Рішення

від 18.03.2019 по справі 922/3634/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3634/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» , 61058, м. Харків, вул. Культури, 20-В, код ЄДРПОУ 39173209;

про стягнення боргу, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором постачання природного газу №1268/1718-ТЕ-32 у розмірі 264049,47 грн.

за участі представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 14-210 від 26.10.2018);

відповідача - ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги № 13 від 11.02.2019).

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» про стягнення боргу, інфляційних витрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором постачання природного газу №1268/1718-ТЕ-32 у розмірі 264049,47грн., з яких 258489, 81 грн. - основного боргу, 4629, 18 грн. - пені, 907, 36 грн. - 3% річних та 23,12 грн. - інфляційних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 28.01.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2019 на підставі ст. 202 ГПК України відкладено підготовче засідання на 13.02.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2019 на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 27.02.2019.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2019, на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 04.03.2019.

04.03.2019 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, в обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1268/1718-ТЕ-32 постачання природного газу від 29.09.2017 щодо оплати поставленого газу, а саме: не сплати обумовленої договором оплати вартості природного газу у повному обсязі в розмірі 258489, 81 грн. У зв'язку з чим, відповідачу нараховано пеню у розмір 4629, 18 грн., 3% річних у розмірі 907, 36 грн. та інфляційні у розмірі 23,12 грн. Здійснюючи правове обґрунтування позову, посилається на ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 ГК України, ст. 4, 20, 42, 46, 162-164, 171, 172 ГПК України.

В судовому засіданні повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити, в обґрунтування зазначив, що з травня 2018 року господарські відносини між сторонами не підтримуються, відповідач закупівлю газу у позивача не здійснює. Вказав, що на даний час, відповідно до бухгалтерського обліку, заборгованості перед позивачем за поставку газу по договору № 1268/1718-ТЕ-32 від 29.09.2017 не має. Здійснюючи правове обґрунтування, посилався на 203 ГК України, ст. 165, 168 ГПК України.

04.03.2019 на підставі ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву у судовому засідання до 18.03.2019.

18.03.2019 суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах повноважний представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» заборгованість за договором № 1268/1718-ТЕ-32 постачання природного газу від 29.09.2017 у розмірі 264049,47грн., з яких 258489, 81 грн. - основного боргу, 4629, 18 грн. - пені, 907, 36 грн. - 3% річних та 23,12 грн. - інфляційних.

В судових дебатах повноважний представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

29.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» (споживач) укладено договір № 1268/1718-ТЕ-32 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017 - 2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (арк. справи 14 - 26).

Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п. 2.1 постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 223,0 тис. куб. метрів.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 06.04.2018 до договору постачання природного газу від 29.09.2017 № 1268/1718-ТЕ-32 сторони узгодили, що постачальник передає споживачу з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 10,0 тис. куб. метрів.

Згідно з п. 3.7. договору приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі.

Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4942, 00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930, 40 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 06.04.2018 до договору постачання природного газу від 29.09.2017 № 1268/1718-ТЕ-32 сторони узгодили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Так, на виконання умов вищевказаного договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1319247, 14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу: від 31.10.2017 на суму 107310, 59 грн., від 30.11.2017 на суму 276665, 02 грн., від 31.12.2017 на суму 277507, 14 грн., від 31.01.2018 на суму 205298, 59 грн., від 28.02.2018 на суму 196865, 56 грн., від 31.03.2018 на суму 204124, 37 грн., від 30.04.2018 на суму 51475,87 грн. (арк. справи 30-36).

Вказані акти приймання - передачі природного газу підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками.

Позивач у своєму позові вказує, що відповідач за поставлений газ за договором № 1268/1718-ТЕ-32 розрахувався не у повному обсязі та заборгованість останнього складає 258489, 81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, як вбачається з акту звіряння розрахунків від 23.07.2018, сальдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» та довідки по операціях за договором № 1268/1718-ТЕ-32 на день подачі позову до суду заборгованості у відповідача перед позивачем не має (арк. справи 50, 79-80). Повноважний представником позивача у судовому засіданні також вказав, що дійсно заборгованість відповідачем погашена у повному обсязі, проте з порушенням строку оплати, однак зменшити розмір позовних вимог він не може, оскільки це виходить за межі його повноважень наданих довіреністю № 14-210 від 26.10.2018.

Так, з довідки по операціях за договором № 1268/1718-ТЕ-32 вбачається, що відповідач оплату здійснював несвоєчасно, а саме:

- за актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2017 сума боргу у розмірі 107310, 59 грн. сплачено 30.11.2017, замість 25.11.2017, тобто з прострочення на 2 робочі дні;

- за актом приймання - передачі природного газу від 28.02.2018 сума боргу у розмірі 196865, 56 грн. сплачено 12.06.2018, замість 25.03.2017, тобто з прострочення на 78 робочих днів;

- за актом приймання - передачі природного газу від 31.03.2018 сума боргу у розмірі 204124, 37 грн. сплачено 12.06.2018, замість 25.04.2018, тобто з прострочення на 48 робочих днів;

- за актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2018 сума боргу у розмірі 51475,87 грн. сплачено 12.06.2018, замість 25.05.2018, тобто з прострочення на 18 робочих днів.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги те, що сума основного боргу у розмірі 258489, 81 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі до подачі позову до суду, позивачем необґрунтовано пред'явлено позов про стягнення суми основного боргу з відповідача та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення пені за період з 28.11.2017 по 29.11.2017, з 27.03.2018 по 12.06.2018, з 26.04.2018 по 12.06.2018, з 26.05.2018 по 12.06.2018 у розмірі 4629, 18 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив п. 6.1. договору та здійснював оплату за договором № 1268/1718-ТЕ-32 несвоєчасно, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 28.11.2017 по 29.11.2017, з 27.03.2018 по 12.06.2018, з 26.04.2018 по 12.06.2018, з 26.05.2018 по 12.06.2018 у розмірі 4629, 18 грн., на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 549 ЦК України, ст. 231, 232 ГК України, ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за період з 28.11.2017 по 29.11.2017, з 27.03.2018 по 12.06.2018, з 26.04.2018 по 12.06.2018, з 26.05.2018 по 12.06.2018 у розмірі 907, 36 грн. та інфляційних втрат за період квітень - травень 2018 у розмірі 23,12 грн., суд керується положеннями ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги факт прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання, дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 28.11.2017 по 29.11.2017, з 27.03.2018 по 12.06.2018, з 26.04.2018 по 12.06.2018, з 26.05.2018 по 12.06.2018 у розмірі 907, 36 грн. та інфляційних втрат за період квітень - травень 2018 у розмірі 23,12 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, враховує, що позов підлягає частковому задоволенню, а отже витрати зі сплати судового збору в розмірі 83, 40 грн. покладає на відповідача, в іншій частині - 3877, 34 грн. залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Підлісна» (61058, м. Харків, вул. Культури, 20-В, код ЄДРПОУ 39173209) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 4629, 18 грн. - пені, 907,36 грн. - 3 % річних, 23,12 грн. - інфляційні та витрати зі сплати судового збору у розмірі 83, 40 грн.

В решті позову - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 22.03.2019.

Суддя ОСОБА_3