Вирок

від 07.03.2019 по справі 752/19045/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/19045/17

провадження №: 1-кс/752/2409/19

У Х В А Л А

07.03.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання слідчого СУГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 120131110000001043, відомості щодо якого внесені 16.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді звернувся слідчий із вказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належить на праві власності іноземному підприємству «Черномор» (код ЄДРПОУ 34443332): земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:38:322:0005, загальною площею 0,2825 га. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 360755935101, що розташована за адресою: м.Кропивницький (Кіровоград), вулиця Кропивницького, буд. 173; комплексу будівель, загальною площею 1030,2 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 62256135101, розташованих за адресою: м. Кропивницький (Кіровоград), вул.Кропивницького, буд. 173; нежитлових приміщень, загальною площею 173,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 279878926101, розташованих за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, буд. 38-А; будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 504477012101, розташованих за адресою: м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Берегова, буд. 208 в частині заборони користування та передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Крім того, слідчий просив розглянути клопотання без виклику власників майна, оскільки існує загроза його відчуження.

Слідчий обгрунтовуєклопотання тим,що СУГУНаціональної поліціїу м.Києві здійснюєтьсядосудове розслідуваннякримінального провадження№ 12013110000001043, відомості щодо якого внесені 16.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.05.2007 року між АТ «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) та ТОВ «Авто-Холдінг» (код ЄДРПОУ 31739968), ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод» (код ЄДРПОУ 23555692), ТОВ «Інтер-Авто» (код ЄДРПОУ 32722688), ТОВ «Автосервіс-Т» (код ЄДРПОУ 34265200), які входили до складу Корпорації «АИС» (правонаступником якої є «Співдружність КОМП», код ЄДРПОУ 30712903), були укладені кредитні договори у формі кредитних ліній з терміном погашення кредитів до 30.04.2009 року. На підставі цих договорів АТ «УкрСиббанк» протягом 2007 2009 років здійснювало кредитування вказаних підприємств-позичальників на загальну суму 47504459,70 грн. та 39272505,00 доларів США. У подальшому протягом лютого 2008 жовтня 2010 року невстановленими службовими особами Корпорації «АИС», правонаступником якої є «Співдружність КОМП», до настання кінцевого строку повернення отриманих від АТ «УкрСиббанк» кредитів, вчинили низку правочинів, відповідно до яких передали усі свої активи, які не були обтяжені іпотекою та заставою, в тому числі права на отримання нерухомості в процесі будівництва, на користь ПП «Імпульс-В» (код ЄДРПОУ 33724985), які у подальшому ще кілька разів переоформлювалися на інших осіб задля унеможливлення повернення їх у власність корпорації та звернення стягнення на них для погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними із АТ «УкрСиббанк».

Слідчий вказав на те, що метою накладення арешту на вказане майно є забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні та забезпечення збереження речових доказів, а також проведення необхідних експертних досліджень у кримінальному провадженні, в зв`язку з цим просить подане клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважити, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: збереження речових доказів, спеціальною конфіскацією, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи з метою збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із клопотання та доданих до нього документів не вбачається, що вказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості. Також, слідчим не доведено, корпоративні права були об`єктом кримінально протиправних дій набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, матеріалами клопотання не підтверджується жодними документами про те, що ІП «Черномор» має будь-яке відношення щодо укладених між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т», які входили до складу Корпорації «АИС» (правонаступником якої є «Співдружність КОМП», код ЄДРПОУ 30712903) кредитних договорів, у тому числі договорів іпотек, поруки тощо, внаслідок невиконання яких АТ «УкрСиббанк» було спричинено збитків.

Крім того, із матеріалів клопотання не вбачається наявність будь-яких судових рішень щодо цивільно-правових (господарських) спорів по укладенню правочинів на вказане майно, які визнані судом недійсними, нікчемними тощо.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положень ч. 2 ст.171КПКУкраїни у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваними, обвинуваченими, або третіми особами таким майном.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 120131110000001043, відомості щодо якого внесені 16.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1