Рішення

від 22.03.2019 по справі 200/1548/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 р. Справа№200/1548/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1 посвідчення № 048390

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Керівника

Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області

до відповідача ОСОБА_2 сільської ради

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо оформлення безхазяйного майна, а саме: дитячого ігрового майданчику, розташованого у с. Виноградне по вул. Шевченка (між будинками № 29-31).

Доводи адміністративного позову обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відповідач, не оформлюючи безхазяйне майно, діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством, яке регулює спірні питання.

Зазначає, що виявлені порушення з боку сільської ради дають підстави визнати незаконною її бездільність, яка полягає в невжитті заходів щодо оформлення безхазяйного майна, а саме - дитячого майданчика, з метою подальшого прийняття у власність громади, а також не здійсненя обстеження його технічного стану, проведення ремонтних робіт, тощо.

На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_2 сільська рада - орган місцевого самоврядування, здійснює державне управління загального характеру, зареєстрований в якості юридичної особи, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 04342128), місцезнаходження юридичної особи: 87642, Донецька область, м. Маріуполь, с. Виноградне, вул. Центральна, 226.

Згідно розпорядження ОСОБА_2 сільського голови від 03.06.2014 року №28-р за результатами розгляду звернень громадян наданий дозвіл на розміщення дитячого майданчику на земельній ділянці площею 0,02 га по вул. Шевченка (між будинками №29-31) в с. Виноградне, який в подальшому збудований за вказаною адресою.

Згідно листа ОСОБА_2 сільської ради від 27.09.2018 року № 137 сільська рада визнає наявність на території с. Виноградне майна у вигляді дитячого майданчика, право власності на який не оформлено жодною фізичною або юридичною особою та зазначає про відсутність підстав для оформлення права власності в якості безхазяйного майна на дитячий майданчик за адресою: с. Виноградне по вул. Шевченка (між будинками № 29-31).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Тобто, прокурору надане право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , частиною 2 статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статею 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , підпунктом 5 пункту б якої встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Тобто, відповідач у справі - орган місцевого самоврядування, якому чинним законодавством України надане право, відповідно до закону, ведення обліку житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Суд вважає необґрунтованою відмову суб?єкта владних повноважень у реєстрації безхазяйного майна, виходячи з наступного.

Поняття безхазяйного майна визначені статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

В розумінні п. 3 ч. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що відення сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, заходи щодо визнання безхазяйним дитячого майданчика, розташованого у с. Виноградне по вул. Шевченка (між будинками № 29-31) сільською радою не вживались, відомості про власників вказаного майна відсутні, рішення ради щодо виділення особам земельних ділянок у вказаній місцевості для розміщення дитячого майданчика не приймалось.

Тобто, вказаний дитячий майданчик на балансі органів державної влади та місцевого самоврядування не перебуває, відомості щодо його власника відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не вживались заходи для визнання спірного дитячого майданчика безхазяйним майном з метою його подальшого прийняття у власність територіальної громади та не здійснювала обстеження його технічного стану, проведення ремонтних робіт, тощо, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, визнати бездіяльнісь відповідача протиправною та зобов'язати його вчинити дії щодо оформлення безхазяйного майна, а саме: дитячого ігрового майданчику, розташованого у с. Виноградне по вул. Шевченка (між будинками № 29-31).

Згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законрм України Про прокуратуру , Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Цивільним кодексом України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області (юридична адреса: 87541, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Меотиди, 1) до ОСОБА_2 сільської ради (ЄДРПОУ 04342128, юридична адреса: 87642, Донецька область, м. Маріуполь, с. Виноградне, вул. Центральна, 226) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо оформлення безхазяйного майна, а саме: дитячого ігрового майданчику, розташованого у с. Виноградне по вул. Шевченка (між будинками № 29-31) - задовольнити повністю.

Бездіяльність ОСОБА_2 сільської ради щодо не вчинення дій по оформленню безхазяйного майна, а саме: дитячого ігрового майданчику, розташованого у с. Виноградне по вул. Шевченка (між будинками № 29-31) - визнати протиправною.

Зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду вчинити дії щодо оформлення безхазяйного майна, а саме: дитячого ігрового майданчику, розташованого у с. Виноградне по вул. Шевченка (між будинками № 29-31).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.