Ухвала

від 22.03.2019 по справі 905/2451/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"22" березня 2019 р. Справа № 905/2451/17

Східний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді (доповідача):ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу (вх.№858Д/3)Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область на ухвалу Господарського суду Донецької області від за скаргою на дії 19.02.2019 року (повний текст ухвали складено та підписано 20.02.2019 року) Товариства з обмеженою відповідальністю Арт.ОСОБА_2 , м. Суми старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 у справі за позовом до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: про№905/2451/17 (головуючий суддя - О. В. Чернова; судді: С. М. Фурсова, М. О. Лейба) Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 Аваль , м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю Арт.ОСОБА_2 , м. Суми 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Стар , м. Донецьк 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 , м. Вугледар, Донецька область звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.02.2019 року (повний текст ухвали складено та підписано 20.02.2019 року) у справі №905/2451/17 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арт.ОСОБА_2 , м. Суми про визнання неправомірним рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 щодо арешту майна, скасування постанови про арешт майна боржника від 08.01.2019 року з виконавчого провадження №58006784 та зобов'язання відкликати з реєстраційних органів та інших органів, що посвідчують договори про відчуження майна та його перереєстрацію на іншого власника у справі №905/2451/17 - задоволено.

Визнано неправомірним рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 щодо арешту всього майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Арт.ОСОБА_2 .

Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 про арешт майна боржника від 08.01.2019 року із виконавчого провадження №58006784.

Зобов'язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 усунути порушення шляхом зобов'язання відкликати з реєстраційних органів та інших органів, що посвідчують договори про відчуження майна та його перереєстрацію на іншого власника, направлені повідомлення про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю Арт.ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 34305007).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 07.03.2019 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №4895/02.2-38 від 04.03.2019 року, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.02.2019 року у справі №905/2451/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі. Судові витрати просить покласти на скаржника. Справу розглянути за відсутності представника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Одночасно заявником в тексті апеляційної скарги викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 19.02.2019 року у справі №905/2451/17.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 року визначено колегію у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя (доповідач), судді: Попков Д. О., Пелипенко Н. М.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Донецької області у судовому засіданні 19.02.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 20.02.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 116 та ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, строк на апеляційне оскарження сплив 04.03.2019 року.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області звернувся до суду з апеляційною скаргою 07.03.2019 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла така скарга.

Тобто, апелянтом пропущено строк, передбачений частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, на 3 дні.

Разом з тим, частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За приписами частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали він отримав лише 27.02.2018 року, в підтвердження чого надав копію оскаржуваної ухвали з відповідним вхідним номером та датою та копію поштового конверта, в якому надійшла зазначена ухвала на його адресу.

Вимога щодо подачі апеляційної скарги в межах встановленого на це строку, а також можливість його поновлення судом в разі доведеності поважності причин такого пропуску передбачена у ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова заявнику у відновленні процесуального строку є обмеженням гарантованого статтями 55, 129 Конституції України права на судовий захист та права на оскарження судового рішення. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши заявлене апелянтом клопотання, зазначені у ньому причини пропуску з відповідними доказами на їх підтвердження, враховуючи незначний термін пропуску строку на подання апеляційної скарги, що становить 3 дні, Східний апеляційний господарський суд вважає, що апелянтом за поважних його пропущено, тому клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область про поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2019 року (повний текст ухвали складено та підписано 20.02.2019 року) у справі №905/2451/17 підлягає задоволенню.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 3 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору та ставки судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00грн. (ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік ).

Таким чином, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2019 року у справі №905/2451/17.

Зазначена сума судового збору сплачена не була. Втім, як уже було зазначено, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору строком до 10 днів.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що Державна виконавча служба України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

У зв'язку із зазначеними обставинами, з метою запобігання пропущення строків оскарження ухвали, просить надати відстрочку для сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою строком до 10 днів.

Розглянувши подане скаржником клопотання та наведені у ньому обставини, апеляційний суд зазначає таке.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі заява N28249/95).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії Тіннеллі та сини, Лтд. та ін. і Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства , Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі Апостол проти Грузії , заява N 40765/02). При цьому, суд в якості законної мети визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі Станков проти Болгарії (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N68490/01, п. 57).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір (у новій редакції), передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з врахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування поданого клопотання, не передбачені в числі умов відтрочення сплати судового збору. Окрім того, заявником всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодних доказів, які б підтверджували, що він зможе сплатити судовий збір після спливу встановленого десятиденного строку, що обумовлює неможливість задоволення такого клопотання апеляційним судом.

Разом з тим, законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге, покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Водночас безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення юридичній особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору та може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.

Крім того, статтею 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі державних органів влади, а тому фінансування організації або установи за рахунок коштів Державного бюджету України не може бути безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність відстрочити апелянту сплату судового збору при поданні апеляційної скарги.

Беручи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, а також з огляду на імперативні приписи статті 8 Закону України Про судовий збір , суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2019 року у справі №905/2451/17.

Разом з тим, за приписами п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а підтвердженням переліку відправлених документів є опис вкладення встановленої форми.

В свою чергу, пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку).

Виходячи з викладеного, належним доказом відправлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів є саме опис вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).

Перевіривши докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, апеляційним судом встановлено, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область надано тільки завірені копії фіскальних чеків від 04.03.2019 року та 05.03.2019 року без опису вкладення.

Тобто документ, який підтверджує перелік відправлених скаржником документів, а саме: копію апеляційної скарги з додатками до неї в матеріалах апеляційної скарги відсутній, що суперечить вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені обставини, відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для застосування наслідків, які передбачені у ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме - залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Згідно з ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2019 року (повний текст ухвали складено та підписано 20.02.2019 року) у справі №905/2451/17 - залишити без руху.

2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

- сплатити судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2019 року у справі №905/2451/17 та надати до Східного апеляційного господарського суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999654; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34319206082002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті; Східний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати належні докази надсилання копії апеляційної скарги на адресу Акціонерного товариства ОСОБА_4 Аваль , м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю Арт.ОСОБА_2 , м. Суми та Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело 2006 , м. Вугледар, Донецька область у відповідності до вимог ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз'яснити апелянту, що в разі неусунення вказаних недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується в силу ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Л.Ф. Чернота