Рішення

від 14.03.2019 по справі 907/632/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2019 м. Ужгород Справа № 907/632/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом департаменту міського господарства Ужгородської міської ради м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю Інвестстрой - ЛТД , м. Ужгород

про стягнення 156 201,12 грн.

представники:

позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю

відповідача - не з'явився

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до суду з даним позовом у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів за користування землею за період з вересня 2014р. по травень 2016р. У ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні та стягненні заборгованості на суму 156 201,12 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи. Кореспонденція суду у даній справі (ухвали суду від 06.11.2018, 03.12.18 , 26.12.2018, 22.01.2019, 19.02.2019) надіслана відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві - 88000, м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35 - та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням, повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причин - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до правової позиції наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1), якщо ухвала у справі надіслана за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернута підприємством зв'язку або повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, оскільки вважається, що відповідач належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представника позивача встановив наступне.

Сторони у справі - позивач та відповідач - перебували у договірних відносинах відповідно до укладеного 17.09.2014р. договору оренди щодо земельної ділянки площею 0,2300 га у м. Ужгород по вул. Електрозаводській, 35 (кадастровий номер 2110100000:34:001:0229) наданій для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вказаний договір на підставі рішення Ужгородської міської ради від 19.12.2013р. № 1173 Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) був укладений 17.09.14 строком на 5 років - до 12.12.2018р. Умовами договору передбачено його істотні умови, зокрема, орендну плату, яка становила 7816,78 грн., строки оплати - щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як стверджує позивач орендні відносини сторін закінчилися у травні 2016р. у зв'язку з викупом орендарем земельної ділянки.

Разом з тим, орендар на протязі дії договоруу оренди не сплатив жодного щомісячного платежу встановленого договором, в результаті чого за період з вереесня 2014р. по травень 2016р. виникла його заборгованість на суму 156201,12 грн., що становить предмет даного спору.

Наведене підтверджено матеріалами справи, не спростовано відповідачем у ході судового розгляду.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Суб'єкти господарювання, якими є сторони у даній справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи та на підставі наведених приписів чинного законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на суму 156 201,12 грн. підлягають задоволенню.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інвестстрой-ЛТД (88000, м. Ужгород, вул. Електрозаводська, будинок 35, код ЄДРПОУ 38102734) на користь департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, З, код ЄДРПОУ 36541721) заборгованість по орендній платі на суму 156201,12 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч двісті одна грн. 12 коп.) та у відшкодування сплаченого судового збору суму 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 20.03.2019р.

Суддя Ушак І.Г.