Рішення

від 21.03.2019 по справі 200/13659/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 р.                                                             Справа№200/13659/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Степ” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлення-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Степ” (ідентифікаційний код 20392491, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Варганова, будинок 12) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької Дивізії, будинок 114) про скасування податкових повідомлення-рішень від 7 вересня 2018 року №0121434605, №0121414605. Позов вмотивовано тим, що в силу вимог Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” позивач звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної власності у період з січня по квітень 2016 року, що унеможливлює застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку.

2 січня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження.

18 січня 2019 року відповідачем надано відзив, в якому зазначив, що позивач є платником земельного податку з юридичних осіб до місцевого бюджеті на території якого вона розташована. Відповідно до статті 6 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” звільняються суб'єкти господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Місто Маріуполь не внесено до зазначених переліків, отже позивач не звільнений від сплати відповідного податку. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

22 січня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи до 18 лютого 2019 року.

23 січня 2019 року позивачем подані додаткові пояснення в яких зазначено, що своєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік, 2017 рік вже була дослідженням під час проведення перевірки за результатом якої складено акт від 14.08.2018 №730/05-99-46-05/05-584/20392491 та винесені податкові повідомлення-рішення від 05.10.2018 №0208754605 та №02087744605. За результатом адміністративного оскарження Державною фіскальною службою України скасовані вказані податкові повідомлення-рішення. Просить врахувати цю обставину та задовольнити позовні вимоги.

25 січня 2019 року відповідачем надана відповідь на відзив в якій зазначено, що посилання відповідача на вимоги ст.6 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” в редакції від 21.03.2018 є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли до 2018 року, тобто в період коли діяла норма, яка звільняла суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. А відповідно до розпорядження місто Маріуполь віднесено до населених пунктів де здійснювалась антитерористична операція. Просив позовні вимоги задовольнити.

18 лютого 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник відповідача до суду з'явився, надав клопотання про проведення судового засідання в порядку письмового провадження, представник позивача до суду не з'явився, просив розглянути справу без його участі. За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Степ” (ідентифікаційний код 20392491, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Варганова, будинок 12) зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом 19.11.1997. Здійснює господарську діяльність в місті Маріуполь Донецької області.

14 серпня 2018 року за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік ТОВ «Степ» складено акт №730/05-99-46-05/05-584/20392491.

В акті перевірки зазначено про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по деклараціям за 2014 рік від 18.02.2014 №9007901561, за 2015 рік від 20.02.2015 №9020113165, за 2016 рік (звітна) від 19.02.2016 №9020922644, за 2017 рік від 17.02.2017 №9022957849, по термінам сплати 05.05.2014, 02.06.2014, 30.06.2014, 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015, 02.03.2015, 30.03.2015, 30.04.2015,30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.08.2015, 02.03.2016, 30.03.2016, 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06.2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016, 30.10.2016, 30.11.2016, 30.12.2016, 30.01.2017, 02.03.2017, 30.05.2017, 30.06.2017, 30.07.2017, 30.08.2017. Підставою для висновку про несвоєчасну сплату є зарахування грошових коштів сплачених платіжними дорученнями (том 1 а.с.19-22).

7 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі вказаного акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

№0121434605, яким за затримку сплати грошового зобов'язання зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 11872,63 грн.;

№0121414605, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 164975,69 грн.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу подані податкові декларації з орендної плати, в яких визначені річні суми орендної плати, а саме звітна за 2014 рік, в якій визначено податкове зобов'язання у сумі 454554,10 грн.; звітна за 2015 рік – 454554,10 грн., уточнююча за 2015 рік – 567741,65 грн. (збільшено зобов'язання за січень - грудень), звітна за 2016 рік – 740204,82 грн., уточнююча за 2016 рік – 493469,86 грн. (зменшено зобов'язання за січень – квітень), звітна за 2017 рік – 784617,11 грн. (том 1 а.с.23-54)

Орендна плата за січень – квітень 2016 року товариством не сплачена, що не заперечується сторонами. Сплачені платежі перерозподілені в рахунок боргу, що виник за січень-квітень 2016 року. (том 1 а.с.55-101) Зазначене кореспондується з інформацією, наявною в інтегрованій картці платника податків (том 1а.с. 188-212).

Спірним є застосування статей6,10 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»(далі - Закон № 1669-VII) в частині звільнення позивача від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах у період січень – квітень 2016 року, тобто до 08.06.2016.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII(надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався.

