Постанова

від 21.03.2019 по справі 802/956/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2019 року

Київ

справа №802/956/17-а

адміністративне провадження №К/9901/48214/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постановуВінницького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів: І.Г. Залімський, Е.С. Смілянцев, О.О. Сушко) у справі№ 802/956/17-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю - підприємство АВІС доГоловного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство АВІС (далі - ТОВ АВІС ) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 11 травня 2017 року №0005361202.

Адміністративний позов мотивований наявністю у позивача права на коригування показників податкової звітності протягом 1095 днів в порядку статей 50, 102 Податкового кодексу України, а не протягом 365 днів з дати виписки податкових накладних.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено, з мотивів протиправності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у березні 2017 року було включено до складу податкового кредиту податкові накладні за січень-березень 2016 року, тобто поза межами дозволеного строку - 365 днів.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у даній справі скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0005361202 від 11 травня 2017 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що оскільки позивачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень-березень 2016 року у березні 2017 року, тобто, в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (1095 днів), то позивачем дотримано встановлений порядок внесення змін до податкової звітності, а отже податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення вимог статті 50, пунктів 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та зазначає, що зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень-березень 2016 року включено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість відповідно до виписаних та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних з дати складання яких минуло 365 днів.

Відзив на вказану касаційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає розгляду її по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ Авіс і ТОВ СВІТ ОЛІЯ були здійснені господарські операції з придбання олії соняшникової, результатом чого було отримання ТОВ Авіс податкових накладних, виписаних та зареєстрованих в ЄРПН ТОВ СВІТ ОЛІЯ .

22 лютого 2016 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року до МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП (реєстраційний номер документу: 902200980).

18 березня 2016 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року до МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП (реєстраційний номер документу: 9038966625).

До вищезазначених податкових деклараціях з ПДВ позивачем були внесені суми податкових накладних за отримані та сплачені товарно-матеріальні цінності від ТОВ СВІТ ОЛІЯ (код ЄДРПОУ 38572327) за січень 2016 року на суму 99293,00 грн. та за лютий 2016 року - 574885,00 грн.

Починаючи з 13:48 годин 29 березня 2016 року і до 14 квітня 2016р. включно позивач почав отримувати від ДФС України відмову в реєстрації податкових накладних без жодного зазначення причини такої відмови з рекомендацією звернення до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

На численні звернення до податкових органів різних рівнів щодо виправлення вказаної помилки позивач не отримав відповіді, яка б вирішила проблему з неможливістю реєстрації вказаних податкових декларацій.

Як зазначає позивач, 14 квітня 2016р. в усній телефонній розмові він отримав від службової особи фіскальної служби рекомендацію виключити з Податкової декларації з податку на додану вартість за січень - лютий 2016 року, а також не включати в податкову декларацію з податку на додану вартість за березень податкові накладні, отримані за цей період від ТОВ СВІТ ОЛІЯ .

15 квітня 2016 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2016 року (квитанція №9056712381), за лютий 2016 року (квитанція № 9056795368), а суми з податкових накладних, отриманих від ТОВ СВІТ ОЛІЯ (код ЄДРПОУ 38572327) у березні 2016 року на суму 814676,00 грн. було виключено до даного розрахунку. Після цього реєстрація податкових накладних (окрім, отриманих від ТОВ СВІТ ОЛІЯ ) була поновлена.

