Рішення

від 28.02.2019 по справі 296/313/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/313/19

2/296/64/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Червтертухи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство ДЛК до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство ДЛК звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на АДРЕСА_2 загальною площею 121,9 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказує, що 22.10.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач мав право без згоди орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. 02.01.2019 між сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди землі, відповідно до якого сторони погодили, що всі поліпшення земельної ділянки, які неможливо відокремити передаються Орендарем Орендодавцю. Орендар передати поліпшення земельної ділянки відмовляється, акт приймання-передачі земельної ділянки не підписує, чим порушує права позивача.

Ухвалою судді від 25 січня 2019 року було прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство ДЛК і призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, подала заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, проти позову заперечує, підстав заперечення проти позову не навела.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.10.2017 між ТОВ Промислове підприємство ДЛК та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1.1. Договору оренди землі, ТОВ Промислове підприємство ДЛК передає ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0368 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 разом з будівлями та спорудами, які знаходяться на ній у строкове володіння та користування за плату, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього Договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п.2.3. Договору оренди відповідач зобов'язаний повернути позивачу майно з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від майна, в належному стані, з урахуванням природного зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору. При цьому, Сторони підписують Акт приймання-передачі майна.

Пунктом 4.4.2. Договору оренди визначено, що ОСОБА_2 має право без згоди орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис №28647048 про право оренди вказаної вище земельної ділянки, Орендодавець: Товариство з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство ДЛК , Орендар: ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою № 152600070 від 15.01.2019.

02.01.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір про розірвання договору оренди землі, відповідно до п. 1 якого сторони дійшли згоди розірвати договір оренди землі від 22.10.2018 р., укладеного між ТОВ Промислове підприємство ДЛК та ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 загальною площею 0,0368 га.

Відповідно до п.2 вказаного договору про розірвання, сторони погодили, що всі поліпшення земельної ділянки, які неможливо відокремити передаються відповідачем позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЗУ Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Доказів передачі відповідачем позивачу невід'ємних поліпшень земельної ділянки не надано.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт на АДРЕСА_2 загальною площею 121,9 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається правомірно набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 5 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 роз'яснено, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, в зв'язку з чим задовольняє їх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.82, 76-82, 258, 259, 263-265, 268,273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство ДЛК - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство ДЛК , код ЄДРПОУ 39215835, право власності на АДРЕСА_2 загальною площею 121,9 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом місяця з дня його проголошення.

Сторони у справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство ДЛК , 10008, м. Житомир, вул. Тена Бориса, 2-А, код ЄДРПОУ 39215835

Відповідач ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Суддя О. П. Сингаївський