Рішення

від 21.03.2019 по справі 573/295/19

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/295/19

Номер провадження 2/573/133/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора Сумської області про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що його батьками є ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сергіївка Білопільського району Сумської області та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків. Після смерті матері відкрилась спадщина на все належне їй майно та майнові права, у тому числі на земельну ділянку розміром 4,44 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватно власності на землю серії НОМЕР_2. За життя спадкодавець склала два заповіти, якими все своє майно, у тому числі належну їй земельну ділянку, площею 4,44 га, розташованої на території Сергіївської сільської ради заповіла своєму сину - ОСОБА_1. Маючи намір прийняти спадщину після смерті матері, позивач звернувся до державного нотаріуса, але в оформленні спадщини йому було відмовлено у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Беручи до уваги його інвалідність як людини з обмеженими можливостями, та враховуючи те, що на момент смерті ОСОБА_3 проживала разом із ним, він вважав, що фактично прийняв спадщину. Крім того, його донька ОСОБА_4 запевнила, що вступатиме у спадщину, однак спадщина на даний час ніким не прийнята та юридично не оформлена. З наведених підстав позивачем був пропущений з поважних причин встановлений законом строк для прийняття спадщини. Зазначає, що пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на його думку дають правові підстави вважати їх поважними. Посилаючись на вище викладені обставини, оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадщину за заповітом, строк для прийняття спадщини яким було пропущений через поважні, об'єктивні та незалежні від нього обставини, ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тривалістю три місяці.

Ухвалою від 20 лютого 2019 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а. с. 32).

Представник відповідача - Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області у підготовче засідання не з'явився. Сільський голова письмовою заявою повідомив, що позов визнають, просить розглянути справу без участі представника сільської ради (а. с. 30).

Представник третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області у підготовче засідання також не з'явився. Державний нотаріус Ковальова Л.Б. надіслала письмову заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а. с. 26).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 11).

Шлюб між батьками позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено 12 квітня 1952 року, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 (а. с. 12).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 17 травня 1999 року на підставі рішення VІ сесії 23 скликання Сергіївської сільської ради від 28 квітня 1999 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 257, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 4,44 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 15).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка площею 4,4426 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 (а. с. 17).

Згідно з копією заповіту, посвідченого 19 листопада 2002 року секретарем Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1, ОСОБА_3 заповіла все своє майно - ОСОБА_1 (а. с. 13).

Крім того, заповітом, який посвідчений 26 вересня 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області та зареєстрований в реєстрі за № 610 ОСОБА_3 все рухоме та нерухоме майно, яке належить їй на праві власності, в тому числі належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, площею 4,44 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Сергіївської сільської ради, заповіла сину - ОСОБА_1 (а. с. 14).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сергіївка Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків Харківської області, що стверджується свідоцтвом просмерть серії НОМЕР_6 (а. с. 9).

За даними довідки Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області від 11 лютого 2019 року за № 68 вбачається, що ОСОБА_3 на підставі 6 сесії 23 скликання Сергіївської сільської ради від 28 квітня 1999 року належить право на земельну ділянку площею 4,44 га. Право на користування земельним паєм посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 257 від 17 травня 1999 року (а. с. 16).

Зі змісту письмового роз'яснення, виданого державним нотаріусом Білопільської районної державної нотаріальної контори Ковальовою Л.Б. від 12 лютого 2019 року № 85/01-16 вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, не вдається можливим у зв'язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 18).

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області від 27 лютого 2019 року, спадкова справа після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, не заводилась, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 27).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після матері ОСОБА_3 за заповітом. Однак, він не може реалізувати його у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

У відповідності до роз'яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця у зв'язку із його інвалідністю, а також те, що він вважав, що на момент смерті ОСОБА_3 проживала разом із ним, а отже ним було прийнято спадщину. Крім того, його донька ОСОБА_4 запевнила, що має намір вступити у спадщину, однак спадщина на даний час ніким не прийнята та юридично не оформлена, що підтверджується дослідженими документами, доданими до позовної заяви (а. с. 19-20).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк прийняття спадщини після смерті матері з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, враховуючи наведені вище норми закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, ст.ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до Сергіївської сільської ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: с. Сергіївка, вул. Черняховського, буд. 1 Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04390245), третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора (місце знаходження: 41800, м. Білопілля, вул. Торгова площа, буд. 27 Сумської області, код ЄДРПОУ: 2900251), про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, тривалістю три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя