Постанова

від 13.03.2019 по справі 2040/7901/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 р.Справа № 2040/7901/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Цефєй" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.11.18 року по справі № 2040/7901/18

за позовом Приватного підприємства "Цефєй"

до Державна екологічна інспекція у Харківській області

про визнання незаконними дій та скасування п.1 розділу IV Акту перевірки та п.1 Припису,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Цефєй" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання незаконними дій та скасування п.1 розділу IV Акту перевірки та п.1 Припису - відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що в ході перевірки посадовими особами Інспекції було безпідставно зафіксовано факт (об лаштування) автостоянки на площі не менше як 1 гектар і більш як 100 паркомісць ґрунтуючись лише на повідомленні позивача від 23.04.2018 №46 про проектні характеристики торгівельно - розважального комплексу, не зважаючи на те, що представниками позивача повідомлялось, що за період експлуатації ним нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Харківська обл, Дергачівськии р-н, смт. М.Данилівка, вул Кільцевий шлях, 4-А ніякого будівництва (облаштування) автостоянок не здійснювалось. Вважає, що при перевірці представниками позивача не встановлено істотних факторів, які саме підприємства за даною адресою, ще здійснюють діяльність, зокрема представникам позивача надавалася інформація, що земельні ділянки за даною адресою використовуються ПП АЛГОЛ-2003 код ЄДРПОУ 32761156, що підтверджується Договором суборенди землі. З огляду на наведене, позивач не погоджується з необґрунтованим припущенням відповідача щодо здійснення позивачем наступної діяльності, а саме будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць, незаконно зазначеним в Акті перевірки та подальшою незаконною вимогою відповідача в отримати висновку з оцінки впливу на довкілля.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів останньої та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони атмосферного повітря, раціонального використання земельних та водних ресурсів, у сфері поводження з відходами у господарській діяльності ПП Цефєй .

За насідками вказаного заходу, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №272/01-04/02-09 від 23.04.2018 року.

Перевіркою встановлено, що підприємством здійснюється діяльність за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням ст.ст. 5,6,9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

З метою усунення зазначеного порушення Інспекцією винесено припис від 23 квітня 2018 року № 103/02-09, яким пунктом 1 зобов'язано підприємство отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, а саме: об'єкту, який може мати значний вплив на довкілля та підлягає оцінці впливу на довкілля, що включає будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, а також того, що оскаржувані дії відповідача вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Основні засади діяльності Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекції України) встановленні Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011 (далі - Положення).

Згідно з пп. 2 п. 1 Положення Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 3 Положення передбачено, що основним завданням Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.

Відповідно до пункту 6 Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією на підставі ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 4,6,7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 10.04.2018 року за № 272/01-04 та в межах розгляду звернення гр. ОСОБА_3 від 02.04.2018, в термін з 10 по 23 квітня 2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони атмосферного повітря, раціонального використання земельних та водних ресурсів, у сфері поводження з відходами у господарській діяльності ПП Цефєй .

За насідками вказаного заходу, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №272/01-04/02-09 від 23.04.2018 року, який підписано директором підприємства.

Актом перевірки зафіксовано, що ПП Цефєй здійснює господарську діяльність за адресою Харківська область, Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Кільцевий шлях, 4-А, на підставі договору оренди від 01.03.2017 за № 3-4Х-1-001.

Перевіркою та обстеженням території ПП Цефєй за зазначеною вище адресою, в присутності інженера з експлуатації споруд та устаткування каналізаційного господарства ПП Цефєй ОСОБА_1 встановлено, що підприємством здійснюється діяльність за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, а саме: об'єкту, який може мати значний вплив на довкілля та підлягає оцінки впливу на довкілля, що включає будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 га і більш як на 100 паркомісць, що є порушенням ст.ст. 5,6,9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлюються Законом України Про оцінку впливу на довкілля № 2059-VIII від 23.05.2017.

За змістом ч. 1 ст. 2 даного Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (ч. 3 ст. 2 цього ж Закону).

