Рішення

від 21.03.2019 по справі 922/3553/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3553/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області (61057, м.Харків, майдан Театральний, буд.1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ОСОБА_1"(03680, АДРЕСА_1) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 В.( довіреність №6 від 04.01.19)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Регіональне Відділення Фонду державного майна по Харківській області звернулось до господарського суд Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ОСОБА_1" про стягнення 234,84грн. заборгованості з орендної плати за період жовтня 2016 року по грудень 2016 року , витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,0грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання робіт згідно договором оренди №5688-Н від 03.02.2014 року .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3553/18; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; підготовче засідання призначено на "21" січня 2019 р. о(об) 10:30 год.

В судовому засіданні 21.01.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на підставі п. 5 ст. 183 ГПК України до 12 лютого 2019 року об 12:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 21.01.2019.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2019 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/3553/18 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання 12.03.19 о 12:00 год.

В судовому засіданні 12.03.2019 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи у судовому засіданні по суті 21.03.2019 року.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 12.03.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання не з'являвся, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал, однак ухвали що направлялася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: 03680, АДРЕСА_2, повернулася до суду без доказів вручення з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 21.03.2019р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 лютого 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ОСОБА_1" (Орендар) було укладено Договір оренди № 5688-Н за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину вестибюлю на першому поверсі 5-ти поверхового учбового корпусу, інв. № НОМЕР_1, літ. В , реєстраційний номер 02071174.9.ФЮСТСВ 008, загальною площею 2,16 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Артема, 486, що знаходиться на балансі Харківського національного університету будівництва і архітектури.

Вартість майна визначена згідно з незалежної оцінки станом на 10.09.2013 року та становить 7 850,00 грн.

Майно було передано в оренду з метою: інше використання нерухомого майна (розміщення рекламних носіїв).

Договір оренди був укладений на строк з 03.02.2014 року по 03.01.2017 року (п.10.1 Договору).

Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі від 03 лютого 2014 року.

Орендна плата згідно п. 3.1. Договору оренди № 5688-Н визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2013 року - 99,21 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2014 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень-лютий 2014 року.

При цьому, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.3. Договору).

Відповідно до умов п. 3.6. зазначених Договору, Орендар зобов'язаний перераховувати до Державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, орендну плату у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - 50%.

Крім того, Орендар повинен надавати Орендарю і Балансоутримувачу інформацію про здійсненні перерахування орендної плати.

Приписами ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України визначено, що Орендодавцями щодо державного та комунального майна є зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Частиною 3. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, положення якої крім іншого кореспондується з ч. З ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 5.3. вищезазначеного Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Натомість, відповідач в порушення умов Договору № 5688-Н свої зобов'язання щодо своєчасного та повного розрахунку з Балансоутримувачем належним чином не виконував, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант ОСОБА_1" утворилася прострочена заборгованість перед Балансоутримувачем у розмірі:

- за договором № 5688-Н від 03.02.2014р в сумі 234,84 грн. - за оренду з жовтня 2016 року по грудень 2016 року

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 статті 526 Цивільного кодексу України закріплено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, відповідно статті 6 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Враховуючи, що вказані суми боргу відповідачем не оспорені, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості за Договором № 5688-Н від 03.02.2014 року в сумі 234,84грн.є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант ОСОБА_1" (03680, м. Київ, вул. Солом*янська, 3, кв.920, код 37982944) на користь Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд.1, код23148337) -234,84грн. заборгованості з орендної плати за період жовтня 2016 року по грудень 2016 року , витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Регіональне Відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд.1, код23148337).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант ОСОБА_1" (03680, АДРЕСА_1, код 37982944).

Повне рішення складено "22" березня 2019 р. р.

Суддя ОСОБА_3