На виконанняЗакону №1669розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 рокутавід 02.12.2015р. №1275-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція до якого включено,зокрема, місто Маріуполь Донецька область.

Статтею 6 Закону№1669 (в редакції, чинної до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, суб'єкти господарювання, які здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції, в силу нормст. 6 Закону№1669 до 08.06.2016, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Суд вважає за необхідне зазначити, щоЗакон № 1669є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін доПодаткового кодексу України.

Разом з цим, посилання позивача на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2017 по справі №805/522/17-а про залишення позовних вимог Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо стягнення з ТОВ «Степ» заборгованості по орендній платі що виникла у період з серпня 2016 року по листопад 2016 року, як підтвердження правомірності несплати податкового зобов'язання товариством, є хибним (том 1 а.с.171-174). Суд зауважує, що справа №805/522/17-а по суті не розглядалась, заява контролюючого органу про залишення позовних вимог без розгляду не свідчить про правомірність несплати орендної плати товариством.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на скасування рішенням ДФС України податкових повідомлення-рішень, якими застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за 2017 рік та зазначає наступне.

14 вересня 2018 року за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2017 рік ТОВ «Степ» складено акт №849/05-99-46-05/05-584/20392491. В акті перевірки зазначено про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по декларації за 2017 рік від 17.02.2017 №9022957849, по термінам сплати 02.03.2017, 30.03.2017, 30.04.2017. 27 грудня 2018 року за результатом розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення №41872/6/99-99-11-06-01-25, яким висновки зазначеного акту перевірки визнані недоведеними та передчасними, а податкові повідомлення-рішення від 05.10.2018 №0208754605, №0208744605, прийняті на підставі цього акту, скасовані.

Суд зауважує, що підставою для висновку про несвоєчасну сплату в акті перевірки від 14 вересня 2018 року №849/05-99-46-05/05-584/20392491 є подання уточнюючої декларації за 2017 рік, якою зменшено раніше задеклароване податкове зобов'язання. Разом з цим, висновок про несвоєчасну сплату в акті перевірки від 14.08.2018 №730/05-99-46-05/05-584/20392491 стосується інших періодів ніж в акті від 14 вересня 2018 року №849/05-99-46-05/05-584/20392491, а сплатою визначені грошові кошти перераховані платіжними дорученнями, отже посилання позивача на рішення ДФС №41872/6/99-99-11-06-01-25 від 27.12.2018 є недоречним.

Водночас, суд зазначає, щоЗакон № 1669визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 10Закону № 1669визначено, що протягом терміну дії цьогоЗаконуєдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Термін "відповідальність" необхідно розумітияк встановлені законом та іншими нормативно-правовими актамисанкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Суд зазначає, що вищенаведенимЗаконом № 1669не визначено перелік зобов'язань заневиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим,Закон № 1669спрямований на забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з частиною третьою статті 11Закону № 1669-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає що положення статті 10Закону № 1669-VIIзастосовується до спірних правовідносин та є спеціальною нормою закону, яка поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, факти про які, в свою чергу, підлягають підтвердженню належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, що відповідно встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних.

Отже, стаття 10Закону України № 1669-VIIпередбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

У відповідності до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловимипалатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), (як в редакції затвердженою Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року N 40(3) так і Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року N 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставиннепереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.Отже, вказаноюнормоюототожненосертифікат та висновок, як документ, що засвідчуєфорс-мажорніобставини (обставини непереборної сили).

Таким чином, Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач має сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 27.10.2014 №4163/05-4 яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 30.042014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Таким чином, наявні підстави для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків сплати грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб в установленіПодатковим кодексом Українистроки.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 14 березня 2018 року по справі №805/1463/17-а (адміністративне провадження №К/9901/1958/17) та від 08 травня 2018 року по справі №805/808/17-а (адміністративне провадження №К/9901/760/17).

За таких обставин, підстави для визначення позивачу штрафних санкцій за порушення строків сплати грошового зобов'язання з земельного податку - відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2652,72 грн. (платіжне доручення від 26.11.2018 №4679), наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Степ” до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлення-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 7 вересня 2018 року №0121434605.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 7 вересня 2018 року №0121414605.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Степ” судовий збір у розмірі 2652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 72 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                 Кошкош О.О.