Частиною 3 статті 2 названого Закону визначено, що суб'єктами оцінки впливу на довкілля є суб'єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб'єктів господарювання (далі - суб'єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Відповідно до абз. 3 п. 10 ч. 3 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: інфраструктурні проекти, зокрема будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами; будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Згідно ст. 15 Закону України Про оцінку впливу на довкілля правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є: провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України Про оцінку впливу на довкілля підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Частиною 4 ст. 16 вказаного закону встановлено, що рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Як свідчать матеріали справи, з метою усунення зазначеного вище порушення Інспекцією винесено припис від 23 квітня 2018 року № 103/02-09, яким пунктом 1 зобов'язано підприємство отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, а саме: об'єкту, який може мати значний вплив на довкілля та підлягає оцінці впливу на довкілля, що включає будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Твердження скаржника про те, що за період експлуатації позивачем нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Харківська обл, Дергачівськии р-н, смт М.Данилівка, вул Кільцевий шлях, 4-А ніякого будівництва (облаштування) автостоянок не здійснювалось, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією відомостей про підприємство, що надана ПП Цефєй на адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області 23.04.2018 року за вих.№46 та яка свідчить про те, що торгово-розважальний комплекс має у своєму складі: 3 поверхневу будівлю ТРК; гостьовий паркінг автотранспорту на 448 машиноміст, автостоянку №1 на 75 машин, очисні споруди зливних стоків, ГРШ, автомийка. Відповідно до вимог законодавства підприємство розробило документацію на отримання дозволу на спеціальне водокористування. ПП Цефєй отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, розроблено документацію та погоджено Декларацію на 2018 рік у Департаменті екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації. Для вивозу відходів, одержаних в процесі очищення та вивезення до міст утилізації, ПП Цефєй укладений договір з ліцензованою установою. Для вивезення люмінісцентних зіпсованих та відпрацьованих ламп та інших відходів, зазначених у Декларації ПП Цефєй уклало відповідні договори. ПП Цефєй в зв'язку з початком господарської діяльності зобов'язується розробити, погодити та виконати в найближчий час наступну нормативну екологічну документацію: паспорт промислових відходів, реєстрові карти об'єктів утворення та оброблення відходів; регулярно та своєчасно вести журнал за формою 1-ВТ (відходи) та звітувати перед держстатом.

Крім того, з пояснень до припису від 23.04.2018 року №103/02-09 встановлено, що ПП Цефєй повідомило Державну екологічну інспекцію у Харківській області листом №73 від 21.06.2018 року та Департамент екології та природних ресурсів ХОДА листом №72 від 20.06.2018 року, що згідно Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Приватне підприємство Цефєй розробило Повідомлення про планову діяльність "Функціювання двох існуючих паркінгів". Готується звіт про планову діяльність паркінгу. Отже, позивач вживає заходи щодо отримання оцінки впливу на довкілля.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з правомірним висновком відповідача про порушення позивачем ст.ст. 5,6,9 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Отже, припис від 23 квітня 2018 року №103/02-09 винесено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання незаконними дій Держекоінспекції щодо зобов'язання позивача до 23.06.2018 отримати висновок з оцінки впливу на довкілля та скасування п.1 Припису є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про скасування п.1 розділу IV Акту перевірки, судова колегія зазначає, що така вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу висновки акту перевірки та безпосередньо акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак не породжує для осіб, які перевірялись, настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинятися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчинюються суб'єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.

При цьому оскаржувані дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Таким чином, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги особи можуть бути задоволені за умови, що такі дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Виходячи з наведеного, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які не впливають на суб'єктивні права та обов'язки особи, зокрема ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб'єкта владних повноважень. Тобто, особа не вправі вимагати визнання протиправними тих дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не є юридично значимими для позивача.

Такими діями, зокрема, є дії державних органів із забезпечення внутрішньої взаємодії між підрозділами та посадовими особами державного чи самоврядного органу, дії, що мають процедурний характер із здійснення внутрішнього документообігу державних та самоврядних органів, фактичні дії з фіксації певних обставин (акти перевірки, акти обстеження тощо) та інші дії, які не впливають на реалізацію особою належних їй суб'єктивних прав та не призводять до покладення на таку особу певних обов'язків.

Крім того, дії та/або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не мають самостійного правового значення в тому разі, якщо вони не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта у певних правовідносинах, зокрема, в тому разі, коли в подальшому з урахуванням вчинених дій має бути прийнято рішення суб'єкта владних повноважень стосовно прав та/або обов'язків певної особи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відображення в акті перевірки встановлених під час перевірки порушень є суб'єктивним висвітленням цих фактів особою, яка проводила перевірку.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (в подальшому Закон № 877-V) на підставі акту, який складено за результатами здійснення позапланового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення особою, діяльність якої перевіряли, вимог законодавства, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому контролюючим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених суб'єктом господарювання порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідні висновки суд апеляційної інстанції наводить у відповідності до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 04.09.2018 по справі № п/808/261/14 та від 11.04.2018 по справі № 816/1155/16.

З огляду на зазначене, колегія суддів вказує на те, що відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача зі складання акту перевірки, а також вважає, що відповідач, виносячи припис №103/02-09 від 23.04.2018р. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, відсутні підстави для їх скасування.

Таким чином, колегія суддів вказує на необґрунтованість позовних вимог .

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Цефєй" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року по справі № 2040/7901/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко

Повний текст постанови складено 22.03.2019 року