Позивач 31 березня 2017 року подав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період січень 2016 року (№9053783922 від 31 березня 2017 року), лютий 2016 року (№9053785007 від 31 березня 2017 року), березень 2016 року (№9053785713 від 31 березня 2017 року), квітень 2016 року (№9054004628 від 31 березня 2017 року), травень 2016 року (№9054006185 від 31 березня 2017 року), червень 2016 року (№9054006781 від 31 березня 2017 року), липень 2016 року (№9054007387 від 31 березня 2017 року), серпень 2016 року (№9054008559 від 31 березня 2017 року), вересень 2016 року (№9054010119 від 31 березня 2017 року), жовтень 2016 року (№9054102182 від 31 березня 2017 року), листопад 2016 року (№9054130940 від 31 березня 2017 року), грудень 2016 року (№9054173479 від 31 березня 2017 року), січень 2017 року (№9054197523 від 31 березня 2017 року), лютий 2017 року (№9054206494 від 31 березня 2017 року). До вказаних розрахунків позивач включив суми податкових накладних, отриманих від ТОВ СВІТ ОЛІЯ в січні та лютому 2016 року.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України та в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період січень 2016 року (№9053783922 від 31 березня 2017 року), лютий 2016 року (№9053785007 від 31 березня 2017 року), березень 2016 року (№9053785713 від 31 березня 2017 року), квітень 2016 року (№9054004628 від 31 березня 2017 року), травень 2016 року (№9054006185 від 31 березня 2017 року), червень 2016 року (№9054006781 від 31 березня 2017 року), липень 2016 року (№9054007387 від 31 березня 2017 року), серпень 2016 року (№9054008559 від 31 березня 2017 року), вересень 2016 року (№9054010119 від 31 березня 2017 року), жовтень 2016 року (№9054102182 від 31 березня 2017 року), листопад 2016 року (№9054130940 від 31 березня 2017 року), грудень 2016 року (№9054173479 від 31 березня 2017 року), січень 2017 року (№9054197523 від 31 березня 2017 року), лютий 2017 року (№9054206494 від 31 березня 2017 року), за результатами якої складено акт від 25 квітня 2017 року №176/1201/13304871 в якому зафіксовані порушення ТОВ АВІС вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, шляхом завищення суми податкового кредиту, в тому числі: січень 2016 року на 99293 грн., лютий 2016 року на 574885 грн., березень 2016 року на 814676 грн.

Крім того, дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за: - січень 2016 року на 99293 грн., - лютий 2016 року на 674178 грн., - березень 2016 року на 1488854 грн., - квітень 2016 року на 1488854 грн., - травень 2016 року на 1488854 грн., - червень 2016 року на 1488854 грн., - липень 2016 року на 1488854 грн., - серпень 2016 року на 1488854 грн., - вересень 2016 року на 1488854 грн., - жовтень 2016 року на 1488854 грн., - листопад 2016 року на 1488854 грн., - грудень 2016 року на 1488854 грн., - січень 2017 року на 1488854 грн., - лютий 2017 року на 1488854 грн. та відповідальність платника, передбачену пункту 123.1 статті 123 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005361202 від 11 травня 2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1488854 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Водночас, пунктом 50.1 ст.50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Стаття 102 ПК України передбачає строк у 1095 днів.

Наведені законодавчі положення розрізняють порядок та строки подання уточнюючих розрахунків та строк формування податкового кредиту за податковою накладною.

Тобто, у випадку зміни платником суми самостійно визначеного податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку коригуються дані податкової звітності минулого періоду і таке коригування є можливим у межах 1095-деного строку.

У разі ж включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, складеної в минулому звітному періоді, то така податкова накладна має силу підтверджувального документа лише протягом 365 днів з дати її виписки. При цьому включити суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних платник податку може шляхом відображення вказаної суми в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності в порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Зважаючи на те, що стаття 50 ПК України є загальною нормою, що визначає порядок внесення змін до податкової звітності з будь-якого податку, а стаття 198 ПК України є спеціальною нормою, що регулює саме порядок віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, Суд дійшов висновку, що право платника податку щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних обмежене строком у 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, тобто строком, визначеним абзацом третім пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Як вбачається з встановлених судами обставин справи, позивач 31 березня 2017 року коригував податковий кредит з податку на додану вартість за декларацією за січень - березень 2016 року та переносив у часі реалізацію права на податковий кредит за податковими накладними, складеними за січень - березень 2016 року.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про правомірність включення позивачем згідно уточнюючого розрахунку поданого у квітні 2017 року до складу податкового кредиту за сум податку на додану вартість за податковими накладними за січень-березень 2016 року, тобто після спливу 365 днів з моменту їх складення, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком об'єктивно зазначив про наявність у діях позивача порушення вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.

2.Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року скасувати та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року.

3.Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду