповідача ТОВ Інсан в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи без їхньої участі. Також, 15 січня 2019 року через канцелярію суду було подано заяву, в якій зазначено, що 16 червня 2018 року ОСОБА_3, який зазначений керівником ТОВ ІНСАН , та частка якого у статутному капіталі товариства становила 99,99%, - помер. Крім того, згідно з п. п. 11.1 та 10.2 статуту ТОВ ІНСАН керівник товариства призначається рішенням загальних зборів учасників товариства. Збори є повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності не менше ніж 75% загальних голосів, при цьому, на даний час у ТОВ ІНСАН відсутній керівник, оскільки попередній керівник помер, а нового керівника обрати не представляється можливим, оскільки ОСОБА_3 фактично був власником ТОВ ІНСАН з часткою 99,99% статутного капіталу товариства. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його син, позивач по справі, разом з тим, питання щодо участі останнього в ТОВ ІНСАН та відповідно обрання ними керівника товариства може вирішуватися лише на загальних зборах товариства, що мають відбутися не раніше ніж оформлення всіх необхідних документів на частку померлого ОСОБА_3, у зв'язку з чим, повноваження попередніх представників ТОВ ІНСАН , які були підписані керівником товариства ОСОБА_3М, припинені, а нові представники відсутні.

Також зазначили, що позовні вимоги не визнають у повному обсязі та заперечують проти їх задоволення.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

На підставі ст.ст. 81,82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК).

Судом встановлено, що відповідно до копії договору, який знаходиться в матеріалах справи (аркуш справи 5), 15 червня 2016 року між ТОВ Інсан , в особі виконавчого директора ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір. Відповідно до п. 1.1 даного договору Позикодавець надає Позичальнику безпроцентну поворотну грошову позику в розмірі 77000,00грн, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю одержану позику в повному розмірі та в строк, встановлений пунктом 4.1 даного Договору. Відповідно до п. 4.1 Договору - дата повернення позики - 02 листопада 2016 року.

Також, на копії даного Договору зазначено (в лівому верхньому кутку), що договір діє до 10.04.2014 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровогрда від 26 червня 2017 року встановлено, що Факт отримання позичальником ОСОБА_4 позики в розмірі 76000 грн. підтверджується платіжним дорученням №147 від 15 червня 2016 року, за яким платником є ТОВ ІНСАН , призначення платежу: інші платежі на зарплатні картки ТзОВ ІНСАН , частина безвідсоткової позики згідно рішення засновників №37 від 15.06.2016 року, згідно відомості №22 від 15.06.2016 року.

Відповідно до ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.10.2016 - ОСОБА_4 А був учасником та директором ТОВ Інсан , розмір його внеску до статутного фонду - 8000,00грн.

Зазначено, що розмір статутного капіталу складає 10000,00 грн. Тобто, частка ОСОБА_4 в ТОВ Інсан становила 80%.

Відповідно до підпункту у п. 12.7 статуту ТОВ Інсан в редакції від 24.09.2015 року (яка діяла на час виникнення правовідносин) затвердження договорів поруки, позики, застави, уступки вимогу (переводу боргу), купівлі-продажу (міни) нерухомого майна і цінних паперів належить до виключеної компетенції загальних зборів учасників ТОВ Інсан .

За ініціативою ОСОБА_4 загальні збори учасників ТОВ Інсан постановили рішення про надання йому безвідсоткової позики на лікування в загальній сумі 152000 грн. терміном на 5 років з моменту її отримання. Дане рішення було оформлено протоколом загальних зборів учасників товариства № 37 від 15.06.2016 року. На підставі даного рішення йому було перераховано частину грошей розміром 76000 грн. та вони були зараховані на його зарплатну картку.

16 січня 2019 року ухвалою суду було зобов'язано ТОВ Інсан надати оригінали договору безвідсоткової позики від 15.06.2016 року; платіжного доручення № 147 від 15.06.2016 року; платіжної відомості № 22 від 15.06.2016 року; рішення загальних зборів учасників ТОВ Інсан № 37 від 15.06.2016 року.

Дана ухвала виконана не була. Відповідачем ТОВ Інсан , за підписом ОСОБА_6, було надано лист в якому зазначено, що оригінали документів в товаристві відсутні, в зв'язку з чим виконання ухвали суду є неможливим. Тому, призначити судово - почеркознавчу експертизує неможливим.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Частиною 1 ст.215 ЦК встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з положень ст.215 ЦК України та п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч.1- 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України .

Статтею 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, з яких правочин може бути визнаний недійсним. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний право чин не сворює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже судом встановлено, що відповідачем ТОВ Інсан не доведено факту укладання договору безпроцентної позики від 15 червня 2016 року.

Також, відповідно до ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії Довідки № 027275, ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи. А тому, при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору.

Отже, з відповідача ТОВ Інсан необхідно стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.202,203,215 ЦК України, ст.ст.ст.ст.4,5,7,12-13,89,141,258-259,264-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати договір безвідсоткової позики від 15 червня 2016 року , який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Інсан та ОСОБА_4 - недійсним.

Стягнути з ТОВ Інсан на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 березня 2019 року

Головуючий: ОСОБА_7